Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
ІНВАЛІД СЕРГІЙ ПАРШЕНКО УСПІШНО ТРЕНУЄ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ
Сергій ВЛАСОВ, журналіст.
18 січня 2013 року
Він був одним із найперспективніших українських кікбоксерів, виступав у складі збірної країни, ставав призером чемпіонатів різного рівня. І здавалося, що все попереду – нові досягнення, спортивна слава… Але під час чергового тренування Сергій травмував спину та опинився в інвалідному візку.
У спорті, як, власне, й у всьому житті, існує жорстке правило: для того, щоб виграти, треба вміти і програвати, мужньо тримати удари долі. Паршенко чудово це розумів. Але змиритися зі своїм новим становищем не міг – на довгих два роки колишній відважний боєць впав у тяжку депресію. Та врешті-решт опам’ятався: треба жити далі. І вирішив повернутися в спорт. Тренером!
Навіть його перший тренер Віталій Вдовкін, який у свій час створив із 15-річного Сергія блискучого кандидата в майстри спорту, глибоко сумнівався в тому, що з інвалідного візка вдасться тренувати кікбоксерів. Справді, як можна, наприклад, навчати битися ногами, коли сам ними не володієш?
− Сергію, – делікатно зауважив тоді Вдовкін, – як же ти будеш показувати? Це ж треба пояснити, поставити… Ти зможеш?
− Я думаю, що зможу! – рішуче запевнив Паршенко.
Коли людина потрапляє в біду, дуже важливо, щоб у неї була підтримка оточуючих. Це допомагає вірити в себе, додає сил і впевненості. Проте буває і навпаки. Відверті сумніви колишнього наставника відносно Сергієвих можливостей повернутися в спорт тоді тільки додали переконаності Паршенкові: він доведе!
− Минуло місяців сім-вісім після тієї нашої розмови, – пригадує Віталій Вдовкін, – аж раптом телефонує мені Сергій і каже: хочу, мовляв, привести й показати своїх «пацанів». Я, звісно, погодився подивитися. І з величезною радістю переконався, що його підопічні абсолютно нічим не поступаються перед моїми вихованцями.
Сьогодні Сергій Паршенко вважається одним із кращих українських тренерів. А в багатьох його учнів (їх уже більше сотні!) прослідковується стиль наставника.
− На всі сто відсотків, він може зробити нас справжніми спортсменами! – переконаний учень Паршенка Олександр Калюшко. – Це я бачу по собі, по своїх результатах.
Тричі на тиждень Сергій сідає у свою машину і їде кілька кварталів до спортивного залу. Біля школи його чекають хлопчаки. Серед них є вже діти перших вихованців Паршенка! Так швидко летять роки. І головне, що вони не змарновані. У кожному зі своїх вихованців тренер бачить результат власних зусиль і мріє ростити чемпіонів.
Але для самих хлопчаків, за великим рахунком, головний урок від Сергія Паршенка – це вміння тримати удари не тільки на ринзі, але й у житті. На свого тренера в інвалідному візку його вихованці дивляться не зі співчуттям, а із захопленням. Адже він наочно проілюстрував власним прикладом чи не найважливішу життєву істину. Людині можна зламати хребет, іноді може, образно кажучи, навіть сила волі «дати тріщину», але саме цей людський «орган», виявляється, здатен до регенерації! Треба тільки завжди вірити в себе. І тоді все зможеш.
Щодня дві години Паршенко відводить на тренування. Навіть медики вже визнали, що завдяки наполегливим заняттям у нього є шанси встати з інвалідного візка.
Джерело: Інтернет-видання «Трибуна України»:
http:///2013/01/invalid-sergijj-parshenko-uspishno-trenueh-yunikh-sportsmeniv/


