Програма з курсу
“СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА”
для слухачів підготовчого відділення
Курс “Світова література” – одна з навчальних дисциплін, що викладається на підготовчому відділенні Національного університету “Острозька акдемія” – має сприяти поглибленню літературної освіти абітурієнтів.
Основна мета курсу– узагальнити знання абітурієнтівпро світовий літературний процес, історію його розвитку від стародавніх часівдо сьогодення, про національну своєрідність та загальнолюдську цінність включених до курсу літературних творів; формувати навички абітурієнтів сприймати літературний твір як естетичне явище у нерозривній єдності форми і змісту; здійснювати процес виховання особистостей, майбутніх фахівців, зорієнтованих на загальнолюдські цінності та ідеали.
Програма містить матеріал про письменників та їхню творчість, визначає підходи до співставлення різних напрямів, течій, методів, стилей, національних особливостей літератур, письменницьких індивідуальностей тощо.
Викладання курсу має здійснюватися в органічному поєднанні оглядових і монографічних тем. Обговорення окремих творів (на семінарських заняттях) проводитиметься після загальної характеристики певних літературних періодів, напрямів, течій, методів, жанрів тощо.
Курс “Світова література” сприятиме інтелектуальному та творчому розвиткові абітурієнтів.
До програми додаються плани семінарських занять, список рекомендованої літератури, питання для самоконтролю, список художніх текстів.
Теми лекцій
1. Вступ. Світова література як художнє відображення життя різних народів з давніх часів до сьогодення. Першоджерела словесного мистецтва. Біблія, Коран, Веди – пам’ятки світової культури. (4 год)
2. Загальна характеристика античної літератури. Давня грецька література. Архаїчний період. Міфологія та героїчний епос. “Ілліада” та “Одіссея” Гомера. (2 год)
3. Доба середньовіччя як новий етап у розвитку світової культури. Героїчний епос різних країн і народів. Рицарський роман. Романи про Трістана та Ізольду. (2 год)
4. Загальна характеристика культури та літератури доби Відродження, їх гуманістичний пафос. Найвидатніші митці доби Відродження (Данте, Дж. Боккаччо, Ф. Петрарка, Леонардо да Вінчі, Мікельанджело, Ф. Рабле, Сервантес. Шекспір та інгод)
5. Класицизм XVII ст. як напрям і художня система. Естетика і поетика класицизму. Жанр трагедії та комедії в літературі класицизму. Корнель. Расін. Мольєр. (2 год)
6. Література XVIII ст. Провідні художні системи. Просвітництво. Естетика просвітництва та її основні принципи. Гете в контексті літератури XVIII ст. (2 год)
7. Література першої половини ХІХ ст. Романтизм – новий літературний напрям у світовій літературі. Джорж Гордон Байрон. Романтична поема “Паломництво Чайльд-Гарольда”.
(4год)
8. Загальна характеристика розвитку культури і мистецтва в ХІХ столітті. Найвідоміші майстри європейської психологічної прози (Стендаль, О. де Бальзак, Г. Флобер, А. Доде, П. Меріме, Гі де Мопасан, Е. Золя та інгод)
9. Світова література ХХ ст.: основні етапи, тенденції, естетичні пошуки. Традиції і новаторство в прозі, поезії, драматургії. Гуманістичний пафос, захист особистості і культури в художніх творах видатних письменників ХХст. (4 год)
Теми семінарських занять
Тема 1. Уільям Шекспір – великий поет і драматург доби Відродження.
1) Етапи творчості. Особливості ІІІ етапу.
2) Специфіка конфлікту в трагедіях Шекспіра. Історія сюжету трагедії “Гамлет”.
3) Концепція героя, герой і час, герой і його оточення, шлях до розуміння дійсності.
Література:
1. Історія зарубіжної літератури Середніх віків та Відродження. – Львів, 1978.
2. Шекспір: ремесло драматурга. – М., 1974.
Тема 2. Мольєр (Жан Батіст Поклен) – драматург, актор, театральний діяч.
1) Найвідоміші п’єси Мольєра.
2) Критика й висміювання пихи і марнославства, невігластва й підступності та інших людських гріхів, хиб і вад у комедії-балеті “Міщанин-шляхтич”.
3) П’єси Мольєра на українській сцені.
Література:
1. Мольєр. – М.,1962.
2. Гликман єр. – М. –Л.,1967.
3. Бояджиєв єр. – М.,1967.
Тема 3. Стендаль – засновник критичного реалізму.
1) Романи “Червоне і чорне”, “Пармський монастир” – панорамна картина часу з усіма його суспільними конфліктами, політичними пристрастями і духовними шуканнями.
2) Новелістика письменника. “Ваніна Ваніні”.
3) Живі, суперечливі складні характери героїв письменника, відкриття ними можливостей у відтворенні психологічного життя людини, найтонших звивів людської душі.
Література:
1. Зарубіжна література. – К.,1992.
2. Зарубежная литература. – К.. 1964.
Тема 4. Від Рабле до фантастики ХХ ст. Науково-фантастичний жанр у світовій літературі. Творчість Антуана де Сент-Екзюпері. “Маленький принц”.
1) Екзюпері – “воістину універсальний талант”.
2) “Маленький принц”. Філософічність твору.
Література:
1. Міжо, Марсель. Сент-Екзюпері. – М.,1965.
2. Моруа, Андре. Антуан де Сент-Екзюпері. – У кн.: Моруа Андре.
3. Літературні портрети. – М.,1970.
Тема 5. Джером Девід Селінджер.
1) Герой повісті “Над прірвою у житі” (“Ловець у житі”). Холден Колфілд – предтеча “бунтівного покоління” 60-их років. Зображення молоді у творах Д. Селінджера.
2) Філософська складність творів Д. Селінджера (“День бананової рибки”, “Тупташка-невдашка” тощо).
Література:
1. Селінджер Дж. Над прірвою у житі: Повісті, оповідання /пер. з англ. О. Логвинціка, О. Тереха, О. Сенюк, Ю. Покольчука/. – К.,1984.
2. История зарубежной литературы ХХ века /Под. ред. /. – М.,1963.
Тема 6. Бальзак “Батько Горіо”, “Гобсек”.
1. Оноре де Бальзак (1французький письменник, автор “Людської комедії”. Оригінальні форми зв’язку між творами цього епосу.
2. Зображення у творах усіх верств суспільства Франції, соціальних контрастів і духовних конфліктів. Тема “влади золота” як руйнівної сили.
3. Бальзак – майстер літературного стилю. Особливості прози письменника.
Література:
1. Зібрання творів: У 24 т.- М.,1960.
2. Бальзак.- М.,1958.
3. Цвейг, Стефан. Бальзак.- М.,1962.
4. Моруа, Андре. Прометей, або Життя Бальзака.- М.,1967.
Тема 7. Джек Лондон (Джон Гріффіт) (1– американський письменник.
1. Головна тема творчості Джека Лондона – утвердження кращих людських рис у боротьбі людини проти несприятливих умов існування, природних катаклізмів, найтяжчих випробовувань.
2. “Мехіканець”. Головний герой оповідання – приклад сильної і мужньої, чесної і самовідданої людини.
3. Особливості твору.
Література:
1. Чарліан Лондон. Життя Джека Лондона, - К.,1992.
2. Джек Лондон. – М.,1964.
3. Зарубіжна література XX ст. (1871 – 1917).- М.,1979.
Питання для самоконтролю
1. Література зрілого Відродження. Типологічні риси.
2. Фольклорні джерела роману Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель”.
3. Ханрово-художні особливості роману Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” (поєднання фантастичного і реального планів, гротеск, авторська позиція, своєрідність сатири).
4. Ренесансна концепція гармонійної особистості та її вталення в романі Рабле.
5. Мотив мандрівки у Ф. Рабле (хронотоп острову. гротескна картина світу, герой і оточення).
6. Література пізнього Відродження. Типологічні особливості.
7. Роман Сервантеса “Дон Кіхот” і його вплив на розвиток жанру роману.
8. Композиція “Дон Кіхота” Сервантеса.
9. Головні блоки в романі Сервантеса (подвиги героя, розіграні, вставні новали) і їх значення в контексті І та ІІ частин роману.
10. Образ Дон Кіхота Сервантеса.
11. Трагічне і комічне в романі Сервантеса.
12. Дон Кіхот і Санчо Панса – Пантагрюель і брат Жан.
13. Хронотоп рицарського роману і його трансформація в романі Сервантеса.
14. Етапи творчості Шекспіра.
15. Сонети Шекспіра як сюжетний цикл.
16. Комедії Шекспіра. Типологічні особливості ренесансної любовно-авантюрної комедії.
17. Особливості трагічної колізії в “Ромео і Джульєтта” Шекспіра (трагічне і комічне, відсутність мотиву трагічної провини героїв, своєрідність катарсису).
18. Специфіка конфлікту в трагедіях Шекспіра другого періоду (“Гамлет”, “Отелло”, “Король Лір”). Концепція героя, герой і час, герой і його оточення, шлях до розуміння дійсності.
19. Трагедії Відродження в літературі XVII століття.
20. Літературний процес XVII століття. Провідні художні системи.
21. Естетична програма Мольєра.
22. “Тартюф” Мольєра як зразок класицистської сатиричної комедії.
23. Трагедія і новаторство в комедії Мольєра “Дон Жуан”.
24. “Міщанин-шляхтич”. Критика й висміювання пихи і марнославства й підступності, скупості та інших людських гріхів.
25. Гете – письменник Німеччини.
26. “Страждання молодого Вертера” Гете і зародження теми “втрати ілюзій” в літературі XVIIIст. ІІ еволюція в ХІХст.
27. Філософська проблематика “Фауста” Гете.
28. Композиція “Фауста”.
29. Фантастичне та реалістичне в “Фаусті” Гете.
30. Гетевська інтерпритація образу Фауста.
31. Опозиція Фауст-Мефістофель та її етико-філософське звучання. Художня реалізація теми.
32. Романтизм як принципово нове світобачення, своєрідність літератури романтичного спрямування: реальність, фантазія, розрив між мрією та дійсністю.
33. Найвидатніші представники романтизму у світовій літературі (Байрон Дж., Міцкевич А., Петефі Ш. та інші).
34. Романтична поема “Паломництво Чайльд-Гарольда”. Образ гордої, самотньої людини.
35. Антитеза як засіб побудови романів В. Гюго.
36. Складні характери героїв Стендаля.
37. Оноре де Бальзак – один з визначних письменників Франції, автор багатотомної “Людської Комедії”.
38. Світова література ХХ століття: основні етапи, тенденції, естетичні пошуки, художні відкриття.
Література до курсу:
1. Тронський І. М. Історія античної культури. – К.,1959.
2. Антична література. /Під ред. -Годі/. – К.,1976.
3. Христоматія з античної літератури. (За ред. О. І.Білецького). – К.,1969.
4. Антична література. Довідник. – К.,1977.
5. Словник античної міфології. – К., 1985.
6. Історія зарубіжної літератури Середніх віків та Відродження. – Львів, 1978.
7. Наливайко , направления, течения, стили. – К.,1982.
8. История зарубежной литературы XVII века. – М., 1987.
9. Історія психології XVIIст. – К.,1990.
10. От просвещения к романтизму. – М.,1983.
11. , Шахова іжна література ХІХ ст. Доба романтизму: Підручник. – К.,1997.
12. , , . История зарубежной литературы ХІХ века. – М.,1964.
13. История зарубежной литературы ХХ века. (под. ред. ). – М.,1963.
14. Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник /упорядк. Н. І.Бернацькою/. – К.,1965.
Художні тексти:
1. Гомер. “Іліада”, “Одісея”.
2. Вергілій. “Енеїда”.
3. “Пісня про Роланда”.
4. “Пісня про мого Сіда”.
5. “Пісня про Нібелунгів”.
6. Данте Алігієрі. “Нове життя”, “Пекло”.
7. Петрарка. “Канцоньєре”.
8. Баккаччо. “Декамерон”.
9. Рабле Фр. “Гаргантюа і Пантагрюель”.
10. Сервантес. “Дон Кіхот”.
11. Шекспір. Комедії. “Ромео і Джульєтта”, “Отелло”, “Гамлет”, “Король Лір”, “Троїн і Крессіда”, “Річард ІІІ”, “Буря”, сонети.
12. Мольєр. “Міщанин-шляхтич”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”.
13. Шіллер. “Розбійники”, “Підступність та кохання”. Лірика.
14. Гете. “Страждання молодого Вертера”, “Фауст”. Лірика.
15. Байрон. “Паломництво Чайльд-Гарольда”, лірика.
16. Гюго. “Знедолені”, “Собор Паризької Богоматері”.
17. Стендаль. “Червоне та чорне”, “Пармський монастир”.
18. Бальзак. “Гобсек”, “Батько Горіо”, “Втрачені ілюзії”.
19. Лондон. “Мексіканець”, “Мартін Іден”.
20. Антуан де Сент-Екзюпері. “Південний поштовий”, “Нічний політ”, “Земля людей”, “Маленький принц”.
21. Бернард Шоу. “Професія місіс Уоррен”, “Учень диявола”, “Пігмаліон”, “Дім, де розбиваються серця”, “Шоколадний солдатик”.
Програма затверджена на засідані кафедри української філології.
Протокол № 9, від 25.04.2001 року.
