Робоча навчальна програма з курсу “Теорія твору” зі спеціальності “видавнича справа та редагування”

Затверджено на вченій раді Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол № 2 від 16 вересня 2002	_______________ , голова НМР ІЖ 8 вересня 2002 року

Викладач Наталія Федорівна Непийвода

Курс 2

Семестри 3

	Семестри
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Лекцій			18
Семінарських
Практичних
Лабораторних
Консультацій			7
Самостійної роботи			14

Затверджено на засіданні кафедри Протокол № 1 від “12” вересня 2002 року

Годин усього

	Семестри
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Залік
Екзамен			19
Контрольна робота
Курсова робота
Кваліфікаційна робота

Навчально-методична карта дисципліни

Назви розділів, тем. План, короткий зміст	К-ть Го-дин	Вид Заняття (лекція, семінар, практичне, лабораторне, самостійно, конт. Робота, тест, курсова тощо)	Література, матеріали	Засоби навчання	Контроль
ВСТУП. Предмет, завдання курсу. Поняття про твір. Твір як феномен соціальної свідомості. Соціальні стереотипи щодо змісту і форми твору. Твір і епоха. Твір як продукт мовної діяльності людини. Закони мовної діяльності. Поняття мовної особистості. Мовні особистості автора, персонажа, читача. Художньо-мовна свідомість. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора. Твір і текст	2	лекція	Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / Різун В. В., І., – К.: РВЦ "Київський університет", 1998. – 336 с. Різун і технологія редакторських систем. – К., 1995. – 200 с. Феллер сообщения и литературный аспект редактирования. – Львов: Изд-во ЛГУ, 1978. – 222 с.	тексти ЗМІ	перевірка самостійної роботи
МЕХАНІЗМИ ТВОРЕННЯ. Мовна діяльність автора. Психологія образного відображення дійсності. Художній образ і мовна особистість. Образна тканина твору. Образність і експресивність. Експресивність і емоційність. Емоційність і емоціогенність. Сфери розкриття художнього образу: 1) відображення й узагальнення істотних властивостей, рис дійсності, уявлень людини про світ, розкриття складності духовного життя людини; 2) вираження емоційного ставлення до об’єктів творчості; 3) втілення ідеалу, досконалого, краси життя, природи, створення естетично значущого предметного світу; 4) внутрішнє налаштування на сприйняття читача, глядача, слухача, властиве образній творчості і пов’язана із цим налаштуванням потенційна сила естетичного впливу образу (твору, літератури, мистецтва) на сприймача.	4	лекція	Різун і технологія редакторських систем. – К., 1995. – 200 с. Феллер произведения. – К.: Книга, 1981. – 272 с. Бахтин литературы и эстетики. – М.: Художественная литература, 1975. – 504 с. Выготский искусства. – М.: Искусство, 1968. – 576 с.	тексти ЗМІ	перевірка самостійної роботи
МЕХАНІЗМИ СПРИЙМАННЯ ТВОРУ. Мовна діяльність читача. Професіональне й аматорське читання твору. Сприймання й розуміння. Твір як утілення задуму автора. Сприймання як декодування задуму автора. Проникнення в зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей: духовне обличчя особистості, світ її цінностей, ідеалів, прагнень, які втілюються в рисах характеру і стереотипах поведінки, методі мислення, соціально-життєвих цілях і способах досягнення їх.	4	лекція	Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной информации. – М.: Прогресс, 1977. – 412 с. Гальперин как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 140 с. Ризун темы текста: Проблемы редакторского анализа: Диссерт. … канд. филол. Н. – К., 1988, – 124 с. Каменская и коммуникация. – М.: Высшая школа, 1990. – 151 с..	тексти ЗМІ	перевірка самостійної роботи
ЕСТЕТИЧНІ ЯКОСТІ ТВОРУ. Психологічна зумовленість категорії естетичності: відповідність образної системи вимогам сприймання, зумовленість розміру твору особливостями сприймання, повторення основної думки у зв’язку з потребою якісного сприймання. Психологічні умови якісного сприймання: 1) утримання в пам’яті всіх елементів твору; 2) можливість схематизації змісту; 3) аналіз найістотніших моментів змісту; 4) активне ставлення читача до змісту. Виявлення категорії естетичності у різних сферах – художній, публіцистичній, науковій тощо: комунікативне призначення творів у різних сферах, залежність форми і змісту твору від комунікативної специфіки сфери. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.	4	лекція	Ван Дейк . Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с. Дридзе и социальная психология. – М.: Высшая школа, 1980. – 224 с. Дридзе деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциологии. – М.: Наука, 1984. – 272 с. Феллер и знак: Стиль как способ изображения действительности. – Львов: Вища школа, 1984. – 204 с.	тексти ЗМІ	перевірка самостійної роботи
ЕЛЕМЕНТАРНІ СТИЛІ МОВЛЕННЯ. Поняття стилю. Стиль як відображення способу мислення. Типи спілкування та способи мислення: 1) живе споглядання (емоційна оцінність і налаштованість), 2) початковий етап абстрактного мислення – буденна свідомість (формально-логічне мислення), 3) вищий етап абстрактного мислення – теоретична свідомість (діалектичне мислення), 4) практичне використання готового знання (налаштованість на виконання дії). Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення. Конструктивний принцип елементарного стилю: співвідношення комунікативної і пізнавальної структур твору, домінування одного із складників змісту твору – естетичного, психологічного, логічного, інформаційного. Особливості елементарного стилю. Малюнок стилю як спосіб зображення дійсності у творі: характер отримуваного читачем знання, переважна спрямованість на дію чи на усвідомлення і пов’язаний із цим ступінь складності зображення (кількість зв’язків одного елемента тексту, оптимальна довжина одного елемента тексту, кількість шпарин, ступінь цілісності/ розчленованості відображення, характер зв’язків – синсемантія/ автосемантія, ступінь розгортання внутрішнього мовлення, жорсткість розгортання плану змісту і плану вираження). Поєднання елементарних стилів.	4	лекція	Язык и философия культуры. – М.: Прогресс, 1985. – 452 с. Ван Дейк . Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с. Дридзе и социальная психология. – М.: Высшая школа, 1980. – 224 с. Дридзе деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциологии. – М.: Наука, 1984. – 272 с. Жанри і стилі в історії української літературної мови / Відп. Ред. С. Я.Єрмоленко. – К.: Наукова думка, 1989. – 288 с. Жинкин как проводник информации. – М.: Наука, 1982. – 160 с. Леонтьев в речевой деятельности. – М.: Наука, 1965. – 246 с	тексти ЗМІ	перевірка самостійної роботи
СТРУКТУРИ ТВОРУ: Фактологічна структура твору. Тематична авторська структура твору. Тематична перцептивна структура твору. Композиційна структура твору. Архітектонічна авторська структура твору. Логіко-поняттєва авторська структура твору. Логіко-поняттєва перцептивна структура твору. Емоційно-експресивна структура твору. Інформаційна (пізнавальна) авторська структура твору. Інформаційна перцептивна структура твору. Комунікативна структура твору..	14 1 2 1 2 1 2 1 1 1 1 1	самостійна робота	Васильев смысла при создании и понимании текста. – К.: Наукова думка, 1988. – 238 с. Выготский и действие // Собр. Соч. в 6-ти томах. – Т. 6. – М.: Педагогика, 1984. – С. 86-90. Іванченко у редактора – Харків: РВВ Книжкової палати УРСР, 1967. – 219 с. Іванченко ість розуміння і ясність тексту. – К.: Т-во "Знання", 1991. – 48 с. Леонтьев в речевой деятельности. – М.: Наука, 1965. – 246 с. Леонтьев . Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с. Лихачев . – 2-е изд. – Л.: Наука, 1983. – 640 с. Лосев художественного стиля. – К.: COLLEGIUM, 1994. – 286 с. Лурия и сознание. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1979. – 319 с. Якобсон и поэтика // Структурализм: "за" и "против". – М.: Прогресс, 1975. – С. 46-54.	наукова література, тексти ЗМІ	перевірка самостійної роботи