Міністерство освіти і науки України
Середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 31
Урок на тему:
«Чорна металургія. Географія галузі, особливості розвитку на сучасному етапі»
Вчитель географії:
Львів – 2007
Тема уроку: Чорна металургія. Географія галузі, особливості розвитку на сучасному етапі
Мета уроку: сформувати в учнів знання про галузеву та територіальну структуру чорної металургії, встановити принципи розміщення підприємств; виявляти передумови розвитку галузі та її комплексно утворююче значення; навчити учнів робити висновки про вплив підприємств галузі на довкілля, розкривати суть екологічних, економічних проблем галузі; окреслювати проблемні перспективи розвитку чорної металургії; вчити учнів використовувати різні джерела інформації для вирішення проблемних завдань;
продовжувати формувати практичні вміння і навички роботи учнів з картами, довідковим матеріалом;
виховувати почуття патріотизму.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форма проведення: урок-дослідження
Обладнання: настінні карти, атласи, схема металургійного комбінату, колекція корисних копалин
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Географічна розминка. Учні дають визначення понять: галузь, спеціалізація, комбінування, собівартість продукції.
2. Що впливає на розміщення виробництва?
3. Які метали знаєте? Де їх використовують?
4. Чи є в Україні сировина для виплавки металів? Де саме?
5. Що потрібно, щоб виплавити метал?
(Учні застосовують знання, які пізніше будуть уточнені).
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.
Учитель:
- Ви зрозуміли, коли мова зайшла про метали, які вони є, як виплавляти метал, то на уроці сьогодні мова піде про галузь, за обсягом продукції яка посідає перше місце серед інших галузей промисловості України.
Чорна металургія України входить до складу металургійного комплексу. Я пропоную вам вирішити питання проблемного характеру:
- Чи є в Україні умови для розвитку чорної металургії?
Для цього проведемо урок-дослідження, щоб не просто сказати: є чи немає, але й на конкретних фактах довести це. Для цього будемо працювати в групах.
(Заздалегідь за принципом добровільності сформувати групи: етнографів, експертів, географів. Кожну групу очолює спікер, якого обирали учні і вчитель з ними провів консультацію).
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
Вступне слово вчителя.
- Чорна металургія – галузь промисловості, що охоплює видобування та збагачення залізної руди, спікання її в агломерат, виплавку чавуну, сталі, прокату. Це складна галузь. До неї належать різні за організацією і технологією виробництва.
(Демонстрація малюнку, де зображено комплекс виробництв чорної металургії).
Це ніби велетенське дерево, могутня коренева система якого перебуває в землі, а гігантська крона спрямована в небо. Видобування і збагачення залізної руди, спікання її агломерату або окатишів, виплавка чавуну, виплавка чавуну, сталі, виробництво прокату (труб, металевих листів, стрічок, рейок, дроту) – це коріння та стовбур дерева, виробництво феросплавів (сполук заліза з кремнієм, марганцем, хромом), виплавка електросталі, порошкова металургія – це крона, а коксохімія, виробництво вогнетривів, електродів, будматеріалів – листя цього дерева.
Цикл виплавляння металів включає виплавку чавуну, сталі, виробництво прокату. Майже всі металургійні заводи – це великі комбінати, що працюють за програмою повного металургійного циклу.
(Демонстрація схеми металургійного комбінату).
Україна – один з найбільших виробників металів у світі. У 2005 році в Україні було виплавлено 36,7 млн. т сталі, а це – 4,2 %. Виробництво чавуну і сталі на Донбасі розпочалося у 70-х роках ХІХ ст. в Юзівці (Донецьку), а перша в Україні промислова доменна піч була задута у 1880 році на Луганському чавуноливарному заводі. Вже у 1913 році на території сучасної України працював 121 невеличкий металургійний завод і вироблялося 68 % чавуну і 57% сталі усієї Російської імперії.
Це дуже матеріаломістка галузь. Для виплавки 1 т чавуну потрібно:
3 т залізної руди; 1 т коксу; 0,5 т вапняку; 10-20 т води; марганцева руда, флюсові матеріали.
А для виплавки 1 т сталі – майже 7 т сировини і палива. Варто додати, галузь споживає близько 30% палива і 20% електроенергії та води, які використовуються в господарстві країни.
Чавун – це сплав заліза з вугіллям та деякою кількістю силіцію, марганцю, фосфору, сірки. До того ж велика кількість вуглецю в чавуні призводить до його крихкості.
Виплавка чавуну відбувається в доменних печах, або в домнах. Це складна споруда об’ємом 5000 м³ та 80 м заввишки, яка викладена із середини вогнетривкою цеглою та сталевим кожухом. У домену піч завантажують шихту – суміш сировинних матеріалів (залізну руду, паливо, флюси). Для палива використовують кокс. Також його використовують для відновлення заліза з оксидів, що містяться у руді. Чавун і шлак збираються у нижній частині доменної печі - горні, звідки їх періодично випускають. 10% - ливарний чавун, 90% - переробний. З ливарного виготовляють махові колеса, плити, грати художні, вироби станини машин. Переробний чавун використовується для виробництва сталі. Сьогодні без традиційних доменних печей працюють електрометалургійні комбінати (у Броварах Київської області та Запоріжжі).
Металургійні шлаки – надзвичайно корисні, їх з успіхом використовують для виробництва будівельних матеріалів (у тому числі і цементу).
Сталь – це сплав заліза з вуглецем та іншими домішками. Сталь виробляють з чавуну і металобрухту. Сьогодні більше будують міні-заводів, що працюють на металобрухті, і якість металу краща, а собівартість менша, ніж на заводах-гігантах. Такі міні-заводи є в Харкові, Києві, Одесі.
Є три способи виробництва сталі:
1. киснево-конверторний;
2. мартенівський;
3. електротермічний.
Мартенівський спосіб оснований в Україні, і за його допомогою виплавляються 80% сталі. Киснево-конверторний – високопродуктивний, проте сталь – низької якості. Електротермічний спосіб використовується для виплавляння сталей, легованих тугоплавкими металами. За виробництвом феросплавів Україна посідає одне з перших місць. Феросплави – це сполуки заліза з кремнієм, марганцем, молібденом, хромом. Вони покращують якість заліза.
- Чорна металургія – галузь, яка склалася в Україні історично. Зараз група учнів-етнографів, які вивчали історичний аспект розвитку галузі і розкажуть вам те, про самі дізналися.
1. Виступ групи «етнографів», які роблять короткий екскурс в історію галузі.
Учитель: - Як бачимо, залізорудне виробництво та ковальська справа відомі на території України дуже давно. А тепер починаємо наше дослідження і будемо вирішувати наше проблемне завдання: «Чи є на Україні умови для розвитку чорної металургії?» на основі інформації, яку зможемо одержати з матеріалів карт атласу, підручника, додаткової літератури.
2. Завдання групам «географів» (видрукувані на листках і знаходяться перед кожною групою учнів).
На основі даних інформаційних джерел, якими ви володієте, встановити:
1. Яка сировинна база чорної металургії?
2. Назвіть райони видобутку залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, флюсових вапняків, вогнетривких глин. Де виробляється кокс?
3. Водні, енергоресурси районів Донбасу і Придніпров’я? Як забезпечені?
4. Назвати райони чорної металургії і найбільші центри в кожному з них, підприємства.
5. Зробити висновок про вплив чинників (сировинного, енергетичного, водного, трудових ресурсів та споживача, екологічного) на розміщення підприємств галузі.
6. Виявити екологічні і економічні проблеми, пов’язані з діяльністю металургійних комбінатів.
7. Окреслити перспективи розвитку досліджуваної галузі.
(Після підготовки учнями відповідей на ці запитання наступає час презентації груп «географів». Звернути увагу на час презентації. Всі члени груп мають бути залучені до роботи, бо за це дістають додаткові бали).
3. Висновок групи «експертів».
«Експерти» виявляють найбільш цікаві і влучні думки «географів».
Учитель: - Групове дослідження завершене. Ми з’ясували, що в Україні для розвитку чорної металургії є надзвичайно сприятливі умови, а саме (слово має група «експертів», а всі решта учні записують головні тези в робочі зошити):
· Україна має значні родовища залізної і марганцевої руд, коксівного вугілля, а також високоякісні вапняки, вогнетриви і формувальні піски.
· Всі ці основні ресурси дуже вдало територіально розміщені, в майбутньому є можливість для розширення виробництва через значні поклади сировини.
· Є густа мережа залізничних і автомобільних шляхів.
· Оптимальна забезпеченість електроенергією, водними ресурсами, є висококваліфіковані кадри.
· Історично сформувалися три райони чорної металургії – Донбас, Придніпров’я, Приазов’я, які орієнтуються на власну сировину. Найбільші центри: Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Донецьк, Макіївка, Маріуполь тощо.
В країні налічується 350 підприємств чорної металургії. Станом на 2005 рік до переліку 80-ти найбільших світових виробників сталі входили 5 українських підприємств. Гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» посідав 25-е місце з обсягом виробництва 6,9 млн. т, ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» - 31-е місце (5,8 млн. т), ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» - 41 –е місце (4,7 млн. т), ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - 51-е місце (4,0 млн. т).
Одним з найбільших виробників труб є Харцизький трубний завод (виробнича потужність – 1,5 млн. т. труб на рік).
Узагальнення вчителем:
- При всіх позитивних сторонах розвитку чорної металургії в Україні є серйозні проблеми, які виникають у процесі її розвитку. Що ви думаєте з цього приводу? (Учні висловлюють думки про виникнення, в першу чергу, екологічних проблем на основі аналізу статистичних даних довідників). Зробимо підсумок. За останні роки є помітною стабілізація в металургійній галузі, проте якість продукції ще відстає від стандартів європейських країн. І причина відома – застарілі технології. Вихід зі становища – створення потужного виробничого потенціалу на якісно новій основі шляхом оновлення матеріально-технічної бази, реконструкції, технічного переоснащення металургійних підприємств, застосування мало - і безвідходних технологій. Ну а все це дасть змогу виробляти метал високої якості, конкурентноспроможний на світовому ринку при мінімальних затратах і зниженні негативного впливу на довкілля. Чорна металургія – серйозний забруднювач природи, тому завдання полягає в тому, щоб максимально знизити негативний вплив на середовище. Для цього потрібно комплексно використовувати сировину, створювати очисні споруди, газо-пилоуловлювачі, запроваджувати водооборотне постачання, утилізацію відходів.
У. Закріплення вивченого.
Виконати практичну роботу № 8.
УІ. Підсумки.
УІІ. Домашнє завдання: вивчити текст § 17, закінчити практичну роботу.
