Збереження культурного різноманіття та плюралізм як цінність. Проблеми, досвід вирішення, перспективи

Участь у робочій сесії І «Збереження культурного різноманіття та плюралізм як цінність» взяли представники від 42 країн. Під час виступів експертів було надано стислу інформацію про історію, традиції та звичаї, релігійну ситуацію, культурну спадщину презентованих ними держав. Майже у кожній доповіді акцентувалася увага на об’єктах, внесених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Гідне схвалення прагнення експертів вибудовувати свою промову таким чином, аби наголосити на проблемах, пов’язаних із культурою в загальному розумінні цього слова, що є у країнах, показати механізми вирішення цих проблем та запропонувати позитивний досвід, який варто перейняти Україні, зокрема АШЮ в Україні.

Узагальнюючи всі виступи, що були виголошені на робочій сесії, можна виокремити низку проблем, які стоять перед сучасним суспільством і так чи інакше стосуються культури:

· Проблема соціалізації іммігрантів та подолання ксенофобії у корінних мешканців.

· Проблема емансипації жінок у країнах Сходу.

· Проблема надання загальної базової середньої освіти у країнах Латинської Америки, Африки та Азії.

· Проблема навчання учнів рідною мовою та полімовного характеру школи.

· Проблема збереження культурних пам’яток від руйнувань та незаконних переміщень і крадіжок.

· Проблема розповсюдження ІКТ серед населення, зокрема у навчальних закладах.

· Проблема облаштування біженців та їхнього повернення у країни походження.

· Проблема освітніх та культурних обмінів між країнами, зокрема обміни учнівської молоді.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

· Проблема підтримки та заохочення існування альтернативних типів навчальних закладів.

· Проблема розвитку культурного туризму.

· Проблема боротьби із сепаратизмом та вирішення питання регіоналізації поліетнічних країн.

· Проблема співіснування державного, громадського, партійного і релігійного телебачення.

· Проблема захисту прав національних менших та малих народів.

· Проблема загального зниження рівня естетичних смаків у молодого покоління та незадовільного матеріального стану митців.

· Проблема зняття стереотипів у ставленні одне до одного між націями та налагодження між цивілізаційного діалогу.

Під час жвавого обговорення експерти намагалися вказати, як презентовані ними держави вирішують ці проблеми, а також дати корисні для інших країн поради. Так схвалення отримала політика деяких країн, що вдалися до запровадження програм телерадіомовлення мовами нацменшин, ухвалили чітке законодавство щодо перебування іммігрантів на території їхніх країн із одночасним наданням соціальних гарантій тим, хто легально в’їхав до країни. Позитивно оцінено зусилля мусульманських держав щодо надання права жінкам вчитися, працювати, переміщуватися без супроводу чоловіка та без паранджі. Велике значення має і відкриття культурологічних та релігієзнавчих кафедр при університетах, запровадження навчального предмету «Культурознавство» у школах тощо. Перспективним визнано і розвиток комп’ютеризації і мереж в освітній галузі. Заохочується і діяльність НУО із підтримки біженців, а також функціонування ГО національних, релігійних і т. і. меншин. Наголос робився і на потребі державного фінансування культурних заходів, посилення боротьби із терактами і вандалізмом, чорною археологією та збоями в системі охорони музеїв і мистецьких галерей. Підкреслювався успішний досвід деяких країн щодо формування масової тримовності населення (рідна мова, мова, поширена у регіоні, та англійська як світова) за одночасної популяризації регіональних (етнографічних, діалектних) особливостей. Перспективною визнано і діяльність щодо збільшення кількості освітніх та медичних установ, зокрема розвиток шкіл із художнім нахилом та популяризації занять фізкультурою і спортом. Приділялася увага і практиці надання грантів митцям та податкових пільг інвесторам у сферу культурного будівництва. Також було визнано велику роль фестивалів культури, виставок, спільних акцій між представниками різних націй, вірувань, культурно-цивілізаційних типів.

Однак, заради справедливості варто зазначити, що деякі виступи були перенасичені енциклопедичною інформацією і мало торкалися наявних проблем та досвіду їхнього вирішення, спиняючись на розгляді статичних фактів. Крім того, були й малодипломатичні, радикальні і відверто демагогічні виступи. Проте вони не формували загальної атмосфери робочої сесії і свідчать лише про те, що форма роботи «Модель ЮНЕСКО» повинна і надалі активно розвиватися в середовищі АШЮ в Україні, виходячи на новий якісний рівень та плідно співпрацюючи з Національною комісією у справах ЮНЕСКО в Україні.

Таким чином, під час імітаційної гри «Модель ЮНЕСКО» експерти дійшли висновку, що полікультурність сучасного світу, пришвидшена глобалізацій ними процесами, має низку досить гострих протиріч, які, втім, не є нездоланними, а можуть бути ефективно вирішені із максимальною користю для учасників, якщо ті вибудовуватимуть стосунки на основі партнерського діалогу, ґрунтуючись на плюралістичному підході і толерантно ставлячись один до одного.

Керівник робочої сесії І ін