Державні символи України

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

(УСНИЙ ЖУРНАЛ ДЛЯ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ)

Мета: 1. Познайомити учнів з історією державних символів України — прапора, герба, гімна;

2. Сприяти формуванню національної свідомості школярів; виховання відчуття патріотизму.

Захід проводиться в святково прикрашеній актовій залі. На сцені — ілюстрації із зобра­женням Державного Прапора і Герба України; на стендах обабіч — документи, які засвідчують незалежність України; Декларація про держа­вний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України, Конституція України. Використовуються грамзаписи Гімну «Ще не вме­рла України...» і пісні на вірші В. Крищенка і А. Демиденка, музику П. Мрежука і О. Морозова.

Звучить запис пісні «Я — України син» (Сл. В. Крищенка, муз. Мрежука)

— Україна — це твоя Батьківщина, це край, де ти народився, де зробив свій перший крок, де промовив тепле і лагідне слово «мама».

— Зараз ми відчуваємо себе дітьми не про­сто української землі, а вільної, незалежної де­мократичної держави.

— Складним і тернистим був шлях нашого народу до незалежності, але все ж таки збу­лася віковічна мрія багатьох поколінь україн­ців. 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла історичний документ — Декларацію про державний суверенітет України, яка виго­лошувала право української нації на самови­значення і створення національної держави в існуючих кордонах. Декларація мала перетво­рити Україну в незалежну національну держа­ву, що самостійно вирішувала всі питання внутрішнього і зовнішнього життя на основі зако­нів і волі народу.

— Головні засади Декларації були підтвер­джені Актом про незалежність України, прийн­ятим Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

— З огляду на значення цього Акту, день його проголошення відзначають в Україні як державне свято — День незалежності.

В цьому документі було проголошено ство­рення незалежної держави України, підтвердже­но єдність і недоторканість її території. В Акті міститься положення про те, що на території нової держави діють лише Конституція і зако­ни України.

— 1 грудня 1991 року в Україні відбувся все­народний референдум. Народ України сказав «так» незалежній, вільній Українській державі.

Україно! Не зміряти і віками
Вроду твою журавлину,

Не обезлистити навіть снігами

Мову твою тополину.

Україно,

Під небом твоїм калинові пливуть острови,

У зелених вітрилах — вишневі гудуть заметілі.

Україно!

Я — промінь живий

В твоїм сонячнім тілі!

З твого цвіту і грому

Я на світ народивсь, Україно!

Україно!

Не стань сиротою при дітях!
Ти — благовіст мій

І воля.

Скільки надій в твоїх веснах розлитих,

Стільки й журби в твоїй долі.

Україно!

Ім'ям твоїм не торгую,

Роду твого не цураюсь,

Вірю в тебе, яку правду святую,

Болем твоїм я караюсь!.(А. Демиденко)

— Як кожна незалежна держава, Україна має свої державні символи. Кожна нація прагне виявити себе і свою сутність у державних си­мволах, які закріплюються в законодавстві кра­їни. Ними є офіційні знаки (зображення, пред­мети) чи звукові вираження. Вони в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей полі­тичного чи історичного характеру та символі­зують суверенітет держави. У класичному ва­ріанті сучасна держава має три державні си­мволи: герб, прапор та гімн.

— У 20 статті Конституції України 1996 року записано:

«Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Дер­жавний Гімн України».

— «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жов­того кольорів» (Конституція України ст.20).

Як національний прапор України він затвер­джений Верховною Радою 28 січня 1992 року.

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали...

Тож встаньмо, люди, в цю урочу мить

Внесіте прапор вільної Держави.

Степів таврійських і Карпатських гір

З'єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір —

Внесіте прапор вільної Держави.

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів

Його полотна в попелі лежали.

Але він знов, як день новий, розцвів

Внесіте прапор вільної Держави.

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай буде з нами правда і Господь —

Внесіте прапор вільної Держави. (В. Крищенко)

(Всі встають і до зали вноситься Держав­ний Прапор України).

— Прапор — це певного кольору чи кольо­рів і форми полотнище, яке слугує знаком вирізнення країни. Залежно від ритуалу, прапор кріпиться до древка, піднімається на щоглі, вста­новлюється на будинках органів державної вла­ди і управління, у дипломатичних представни­цтвах нашої країни за кордоном.

— Прапори виникли в незапам'ятну давни­ну. Яке ж минуле у нашого прапора? Історики свідчать, що 1410 року у Грюнвальдській битві полки Галицько-Волинського князівства йшли під корогвами, на синьому полі яких був зображений золотий лев. Пізніше ці кольори зу­стрічаються на прапорах українських козаків, у козацькому та гайдамацькому одязі.

- Існує і інший погляд на походження на­шого прапора. Країні, де зародилась хлібороб­ська цивілізація, притаманні такі кольори — ко­льори хлібної ниви та ніжно-блакитного неба над нею.

— Око українця завжди милували жовті кві­ти горицвіту, дивини, соняшника і голубі пелю­стки цикорію, барвінку та волошки. Жовте — вогонь і синє — холод — два полюси буття, але водночас і два кінця вісі, навколо якої це буття обертається.

Захвилювалися народи,
І захитався третій Рим,
Війнуло подихом Свободи
Над рабством довговіковим.
Пора відродження — доволі
В покорі жити і в ганьбі.
Цвітуть, неначе квіти волі.
Знамена жовто-голубі. (М. Луків)

Наступний символ про який ми сьогодні поговоримо, — це Герб.

Герб — це знак роду, міста, держави. У перекладі з німецької герб означає «спадщина». Герб здавна є неодмін­ною ознакою (атрибутикою) влади.

—Державний герб символізує державу і позначає межі її володінь, належну їй влас­ність.

—Україна має законодавче затверджений (стаття 20 Конституції) малий Державний Герб України — золотий Тризуб на синьому тлі. Ма­лий герб України — тризуб — зображується на офіційних документах держави, печатках державних установ, грошових знаках тощо.

—Великий Державний Герб України вста­новлюється законом з урахуванням малого Державного Герба України (тризуба) і герба Війська Запорозького (козака з мушкетом). Розробка проекта цього Герба ще триває.

—Яке походження цього символу? Що він означає?

Багато суперечок, зокрема, серед учених, точиться щодо конфігурації та первісного зна­чення тризуба. Але, мабуть, ніхто не має сумні­вів у тому, що у нього глибоке коріння та давня історія. На території України зображення три­зуба виникло дуже давно. Розрізняють його, вже на монетах Володимира Великого та інших ки­ївських князів. Вчені намагаються пояснити по­ходження цього знака. Ось деякі версії: візан­тійський, скіфський скіпетр, голуб Святого Духа, якір, лук і стріла, норманський шолом, ворона, сокира... Чимало істориків вважають, що три­зуб прийшов на Русь із грецької культури. Зга­даймо Посейдона зі скіпетром у формі тризу­ба — символу божественної влади царя і мо­гутності над водною стихією. Поєднання хреста із тризубом знаходять на боспорських, ві­зантійських і татарських монетах. Тризуб за формою схожий на верхівку хлібного колоса. В ньому визнають уявлення слов'ян про єд­ність трьох царств: неба, землі та пекла також єдність сонця, води та повітря - триєдиної сили, що лежить в ос­нові буття. Існує й інше пояснення - єдність Людини, Простору та Часу, тобто Троїста сила нашого косміч­ного існування. Цю триєдність уо­соблює в собі трійця — Бог — Бать­ко, Бог — Син, Бог — Дух Святий. Порі­внюючи його із хлібним колосом, ви­значають троїсту землеробську силу, що рівнозначна весні, літу та зимі, які відповідають сіянню, збиран­ню та приготуванню плодів землі. Чимало у навколишньому світі пред­метів, основою і природою яких є троїстість і триєдність, наприклад, тройзілля, трикутник, троїста музика, трійник, три­ніжок, вила — трійчатки, батіг — трійчатка.

— Тризуб у Київській Русі зображали, вно­сячи в його форму національні елементи, але основа залишалася незмінною. Він був родо­вим знаком князя Володимира та його нащад­ків. Дехто вбачає у тризубі збірний образ зброї

— лука, стріл, меча, сокири.

Інші з його елементів-літер складають на­пис «Володимир на столі (троні)», який також зустрічається на стародавніх монетах. Можли­ві й інші тлумачення.

— Не знаєш гасла — боронись!
Освячений держу я спис.

Я попіл бороню батьків,

Героїв славу, честь борців.

Зухвальче, чолом, оком ниць!

Тут недоторканість гробниць!

Багаття і священний дуб

І Володимирів тризуб.

(О. Лятуринська)

— А зараз мова йтиме про національний гімн.

— Гімн — це урочиста пісня. У Стародавній Греції гімни прославляли богів і героїв. Нині ми можемо почути про гімни Батьківщині, гім­ни природі.

— Державний Гімн — це офіційна урочис­та пісня, що поряд із Державним Гербом і Дер­жавним Прапором символізує державу і є од­ним із атрибутів державності країни.

— У1862 р. відомий український поет - етнограф Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла України...», якому судилося щаслива доля. Вірш швидко поширився серед україн­ської інтелігенції. Невдовзі він став піснею.

Музику до нього написав західноукраїнський композитор Михайло Вербицький. Вперше з нотами ця пісня-гімн була надрукована 1885 року. Проте її виконання й поширення довгий час заборонялося і переслідувалося. І тільки в незалежній Україні перший куп­лет і приспів пісні «Ще не вмерла України...» з 2001 р. став Держав­ним Гімном.

— Згідно із законом про «Дер­жавний Гімн України», урочисті за­ходи загальнодержавного значен­ня розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну, а його музичне виконання здійсню­ється під час проведення офіцій­них державних церемоній або ін­ших заходів. Коли виконується гімн, усі присутні повинні встати, відда­ючи йому шану.

(Всі присутні в залі виконують Державний Гімн України)

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці. "

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття козацького роду.

— Українська національна традиція симво­лічного відображення світу формувалася протягом кількох тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства.

— Створення національної символіки сьо­годні ще не завершено. Іде робота по розроб­ці Великого Герба України.

— Мине час і, очевидно, на нашому Прапорі та Гербі з'являться нові кольорові гами та ма­люнки, які відображатимуть зміни, що відбулися й відбуватимуться у нашій державі. Ми ж, сьо­годнішнє покоління, виконуючи 65 статтю Кон­ституції України, зобов'язані виявляти повагу до символів своєї держави, адже глум над ними карається згідно з нормами закону.

— Браття, нам Всевишній
Промовляє з неба —
Символи державні
Шанувати треба!

Бо вони обличчя

Нашої країни —

Сонцеосяйної Неньки України (Я. Ковальчук)

Звучить пісня «Одна — єдина» (Сл. В. Крищенка, муз. О. Морозова)