Передумови виникнення
сталого розвитку
Глобалізація (від лат. "globus" - куля, земна куля та англ. "global" - світовий, планетарний) - процес всесвітньої інтеграції шляхом прискорення та поглиблення економічних, політичних, соціальних, правових і культурних взаємозалежностей держав та цивілізацій з посиленням їхньої відкритості та універсальності. Глобалізація характеризується наявністю різноманітних інтеграційних процесів.
Інтеграція (від лат. "integratio" - об'єднання) - процес взаємного зближення, взаємопроникнення, об'єднання певних елементів (частин) у ціле та утворення між ними усталених взаємозв'язків; процес перетворення відносно самостійних і мало пов'язаних між собою об'єктів (індивідів, груп, класів, держав) в єдину, цілісну систему, що характеризується узгодженістю та взаємозалежністю її частин на засадах загальних цілей, інтересів, принципів.
Можна виділити два рівні інтеграції: регіональний та глобальний.
Типи глобалізації:
- інформаційна;
- економічна;
- соціокультурна.
Інформаційне суспільство - суспільство, яке існує завдяки
комп'ютеризації та інформатизації виробничої діяльності та економічних взаємовідносин і характеризується підвищеним впливом інформаційно-комунікативних технологій на всі сфери людської діяльності та суспільство у цілому.
Суспільство знань - концепція, згідно якої освіта є основою соціальної та економічної політики, випереджаючим чинником суспільних змін.
Економіка знань - складова концепції "суспільства знань", згідно якої у сучасних розвинутих країнах знання та освіта грають провідну роль у забезпеченні економічного зростання та процвітання її громадян.
Відкрита освіта - Форма демократизації суспільних відносин, що передбачає поширення рівного доступу представників різних статей, вікових, соціальних груп до різноманітних форм освітньої діяльності.
Ризик - характеристика ситуації, що має невизначений результат з високою ймовірністю виникнення небезпечних наслідків.
Ризикологія - вивчає причини, наслідки й закономірності виникнення та запобігання ризиків в тій чи іншій сфері.
Ключовими питаннями стратегії сталого розвитку є:
" зменшення масштабів бідності та соціального розшарування;
" підтримання громадянських прав та свобод, мирних стосунків;
" відповідальність в локальному і глобальному контексті;
" демократія і самоврядування;
" справедливість і безпека;
" охорона здоров'я;
" рівність статей;
" культурне різноманіття;
" розвиток сільських і міських регіонів;
" екобезпечні економіка, структури виробництва і споживання;
" розвиток корпоративної відповідальності;
" охорона довкілля;
" управління природними ресурсами;
" біологічне та ландшафтне різноманіття.
Способи вирішення існуючих глобальних проблем
(в рамках стратегії сталого розвитку)
* Перехід до більш "зеленої" економіки з налаштуванням на ліквідацію бідності.
* Захист океанів шляхом боротьби з надмірним виловом риби, руйнуванням морських екосистем і негативними наслідками зміни клімату.
* Поліпшення умов життя в містах і підвищення ефективності міської інфраструктури.
* Розширення використання альтернативних джерел енергії, що може дозволити суттєво знизити викиди вуглекислого газу, а також зменшити рівень забруднення атмосфери.
* Поліпшення управління лісовим господарством, ефективності використання земельних ресурсів.
Додаток 1
Вправа: БУМЕРАНГ СТАЛОСТІ
(при проведенні інтегрованих уроків географії та біології)
Цільова група: учні старших класів.
Мета: розвиток вмінь визначати причинно-наслідкові зв'язки.
Обладнання: картонна модель бумеранга.
Методи: командна гра.
Хід вправи: педагог демонструє учасникам картонну модель бумеранга і пояснює, що з його допомогою будуть визначатися причинно-наслідкові зв'язки сталості. Учні поділяються на дві команди: представники першої називають приклад впливу людини на довкілля (причина), а представники другої - наслідки цього впливу. При цьому "бумеранг сталості" передається з рук в руки (по колу). Учасник що не назвав наслідок, вибиває з гри. Виграє команда, в якій залишилося більше гравців.
Приклади:
- використання фреону (причина) - виснаження озонового шару Землі
(наслідок);
- вирублення екваторіальних лісів (причина) - зменшення запасів кисню (наслідок);
- використання невідновлюваних джерел енергії (причина) - відсутність ресурсів для життєзабезпечення майбутніх поколінь (наслідок);
Гру можна побудувати більш складним чином, коли наслідок першої причини стає причиною для наступного наслідку. Наприклад:
- використання фреону (причина) - виснаження озонового шару Землі (наслідок)
- виснаження озонового шару Землі (причина) - збільшення захворювань рослин, тварин, людини (наслідок);
- збільшення захворювань рослин, тварин, людини (причина) - загибель всього живого.
Додаток № 2
Круглий стіл "СТАЛИЙ РОЗВИТОК І Я"
Мета: усвідомлення учасниками взаємозв'язку між принципами сталого розвитку і конкретними заходами і діями для їхньої реалізації.
Учасники: учні старших класів, студенти, дорослі.
Хід: педагог-ведучий пропонує учасникам роздавальний матеріал: таблицю "Сталий розвиток і Я". У лівому стовпчику таблиці в графі "Завдання" відзначено 6 завдань стратегії сталого розвитку (можна розробити власні завдання):
1. Скоротити до мінімуму виснаження не відновлюваних ресурсів.
2. Будувати соціально-економічний розвиток в межах відновлюваного обсягу біосфери.
3. Покращувати якість життя людей.
4. Зберігати життєздатність та різноманіття Землі.
5. Розвивати національні та регіональні системи сталого розвитку.
6. Підтримувати права та демократичні свободи.
У правому стовпчику значиться графа "Акції". Для кожного завдання слід придумати три акції, що сприятимуть реалізації цих завдань.
Протягом наступного етапу роботи учасники обговорюють запропоновані акції. Тривалість - 1 година. В ході обговорення схожі ідеї об'єднуються і розробляється зведена таблиця "Сталий розвиток і мі" Дана таблиця може служити планом роботи групи зі сталого розвитку (творчої групи вчителів школи, екологічні агітбригади учнів). Пропоновані акції (конкретні дії) повинні бути реальними для здійснення.
