Історія кафедри травматології та ортопедії

Історія кафедри травматології та ортопедії

Засновник Львівської і польської школи ортопедів-травматологів ҐРУЦА Адам — професор, керівник кафедри загальної хірургії Львівського університету / медичного інституту / медико-природничих фахових курсів (1939-43).	Закінчив медичний факультет Львівського університету (1922). Стажування з ортопедії — в Болоньї та Нью-Йорку (1931). Працював: асистент (1921-28), доцент (1928-38), професор хірургії, ортопедії і травматології (1938-39), завідувач кафедри загальної хірургії, клініки ортопедії і дитячої хірургії (1939-43) Львівського університету / медичного інституту / Напрями наукових досліджень: в галузі ортопедії-травматології; удосконалення методів хірургічного лікування патології стопи, кістково-суглобового туберкульозу, викривлень хребетного стовпа, опрацювання нових методів протезування; перший, хто на території тогочасної Польщі запровадив метод лікування перелому шийки стегнової кістки з використанням ортопедичного цвяха; запропонував оригінальну методику лікування вродженого вивиху кульшового суглоба і туберкульозу цього суглоба за допомогою оригінального методу динамічної остеотомії. Автор близько 170 наукових праць польською, німецькою, англійською мовами, серед них 22 патенти, присвячені удосконаленню ортопедичного обладнання, інструментарію та апаратів, 2 перевидання підручника ортопедії у 3-х томах. Видатний хірург-ортопед. Автор проекту організації ортопедичної допомоги в Польщі, організатор і керівник Варшавської клініки ортопедії.: підготував близько 20 професорів.
Після воз`єднання Західних областей України з Українською РСР вже в жовтні 1939 року медичний факультет університету був реорганізований в медичний інститут. Ортопедія залишалась доценським курсом на кафедрі шпитальної хірургії. Аспірантами курсу шпитальної хірургії  були Є. К.Скороход (дитяча ортопедія - травматологія) і (ортопедія – травматологія для дорослих) . З 1950 року курс ортопедії, а з 1955 року кафедру ортопедії-травматології очолював професор І. Л.Зайченко.	Після воз`єднання Західних областей України з Українською РСР вже в жовтні 1939 року медичний факультет університету був реорганізований в медичний інститут. Ортопедія залишалась доценським курсом на кафедрі шпитальної хірургії. Аспірантами курсу шпитальної хірургії  були Є. К.Скороход (дитяча ортопедія - травматологія) і (ортопедія – травматологія для дорослих) . З 1950 року курс ортопедії, а з 1955 року кафедру ортопедії-травматології очолював професор І. Л.Зайченко.
В 1954 році професор І. Л Зайченко заснував наукове Товариство ортопедів-травматологів і був його головою до 1964 року. З 1964 року кафедру очолила доцент Є. К Скороход.	Закінчила медичний факультет Київського медичного інституту (1935). Працювала: ординатор Житомирської міської лікарні (1935-37); ординатор кістково-туберкульозного дитячого санаторію м. Житомира (1937-40); аспірант кафедри загальної хірургії Львівського медичного інституту (1940-41); ординатор, асистент клініки дитячої хірургії й ортопедії Львівських медико-природничих фахових курсів (1941-44); асистент курсу ортопедії й травматології кафедр загальної та шпитальної хірургії (1944-57), за сумісництвом головний лікар ортопедичної клініки Львівського медичного інституту (1944-51); доцент (1957-64), завідувач (1964-68) кафедри ортопедії й травматології Львівського медичного інституту. Кандидат медичних наук (1951), доцент (1959). Напрями наукових досліджень: питання дитячої хірургії, ортопедії й травматології, зокрема, лікування клишоногості, гематогенних остеомієлітів, супракондилярних переломів плеча в дітей.
З 1968 до 1986 року кафедру очолював професор . В даний період на кафедрі також працювали викладачі, котрі залишили помітний слід в ортопедії-травматології: доц. (проблеми клишоногості), доц.. (дитяча ортопедія), доц.. Заболоцький І. Р. (апаратний остеосинтез) та автор 3-х підручників на українській мові доц.	Закінчив медичний факультет Львівського медичного інституту (1950). Працював: клінічний ординатор (1950-53), асистент (1953-67) кафедри шпитальної хірургії; доцент (1967-68), завідувач (1968-86), професор (1986-87) кафедри ортопедії, травматології та військово-польової хірургії Львівського медичного інституту. Кандидат медичних наук (1954), доцент (1968), доктор медичних наук (1968), професор (1969). Напрями наукових досліджень: опрацювання методів лікування раку шкіри і губи; дослідження етіопатогенезу, диференційної діагностики, клініки та лікування гострого панкреатиту; хірургічне лікування вродженого вивиху стегна; застосування остеосинтезу в лікуванні переломів трубчастих кісток; використання методів лазеротерапії та ультразвукової кавітації в ортопедії, травматології та гнійній хірургії. Автор 140 наукових і навчально-методичних праць, серед них 3 монографії, авторське свідоцтво на винахід. Підготував 7 кандидатів наук.
З 1988 року до 2003 року (в1989 році кафедру очолював професор О. Є.Юрмін) кафедру очолював професор Я. Є.Яцкевич.	Закінчив медичний факультет Львівського медичного інституту (1956). Працював: хірург Яворівської (1957) та Городоцької (1957-59) ЦРЛ Львівської обл.; ортопед-травматолог Львівської обласної клінічної лікарні (1959-68); асистент (1968-89), завідувач (), професор (від 2003) кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії Львівського медичного університету. Кандидат медичних наук (1968), доцент (1989), доктор медичних наук (1991), професор (1992). Напрями наукових досліджень: діагностика та лікування захворювань і травм хребта, кульшового та колінного суглобів дітей і дорослих; використання хімічних і фізичних засобів у лікуванні та профілактиці раневої інфекції опорно-рухового апарату. Автор близько 200 наукових і навчально-методичних праць, серед них авторське свідоцтво на винахід. Підготував 2 кандидатів наук.
З 2003 року по 2013 час кафедру очолював професор Ю. Я.Філь	Закінчив стоматологічний (1969) та медичний (1974) факультети Львівського медичного інституту. Працював: стоматолог Рахівської ЦРЛ Закарпатської обл. (1969); анестезіолог залізничної лікарні м. Стрий Львівської обл. (1970-71) та Львівської обласної клінічної лікарні (1971-74); лікар-інтерн Червоноградської міської лікарні (1974-75); хірург Стрийської міської лікарні (1975), 3-ї лікарні м. Львова (1976-78), залізничної лікарні м. Львова (1978-81); асистент кафедри травматології, ортопедії і військово-польової хірургії Львівського медичного інституту (1981-85); хірург 2-ї лікарні м. Львова (1985-90); головний лікар лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова (1990-95), за сумісництвом доцент кафедри хірургії ФПДО (1991-94); завідувач кафедри невідкладних станів та медицини катастроф (1995-97); доцент кафедри поліклінічної справи (1997-99); доцент (), професор (2001-03), завідувач (від 2003) кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії Львівського медичного університету. Кандидат медичних наук (1980), доцент (1993), доктор медичних наук (1996), професор (2002). Напрями наукових досліджень: питання комплексного лікування гострих тромбофлебітів, профілактика та комплексне лікування гнійних ускладнень у хворих із відкритими пошкодженнями; діагностична та лікувальна тактика при поєднаній травмі органів живота і тазової ділянки. Автор близько 90 наукових і навчально-методичних праць, серед них підручник, 2 навчальних посібники, 4патенти. Підготував 1 кандидата наук.
З липня 2013 року кафедру очолив доктор мед. наук, професор І. Р.Трутяк.	Закінчив Чернівецький медичний інститут, лікувальний факультет (1978), працював хірургом і за сумісництвом травматологом на Рівненщині (), клінічна ординатура з хірургії на кафедрі загальної хірургії (зав. – проф. ) у Львівському медичному інституті (), викладач училища підвищення кваліфікації медсестер, хірург Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги і за сумісництвом асистент кафедри загальної хірургії, заочний аспірант Інституту хірургії ім. АМН СРСР (). В 1988 році захищена кандидатська дисертація «Хірургічне лікування наслідків опіків колінних суглобів і гомілок». З 1989 р. по 1999 р. – асистент, а з 2000 р. по 2012 р. – доцент кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії Львівського медичного університету. В 2011 р. захищена докторська дисертація «Дифоренційна хірургічна тактика у постраждалих із закритою поєднаною абдомінальною травмою». З 2012 р. – професор, а з 2013 р. – завідувач кафедри травматології та ортопедії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Напрями наукових досліджень: політравма, травма грудної клітки, травма живота, малоінвазивна хірургія, хірургія травми кисті та її наслідків, відновна і пластична хірургія посттравматичних і післяопікових дефектів м’яких тканин. Автор 206 наукових та навчально-методичних праць, одного підручника, монографії, 2 навчальних посібників, 5 авторських свідоцтв. Підготував 1 кандидата наук.