Ірина Самойлюк,

юрист банківської галузі

Застава майбутнього врожаю

Сільське господарство України є однією з клю­чових ланок агропромислового комплексу. З історії розвитку нашої країни ми бачимо, що досить тривалий час в Україні переважало сільське населення, в основному зайняте землеробством, розведенням худоби. Необхідно зазначити, що Україна має всі необхідні географічні умови для потужного розвитку цього сектора економіки, зокрема для розвитку такої підгалузі сільського господарства, як рослинництво. Украї­на має також сприятливі природно-кліматичні умови і високопродуктивні землі.

Проте, незважаючи на історичні та природні фактори, на сьогоднішній день рівень розвитку сільського господарства в нашій країні не можна назвати задовільним, а сільськогосподарське виробництво — прибутковим. Цей сектор економіки України потребує постійної державної підтримки. Сьогодні, щоб розвивати сільське господарство, державі потрібно вирішити багато проблем, зокрема: оновити технологічні можливості, створити сприятливий інвестиційний клімат для залучення інвестицій, забезпечити чітке законодавче регулювання, в тому числі процесів кредитування сільськогосподарських виробників, забезпечити наявність розвинутої системи страхування сільськогосподарського виробництва від природно-кліматичних та інших видів комерційних ризиків тощо.

Враховуючи ситуацію, яка наразі склалася на ринку сільськогосподарського виробництва, кредитування комерційними банками сільськогосподарських виробників не є частим явищем:

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

по-перше, на цьому ринку незначна кількість великих сільськогосподарських підприємств;

по-друге, як правило, у більшості сільськогосподарських виробників відсутнє майно для високоліквідної застави (діє мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська техніка, як правило, застаріла);

по-третє, завжди є ризик, пов’язаний з неотриманням очікуваного врожаю через природні катаклізми, від яких на сьогоднішній день виробники не застраховані.

Тож найчастіше сільгоспвиробники можуть запропонувати як забезпечення виконання своїх кредитних зобов’язань перед банками лише заставу майбутнього врожаю з подальшим пере­оформленням в заставу результату врожаю.

Розглянемо особливості оформлення в заставу майбутнього врожаю.

Загальні положення про заставу встановлені в Цивільному кодексі України (далі — ЦКУ) та Законі України «Про заставу».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, що є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до проекту Закону України «Про форвардну заставну закупівлю сільськогосподарської продукції у дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств» від 05.07.2012 № 000 (згідно з картою проходження проекту за стадіями — 05.07.2012 одержаний Верховною Радою України) вперше запропоновано таке визначення терміна «майбутній урожай», а саме: майбутній урожай — це сільськогосподарська рослинницька продукція, яку планує отримати сільськогосподарське підприємство на основі здійснених посівів сільськогосподарських культур на належних йому сільськогосподарських угіддях у процесі здійснення сільськогосподарської діяльності у поточному сільськогосподарському (маркетинговому) році. Оскільки одним з основоположних правил застави майна є те, що предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене та на яке може бути звернено стягнення, на момент оформлення договору застави майбутнього врожаю необхідно пересвідчитися в наявності посівів майбутнього врожаю. Так, документами, що підтверджують наявність права на набуття врожаю у майбутньому та наявність посівів, є:

схеми землекористування (карти полів), де знаходяться засіяні поля, засвідчені органом державної виконавчої влади або органом місцевого самоврядування тієї місцевості;

довідка про посівні площі, видана управлінням агропромислового розвитку відповідної райдержадміністрації;

правовстановлювальні документи на земельну ділянку під посіви, а саме: Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України, Державний акт про право власності на земельну ділянку, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки, укладені в порядку, встановленому чинним законодавством. Також додатково можна отримати витяг з відповідного рішення виконавчого органу в галузі земельних відносин або органу місцевого самоврядування про передачу землі у власність, оренду або користування, затвердження проекту землеустрою.

До речі, в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (втратила чинність), було передбачено, що у разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому (п. 38 Інструкції). Чинний на сьогодні Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 000/5, вказаного положення не містить.

Відповідно до ст. 189 ЦКУ продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Майбутній урожай відноситься до плодів як результат органічного розвитку самої речі. Враховуючи, що згідно зі ст. 189 ЦКУ продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом, для підтвердження наявності права власності на майбутній урожай додатково необхідно отримати у заставодавця правовстановлювальні документи на посівний матеріал: договір купівлі-продажу, договір поставки тощо, а також підтвердження його поставки та повної оплати: накладні, виписки з банківських рахунків.

Окрему увагу необхідно звернути на земельні ділянки, на яких знаходяться посіви. Так, земельні ділянки повинні мати присвоєний кадастровий номер та мають бути відмежовані від інших земель постійними межовими знаками. Цільове призначення такої земельної ділянки згідно з правовстановлювальними документами на неї повинно відповідати її фактичному цільовому використанню.

Крім того, з метою уникнення в майбутньому можливих спорів з приводу своєчасної оплати за користування земельними ділянками під посівами (якщо заставодавець є орендарем цих земельних ділянок) пропоную отримати у власника земельної ділянки довідку або заяву про наявність/відсутність заборгованості щодо сплати орендних платежів. Строк дії договору оренди земельної ділянки, договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) повинен бути не менше строку дії кредитного договору.

Оскільки урожайність залежить від якості посівного матеріалу, для перевірки якості насіння бажано отримати експертний висновок визначення якості і садивного матеріалу, що видається лабораторією Української державної насіннєвої інспекції, та свідоцтво якості посівного матеріалу.

Законодавством України не передбачено обов’язкового нотаріального посвідчення договору застави майбутнього врожаю, але для можливості ефективного захисту порушених прав кредитора в разі невиконання/неналежного виконання кредитних зобов’язань боржником шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса на договорі застави майбутнього врожаю доцільно такий договір посвідчувати нотаріально. При нотаріальному посвідченні договору застави майбутнього врожаю згідно зі ст. 585 ЦКУ право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення.

Вимоги до змісту договору застави встановлені в ЦКУ, Законі України «Про заставу» та Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Так, відповідно до ст. 584 ЦКУ в договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). Аналогічні вимоги містяться і в Законі України «Про заставу». Згідно зі ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у правочині, на підставі якого або у зв’язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження або якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Враховуючи особливість предмета застави майбутнього врожаю, пропоную такий опис предмета застави (на прикладі такої культури, як кукурудза):

майбутній врожай кукурудзи, який буде вирощено та зібрано Заставодавцем у 2013 році у кількості ___________ тонн, на площі земельної ділянки — ______ га, з врожайністю ______ т/га за ціною ______ грн/т, загальною вартістю _______ гривень, з таких полів, розташованих на території __________ сільської ради: поле №____ площею _______ га, що належать Заставодавцю на праві власності згідно з ______________/використовуються Заставодавцем згідно з _______________________ (карта-схема розміщення полів додається до договору застави).

Враховуючи підвищений ризик утрати предмета застави внаслідок природних явищ, які можуть спричинити як зменшення обсягу врожаю, так і повну загибель посівів, страхування майбутнього врожаю є необхідною мірою. При цьому важливо з максимальною увагою поставитись до умов договору страхування. Так, договір страхування в обов’язковому порядку повинен передбачати конкретний перелік ризиків. Такими ризиками можуть бути:

заморозки, мороз, ожеледь, вимерзання, випрівання, випирання, льодова кірка;

град, удар блискавки;

землетрус;

лавина, земельний зсув, земельний або земельно-водний сель;

пожежа (крім лісових пожеж);

сильний вітер, пилова буря, шквал, смерч, суховій, видування;

злива, сильна злива, тривалі дощі, паводок;

засуха або зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню або заводненню, дуже сильна спека, ґрунтова кірка, випадання рослин;

епіфітотійне розмноження шкідників рос­лин;

епіфітотійний розвиток хвороб рослин;

вторинні хвороби рослин внаслідок настання ризиків, зазначених вище;

протиправні дії третіх осіб стосовно рослинних насаджень.

Договір страхування повинен бути укладений на весь період вирощування до збору врожаю. Відповідно до вимог Закону України «Про заставу» (ст. 10), якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. Вказаний договір страхування укладається на користь заставодержателя.

Ще один особливий момент, на який хотілося б звернути увагу, — це питання зберігання зібраного врожаю. У договорі застави майбутнього врожаю обов’язково повинно бути передбачено місце зберігання врожаю. У разі якщо зібраною культурою є зерно, з метою забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання воно повинно зберігатися у зернових складах. По-перше, при прийманні зерна на зберігання зерновий склад здійснює аналіз його якості; по-друге, зерновий склад зобов’язаний вживати усіх заходів, передбачених Законом України «Про зерно та ринок зерна», іншими нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання; по-третє, після прийняття зерновим складом зерна на зберігання за подвійним складським свідоцтвом застава майбутнього врожаю переоформлюється в заставу зерна, що вже буде надійним та ефективним забезпеченням кредиту.

Список використаних джерел

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (по цивільній справі № 2-3859/11 від 19.04.2012).

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / , Кузнєцова Н. С., , Мусіяка В. Л., Підопригора О. А., Сібільов М. М., та ін. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

Зразок

Договір
застави майбутнього врожаю

Україна, Дніпропетровська область, м. Кіровоград ______ дві тисячі дванадцятого року

Публічне акціонерне товариство «__________банк» (далі — Заставодержатель), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер ___________, місцезнаходження: м. Кіровоград, вул. __________, в особі_______________________________, який зареєстрований за адресою: _____________________, — що діє на підставі Статуту, з одного боку, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «_______________» (надалі — Заставодавець), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер ___________, місцезнаходження: м. Кіровоград, вул. __________,
в особі_________________________, який зареєстрований за адресою: _____________________, — що діє на підставі Статуту, з другого боку,

які тут і надалі разом звуться Сторони, а кожен окремо — Сторона, уклали цей договір застави майбутнього врожаю (надалі — Договір) про таке:

1. Предмет договору

1.1. В силу цього Договору Заставодавець з метою забезпечення в повному обсязі виконання своїх зобов’язань перед Заставодержателем по Кредитному договору №__________ від «___»______2012 року (надалі — Кредитний договір), а саме: зобов’язань щодо повернення кредиту в сумі _________ (_____________), сплати процентів за користування кредитом в розмірі __________, сплати пені, штрафів, інших платежів, передбачених Кредитним договором, передає в заставу Заставодержателю, а Заставодержатель приймає таке майно: майбутній врожай пшениці, який буде вирощено та зібрано Заставодавцем у 2013 році у кількості _______________ тонн, на площі земельної ділянки — ________ га, з врожайністю ______ т/га за ціною ______ грн./т, загальною вартістю _______ гривень, з наступних полів, розташованих на території __________ сільської ради: поле №____ площею _______ га (надалі за текстом цього Договору — Предмет застави).

1.2. Сторони оцінюють Предмет застави у ___________________(_________________).

1.3. Право власності Заставодавця на Предмет застави підтверджується такими документами, а саме:____________________________________.

1.4. Цим Сторони цього Договору домовились про те, що максимальний розмір вимог, які забезпечуються цією заставою, визначається на момент її задоволення і включає в себе:

вимоги щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, неустойки в розмірі, визначеному в Кредитному договорі та цьому Договорі;

відшкодування будь­яких витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги і зверненням стягнення на Предмет застави (включаючи судовий збір, державне мито, оплату послуг залучених експертів/спеціалістів, нотаріуса та інші витрати);

відшкодування збитків, завданих порушенням Заставодавцем забезпеченого зобов’язання або умов обтяження;

відшкодування витрат на утримання і збереження Предмета обтяження.

1.5. Протягом строку дії цього Договору та до моменту збору урожаю Предмет застави залишається у володінні Заставодавця та знаходиться на території __________ сільської ради за адресою: ________________________ Поле №____ площею _______ га згідно з картою­схемою, що є невід’ємною частиною цього Договору.

1.6. Цим Заставодавець гарантує, що Предмет застави є майном, яке відповідно до вимог чинного законодавства України може бути відчужено Заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення; Предмет застави не є вилученим з цивільного обороту; на момент нотаріального посвідчення цього Договору нікому не проданий, не відчужений будь­яким іншим способом; під арештом, у заставі не знаходиться; правами третіх осіб не обтяжений (включаючи податкову заставу); вільний від будь­яких зобов’язань.

1.7. Заміна Предмета застави може бути здійснена лише за письмовою згодою Заставодержателя.

1.8. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Предмета застави несе Заставодавець. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження Предмета застави Заставодавець на вимогу Заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений чи пошкоджений Предмет застави.

1.9. Відсутність будь­яких зареєстрованих обтяжень Предмета застави (в тому числі, податкової застави) перевірено нотаріусом відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № _____ від «___» _______2012 р.

2. Права та обов’язки сторін

2.1. Заставодавець має право:

2.1.1. Володіти та користуватися Предметом застави.

2.1.2. У разі надання письмової згоди Заставодержателя замінити Предмет застави на інше рівноцінне майно.

2.1.3. Відчужувати Предмет застави тільки за письмовою згодою Заставодержателя.

2.2. Заставодавець зобов’язаний:

2.2.1. Забезпечити збереження Предмета застави, зокрема, протягом всього строку дії
цього Договору: забезпечувати вирощування та збір урожаю, нормальний розвиток та дозрівання культур, захист від незаконних посягань та вимог з боку третіх осіб.

2.2.2. Не здійснювати дії, що спричинять зменшення вартості Предмета застави (зокрема, не зменшувати площі посівів).

2.2.3. Застрахувати Предмет застави на користь Заставодержателя від таких ризиків, а саме: заморозки, мороз, ожеледь, вимерзання, випрівання, випирання, льодова кірка; град, удар блискавки; землетрус; лавина, земельний зсув, земельний або земельно­водний сель; пожежа, сильний вітер, пилова буря, шквал, смерч, суховій, видування; злива, сильна злива, тривалі дощі, паводок; засуха або зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню або заводненню, дуже сильна спека, ґрунтова кірка, випадання рослин; епіфітотійне розмноження шкідників рослин; епіфітотійний розвиток хвороб рослин; вторинні хвороби рослин унаслідок настання ризиків, зазначених вище; протиправні дії третіх осіб стосовно рослинних насаджень. При цьому строк дії договору страхування повинен бути не менше строку дії Кредитного договору. У разі подовження строку дії Кредитного договору забезпечити подовження строку дії договору страхування на відповідний строк.

2.2.4. Надати Заставодержателю документальні підтвердження проведення страхування Предмета застави: договір страхування з усіма додатками до нього, договори про внесення змін до договору страхування, підтвердження оплати страхових сум.

2.2.5. Забезпечити чинність на весь строк дії Кредитного договору оренди земельної ділянки/договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) під посівами майбутнього врожаю, сплачувати своєчасно плату за користування земельною ділянкою.

2.2.6. Не відчужувати права на земельні ділянки згідно доданих до цього Договору карт­схем.

2.2.7. Нести в повному обсязі витрати за обслуговування Предмета застави (сертифікація, доставка, зберігання, відвантаження, обробка, переробка, реєстрація обтяження заставою Предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна).

2.2.8. Забезпечити доступ Заставодержателя до Предмета застави з метою здійснення моніторингу його стану.

2.2.9. Своєчасно у терміни, передбачені у договорі страхування, повідомляти страхову організацію про настання страхових подій.

2.2.10. Негайно повідомляти Заставодержателя про будь­який ризик втрати, пошкодження Предмета застави та окрім того, в разі пожежі, — негайно повідомляти підрозділ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; в разі епіфітотійного розвитку хвороб рослин та шкідників — повідомляти Державну інспекцію захисту рослин; в разі протиправних дій третіх осіб — місцевий підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.

2.2.11. Не чинити Заставодержателю перешкод у здійсненні перевірки стану Предмета застави та надавати на вимогу Заставодержателя всі необхідні документи.

2.2.12. Без письмової згоди Застводержателя не передавати Предмет застави в наступну заставу.

2.2.13. Достроково виконати в повному обсязі зобов’язання за Кредитним договором в разі будь­якого порушення умов Кредитного договору або цього Договору.

2.2.14. Після збору врожаю: передати зерно на зерновий склад за адресою:____________________ на підставі подвійного складського свідоцтва; укласти нотаріально посвідчений договір застави зерна з використанням подвійного складського свідоцтва із Заставодержателем; оплатити послуги нотаріуса за нотаріальне посвідчення договору застави зерна; оплатити реєстрацію обтяження заставою зерна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на користь Заставодержателя.

2.3. Заставодержатель має право:

2.3.1. Перевіряти самостійно або із залученням експертів документально та фактично наявність Предмета застави, його стан та умови зберігання, проводити регулярний моніторинг (1 раз на місяць) перевірки стану Предмета застави.

2.3.2. Вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для збереження Предмета
застави.

2.3.3. Виступати як третя особа в судових спорах з приводу Предмета застави.

2.3.4. Здійснювати переоцінку Предмета застави в разі наявності підстав для зміни вартості Предмета застави.

2.3.5. Вимагати дострокового повного виконання зобов’язань за Кредитним договором у разі, якщо в результаті моніторингу стану Предмета застави (майбутнього врожаю) буде виявлено, що Заставодавець припустився технологічних порушень вирощування сільськогосподарської продукції, майбутній урожай якої є предметом застави, що ставить під загрозу можливість отримання майбутнього врожаю.

2.3.6. Звернути стягнення на Предмет застави: а) у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язань за Кредитним договором, воно не буде виконане; б) при виникненні у Заставодержателя права вимагати дострокового виконання зобов’язань за Кредитним договором.

2.3.7. У випадку зменшення вартості Предмета застави у порівнянні з погодженою Сторонами його заставною вартістю вимагати надання додаткового ліквідного забезпечення.

2.3.8. У разі невиконання або порушення виконання зобов’язань Заставодавця за Кредитним договором та за цим Договором задовольнити свої вимоги за Кредитним договором в повному обсязі за рахунок Предмета застави, враховуючи суму заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісійних винагород, неустойки, будь­яких витрат, які виникли у зв’язку із примусовим стягненням заборгованості.

2.3.9. У разі необхідності надавати третім особам будь­яку інформацію та відомості, що пов’язані з умовами цього Договору без одержання додаткової письмової згоди Заставодавця.

2.3.10. Вимагати від будь­якої особи припинення посягань на Предмет застави, які загрожують його втратою.

2.3.11. Розпочати процедуру звернення стягнення на Предмет застави в разі, якщо після спливу тридцятиденного строку після направлення Заставодавцю письмової вимоги Заставодержателя про усунення порушень зобов’язань за Кредитним договором та/або цим Договором така вимога Заставодержателя залишається не задоволеною.

2.3.12. Самостійно вживати заходи, необхідні для збереження Предмета застави.

3. Звернення стягнення на предмет застави

3.1. Заставодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет застави та задовольнити за рахунок Предмета застави вимоги за Кредитним договором в повному обсязі в разі невиконання або порушення виконання Заставодавцем умов Кредитного договору або будь­яких умов цього Договору. При частковому виконанні Застводавцем забезпеченого заставою зобов’язання застава зберігається в початковому обсязі.

3.2. Заставодержатель має право самостійно обрати спосіб звернення стягнення на Предмет застави: позасудовий, судовий, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.

3.3. В разі обрання позасудового способу звернення стягнення на Предмет застави Заставодержатель зобов’язаний надіслати Заставодавцю, іншим обтяжувачам (в разі наявності), на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави.

3.4. Реалізація Предмета застави здійснюється відповідно до вимог чинного на момент реалізації законодавства України.

3.5. У випадках, коли суми, вирученої від продажу Предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог Заставодержателя, він має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна Заставодавця (Позичальника за Кредитним договором) в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

4. Момент виникнення права застави і строк дії договору

4.1. Право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

4.2. Цей Договір діє з моменту його нотаріального посвідчення і до повного виконання Заставодавцем зобов’язань за Кредитним договором.

5. Інші умови

5.1. Сторони домовились, що підписанням цього Договору Заставодавець надає свою згоду Заставодержателю надавати третім особам будь­яку інформацію про Заставодавця, про умови цього Договору без отримання додаткової згоди Заставодавця. Надання такої інформації Заставодержателем буде вважатися законною та такою, що надається зі згоди власника інформації — Заставодавця.

5.2. Взаємовідносини Сторін, що виникли з цього Договору, регулюються умовами цього Договору. В разі відсутності можливості врегулювання будь­якого питання, яке виникає з виконання умов цього Договору, Сторони керуються нормами чинного законодавства України.

5.3. Обтяження заставою Предмета застави Сторони реєструють в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна одночасно з нотаріальним посвідченням цього Договору.

5.4. Сторони домовились, що всі витрати на нотаріальне посвідчення цього Договору, ре­єстрацію обтяження заставою Предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, виконання цього Договору в повному обсязі несе Заставодавець.

5.5. Усі спори, що виникають з приводу умов цього Договору, Сторони вирішують у судовому порядку.

5.6. Будь­які зміни та доповнення до умов цього Договору оформлюються Сторонами шляхом укладання Договору про внесення змін та доповнень та підлягають нотаріальному посвідченню.

5.7. Заставодавець цим підтверджує, що йому відомі всі умови Кредитного договору та він не має жодних заперечень проти порядку та способу їх виконання.

5.8. Цей Договір складено у 3 примірниках (по одному для кожної Сторони) українською мовою, кожен з яких має однакову юридичну силу.

5.9. Цей Договір прошито та пронумеровано разом із додатками, які складають його невід’ємну частину, на 6 (шести) аркушах.

6. Юридичні адреси і банківські реквізити сторін:

Заставодержатель: Заставодавець:

____________________________________ ____________________________________

___________________/________________ ___________________/________________

М. П. М. П.