![]() |
![]() |




![]() |
Мета. Вчити дітей бачити розмаїття осінньої природи, розкрити красу осінньої природи за допомогою поетичного слова, музики, пісень, художньої творчості дітей. За допомогою театрального мистецтва показати багатство і щедрість осінньої пори. Прищеплювати любов до природи.
Звучить пісня про осінь
1-й учень
Осінь спустилась на жовті поля,
Ліс пофарбований мріє здаля.
Вітер холодний виє, гуде,
Зносить з дерева листя руде.
2-й учень
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
3-й учень
В парках і садочках
На доріжки й трави
Падають листочки
Буро – золотаві.
4-й учень
Де не глянь, навколо
Килим кольоровий,
Віти напівголі
Й небо чисте, синє.
5-й учень
Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золота
Тихо – ніжно ходить.
6-й учень
Відлітають гуси та лелеки
У краї заморськії, далекі.
Осінь тиха, осінь золотава
Вийшла, мов лисичка, на галяву.
7-й учень
Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає
Дуб нахмурений стоїть.
8-й учень
Хто це тут походив
Листя все позолотив?
Осінь. Це - чарівниця осінь
Учні виконують пісню «Осінь – золота пора»
Виходять господар і господиня
Господар
А у нас сьогодні – свято,
Гостей зібралося багато
Раді вас ми привітати,
Свято осені почати!
Господиня
Добрий день вам, люди добрі,
Щиро просим до господи!
Діти вас усіх вітають,
Щастя, радості бажають!
Разом
Хай, люди добрі, вам щастя буде,
Хай буде доля на все роздолля.
Господиня
І, за давнім українським звичаєм
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Господар
Пахне хліб, як тепло пахне хліб!
Любов’ю трударів і радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб –
Духмяно пахне хліб!
Господиня
Візьму я в руки хліб духмяний –
Він незвичайний, він святий.
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб духмяний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба!
Він скарб найбільший на землі!
1-й учень
Коровай шишкатий і рум’яний
Ліг на шитий рушничок,
А на тому короваї –
Солі білої дрібок.
2-й учень
У калини грона повні
Червоніють для прикрас..
Короваю, гість шановний,
Звідкіля прийшов до нас?
3-й учень
Коровай прийшов із поля!
Це не тільки коровай,
Це багатий урожай!
4-й учень
Під дощем і сонцем ріс,
Пахне сонечком він красним
І промінням теплим, ясним!
5-й учень
Пахне полем, колосками,
Цей хороший коровай.
В ньому – труд і тата, й мами
Що збирали урожай.
Всі
Працьовитими руками
Пахне красень – коровай!
6-й учень
І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко, ніби промовляє: « Любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте!»
(Господар і господиня дарують гостям коровай)
7-й учень
Зажурились квіти неспроста:
Вранці роси випадають білі.
Вже надходить осінь золота –
Жовкне листя у садку на гіллі
8-й учень
Осінь, осінь! В гості тебе просимо
З щедрими хлібами,
З високим снопами,
З листопадом і дощем,
З перелітним журавлем.
Учні виконують пісню «Золотокоса осінь»
Учитель
Діти, до нас на світо завітала незвичайна гостя, сама красуня Золота Осінь.
До зали заходить Осінь
Осінь Добрий день! Я дуже вдячна вам, що ви запросили мене на свято. А чи знаєте ви назви моїх місяців? А що цікаве ви знаєте про моїх синочків?
1-й учень
Вересень місяць добре годує,
Овоч смачненький дітям дарує.
2-й учень
А місяць жовтень мряку розвіває,
В лісах, садочках лист пожовтіє.
3-й учень
А листопад – той жалю не має,
З дерев останнє листя зриває.
4-й учень
Відлетіло літечко в теплий край,
Дозріває в полі наш урожай.
Жовтокоса осінь до нас прийшла,
Місяченьків – братиків привела.
5-й учень
Перший місяць – вересень, він смачний,
Нам дарує яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград-
То солодка радість для всіх малят.
6-й учень
Жовтень – місяць красень і чарівник,
До багатства й розкошів дуже звик.
Повні жмені золота розсипа,
Землю, мов царівну, він одяга.
7-й учень
А листопад зветься так недарма,
Бо останнє листячко обрива.
Вітер понад лісом співа – гуде:
Засипайте скоріше зима іде.
Учитель
Ось і вони, осінні місяці.
На сцену виходять місяці
Вересень
Я перший місяць – вересень,
Тепло вам дарував,
Відкрив я школу вам,
Гостинці припасав:
Кавуни і помідори, спілих яблук,
Груш і слив цілі гори натрусив.
Я звуся вереснем,
Бо квітую вересом,
Ваші прадіди, бувало,
Мене й «Сивнем» називали.
Маю друзів я багато,
І сьогодні всі вони
Будуть вам допомагали
Мандрувати восени.
Жовтень
Жовтень, так мене назвали,
Бо кругом все жовтим стало.
Маю пензель чарівний,
Маю пензель золотий
Розфарбую все навкруг –
Золотіє ліс та луг!
Листопад
А я холодний листопад!
Всіх у хату заганяю,
Птахів в дорогу відправляю,
Зриваю листя із дерев,
З зимою вас вітаю.
Листопадом мене називають,
Бо листочки з дерев опадають.
Всі дерева стоять уже голі –
Нашумілись до літа доволі.
Черв’ячки і комашки поснули,
Жабенята сховались у мулі.
Темні хмари по небу повзуть
І осінні дощі нам везуть.
Учитель
Чудові в тебе синочки, Золота красуне! Кожен із них гарний, чарівний, красивий по – своєму.
Осінь.
Я – осінь! Славна, мила, золота!
Я в лісі побувала, на городах все зібрала,
А тепер настав вже час,
Щоб порадувати вас.
Ось який врожай зібрала,
Вистачить для всіх малят.
Учитель.
Прийми, королево Осінь, парад овочів та фруктів.
Пане Гарбузе, розпочинай парад.
Інсценізація «Ходить гарбуз по городу»
Учитель.
По городу Гарбуз ходить,
Всіх із роду оглядає.
Кого хвалить, кого учить.
А кого і научає.
І звернувся до газдині,
Молодесенької дині.
Гарбуз
Розкажи мені, красуне,
Як ти влітку працювала?
Може, трохи лінувалась?
Чи сумлінно дозрівала?
Диня.
Ой, Гарбузе-Гарбузенко,
Вічно ти підозри маєш,
Не сидиш на однім місці,
По городу все гуляєш.
Бачиш же, я постаралась,
Ніжним соком вся набралась,
Налилася на всі боки,
І важкі вже мої кроки.
Гарбуз.
Ой, чудова ж господиня,
Моя ніжна, смачна Диня.
А що скажуть Огірочки —
Мої любі сини й дочки?
Огірки.
Не свари нас, любий татко.
Гарно ми росли... спочатку,
Та якісь дощі махнули —
Заховатись ми забули.
Коли сонечко світило
Ми листочками не вкрились,
На кілках-шнурках висіли
І, звичайно, перезріли.
Гарбуз.
Ой, ну що ж, я розумію.
Та надіятися смію,
Що в наступне знову літо
Все завчас буде прикрито.
А що тут за каруселі,
Чому всі такі веселі?
Морква.
Любий братику, послухай,
І сестрицею пишайся,
Бо ж не просто я Морквиця
Гарбузова я сестриця.
Я пробилась в депутати,
Скоро буду виступати
І доб’юся для городу
Перегною аж підводу! О!
Гарбуз.
Радий, радий я, сестрице,
Маєш розум, хоч дівиця.
Пишна, гарна і в достатках,
А тепер ще й депутатка.
Ну, а як же Бурячок,
Мій шановний своячок?
Буряк.
Що казати, я — у нормі,
Круглий, чистий, соком повний.
Так же кольором налився,
Ніби в Африці родився,
Буде борщ смачний, червоний,
З бурячком такий чудовий.
Гарбуз.
Добре, добре, зрозумів,
Що ти роду не підвів.
А що скаже Бараболя?
Як жилося їй у полі?
Картопля.
Хоч проблем було багато,
Та не буду нарікати.
Мене люблять, поважають,
Другим хлібом називають.
Можу бути у меню
Хоч по кілька раз на дню.
Гарбуз.
Так, звичайно, правду кажеш,
Людям ти сердечно служиш.
Хоч циганської натури,
Та високої культури.
Задоволений я вами,
Бо багатий родичами.
А Цибуля в нас чудова,
Правда, трохи гонорова,
Але, якщо лад у вас,
Страва буде — вищий клас.
Цибуля.
Не соромте мене, дядьку,
Бо покину зараз грядку,
Я серйозна у всіх справах
І смачна у різних стравах.
Диня.
Не сердись на дядька, люба,
Бо від нервів смаку згуба.
Усі знають — рід наш славний,
Гарбузовий рід преславний,
Тож тепер, Гарбузе-батьку,
Всім подякуй для порядку.
Гарбуз.
Я вклоняюся всім гречно
І всім дякую сердечно.
А також даю наказ;
Щоб любили люди нас
І смачні вживали страви
Не псували тої справи
Хай наш рід чудовим буде,
На поживуй користь людям.
Осінь
Дуже всіх я вас люблю,
Дари щедрі вам я шлю
На веселе наше свято
Завітали ще й звірята.
Інсценівка «Ходить осінь гаєм»
Ведуча
Ходить Осінь гаєм
І звірят питає.
Осінь
Що ви поробляєте?
Як про зиму дбаєте?
Ведуча
Загойдалась гілка
Обізвалась Білка.
Білка.
Я збираю шишки,
І гриби й горішки.
Ведуча. Обізвався їжачок.
Їжачок.
В мене шубка з голочок
Я носив суниці,
Грушки і брусниці.
Зайчики
Час уже зайчикам линяти,
Час уже їм шубки міняти.
Сірим взимку не годиться,
Бо спіймає враз лисиця.
Ти, Осене, про зайчиків подбай.
Ведмедик
По малину й мед ходив,
Ноги дуже натрудив.
А тепер барліг будую,
В ньому я перезимую.
Гарні, добрі і ясні
Бачитиму літні сни.
Осінь
Ну, а ти, хитруне – Лисе,
Взимку що будеш робити?
Лис
Я не буду сумувати
Взимку буду полювати
Ведуча Рада Осінь.
Осінь
Як тут, звірі, не радіти,
Ви у мене працьовиті!
Осінь
Чудові хвилини я тут провела.
Спасибі за танці і теплі слова.
Вам дарую кошик свій –
Він незвичайний, він – чарівний.
Хто гостинець мій скуштує.
В життя зі здоров’ям помандрує.
Прийміть мої дари!
Осінь роздає дітям дарунки: горішки, яблука, груші
1-й учень
Спасибі осені за всі її щедроти.
Наше свято закінчується
Ми бажаємо вам,
Щоб завжди на ваших столах був достаток.
2-й учень
Щоб було що продавати,
3-й учень
Щоб було що купувати,
4-й учень
Щоб родила щедро нива,
5-й учень
Щоб у хаті все як слід,
6-й учень
Щоб до віку був щасливий
Всі
Український славний рід!





