Тема 4. Найскладніші орфограми

Тема 4. Найскладніші орфограми

Завдання 1.

У кожному з речень визначити частини мови самостійні та службові. У виділених словах визначити орфограми. У яких ще словах диктанту є ці ж орфограми? Що таке орфограма?

ЗГАДАЙМО!

Літери и-і в словах іншомовного походження
Літеру И пишуть:
У загальних назвах	У власних назвах
Після літер д, т, з, с, ц, ч, ж, р: директор, сигнал, циркуль, шифр, ритм.. Це правило називають правилом «дев’ятки». Формула для запам’ятовування: Де ти з]їси цю чашу жиру?	У географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида, Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика. У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним також пишемо -и: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок.
Літеру і пишуть:
1. На початку слів	інститут, інженер, ікебана
2. У кінці незмінних слів	таксі, колібрі
3.Після букв, що не входять до «дев’ятки»	пінгвін, фініш
4. Перед літерами. Що позначають голосний звук, та й	радіус, діалог
5. У власних назвах після букв на позначення приголосних, крім шиплячих	брати Грімм, Дені Дідро

Поставте на місці крапок пропущені літери

· Магн..т, б..лет, тр..о, д..агноз, рад..ац..я, такс.., пар.., ..мідж,..нжир, ..нформація.

· Техн…ка, рад..о, ман..я, сер..ал, ав..ац..я, жур.., пон.., Капр.., тр..умф, ..єрогліф.

У словах іншомовного походження літери подвоюються:
1. У власних назвах	Голландія, Діккенс, Руссо
2. В окремих словах – загальних назвах	Ванна, тонна, манна, панна, нетто, брутто, вілла, бонна
3. У разі збігу однакових приголосних звуків префікса та кореня	Ірреальний, контрреволюція

Прокоментуйте подвоєння літер у словах іншомовного походження (письмово).

Лібрето, панна, донна, алея, Голландія, Голівуд, інтермецо, вілла, каса, нетто, брутто, біроко, беладона, мадонна, трилер, Шиллер, Мюллер, Джонні, Бетті.

Вставте пропущені літери

Мовчить дитя в Мадон..и на руках. (Н. Гуменюк.) Вона не чула зроду про Растре…лі. (Л. Костенко.) Тоді не знав я ні високих слів, ін казки про Ромео та Джульєт…у (В. Бровченко). Десь острів є, що осіяв Шекспір, де Дік…енс усміхався крізь тумани (М. Рильський.) Ворона - священна птиця бога Апо…лона (Л. Костенко.) Отож парфумів в ван…у наливай, і чим тобі це не тропічний рай? (Ю. Клен.)

Робота з таблицею. До кожного з поданих у таблиці правил дібрати приклади.

НЕ з іменниками пишеться разом:
· Якщо без НЕ іменник не вживається: · Якщо до іменника з НЕ можна дібрати синонім: · Якщо іменник має префікс НЕДО:
НЕ з іменниками пишеться окремо:
Якщо в реченні є протиставлення:

Розкрити дужки (письмово)

(Не)безпека, (не)тактовність, (не)доріка, (не)довір’я, (не)жить, (не)точність, (не)щастя, (не)стримнаність, (не)вихованість, (не)доречність, (не)стерпність, (не)отеса, (не)вмивака, (не)воля, (не)дбальство, (не)доросток, (не)робство.

Згадаймо!

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.

б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

2. Апостроф не пишеться:

а) Перед йо: курйоз, серйозний.

б) Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.

Знак м’якшення

1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї.

б) Відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катафалк і т. ін.

в) Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель, але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.

2. Знак м’якшення не пишеться перед я, ю коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.

НЕ з іменниками пишеться разом:
· Якщо без НЕ іменник не вживається: · Якщо до іменника з НЕ можна дібрати синонім: · Якщо іменник має префікс НЕДО:
НЕ з іменниками пишеться окремо:
Якщо в реченні є протиставлення:

Доберіть власні приклади до таблиці.

Згадаймо!

Правопис суфіксів

Суфікси -инн(я), - інн(я), - анн(я) [-янн(я)] пишемо з двома н.

Суфікс -инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: бобовиння, гарбузиння, картоплиння, павутиння; але: каміння, коріння, насіння.

Суфікс -інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із голосними основи и та і: горіти — горіння, носити — носіння, ходити — ходіння, шарудіти — шарудіння.

Суфікс -анн(я) [-янн(я)] мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи а (я): гукати — гукання, гуляти — гуляння, зростати — зростання, сприяти — сприяння.

Суфікс -енн-(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: звернення, напруження, піднесення, удосконалення.

Суфікс -ен(я) [-єн(я)] вживається в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня, чаєня.

Суфікс -ив-(о), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, але: марево (не матеріал і не продукт праці).

Тестові завдання

І. Іменник пишеться з НЕ разом у реченні

А Найкраща показка – не кулак, а ласка (Нар. творч.);

Б Перемагає не дужий, а сміливий (Нар. творч.);

В Комусь забава, а мені неслава (Нар. творч.).

Дібрати й записати іменники, який без НЕ не вживається, розібрати це слово за будовою (напр.: немовля, неділя, незабудка, нежить).

2. В іменниках середнього роду, що означають збірні поняття (бурячиння, гарбузиння) вживається суфікс:

А –енн-;

Б –анн-;

В –инн-.

Скласти (пригадати) та записати речення, що містить збірний іменник середнього роду із суфіксом –инн- (напр.: Та це ж цвіте гарбуз! Його довге огудиння скрізь простяглося на вгороді (О. Донченко); І думка безпорадно грузне в клейкім баговинні слів (В. Симоненко).

3. У чоловічих іменах по батькові іживається суфікс:

А –ович-;

Б -йович-;

В –євич-.

Утворити по батькові сина від імені батька Мефодій (Лазар).

4. У жіночих іменах по батькові вживаються суфікси:

А –овн(а), - івн(а);

Б –івн(а), - ївн(а);

В –овн(а), - йовн(а)

Утворити по батькові дочки від імені батька Микола (Григорій, Хома).

5. Суфікси – ичок-, - ичк- уживаються в словах:

А потічок, стрічечка, мережечка;

Б кілочок, діжечка, ручечка;

В ґудзичок, суничка, розумничка.

6. З суфіксом –ев- пишеться слово:

А мереживо;

Б плетиво;

В марево.

Д/з. Коротко законспектувати правила.

Перекладіть українською мовою. Порівняйте правопис іншомовних слів у російській і українській мовах (письмово).
1. Одна из дверей была завешена огромными двойными портьерами. (Ф. Достоєвський.) 2. В арьергарде Дохтуров и другие, собирая батальоны, отстреливались от французской кавалерии. (Л. Толстой.) 3. В течение всей дороги Касьян сохранял упорное молчание. (І. Тургенєв.) 4. Город, похожий на старую гравюру, щедро облит жарким солнцем. (Максим Горький.)

Тема 4. Словосполучення. Будова і види словосполучень за способом вираження головного слова.

Давайте разом згадаємо матеріал, який ми вивчали в попередніх класах.

§ Що таке словосполучення?

Словосполучення - щонайменше два самостійних слова, одне з яких головне, а інше – залежне. Головним називають слово, від якого ставлять питання. Залежним називають слово, яке відповідає на питання.

§ Що таке речення?

Речення – це одне або декілька слів, що виражають якісно закінчену думку.

§ У чому полягає спільність/відмінність між реченням та словосполученням?

Словосполучення і речення одиниці пов’язані синтаксичним зв’язком, у словосполученні це узгодження – коротка відпустка, керування – з’їсти пиріжок, виконати доручення, поважати матір, прилягання – опинитися спереду, знаходитися вгорі, для речення це підрядний, сурядний та безсполучниковий зв’язки), і речення, і словосполучення складаються зі слів. Словосполучення лише називає щось (смачне тістечко), речення ще виконує й функцію спілкування (Євдокия їла багато смачних тістечок). Словосполучення складається мінімум з двох слів (червоний перець, стрільба лежачи, захоплюватися Моне), речення можуть складатися лише з одного слова – Зима. Понеділок).

§ Якими бувають словосполучення за типом головного слова у ньому? (іменні: іменникові, прикметникові, займенникові, числівникові (бездоганний малюнок, червоний від сорому, кожний з них, другий від вікна), дієслівні (любити цукерки), прислівникові (смішно до сліз).

Пропоную згадати вам різницю між словосполученням і сполученням слів.

Зверніть увагу на пам’ятку .

Не є словосполученнями:

А) сполучення підмета з присудком: вона працює, дитина сміється.

Б) сполучення повнозначних слів зі службовими: поблизу лісу, під лісом.

В) складені форми слів: буду писати, більш уважний, найбільш досконалий.

Г) однорідні члени речення: розумний і кмітливий, місто й село, читають і пишуть.

Ґ ) стійкі сполучення слів (власні назви, фразеологізми): Чорне море, точити ляси.

Завдання 1.

Записати словосполучення, у кожному визначити головне і залежне слова.

Осінній день; чудовий настрій;  наблизились до школи; зустрівся з товаришем; прийшли вчасно; привіталась чемно; слухаємо уважно.

 Розглянути таблицю і скласти зв'язне висловлювання про види словосполучень за способом вираження головного слова.

Вид словосполучення	Спосіб вираження головного слова	Приклади
Іменникове	іменник	чудова хустка
Прикметникове	прикметник	червоний від хвилювання
Числівникове	числівник	два зошити
Займенникове	займенник	дещо незрозуміле
Дієслівне	дієслово	ходити на гурток
Прислівникове	прислівник	далеко в лісі

 Визначити види зв'язку слів у словосполученнях кожного рядка. Аргументувати свій вибір.

Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень, зовсім поруч, щоденна праця, непохитна мужність, рідний погляд, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен день, славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно дітям, готуватися до зустрічі.

1. Теплий день.

2. ХДень (який?) теплий.

3. День (Ім., Н. в.од), теплий (прикметник, Н. в.од.),

4. Просте

5. Іменникове

6. Узгодження

Д/З Утворити 7—8 словосполучень, зробити їх синтаксичний розбір.