УДК 687.016.5
О. В. МІЩЕНКО, А. Л. СЛАВІНСЬКА
Хмельницький інститут конструювання моделювання швейних виробів
Хмельницький національний університет
ФОРМУВАННЯ АНТРОПОМЕТРИЧНОЇ БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЛЕЧОВОГО ПОЯСУ ЖІНОЧИХ ФІГУР ВЕЛИКИХ РОЗМІРІВ
Визначена сукупність розмірних ознак для характеристики плечового поясу фігури. Теоретично обґрунтований взаємозв’язок розмірних ознак плечового поясу. Розроблено інструментальне визначення додаткової розмірної ознаки для характеристики зовнішньої форми жінок великих розмірів.
Постановка проблеми
Для виготовлення якісного готового одягу необхідно мати чітку і правильну інформацію про форми і розміри тіла споживача. Як відомо, зовнішня форма тіла людини відноситься до складних поверхонь, що характеризується окремими ознаками. Однією з таких частин є верхні кінцівки [1].
При виготовленні плечового одягу для жінок великих розмірів досить часто виникають дефекти на ділянці рукав-пройма. Однією з причин їх появи є невідповідність антропометричних характеристик фігури і розмірів одягу на цій ділянці.
У повних жінок у горизонтальній площині розміри тулуба збільшуються за рахунок збільшення внутрішніх органів, а в наслідок цього і грудної клітини, розміру грудних залоз, а також підшкірно-жирового прошарку. Однак, збільшення обхватних розмірів тулубу у цілому, не приводить до рівномірного збільшення розмірів всіх його частин, що і проявляється в дефектах одягу.
Тому надзвичайно актуальним є дослідження виявлення закономірностей змінювання розмірних ознак жіночих фігур при збільшені розміру на ділянці плечового поясу.
Аналіз останніх досліджень та публікації
Як відомо, форма рук описується двома ознаками [1; 3]:
- величиною кута β, що утворюється положенням повздовжніх осей плеча і передпліччя;
- положенням плеча ά відносно тулуба.
Також верхні кінцівки описують за ступенем розвитку м’язів і підшкірно-жирового шару з описом його локалізації по поверхні рук. У вертикальній площині у фігур малих і середніх розмірів рука відносно тулуба має прямовисне положення, відповідно у фігур великих розмірів відведена [2]. Однак параметри відведення не визначені.
Аналіз показує, що при збільшенні розмірів різниця між розмірними ознаками плечовий діаметр (53) і ширина грудей (45) зменшується. У групі середніх розмірів значення різниці між величинами складає більш 2 см, у групі великих розмірів менш 1 см [4]. Збільшення приросту ознак Впр. п, Вг, Впр. з у наслідок збільшення розмірів грудних залоз і жировідкладень на ділянках передніх і задніх кутів підпахвових западин призводить до зниження рівня виступаючих точок грудей і задніх кутів підпахвових западин. Зі збільшенням повноти фігури зростають всі обхватні ознаки Сш (0,1), СгІ (0,2), СгІІ (0,2), Ст (0,7), Сб (1,7), Оп (0,5), Озап (0,2) і ширини Шг (0,1), Шс (0,1); довжини при цьому змінюються несуттєво Дтс (0,1), Дтп (0,1). Висотні ознаки і параметри плечового поясу залишаються постійними. Тобто, площі перетину тулубу на рівні ОгІІІ і діаметру плечей збільшуються нерівномірно. Отже, збільшення розмірів тулуба приводить до змін у розташуванні верхніх кінцівок відносно плечових схилів і тулуба [5].
Мета і завдання досліджень
Мета досліджень полягає у виявленні інструментального визначення вимірювання додаткової розмірної ознаки.
Завдання досліджень.
Визначення сукупності розмірних ознак для характеристики плечового поясу фігури. Теоретичне обгрунтування взаємозв’язків розмірних ознак плечового поясу.Виклад основного матеріалу
В ході аналізу змінності розмірних ознак було виявлено, що є необхідність проведення досліджень фігур жіночих великих розмірів на ділянці верхньої частини тіла і взаємного розташування тулуба і верхніх кінцівок.
Для аналізу змінності положення руки відносно тулуба і плечових схилів при збільшенні розмірів була обстежена вибірка споживачів у кількості 100 жінок з ОгІІІ від 108 до 136 см [1]. У групу увійшли жінки молодшої (10 %), середньої (60 %) і старшої ( 30 %) вікової груп, що відповідає вимогам щодо формування вибірки.
Програма обміру включає наступні розмірні ознаки: зріст (1), обхват шиї (13), обхват грудей третій (16), обхват стегон (19), ширина грудей (45), ширина грудей перша, ширина плечового схилу (31), висота плеча (72), положення корпусу (74), плечовий діаметр (53), нахил плечових схилів відносно плеча. Обрані розмірні ознаки містять інформацію про точки, що формують об’ємну поверхню верху тулуба [4]. Всі розміри виміряні з точністю до 1 мм. Визначення, умовні позначення і метод вимірювання розмірних ознак, що використовуються для дослідження плечового поясу жіночих фігур великих розмірів, наданий у таблиці 1. Місця вимірювань показані на рисунку 1.
Рис. 1. Місце вимірювання розмірних ознак
Таблиця 1. Визначення, умовні позначення і метод вимірювання розмірних ознак
№ п/п | Номер розмірної ознаки за ОСТ | Назва розмірної ознаки | Умовне позначення розмірної ознаки | Визначення розмірної ознаки і метод вимірювання |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | 1 | Зріст – висота верхівкової точки | Р | Вимірюється по вертикалі, відстань від підлоги до верхівкової точки |
Продовження таблиці 1
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
2 | 13 | Обхват шиї | Ош | Стрічка, що щільно прилягає до тіла ззаду проходить декілька вище шийної точки. Збоку і спереду стрічка повинна проходити по основі шиї, нижнім краєм доторкуючись ключичних точок, і замикається над яремною вирізкою грудної кістки. Величину розмірної ознаки читають по нижньому краю стрічки. |
3 | 16 | Обхват грудей третій | ОгІІІ | Стрічка повинна проходити горизонтально навколо тулубу через виступаючи точки грудних залоз і замикатись на правому боці груді. |
4 | 31 | Ширина плечового схилу | Шп | Вимірюють від точки основи шиї по середині плечового схилу до плечової точки |
5 | 19 | Обхват стегон з врахуванням виступу живота | Об | Стрічку накладають на сідничні точки. Стрічка повинна проходити горизонтально навколо тулуба, спереду по гнучкій пластині, що прикладається вертикально до животу для виступу живота, і замикається на правому боці тулубу. |
6 | 45 | Ширина груді | Шг | Вимірюють над основою грудних залоз між вертикалями, проведеними вверх від передніх кутів підпахвових впадин. |
7 | 53 | Плечовий діаметр | dпл | Вимірюють спереду між плечовими точками без деформації м’яких тканин |
8 | 72 | Висота плеча | Вп | Визначається відніманням величини розмірної ознаки 5 з величини розмірної ознаки 10 |
9 | 74 | Положення корпусу | Пк | Вимірюють по горизонталі, відстань від шийної точки до вертикальної площини. Площина повинна торкатися найбільш виступаючих точок обох лопаток. |
10 | - | Ширина груді перша (друга) | ШгІ* | Сантиметрова стрічка проходить горизонтально по виступаючим точкам грудних залоз між передніми кутами підпахвових западин |
11 | - | Кут нахилу плечових схилів відносно плеча | γ* | Кут, що утворюється між двома лінійками гоніометру. Одна лінійка лежить на лінії плечового схилу, а друга на зовнішній лінії плеча. |
* - розмірна ознака у ОСТ відсутня
Нахил плечових схилів γ - додаткова розмірна ознака, яка характеризує кут нахилу плечових схилів до зовнішньої лінії плеча. Вимірювання кута нахилу плеча до руки проводилось контактним способом за допомогою лінійки з гоніометром.
Обробка результатів досліджень виконана за стандартною методикою з використанням програми MS Excel у середовище Windows 2000.
Для подальших досліджень всі фігури були згруповані у варіативний ряд розмірів від 108 до 136. У кожної групі розраховані значення середнє арифметичної величини і середнє квадратичного відхилення кута нахилу плечового схилу і обхвату грудей третього. Значення середнє арифметичної величини розмірних ознак визначаємо за формулою:
(1)
Де,
сума всіх значень хі при і = 1 .....п;
п – загальна кількість всіх значень.
Значення середнє квадратичного відхилення розмірних ознак визначаємо за формулою:
(2)
За отриманими результатами побудували графік залежності між ОгІІІ і кутом нахилу плечового схилу (Рис.2). Значення кута нахилу у першій групі становить 123,4 – 1300, у другій 123 – 1310. Це означає, що відхилення меж кута складає 0,6 – 0,8 відсотків. От же можна рекомендувати міжрозмірну мінливість кута нахилу плечових схилів відносно плеча γ 1,5 відсотків.
Аналіз результатів графіка підтверджує наявність двох груп фігур за ОгІІІ: перша з 108 до 120 і друга з 124 до 136, що підтверджує доцільність поділу жіночих фігур великих розмірів на дві групи, з позиції градації, запропонований спеціалістами при розробці ЄМКО РЕВ [6]. Перевірка такого розподілу була проведена через аналіз мінливості розмірних ознак: ширини грудей (45), ширини спини (47), передньо-заднього діаметру руки (57) і розрахункової ширини грудей першої по лінії груді (табл. 2).

Рис. 2. Графік залежності між ОгІІІ і кутом нахилу плечового схилу до зовнішньої лінії плеча
Результати аналізу підтверджують, що міжрозмірні прирости у всіх ознак в середині групи однакові. Але при переході від першої підгрупи до другої вони змінюються. Зокрема, при постійному прирості СгІІІ (2,0) зменшуються приріст ширини спини (47) на 0,1 см, ширини грудей (45) на 0,1, передньо-заднього діаметру руки (57) на 0,3 см, що призводить до збільшення ширини грудей першої. Це означає, що, зменшення значення кута нахилу плечового схилу у другій групі викликано тим, що у цих фігур збільшення ОгІІІ викликане збільшенням розмірів грудних залоз і має локальний характер.
Таблиця 2. Розрахунок ширини грудей першої за заданими значеннями різних розмірних ознак
Розмірні ознаки фігури | Стандартні розмірні ознаки | Розрахунок ширини грудей першої | |||||||
СгІІІ | СгІІ | СгІ | dпзр | Шс | Шг | СгІІ – (dпзр+Шс) | СгІІІ – (dпзр+Шс) | Шг + (СгІІ - СгІ) | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
І група | |||||||||
| 54,0 | 56,2 | 50,1 | 12,4 | 19,6 | 18,3 | 24,2 | 22,0 | 24,4 |
| 56,0 | 58,2 | 51,5 | 12,9 | 20,1 | 18,7 | 25,2 | 23,0 | 25,4 |
| 58,0 | 60,2 | 52,9 | 13,4 | 20,6 | 19,1 | 26,2 | 24,0 | 26,4 |
| 60,0 | 62,2 | 54,3 | 13,9 | 21,1 | 19,5 | 27,2 | 25,0 | 27,4 |
ІІ група | |||||||||
| 62,0 | 64,0 | 55,7 | 14,1 | 21,5 | 19,8 | 28,4 | 26,4 | 28,1 |
| 64,0 | 66,0 | 57,1 | 14,6 | 22,0 | 20,2 | 29,4 | 27,4 | 29,1 |
| 66,0 | 68,0 | 58,5 | 15,1 | 22,5 | 20,6 | 30,4 | 28,4 | 30,1 |
| 68,0 | 70,0 | 59,9 | 15,6 | 23,0 | 21,0 | 31,4 | 29,4 | 31,1 |
Аналіз зміни форми тулуба за характером грудної клітини виконаний за розрахунковим порівнянням розмірних ознак периметрів грудної клітини обхватів грудей першого і четвертого (табл. 3).
Таблиця 3. Аналіз зміни форми тулуба за характером грудної клітини
Розрахунок розмірної величини | Розміри типової жіночої фігури | |||||||
|
|
|
|
|
|
|
| |
СгІ - СгІV | 3,1 | 2,6 | 2,1 | 1,6 | 0,8 | 0,2 | -0,4 | -1,0 |
Ступінь зв’язку між вказаними у табл. 1 розмірними ознаками і нахилом плечових схилів визначили для двох груп розмірів за допомогою коефіцієнта кореляції.
(3)
де хі і уі – перемінні значення ознак, см;
- середньоарифметичні ознаки, см;
п – загальна кількість вимірювань;
σх і σу – середньоквадратичне відхилення ознак.
У результаті розрахунків було встановлено:
- низький кореляційний зв’язок між кутом нахилу плечового схилу до плеча з: зростом ,19, положенням корпусу (,27, обхватом стегон (,34, шириною грудей (,06, шириною плеча (,11, плечовим діаметром (,19; середній кореляційний зв’язок між кутом нахилу плечового схилу до плеча з: висотою плеча (,45, обхватом грудей третім (,48, шириною грудей першою - 0,45 і обхватом шиї (,46.
Таким чином на основі кореляційного аналізу можна зробити висновок, що кут нахилу плечового схилу до зовнішньої лінії плеча залежить від:
- ведучої розмірної ознаки ОгІІІ; підпорядкованих розмірних ознак, що враховують ступінь розвитку складових кістяково-м’язової структури і жирової тканини; ступеня розвитку грудних залоз.
Внаслідок відведення руки від тулуба збільшується опорна поверхня тіла на ділянці лінії плеча. В результаті цього у плечових виробах, рукава у верхній частині втрачають відвісність, а надлишок матеріалу концентрується під проймою, що утворює навскісні складки.
Висновки
Для покращення якості виробу при проектуванні плечового одягу для жінок великих розмірів на ділянці рукава-пройма необхідно:
дослідити мінімально необхідні прибавки до ширини пройми і обхвату плеча; визначити параметри достатньої ширини плечових скатів на основі додаткового каркасу.ЛІТЕРАТУРА
Дунаевська типология населения с основами анатомии и морфологии. М.: Легкая индустрия, 1973. – 232 с. , Коблякова женских фигур больших размеров по признакам внешней формы тела // Швен. пром.-сть№ 6 – С. 31 – 33. Цимбал стандартизація проектування одягу: Монографія. – К.: КНУТД, 2004. – 148 с. ГОСТ 17522 – 72 Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды. М.: Издательство стандартов. 1987. – 87 с. Шершнева женских платьев. М.: Легпромбытиздат, М.: 1991. – 256 с. Единая методика конструирования одежды стран – членов СЭВ. Градация лекал. М., Т.4. – 232 с.

