Випуск 1, №5 Березень, 2005 р

Випуск 1, №5

Березень, 2005 р.

Вітаємо вас із виходом п’ятого випуску бюлетеня нашого Проекту!

Проект економічного розвитку громади (ПЕРГ) фінансується Канадською агенцією міжнародного розвитку (КАМР), його менеджмент здійснює Канадське бюро міжнародної освіти (КБМО). Проект ЕРГ розпочато в січні 2004 р. і буде завершено в грудні 2007 р.

Останні новини

Семінар „Фінансування економічного розвитку громади”, 25--27 лютого 2005 р., м. Черкаси

З 25 по 27 лютого 2005 року в Черкасах відбувся семінар на тему „Фінансування економічного розвитку громади”. Фасилітатор курсу – Пітер ван Жіль. Пітер має п’ятнадцятирічний досвід з фінансування економічного розвитку громади. На сьогодні він є директором відділу економічного розвитку компанії „Екотраст Канада” і здійснює нагляд за програмами надання позик та економічного розвитку.

Питання фінансування економічного розвитку громади викликало в учасників семінару особливе зацікавлення, оскільки є одним із ключових в економічному розвитку громади. Учасники семінару ознайомились із діяльністю фінансових інституцій з розвитку громади у Канаді, умовами надання кредитів для розвитку громад, діяльністю кредитних спілок Канади, із досвідом фінансування для отримання житла серед малозабезпечених верств населення, фінансування громадських підприємств з лісового господарства.

Аналізуючи досвід Канади з фінансування економічного розвитку громади, учасники розглянули перспективи для започаткування і зміцнення громадських інституцій з фінансування ЕРГ в Україні.

Семінар „Планування проектів економічного розвитку громади”, 18-20 березня 2005 р., м. Ужгород

З 18 по 20 березня 2005 року в Ужгороді відбувся семінар „Планування проектів економічного розвитку громади”. Фасилітатор – Рон Трепан’є, Центр економічного розвитку громади, Університет ім. Саймона Фрейзера, Ванкувер, Канада. Довший час Рон Трепан’є поширював досвід економічного розвитку громади у Шотландії, більш як п’ять років працював у провінції Квебек.

Мета семінару – визначити особливості розробки та запровадження проектів економічного розвитку громади, розглянути стратегічні, фінансові та операційні складові проектів ЕРГ. Під час семінару учасники проаналізували різні типи проектів економічного розвитку громади, розробили план їх реалізації.

Сьогодні в Україні все частіше запроваджуються проекти з ЕРГ, однак одні проекти є успішними, мають значний вплив на громаду, тоді як інші – не можуть виправдати сподівання громади.

Здійснюючи планування проектів економічного розвитку громади, важливо зрозуміти і оцінити потенціал громади, усвідомити потреби людей, заради яких втілюється проект. На основі отриманої інформації під час семінару, учасники розробили план проекту з економічного розвитку громад, зокрема, представники Львівщини розробили проект створення „Агенції аграрного розвитку”, Закарпаття – „Агенції туризму”, Черкас – „Корпорації з розвитку туризму”.

Учасники семінару розповіли про досвід їх організацій щодо втілення проектів з ЕРГ на даному етапі, проаналізували, наскільки ці проекти є успішними і сприяють розвитку громади вцілому.

Партнери проекту провели перше самооцінювання шляхом участі діяльності громад на сучасному етапі

З 21 березня по 3 квітня 2005 року партнери Проекту економічного розвитку громади провели перше самооцінювання шляхом участі діяльності своїх громад та організацій на сучасному етапі. Мета самооцінювання – оцінити поступ у напрямку досягнення цілей та завдань проекту на сучасному етапі його виконання.

Також партнери проекту проаналізували основні надбання, труднощі, які виникають під час виконання проекту, виробили рекомендації для успішного подальшого виконання ПЕРГ.

В рамках самооцінювання шляхом участі були створені робочі групи та проведено настановчий семінар. Представники громад проаналізували результативність заходів проекту, які здійснювались впродовж року, зокрема курсів з економічного розвитку громади, збору базових даних та втілення мікро-проектів

„мале диво” те, яким чином проведені заходи сприяють поліпшенню якості життя громад.

Громади-учасниці ПЕРГ здійснили мікропроекти „мале диво”

У лютому-березні 2005 р. громади – учасниці проекту в рамках ПЕРГ - реалізували мікропроекти „мале диво”, які спрямовані на поліпшення соціального та економічного середовища, підвищення рівня життя громад.

Мікропроекти дали змогу краще вивчити ситуацію у громаді і з’ясували, наскільки добре засвоєні теоретичні аспекти з економічного розвитку громади. Важливим є і те, що до реалізації мікропроектів широко залучалась широка громадськість, представники місцевої влади та бізнесу Така ініціатива сприяла налагодженню співпраці між різними зацікавленими сторонами у громаді

Найважливішим питанням у реалізації мікро-проектів було залучення внутрішніх ресурсів громад як у вигляді грошових внесків, так і внесків у вигляді безоплатної праці. Це дозволило підвищити рівень довіри у громаді, її членам відчути свою причетність до загальної справи та побачити її конкретні результати.

Мікро-проекти мали бути втіленими впродовж короткого періоду часу, його результати бути видимими, конкретними та довготривалими і саме тому називались проектами „мале диво”.

Усі проекти були спрямовані на вирішення нагальних проблем громад, зокрема, проект громади с. Семенівка, Львівська обл. полягав у відновленні освітлення на території села. В рамках проекту було проведено реконструкцію існуючої системи вуличного освітлення, затверджено технічну документацію, поінформовано мешканців про графік роботи вуличного освітлення. Не менш важливим є і мікропроект с. Вовків, Львівська обл., де організовано систему вивозу сміття на території села, що дало змогу зробити село чистішим та подолати проблему утворення стихійних сміттєзвалищ. У с. Худяки, що на Черкащині, громада в рамках мікропроекту провела ремонт танцювального майданчика, який вже більш як десять років перебував у напівзруйнованому стані. Не менш важливим став і мікропроект м. Перечина Закарпатської обл., де організовано дозвілля дітей, зокрема, облаштовано кімнату, в якій діти мають змогу займатись образотвочою діяльністю, художньою ліпкою, конструюванням, вишиванням. У м. Кам’янка, Черкаської обл. в рамках мікропроекту було електрофіковано центральну вулицю, а в м. Пустомитах Львівської обл. побудовано дашки на автобусних зупинках.

Підтримані місцеві ініціативи в рамках ПЕРГ насправді стали „маленьким дивом” і показали, що навіть за невеликої фінансової підтримки у поєднанні зусиль громади, та органів місцевої влади та бізнесу можна змінювати життя громади на краще.

Інформація для роздумів

Соціальна відповідальність бізнесу

У міжнародному бізнес середовищі існує думка, що принципи соціальної відповідальності є однією із складових успішної стратегії, що зміцнює імідж і репутацію компанії, приваблює клієнтів та утримує найкращих працівників. Саме завдяки співпраці бізнесу і НГО значна частина екологічних, соціальних та демографічних проблем могла б бути успішно вирішеною. Проте основною проблемою є не небажання працювати в даному напрямку, а підміна терміну „соціальна відповідальність” поняттям „благодійність”. Насправді ж, корпоративна соціальна відповідальність (Corporate Social Responsibility) -- це відкрита і прозора ділова практика, що базується на етичних цінностях, повазі до своїх працівників, акціонерів, користувачів і на опіці навколишнім середовищем

Благодійнитцво – це короткотривала дія на надання матеріальної допомоги, а соціальна відповідальність -- це постійна робота на покращення соціальної сфери. Це надання не лише матеріальних, а й моральних благ. Така специфіка розуміння соціальної відповідальності в Україні сприяє тому, що бізнес не усвідомлює себе як окремий соціально-активний клас, що має значний вплив на процеси, що проходять в суспільстві. Крім того, саме суспільство все ще негативно налаштоване у ставленні до бізнесу. Дотого ж, бізнес не володіє достатнім досвідом діяльності у даній сфері. Соціальна відповідальність бізнесу передбачає відповідальність перед усім суспільством, власними працівниками і державою.

Причини, що не дозволяють реалізувати засади соціальної відповідальності в Україні полягають у наступному:

1. слабка інституалізація бізнесу;

2. відсутність сформованого і впливового сектору громадянського суспільства, котрий би просував ідеї соціальної відповідальності і спеціалістів, які професійно б займалися даною проблемою;

3. відсутність зацікавленості в даній сфері бізнес-структур, що пов’язано із роллю держави і з проблемами у законодавчій сфері;

4. особливості масової свідомості громадян України.

Найбільш позитивними заходами, які б поширювали принципи соціальної відповідальності бізнесу в українському суспільстві є:

1. створення умов, які б сприяли формуванню економічної зацікавленості в дотриманні принципів соціальної відповідальності, коригування законодавчої бази;

2. зміна ставлення бізнесу до соціально значимої діяльності як до такої, що є елементом ефективного бізнесу.

Досвід західноукраїнських компаній показує, що соціальна відповідальність корисна усім -- компанії, державі, суспільству, тому реалізація цільових соціальних проектів не менш важлива, ніж відрахування в бюджет на соціальні потреби держави.

У цьому номері ми представляємо партнера проекту – громаду села Худяки, Черкаської обл.

Село Худяки розташоване на підвищеному правому березі тераси Дніпра за 25 км. від міста Черкаси. Територія Худяківської сільської ради займає площу 6998 га., в селі нараховується 1308 дворів, проживає 2716 осіб, серед яких працездатні особи, 1200 – пенсіонери, 416 – діти.

Як і в більшості сіл України, у Худяках багато людей не мають роботи, молоді сім’ї живуть у скруті, тяжко живеться літнім людям. У селі 60 дітей з малозабезпечених сімей і четверо дітей–сироти.

Два рази на рік збираються загальні збори (сходки) громадян для вирішення нагальних питань про життя громади. На відміну від інших громад, політичне життя у с. Худяки є доволі активним, оскільки на території громади зареєстровано 6 політичних партій.

Хоча громада має великі ресурси для активного економічного розвитку громади, однак поки що успіхи в громаді незначні. Основними галузями виробництва в с. Худяки є сільське господарство та розвиток рибальства. Зокрема, в селі функціонує лиманно-рибне господарство „Худяки” та три риболовецькі бригади. Серед промислового виробництва села можна виділити такі напрями діяльності як обробка деревини та виробництво вати. Також працює млин, олійниця, молочнотоварна ферма, селянсько-фермерське господарство „Аграр” та селянське господарство „Маяк”. Працюють СКП „Райліс”, ТзОВ Черкаська птахофабрика „Панночка”, функціонує 10 приватних магазинів, діє Худяківська дільнична лікарня, дошкільний навчальний заклад „Яблунька”.

Члени громади вважають, що майбутнє їхньої громади пов’язане із розвитком зеленого туризму (відпочинок та рибальство), розвитком переробки сільськогосподарської продукції.

Майбутні події:

З 20 по 22 квітня 2005 року в Черкасах читатиметься курс на тему „Соціально орієнтований бізнес”. Викладач курсу – Пенні Гендфорд має тридцятирічний досвід діяльності у неприбутковому секторі. ЇЇ особливим інтересом є соціальне підприємництво. Вона створила комерційне підприємство, яке повністю підпорядковується неприбутковому агентству. Пенні провадить тренінги із соціального підприємництва по всій провінції Британська Колумбія, Канада.

До 15 травня громади-партнери проекту мусять представити операційні плани громад, які мусять залучати якомога більшу кількість членів громад до процесу їх розробки та ухвалення.

Бюлетень виходить у рамках українсько-канадського Проекту економічного розвитку громади Канадського бюро міжнародної освіти за фінансової підтримки Канадської агенції міжнародного розвитку

Шеф-редактор – Василь Полуйко

Редактор -- Галина Луцишин

Надсилається безкоштовно

Адреса:

79008 м. Львів

вул. Лисенка, 21

Західноукраїнський ресурсний центр

Тел.: (03,

e-mail: [e-mail]

www.ced.org.ua

Свідоцтво ЛВ № 674

Періодичність виходу – один раз у два місяці

Наклад 1000 прим.

Видруковано в ТзОВ „Аз-Арт”, м. Львів, вул. Козланюка, 17