Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний гуманітарний університет
Кафедра інформатики та прикладної математики
вищих навчальних закладів освіти
(ІІІ-IV рівнів акредитації)
Програма державного екзамену
з інформатики
Для студентів факультету довузівської підготовки та післядипломної освіти;
спеціальності “ІНФОРМАТИКА”
Рівне – 2013
Програма вищих навчальних закладів освіти (ІІІ-IVрівнів акредитації) Програма державного екзамену з інформатики для студентів ф-ту довузівської підготовки та післядипломної освіти спеціальності “ІНФОРМАТИКА” / Укладачі: , Гаврюсєв С. М., , І.., Каштан С. С., , – Рівне: РДГУ, 20с.
Програма державного іспиту призначена на допомогу випускникам для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» у Рівненському державному гуманітарному університеті. В ній визначені вимоги до рівня підготовки випускників, запропоновані питання, які розкривають зміст фахової підготовки випускників в межах освітньо-професійної програми спеціаліста, охарактеризовані критерії оцінки відповідей випускників на фаховому випробування, рекомендовані літературні джерела.
Програма відредагована, схвалена і рекомендована до друку кафедрою інформатики та прикладної математики РДГУ (протокол від 28 травня 2013 р.).
Пояснювальна записка
Основною метою державного іспиту є перевірка фахових знань випускників в межах освітньо-професійної програми спеціаліста, виявлення рівня їх загальної математичної культури.
Програма фахового випробування включає найбільш важливий матеріал курсів «Інтелектуальні системи», «Бази даних та інформаційні мережі», «Дискретна математика», «Комп’ютерна графіка та графічні редактори», «Теоретичні основи програмування», «Програмування», «Видавничі системи», «Методи оптимізації», «Програмування в мережах ЕОМ», «Чисельні методи».
На державному іспиті випускник повинен продемонструвати:
· глибину знань основних розділів фахових дисциплін;
· вміння формулювати визначення;
· ілюструвати свої відповіді прикладами;
· встановлювати міжпредметні зв’язки.
Державний іспит проводиться за білетами, затвердженими кафедрою інформатики та прикладної математики.
Випускники повинні правильно і глибоко розуміти суть питання програмового матеріалу; аргументовано доводити основні математичні твердження, володіти навичками розв’язування задач.
Знання і уміння випускників оцінюються за 100-бальною шкалою відповідно до повноти і правильності відповіді на кожне з питань. При цьому державною екзаменаційною комісією виставляється оцінка за такими критеріями:
90-100 - за правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу; глибоке і аргументоване доведення теорем або основних математичних тверджень; уміння інтегрованого застосування теоретичних знань з фахових дисциплін, вільне володіння і адекватне застосування термінології;
74-89 - за правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу, якщо при цьому при доведенні теорем або тверджень допускаються окремі неточності непринципового характеру;
60-73 - за правильне розуміння суті питання програмового матеріалу, якщо при цьому допускаються окремі неточності у формулюваннях, доведеннях теорем, відповідь характеризується поверховістю і фрагментарністю;
1-59 – за невірні, фрагментарні відповіді, які демонструють нерозуміння суті програмового матеріалу в цілому
.
Бази даних та інформаційні системи
1. Поняття бази даних. Поняття системи керування базами даних.
2. Створення таблиць в Access: створення таблиці в режимі майстра; створення таблиці в режимі конструктора.
3. Типи даних Access. Налаштування характеристик полів таблиць Access.
4. Організація зв’язків, обмеження цілісності в СУБД Access.
5. Методи впорядкування даних. Впорядкування даних в таблицях Access.
6. Запити. Типи запитів. Побудова запитів в Access.
7. Звіти в Access. Огляд елементів звіту системи Access. Створення звітів засобами Access.
8. Форми в Access. Огляд елементів форми в Access. Створення форм засобами Access.
Комп’ютерна графіка та графічні редактори
1. Комп’ютерна графіка як галузь знань. Базові та провідні класи систем комп’ютерної графіки.
2. Колірний простір. Моделі RGB та CMYK.
3. Недоліки та переваги сучасних графічних файлових форматів та їх порівняльна характеристика.
4. Координати та координатні системи у комп’ютерній графіці.
5. Ілюстративна комп’ютерна графіка.
6. Adobe Photoshop, як професійний редактор растрової графіки. Основні інструменти.
7. Corel Draw, як професійний редактор векторної графіки. Основні інструменти.
Видавничі системи
1. Adobe InDesign. Огляд основних інструментів та можливостей.
2. Adobe InDesign. Багатосторінкова та багатоколонна верстка.
3. Adobe InDesign. Робота з шаблонами.
4. Огляд QuarkXpress і сучасних видавничих систем.
Дискретна математика
1. Множини. Теоретико-множинні операції.
2. Висловлення. Логічні операції над висловленнями.
3. Булева алгебра. Основні закони булевої алгебри.
4. Графи. Основні поняття та означення.
Теоретичні основи програмування
1. Алгоритми обробки структур даних. Задача сортування. Сортування масивів алгоритмом прямого включення.
2. Алгоритми обробки структур даних. Задача сортування. Сортування масивів алгоритмом прямого вибору.
3. Алгоритми обробки структур даних. Задача сортування. Сортування масивів алгоритмом прямого обміну.
4. Алгоритми обробки структур даних. Задача сортування. Сортування масивів шейкерним алгоритмом.
5. Алгоритми обробки структур даних. Задача сортування. Сортування масивів алгоритмом Шелла.
6. Алгоритми обробки структур даних. Задача сортування. Сортування масивів алгоритмом Quick Sort.
7. Алгоритми обробки структур даних. Задача сортування. Сортування масивів алгоритмом Heap Sort.
Програмування
1. Базові конструкції мови програмування Pascal (структура програми, прості типи даних, константи та змінні, вирази).
2. Оператори мов програмування: порожній, присвоєння, складений, умовний, оператори циклу.
3. Регулярні структурні типи даних. Обробка масивів, рядків, множин, записів.
4. Підпрограми процедури і функції. Механізм передачі параметрів у підпрограмах. Формальні і фактичні параметри. Локальні і глобальні змінні.
5. Файлові типи даних. Типізовані, текстові, безтипові файли. Файли прямого та послідовного доступу.
6. Об’єктно-орієнтоване програмування. Поняття класу, об’єкта. Інкапсуляція. Наслідування. Поліморфізм.
Методи оптимізації
1. Задача лінійного програмування, її властивості Симплекс метод.
2. Двоїсті задачі лінійного програмування. Двоїстий симплекс метод.
3. Транспортна задача лінійного програмування. Властивості. Метод потенціалів розв’язання транспортних задач.
4. Потоки на мережі. Умови існування потоку. Задача про найкоротший шлях.
5. Елементи теорії матричних ігор. Оптимальні чисті стратегії. Змішані стратегії, існування розв’язку матричних ігор у змішаних стратегіях.
Програмування в мережах ЕОМ
1. Походження мережі Internet. Сучасна структура мережі Internet.
2. Тополоія мереж. Стек протоколів TCP/IP та IPX/SPX.
3. Модель взаємодії клієнт-сервер.
4. Поняття сокета та їх використання.
5. Компоненти Delphi для роботи з протоколами HTTP, FTP,UDP, TCP.
6. Компоненти Delphi для роботи з протоколами SMTP, POP3, Telnet.
Інтелектуальні системи
1. Поняття систем штучного інтелекту. Коротка історія штучного інтелекту. Основні напрямки досліджень в області штучного інтелекту. Функціональна структура систем штучного інтелекту.
2. Предикатна мова логічного програмування Пролог. Основні елементи мови Пролог.
3. Складені правила у мові Пролог. Логічні операції. Програмування лінійних алгоритмів та алгоритмів із розгалуженнями.
4. Програмування повторюваних обчислень. Методи управління повтореннями з відкатом (відкат після невдачі, відкат з відсіканням, повторення, що визначене користувачем).
5. Програмування повторюваних обчислень. Рекурсія. Повторення на прямому ході рекурсії. Повторення на оберненому ході рекурсії.
Чисельні методи
1. Числові методи розв’язування нелінійних рівнянь. Теореми існування коренів нелінійних рівнянь. Локалізація коренів нелінійних рівнянь.
2. Методи уточнення коренів нелінійних рівнянь. Методи дихотомії, Ньютона.
3. Числові методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Гаусса.
4. Ітераційні методи розв’язування СЛАР: метод простої ітерації.
5. Наближення функцій многочленами. Побудова многочлена середньоквадратичного наближення. Оцінка похибки.
6. Числове інтегрування функції. Методи Ньютона: прямокутників, трапецій, парабол, правило трьох восьмих.
7. Числові методи розв’язування задачі Коші для звичайного диференціального рівняння першого порядку. Метод Ейлера.
Список рекомендованої літератури:
1. Программирование в среде Турбо Паскаль / , . – М.: Изд-во МАИ, 1992. – 576 с.
2. Зуев на языке Турбо Паскаль 6.0,7.0 / . – м.: Радио и связь: Веста, 1993. – 380 с.
3. Ляшенко і методи / , . – К.: Либідь, 1996. – 287 с.
4. Гаврилюк І. П. Методи обчислень / І. П.Гаврилюк, , івська. – К.: Вища школа, 1995. – 367 с.
5. Капітонова дискретної математики: Підручник / ітонова, , та ін. – К.: Наукова думка, 2002. – 579 с.
6. Новиков математика для программистов / . – СПб.: Питер, 2000. – 301 с.
7. Конноли Т. Базы данных: Проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика, 2-е издание: Пер. с англ.: Уч. пос. / Т. Конноли, К. Бегг, А. Страчан. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 1120 с.
8. Ржевський ідження операцій: підручник / , . – К.: Академвидат, 2006. – 558 с.
9. Носов теории алгоритмов и анализа их сложности / . – М.: МГУ, 1992. – 140 с.
К Р И Т Е Р І Ї
оцінювання знань та умінь випускників
Державною екзаменаційною комісією
Знання і уміння випускників Державною екзаменаційною комісією оцінюється оцінкою:
РДГУ | Національний | ESTC |
|
90-100 | 5 | A | відмінно - за правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу; глибоке і аргументоване доведення теорем або основних математичних тверджень. Реалізація алгоритмів поставлених задач повинна бути оптимальною, а програми не переобтяженими зайвими непродуктивними командами. |
82-89 | 4 | B | добре - за правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу, якщо при цьому при доведенні теорем або тверджень допускаються окремі неточності непринципового характеру. В завданнях практичного характеру реалізація алгоритмів є неоптимальною. Програми можуть містити окремі непродуктивні команди, які не спотворюють кінцевий результат. |
74-81 | 4 | C | |
64-73 | 3 | D | задовільно - за правильне розуміння суті питання програмового матеріалу, якщо при цьому допускаються окремі неточності у формулюваннях, доведеннях теорем. Завдання практичного характеру не розв’язані або у їх розв’язку допущено грубі алгоритмічні і обчислювальні помилки, що свідчить про поверхневий, фрагментарний характер знань студента. |
60-63 | 3 | E | |
1-59 | 2 | FX | незадовільно - за нерозуміння суті програмового матеріалу, невміння формулювати теореми |
