Зміст (стр. 3 )

** Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 000–88. Министерство здравоохранения СССР, Москва, 1988 г.

*** Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 000.

**** , , Оксіюк О. П. та ін., Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями К.: Символ-Т, 1998.- 28 с. (затверджено наказом Мінекобезпеки України № 44 від 31.03.98, погоджено з Держкомгідрометом та Держводгоспом України, надано чинності з 1 січня 1999 р.).

Наведені у таблиці 2 нормативні рівні показників для граничної межі 3 категорії екологічної оцінки відносяться (таблиця 4), фактично, до переходу між водами, що розглядаються як чисті та такими, що вважаються забрудненими. Повні таблиці діапазонів усіх категорій якості вод не наводяться через їх великий обсяг.

Таблиця 4. Класи та категорії якості поверхневих вод України

за “Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод...”

Клас якості вод	І	II	III	IV	V
Категорія якості вод	1	2	3	4	5	6	7
Назва класів і категорій якості вод за їх станом	Відмінні	Добрі	Задовільні	Погані	Дуже погані
Відмінні	Дуже добрі	Добрі	Задовільні	Посередні	Погані	Дуже погані
Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти (забрудненості)	Дуже чисті	Чисті	Забруднені	Брудні	Дуже брудні
Дуже чисті	Чисті	Досить чисті	Слабо забруднені	Помірно забруднені	Брудні	Дуже брудні

Стан поверхневих вод України

Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом. Розглядалися такі головні річкові басейни: рр. Сан, Західний Буг, Дунай, Дністер, Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець, а також групи річок Криму та Приазов’я.

Кількісні характеристики гідрохімічних показників поверхневих вод у досліджених басейнах наведено на рис. 6 – 9.

Рис. 6. Середні рівні показників сольового складу у водах основних річкових басейнів України

Рис. 7. Середні рівні гідрофізичних показників та показників кисневого режиму і вмісту органічних речовин у водах основних річкових басейнів України

Рис. 8. Середні значення вмісту сполук біогенних елементів у водах основних річкових басейнів України

Рис. 9. Середні концентрації ряду специфічних речовин у водах основних річкових басейнів України

Басейн р. Сян.

За наявною інформацією, води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом органічних речовин (1,3 ГДКгп за БСК5), заліза загального (2,1 ГДКрг, нижче ГДКгп), нафтопродуктів (4,5 ГДКгр, нижче ГДКгп). Максимальні концентрації відзначені у р. Вишня, м. Мостиська: органічних речовин (1,7 ГДКгп за БСК5, 4 категорія) і заліза загального (2,3 ГДКгр, нижче ГДКгп, 4 категорія) вище, а амонійного азоту (1,6 ГДКгр, нижче ГДКгп, 5 категорія) і нафтопродуктів (6 ГДКгр, на рівні ГДКгп, 6 категорія) нижче скиду КОС міста.

Басейн р. Західний Буг.

Перевищення 3 категорії екологічної оцінки за середніми рівнями ряду гідрохімічних показників у водних об’єктах басейну наведено на рис. 10. За цією оцінкою, води басейну характеризувалися істотно підвищеним вмістом органічних речовин і мінеральних форм азоту, а також підвищеним вмістом заліза загального.

Рис. 10. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Західний Буг

За компонентами сольового складу середні по басейну концентрації не перевищували ГДК, однак на ряді пунктів було відзначено підвищений вміст сульфатів; максимальний рівень за цим показником спостерігався у р. Полтва, м. Львів, 500 м від КОС (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп).

Вміст органічних речовин у середньому був підвищеним: 3,9 ГДКгп за БСК5 і 1,5 ГДКгп за ХСК. Максимальні рівні відзначено: за БСК5 у р. Золочівка, нижче м. Золочів Львівської області (34,3 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія), а за ХСК у р. Полтва, м. Львів, 500 м від КОС (4,2  ГДКгп, 7 категорія). Спостерігався підвищений середній вміст амонійного (2,7 ГДКрг, нижче ГДКгп) й нітритного (6,1 ГДКрг, нижче ГДКгп) азоту. Максимальні рівні за вмістом сполук біогенних елементів було відзначено:

- амонійного азоту (9,2 ГДКрг, 2,4 ГДКгп, 7 категорія) у р. Західний Буг, 500 м нижче скиду Соснівських О/С.

- нітритного азоту (44 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) та нітратного азоту (1,6 ГДКрг, 1,4 ГДКгп, 7 категорія) у р. Рата, на вході у м. Рава-Руська.

Серед специфічних речовин у водах басейну спостерігалася підвищена середня концентрація заліза загального (2,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), максимальний вміст якого (8,9 ГДКрг, 3 ГДКгп, 5 категорія) відзначений у р. Копаївка, с. Піща.

Басейн р. Дунай

Води басейну, відносно верхньої межі 3 категорії екологічної оцінки, характеризувалися у середньому підвищеним вмістом нітритного й нітратного азоту та заліза загального (рис.11).

Рис. 11. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Дунай

У середньому по басейну, вміст компонентів сольового складу не перевищував ГДК; перевищення спостерігалися лише по ряду пунктів (переважно, південної частини басейну). Максимальні рівні відзначені у р. Киргиж-Китай, с. М. Ярославець, Одеська область. Тут відзначено: по сульфатах 15,4 ГДКрг, 3,1 ГДКгп 7 категорія для солонуватих вод; по магнію 4,3 ГДКрг, 3,4 ГДКгп; по кальцію 1,4 ГДКрг.

За показниками трофо-сапробіологічної групи води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом нітритного азоту (1,8 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні відзначені:

- за вмістом органічних речовин у оз. Катлабух, район с. Кислиці (за БСК5 2,7 ГДКгп, 6 категорія; за ХСК 5,6 ГДКгп, 7 категорія);

- за вмістом амонійного азоту у р. Киргиж-Китай, с. М. Ярославець (8,6 ГДКрг, 2,2 ГДКгп, 7 категорія);

- за вмістом нітритного азоту у р. Прут, 1 км нижче скиду О/С м. Чернівці (11,3 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія).

Спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (2 ГДКрг, нижче ГДКгп) та хрому загального (4 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний вміст відзначено:

- заліза загального (7,0 ГДКрг, 2,3 ГДКгп, 5 категорія) у р. Латориця, м. Чоп;

- хрому загального (10 ГДКрг, на межі високого рівню забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 4 категорія) та нікелю (3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) у р. Прут, с. Тарасівці;

- цинку (2,4 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) та фенолів (1,6 ГДКрг та ГДКгп, 4 категорія) у р. Киргиж-Китай, с. М. Ярославець.

Басейн р. Дністер

У водах басейну Дністра, за перевищенням верхньої межі екологічної оцінки (рис. 12), спостерігався підвищений середній вміст заліза й сполук біогенних елементів.

Рис. 12. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Дністер

За компонентами сольового складу середні рівні показників не перевищували ГДК, однак по окремих пунктах спостерігалися збільшені концентрації. Максимальні рівні відзначені: за вмістом хлоридів (1,2 ГДКрг, 1,1 ГДКгп 7 категорія для прісних вод) і сульфатів (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія для прісних вод) у р. Сівка, с. Войнилів Івано-Франківської обл., район впливу стоків Калуського п/вузла, а за вмістом магнію (1,4 ГДКрг, 1,1 ГДКгп) у р. Ягорлик, с. Артирівка.

Середній вміст органічних речовин був підвищеним за ХСК (1,5 ГДКгп); максимальний рівень цього показника (5,1 ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Ягорлик, с. Артирівка. Максимальний рівень БСК5 було відзначено у р. Давидівка (2,2 ГДКгп, 5 категорія). Спостерігалися підвищені середні концентрації сполук біогенних елементів: амонійного (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (5 ГДКгр, нижче ГДКгп) азоту. Максимальні рівні за цією групою показників були відзначені: за вмістом амонійного азоту (12,3 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами 3,5 ГДКгп, 7 категорія) у р. Саджава, м. Долина; за вмістом нітритного азоту (32 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у р. Нічлава, нижче м. Копичинці; за вмістом нітратного азоту (3,0 ГДКрг, 2,7 ГДКгп, 7 категорія) у р. Опір.

Спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (2,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), кадмію (3,9 ГДКгп, нижче ГДКрг), нафтопродуктів (3,3 ГДКрг, нижче ГДКгп) і фенолів (1,5  ГДКрг та ГДКгп). Максимальні концентрації відзначені:

- заліза загального (14,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,7 ГДКгп, 6 категорія) у р. Саджава, м. Долина;

- цинку (3,6 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) та кадмію (1,8 ГДКрг, 9 ГДКгп, 5 категорія) у р. Серет, відповідно, вище та нижче м. Чортків;

- хрому загального (10 ГДКрг, на межі високого рівня забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4 категорія) та нікелю (3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія);

- нафтопродуктів (6 ГДКрг, на рівні ГДКгп, 6 категорія) у р. Яблунька, м. Турка;

- СПАР (7 ГДКрг, 7 категорія) у р. Гнила Липа;

- фенолів (10 ГДКрг та ГДКгп, на межі високого рівню забруднення, 6 категорія) у р. Яблунька, м. Турка.

Басейн р. Дніпро

Води басейну Дніпра, у середньому, за перевищенням верхньої межі 3 категорії екологічної оцінки (рис. 13), характеризувалися підвищеним вмістом органічних речовин, заліза загального, мінеральних форм азоту й фосфору.

Рис. 13. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Дніпро

За компонентами сольового складу середні рівні не перевищували ГДК, проте спостерігалися збільшені концентрації на окремих пунктах. Максимальні показники вмісту сульфатів (8,8 ГДКрг, 1,8 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод і 3 – для солонуватих) та магнію (3 ГДКрг, 2,4 ГДКгп) зафіксовані у гирлі р. Жовта; найбільший вміст кальцію (4,3 ГДКрг) – у р. Інгулець, с. Новий Стародуб.

Вміст органічних речовин у середньому перевищував ГДК як за показником БСК5 (1,3 ГДКгп), так і за показником ХСК (2,2 ГДКгп). Максимальні рівні (12,3 ГДКгп за БСК5, 13,1 ГДКгп за ХСК, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) відзначено у р. Суха Згар, м. Золотоноша, 500 м нижче скиду О/С ВАТ “Веста”. У цьому ж пункті зафіксовано найменший вміст кисню (значно нижче межі 7 категорії). У водах басейну спостерігалися підвищені середні рівні вмісту мінеральних форм азоту: амонійної (2,4 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритної (2,3 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний вміст амонійного азоту (56 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 14,6 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія), а також фосфатів (2,4 ГДКгп, 7 категорія) зафіксовано у р. Суха Згар, м. Золотоноша, 500 м нижче скиду О/С ВАТ “Веста”. Максимальний вміст нітритного азоту (20,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Тетерів, с. Слобода-Селець, 500 м нижче скиду №5

Води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом заліза загального (2,9 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (6,8 ГДКрг, нижче ГДКгп) й нікелю (2,3 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні концентрації специфічних речовин було зафіксовано:

- заліза загального (21,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7,2 ГДКгп, 6 категорія) у р. Уборть, с. Перга;

- цинку (5,2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) у р. Горинь, с Путринці;

- хрому загального (50 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, на рівні ГДКгп, 6 категорія) та нікелю (20 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2 ГДКгп, 7 категорія) у р. Дніпро, нижче Каховської ГЕС;

- свинцю (1,7 ГДКгп, нижче ГДКрг, 5 категорія) у р. Уж, нижче м. Коростень;

- кадмію (2 ГДКгп, нижче ГДКрг, 3 категорія) у р. Горинь, с. Юськівці;

- нафтопродуктів (6 ГДКрг, на рівні ГДКгп, 6 категорія) у р. Золотоношка, Золотоніський р-н., поблизу кооп. “Хімік”;

- СПАР (2,0 ГДКрг, 7 категорія) у МК “Денгівський”, перед впадінням у р. Золотоношка;

- фенолів (4 ГДКрг та ГДКгп, 5 категорія) у р. Десна, у межах м. Чернігів.

Басейн р. Південний Буг

Води басейну Південного Бугу в середньому характеризувалися, за перевищеннями меж 3 категорії екологічної оцінки, підвищеним вмістом органічних речовин, амонійного й нітритного азоту, фосфатів, заліза (рис. 14а). Бузький лиман давав у середньобасейнові концентрації істотний внесок по хлоридах, сульфатах та ряду інших компонентів (рис. 14б).

а б

Рис. 14. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Південний Буг

а – окремо поверхневі води суші; б – із Бузьким лиманом

Спостерігалися підвищені середньобасейнові концентрації сульфатів (1,9 ГДКрг, нижче ГДКгп), і магнію (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп). Якщо ж не враховувати Бузького лиману, для якого істотні рівні показників сольового складу мають бути природними, спостерігалася підвищена середня концентрація сульфатів (1,9 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні відзначені: за вмістом хлоридів – у Бузькому лимані (6,9 ГДКрг, 5,9 ГДКгп); за вмістом сульфатів – у р. Інгул, м. Баштанка, нижче скиду міського водоканалу (13,4 ГДКрг, 2,7 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод); за вмістом магнію – у Бузькому лимані (3,8 ГДКрг, 3 ГДКгп) та у р. Інгул, м. Баштанка, нижче скиду міського водоканалу (1,9 ГДКрг, 1,5 ГДКгп).

Спостерігалися підвищені середні концентрації органічних речовин (2,6 ГДКгп за БСК5 і 2,9 ГДКгп за ХСК). Максимальний рівень (30,6 ГДКгп за БСК5 і 16,0 ГДКгп за ХСК, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) відзначено у Бузькому лимані, вище скиду МКП «Миколаївводоканал». Серед сполук біогенних елементів були відзначені підвищені середні концентрації амонійного (2,2 ГДКгп, нижче ГДКрг) та нітритного (1,5 ГДКгп, нижче ГДКрг) азоту. Максимальний рівень амонійного азоту було зафіксовано у Бузькому лимані, вище скиду МКП «Миколаївводоканал» (22,7 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 5,9 ГДКгп, 7 категорія). У цьому ж пункті зафіксований максимальний вміст фосфатів (3,5 ГДКгп, 7 категорія). Максимальний вміст нітритного азоту (6,5 ГДКрг, нижче ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Південний Буг, с. Червона Зірка.

Спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (2,7 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (1,1 ГДКрг, нижче ГДКгп) і фенолів (3,3 ГДКрг та ГДКгп). Максимальні концентрації зафіксовано:

- заліза загального (17,3 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 5,8 ГДКгп, 6 категорія) та нафтопродуктів (10 ГДКрг, на межі високого рівню забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,7 ГДКгп, 7 категорія) у Бузькому лимані, вище скиду МКП «Миколаївводоканал»

- цинку (3,8 ГДКгп, нижче ГДКрг, 4 категорія) та фенолів (4 ГДКрг та ГДКгп, 5 категорія) у р. Південний Буг, нижче м. Хмельницький

- СПАР (1,5 ГДКрг, 7 категорія) у р. Південний Буг, у межах м. Хмельницький

- хрому загального (3 ГДКгп, нижче ГДКрг) у р. Південний Буг, у межах м. Южноукраїнськ, вище скиду ВП «Южноукраїнська АЕС»

Басейн р. Сіверський Донець

Води басейну характеризувалися підвищеними середніми концентраціями, відносно верхньої межі 3 категорії екологічної оцінки, по БСК5, хлоридах, сульфатах, залізу, сполуках біогенних елементів (рис. 15).

Рис. 15. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Сіверський Донець

З показників сольового складу, середньобасейнові концентрації перевищували ГДК по сульфатах (2,8 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний вміст зафіксовано: сульфатів (7,2 ГДКрг, 1,4 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод, 2 категорія для солонуватих) у р. Лугань, гирло; магнію (2,3 ГДКрг, 1,8 ГДКгп) у р. Казенний Торець; кальцію (2 ГДКрг) у гирлі р. Бахмут.

Спостерігався підвищений середній вміст органічних речовин (1,4 ГДКгп за БСК5, 1,7 ГДКгп за ХСК). Максимальні рівні показників (3,3 ГДКгп за БСК5, 3,9 ГДКгп за ХСК, 6 категорія) було зафіксовано у р. Уди, с. Жихарь, 0,5 км нижче скиду. У цьому ж пункті відзначений мінімальний вміст кисню (5,3 мг/дм3, 5 категорія). Підвищеним у водах басейну був також середній вміст амонійного (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (3,9 ГДКрг, нижче ГДКгп) азоту. Максимальний вміст обох форм азоту відзначений у р. Уди: амонійного (5,7 ГДКрг, 1,5 ГДКгп, 6 категорія) у районі гирла, а нітритного (20 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у районі с. Жихарь, 0,5 км нижче скиду.

Спостерігався підвищений середній вміст заліза загального (2 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (4,7 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нафтопродуктів (2,9 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні концентрації зафіксовано:

- заліза загального (4,5 ГДКрг, 1,5 ГДКгп, 4 категорія), нікелю (2,2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія), нафтопродуктів (15 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2,5 ГДКгп, 7 категорія) та фенолів (2,4 ГДКрг та ГДКгп, 4 категорія) у р. Лопань, у межах м. Харків, вище скиду;

- СПАР (1,5 ГДКрг, 7 категорія) у р. Лопань, у межах м. Харків, нижче скиду;

- цинку (2,3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 3 категорія) у р. Казенний Торець, Черевковка;

- хрому загального (9 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) у гирлі р. Бахмут.

Річки Криму

Основними компонентами забруднення кримських річок (у середньому, за перевищенням верхньої межі 3 категорії екологічної оцінки, рис. 16) були залізо загальне, фосфати, нітритний і нітратний азот.

Рис. 16. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, річки Криму

Максимальний вміст сульфатів серед цієї групи водних об’єктів (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія для прісних вод) було зафіксовано у р. Бельбек, вище скиду О/С с. Фронтове.

Найбільший рівень БСК5 відзначений у р. Бельбек, нижче скиду О/С с. Вавілово (1,9 ГДКгп, 5 категорія). Води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом нітритного азоту (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний рівень цього показника було зафіксовано у р. Улу-Узень, м. Алушта, 50 м нижче скиду стічних вод (5,7 ГДКрг, нижче ГДКгп, 7 категорія). У цьому ж пункті відзначений максимальний вміст амонійного азоту (3,7 ГДКрг, нижче ГДКгп, 6 категорія).

Підвищеним був і середній вміст заліза загального (2 ГДКрг, нижче ГДКгп), максимальну концентрацію якого зафіксовано у р. Бельбек, вище скиду О/С с. Вавілово (3,8 ГДКрг, 1,3 ГДКгп, 4 категорія). Максимальна концентрація свинцю відзначена також у р. Бельбек, вище скиду О/С с. Фронтове (2,3 ГДКгп, нижче ГДКрг, 5 категорія).

Причорноморські річки

Води причорноморських річок характеризувалися підвищеними рівнями показників сольового складу: хлоридів (2,3 ГДКрг, 2 ГДКгп), сульфатів (9,2 ГДКрг, 1,8 ГДКгп), магнію (3,4 ГДКрг, 2,7 ГДКгп), натрію (5,2 ГДКрг, 3,1 ГДКгп). Максимальні величини зафіксовано:

- вмісту хлоридів (2,3 ГДКрг, 2 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод), кальцію (1,9 ГДКрг) і натрію (11,7 ГДКрг, 7 ГДКгп) у р. Сарата, 17 км;

- вмісту сульфатів (9,2 ГДКрг, 1,8 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод) і магнію (3,4 ГДКрг, 2,7 ГДКгп) у р. Хаджидер, с. Сергіївка.

Підвищеним був середній вміст органічних речовин (4,5 ГДКгп за показником БСК5 і 6,4 ГДКгп за ХСК). Максимальний рівень БСК5 відзначено у районі ГНС2 с. Трапівка (11 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія). У цьому ж пункті зафіксовано найнижчий вміст кисню (0,6 мг/дм3, 7 категорія). Максимальний рівень ХСК відзначений у р. Сарата, 17 км (17,1 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія). Води причорноморських річок характеризувалися підвищеним середнім вмістом азоту амонійного (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (7,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний вміст цих форм азоту зафіксовано у р. Хаджидер: амонійного (4,4 ГДКрг, 1,1 ГДКгп, 6 категорія) у районі с. Чистоводне, а нітритного (37,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у районі с. Сергіївка.

У окремих пунктах відзначені підвищені рівні вмісту специфічних речовин. Зокрема, найбільші концентрації нікелю (2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) та нафтопродуктів (2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) зафіксовані у р. Барабої, с. Барабої. Максимальний вміст СПАР (1,4 ГДКрг, 7 категорія) спостерігався у р. Сарата, 17 км.

Причорноморські лимани

Середній вміст хлоридів у причорноморських лиманах складав 4,7 ГДКрг, сульфатів 3,5 ГДКрг, магнію 3,1 ГДКрг. Максимальний вміст хлоридів (6,9 ГДКрг) і магнію (3,8 ГДКрг) спостерігався у Бузькому лимані, вище скиду МКП «Миколаївводоканал». Найбільший вміст сульфатів (4,3 ГДКрг) було відзначено у оз. Катлабух, с. Кислиці.

Води чорноморських лиманів у середньому мали підвищений вміст амонійного (2,9 ГДКрг) й нітритного (1,1 ГДКрг) азоту. Максимальні рівні цих показників зафіксовано у Бузькому лимані: амонійного азоту (22,7 ГДКрг) вище скиду МКП «Миколаївводоканал», а нітритного азоту (3,5 ГДКрг) у районі річкового порту, м. Миколаїв.

Спостерігався підвищений середній вміст заліза загального (3,7 ГДКрг); максимальний його вміст (17,3 ГДКрг) відзначено у Бузькому лимані, вище скиду МКП «Миколаївводоканал».

Висновки

Випадки високого рівню забруднення вод за рибогосподарськими нормативами спостерігалися:

- у басейні р. Західний Буг – за вмістом нітритного азоту;

- у басейні р. Дунай – за вмістом нітритного азоту;

- у басейні р. Дністер – за вмістом амонійного й нітритного азоту та заліза загального;

- у басейні р. Дніпро – за вмістом амонійного й нітритного азоту, заліза загального, хрому загального й нікелю;

- у басейні р. Південний Буг – за вмістом амонійного азоту й заліза загального;

- у басейні р. Сіверський Донець – за вмістом нітритного азоту й заліза загального;

- у причорноморських річках – за вмістом нітритного азоту.

Випадки високого рівню забруднення вод за господарсько-побутовими нормативами спостерігалися:

- у басейні р. Західний Буг – за БСК5;

- у басейні р.  Дніпро – за БСК5 і ХСК та вмістом амонійного азоту;

- у басейні р. Південний Буг – за БСК5 і ХСК;

- у причорноморських річках – за БСК5 і ХСК.

Виходячи з аналізу наявної інформації, слід зазначити наступне.

Основні компоненти забруднення вод у басейні Західного Бугу відносяться до блоку трофо-сапробіологічних. Необхідно звернути увагу на істотне забруднення органічними речовинами у р. Золочівка та з’ясувати причини високих концентрацій сполук азоту на р. Рата, на вході у м. Рава-Руська.

Щодо стану вод басейну Дунаю, істотне забруднення за цілою низкою компонентів було відзначене у р. Киргиж-Китай, с. М. Ярославець. Необхідно визначити внесок антропогенної складової у формування показників сольового складу цієї ріки та встановити джерела інших компонентів забруднення. Також, слід звернути увагу на забруднення р. Прут у пункті 1 км нижче скиду О/С м. Чернівці.

У басейні Дніпра продовжується забруднення водних об’єктів сполуками біогенних елементів та органічними речовинами зі скидами комунально-побутових стічних вод невисокого ступеню очищення та стічних вод ряду виробництв. Зокрема, істотне забруднення за показниками цієї групи зафіксоване на р. Суха Згар, м. Золотоноша, 500 м нижче скиду очисних споруд ВАТ “Веста” й у р Тетерів, у районі с. Слобода-Селець. Необхідно розробити та впровадити заходи щодо покращення якості вод цих річок. Крім того, необхідно звернути увагу на забруднення ряду водних об’єктів басейну Дніпра залізом, хромом, нікелем та іншими компонентами з групи специфічних речовин.

Розглядаючи ситуацію, що склалася у басейні Південного Бугу, слід зазначити, що найбільш забрудненою за вмістом органічних речовин, амонійного азоту, фосфатів, загального заліза й нафтопродуктів виявилася акваторія Бузького лиману вище скиду МКП «Миколаївводоканал».

Стан морських вод України

Оцінка стану морських вод здійснювалась на основі даних спостережень у прибережних акваторіях Чорного та Азовського морів. Узагальнена інформація наведена на рис. 17. Показники стану вод по окремих групах пунктів спостереження наведені на картосхемах рис. 18-19.

а

бв

Рис. 17. Показники якості морських вод України

а - завислі речовини, розчинений кисень, органічні речовини; б - сполуки біогенних елементів;

в - специфічні речовини.

Азовське море

У водах Азовського моря відзначено підвищений середній вміст азоту амонійного (2,4 ГДКм), азоту нітритного (2,5 ГДКм) та заліза загального (7,5 ГДКм). Максимальні концентрації зафіксовано: азоту амонійного (17,9 ГДКм, високий рівень забруднення), нітритного (19 ГДКм, високий рівень забруднення) та нітратного (1,3 ГДКм), а також заліза загального (24,4 ГДКм, високий рівень забруднення) – у районі м. Маріуполь, зона впливу зливової каналізації; органічних речовин за БСК5 (1,8 ГДКм) – у лимані Молочному; нафтопродуктів (2 ГДКм) – у районі м. Маріуполь, зона впливу скиду 9 ВАТ «МК Азовсталь».

Чорне море

Води Чорного моря характеризувалися підвищеним середнім вмістом органічних речовин за БСК5 (1,4 ГДКм) і нітритного азоту (2,1 ГДКм). Максимальні концентрації спостерігалися: органічних речовин за БСК5 (34 ГДКм, високий рівень забруднення), амонійного азоту (17,2 ГДКм, високий рівень забруднення) нітритного азоту (90 ГДКм, високий рівень забруднення) заліза загального (13,8 ГДКм, високий рівень забруднення) й нафтопродуктів (4,2 ГДКм) у районі м. Балаклава, зона впливу випуску скиду ПУВКХ.

Рис. 18. Показники якості вод Азовського моря

Рис. 19. Показники якості вод Чорного моря

3. РАДІАЦІЙНИЙ СТАН

Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання у повітрі проводиться на 155 стаціонарних постах. Аналізування потужності експозиційної дози у повітрі показало, що перевищень рівня дії згідно з НРБУ-97 для ПЕД, який складає 30 мкР/год, не спостерігалось (рис. 20). Зафіксовані максимальні рівні ПЕД також не перевищують цього рівня (рис. 21).

На рис. 22 наведені карти розподілу середньомісячної потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України. Прапорцями на картах позначені пункти проведення спостережень. Як видно з наведених карт значення ПЕД для ряду регіонів суттєво різняться в залежності від пункту спостережень. Це пов’язано з тим, що рівень ПЕД залежить від багатьох чинників, таких як умови формування радіоактивного складу ґрунтів (природні радіонукліди, техногенно-підсилений фон за рахунок, наприклад, викидів теплових електростанцій та котелень, що працюють на кам’яному вугіллі, тощо), умов проведення вимірювань (під час дощу рівень ПЕД може підвищуватись на 1‑2 мкР/год за рахунок вимивання радіоактивних речовин з атмосфери) та ін.

На картах чітко видно зони забруднення радіоактивними речовинами в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС (Київська, Житомирська області), зони з відносно підвищеним вмістом природних радіонуклідів у ґрунтах (Кіровоградська, Дніпропетровська області) та зони з техногенно-підсиленим фоном (Донецька область).

Середня потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України в травні 2009 р. склала 11,84 мкР/год. В цілому суттєвих змін рівня потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України не спостерігається.

У травні 2009 р. вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr в пробах поверхневих вод не перевищував допустимих рівнів.

Висновки.

Впродовж травня 2009 р. на території України не було зареєстровано погіршення радіаційного стану об’єктів навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, ґрунтів та поверхневих вод).

Рис. 20. Середньомісячна потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі

Рис. 21. Максимальна потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі

Рис. 22. Розподіл середньомісячної потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України

4. СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Аналіз стану геологічного середовища на території України здійснювався на основі даних спостережень за коливаннями земної поверхні. Узагальнену інформацію щодо сейсмічних подій в Україні у травні місяці наведено на рис. 23. До «сейсмічних подій» віднесені усі випадки струсів земної поверхні, які не ідентифіковані як землетруси, а також власне землетруси.

У звітному періоді сейсмічні події були зареєстровані у Чернівецькій області та у АР Крим.

За травень місяць сейсмічною станцією «Чернівці» було зареєстровано 117 сейсмічні події, з них землетрусів – 11.

Сила прояву сейсмічних подій та землетрусів в Чернівцях становила 1 бал за 12-бальною шкалою.

На території АР Крим у звітному періоді було зафіксовано 19 сейсмічних подій, всі вони ідентифіковані як землетруси, сила прояву яких була майже невідчутною.

Рис. 23. Сейсмічні події на території України

висновки

Впродовж звітного періоду сейсмологічні явища проявлялися внаслідок природних процесів і не викликані господарською діяльністю. Всі вони носили локальний характер і не мали суттєвого впливу на стан оточуючого природного середовища та на господарську діяльність.