Всеукраїнська історико -

етнографічна експедиція

учнівської та студентської молоді

«Україна ВИШИВАНА»

ПолтавщиниВишита

с. Березова Рудка

2009р.

Березоворудська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

37040 вул.. Луценка, 38,

с. Березова Рудка

Пирятинського району

Полтавської області

Директор Прокопенко Михайло Миколайович

Шкільний гурток вишивки «Самоцвіти»

С К Л А Д Г У Р Т К А:

1. Біловол Антоніна – староста;

2. Коваль Юлія – літературний редактор;

3. Кравчук Ірина – вишивальниця;

4. Ворона Руслана – вишивальниця;

5. Макаренко Алла – вишивальниця;

6. Макаренко Людмила – вишивальниця;

7. Острік Наталія – вишивальниця;

8. Качур Владислав – фотокореспондент;

Керівник гуртка Степовик Олена Василівна.

Наша Полтавщина дуже багата різноманіттям орнаментів, технікою, колористикою вишивки. Членами гуртка «Самоцвіти» та вчителем української мови та літератури Совою Надією Миколаївною зібраний багатий матеріал. У нашій колекції є вишивки, яким понад сто років. Хорошу експозицію стародавніх вишивок має місцевий краєзнавчий музей. На основі всього цього матеріалу і була вишита карта Полтавщини. Але територія нашої області в заданому масштабі виявилася недостатньою для відображення всього багатства полтавської вишивки. Тому ми вибрали найбільш її уживані, символічні, різнопланові орнаменти та техніки.

Українці з давніх-давен намагалися прикрасити своє житло та одяг чудовими вишивками. Навіть повсякденний робочий одяг був вишитим. Для оздоблення щоденного одягу застосовувалась вишивка чорного кольору. Орнаменти були невеликими, але досить складними у виконанні. Вишивали лиштвою, вирізуванням, хрестиком. В селі Лютенька Гадяцького району нам подарували декілька старовинних жіночих сорочок. Серед них були сорочки, вишиті нитками чорного кольору.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Тому одним з орнаментів, відображених на карті, є лиштва, виконана нитками чорного кольору.

Чоловічі сорочки, які зберігаються в місцевому краєзнавчому музеї, в нашій шкільній колекції здебільшого вишиті «хрестиком» нитками різних кольорів. Одну з таких сорочок в шкільний музей подарувала жителька нашого села івна. Візерунок цієї сорочки є традиційним для нашої області. Його гуртківці і вишили на карті.

Чоловіча сорочка – подарунок

Вишивала дівчина, вишивала,

Чорну і червону нитку клала.

Що то чорна ниточка – розставання,

А червона ниточка – то кохання.

Поєднання червоного і чорного кольорів в українській народній вишивці є найбільш поширене на території всієї України. На нашій Полтавщині теж дуже часто вишивали чорним та червоним. Орнаменти в основному – рослинні або стилізовано-рослинні, геометричні.

Старовинна сорочка, Жіночі сорочки, привезені випускником

яка зберігається в сім’ї школи Степовиком Марком з села Лютенька

березоворудчан Микитенків. Гадяцького району.

Ось чому одним з орнаментів, вишитих на карті, став чорно-червоний стилізовано-рослинний орнамент.

Особливими полтавськими вишивками є вишивки, виконані білими нитками по білому полотні. Це знаменита полтавська вишивка білим по білому, або «біль».

По білому білим шила,

Інеєм рубила,

Сороченьку чумаченьку,

Що вірно любила.

(українська народна пісня)

Техніка вишивки білим по білому дуже схожа до лиштви. Але лиштву вишивають нитками на тон темнішими або світлішими від кольору тканини.

У техніці «білим по білому» для створення ілюзії відтінків кольорів стібки вишивки нашиваються в різному напрямку. Для такої вишивки потрібне тонке біле полотно, яке раніше було недоступне для простого селянина. Тому зустріти давню таку вишивку досить складно. Але в шкільній колекції є одна така жіноча сорочка, подарована Руденко Оленою Павлівною. З її слів – це сорочка її прабабусі.

Жіноча сорочка, виконана технікою «білим по білому», яку подарувала

Сучасні майстрині теж уподобали цю техніку вишивки.

Вишивки Солдатенкової Ольги Василівни, виконані технікою «білим по білому»

З допомогою Ольги Василівни гуртківці центральну смугу на карті вишили технікою «білим по білому», взявши орнамент із сорочки, подарованої

Ще одна техніка вишивки вважається суто полтавською. Це знаменитий «полтавський рушниковий шов». Ним вишивали здебільшого рушники червоними або червоними та чорними нитками. Цей вид вишивки можна вважати найдавнішим. Ще в І. П.Котляревського був такий рушник, який йому подарувала його мама. Техніка «рушниковий шов» відрізняється від усіх інших тим, що не є точною рахунковою, а вишивається по нанесеному на тканину візерунку. Нам вдалося віднайти старовинну жіночу сорочку, вишиту цим швом. Її також нам подарували в селі Лютенька Гадяцького району.

Жіноча сорочка, вишита «рушниковим полтавським швом».

Ця сорочка збереглася досить добре. Тому гуртківці змогли розглянути й освоїти цю техніку. На нашій карті з’явився візерунок, виконаний «полтавським рушниковим швом».

Окрасою багатьох рушників та сорочок є мережка. На Полтавщині вишивали дуже багато різноманітних мережок: «прутик», «роздвоєний прутик», «прутик з настилом», «ляхівка». Мережка використовувалась для оздоблення основного візерунку, виконаного іншою технікою, і як самостійна техніка.

Чудові жіночі сорочки, вишиті мережками, зберігаються в сім’ї жительки нашого села Громенко Ніни Іванівни.

На старовинних рушниках теж дуже часто зустрічається мережка. У шкільній колекції зберігається рушник, виконаний тільки мережкою, який подарувала техпрацівниця школи івна.

Подарунок

Вчителька нашої школи Сова Надія Миколаївна привезла декілька рушників, які їй подарували на Зіньківщині. Серед них теж є рушники, виконані технікою «мережка»

Мережані рушники із Зіньківщини

Але виконати такі складні візерунки на карті не вистачило місця і вміння гуртківців. Тому вони вишили простіший орнамент, в якому використали елементи візерунків із рушників та сорочок.

В полтавській вишивці часто використовували не одну, а декілька технік вишивки. На одному виробі можна було побачити лиштву, мережку, «солов’їні вічка», «зерновий вивід», «курячий брід», «вирізування». Сучасні майстрині теж добре володіють цими техніками вишивки.

Рушничок, вишитий лиштвою, мережкою «козлик», «солов’їними вічками», «зерновим виводом» із творчого доробку керівника гуртка Степовик Олени Василівни.

Випускниця нашої школи іївна віртуозно вишиває чоловічі та жіночі сорочки, поєднуючи різні техніки вишивки. Вона охоче ділиться з учнями своїми знаннями та вміннями. Саме вона допомогла вишити на карті візерунок, у якому поєднані «солов’їні вічка» та «курячий брід».

Чоловічі сорочки, вишиті , з використанням різноманітних технік.