Аналітична записка про результати виконання "Пробного незалежного оцінювання – 2009"

Сергій Терно,

докторант Запорізького національного університету, завідувач лабораторії інтерактивних технологій навчання гуманітарних дисциплін

Аналітична записка про результати виконання "Пробного незалежного оцінювання – 2009"

(25 січня 2009 р., Запорізький національний університет)

У Пробному незалежному оцінюванні з історії України взяло участь 736 осіб. Над виконанням тестових завдань зошита № 1 працювало 369 чоловік, а над виконанням тестових завдань зошита № 2 працювало 367 чоловік. Статистична обробка результатів тестування дозволяє стверджувати, що зошит № 1 та зошит № 2 були аналогічними за трудністю виконання.

Наприклад, середньостатистичний учень, що працював над зошитом № 1, надав 48 правильних відповідей із 130. Те саме можна стверджувати й про середньостатистичного учня, який працював над зошитом № 2. У відносному вимірі цей показник становить – 37 %, тобто середньостатистичний учень надав 37 % правильних відповідей. Інші виміри, які указують нам на центральну тенденцію, тобто характеризують середні показники (мода, медіана), також співпадають. Таким чином, можна стверджувати, що основний принцип зовнішнього незалежного оцінювання – рівні умови – був витриманий під час "Пробного незалежного оцінювання – 2009" в ЗНУ.

Абітурієнтам слід звернути увагу на те, що під час випробування вони надали в середньому лише 37 % правильних відповідей. Основний висновок, який випливає із цього показника, такий: поки що наші учні слабко підготовлені до проходження зовнішнього незалежного оцінювання – 2009. Отже, слід активізувати роботу із підготовки до ЗНО з історії України.

Обстеження показало, що абітурієнти відповідали на запитання з різною успішністю, тобто деякі періоди історії України засвоєні ліпше, деякі гірше. Слід відзначити, що різниця у засвоєнні різних періодів не є значною. Наведемо результати виконання тесту у таблиці (див. табл. 1.1.)

Таблиця 1.1. Розподіл кількості правильних відповідей по періодам

Період історії України	Кількість правильних відповідей в цілому по зошиту № 1 у %	Кількість правильних відповідей в цілому по зошиту № 2 у %
Від найдавніших часів – перша половина XVI ст.	39 %	43 %
Друга половина XVI ст. – перша половина XVIІІ ст.	34 %	35 %
Друга половина XVIІІ ст. – початок ХХ ст.	38 %	30 %
1914 – 1939 рр.	38 %	38 %
1939 – початок ХХІ ст.	33 %	37 %

Із наведених даних випливає, що абітурієнтам слід звернути особливу увагу на історію України другої половини XVI ст. – першої половини XVIІІ ст.

Обстеження показало, що абітурієнти із різною успішністю виконують тестові завдання різних форм. Наведемо у таблиці отримані дані щодо успішності виконання тестових завдань різних форм (див. табл. 2.2.)

Таблиця 2.2. Успішність виконання тестових завдань різних форм

Форма тестового завдання	Кількість правильних відповідей в цілому по зошиту № 1 у %	Кількість правильних відповідей в цілому по зошиту № 2 у %
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (з 1-50 запитання) – всього 50	42 %	42 %
Завдання на встановлення відповідності (з 51-61 запитання) – всього 11	37 %	35 %
Завдання на встановлення правильної послідовності (з 62-70 запитання) – всього 9	30 %	32 %

Наведені дані свідчать про те, що найуспішніше абітурієнти виконують завдання з вибором однієї правильної відповіді (42 % правильних відповідей), дещо гірше обстежені впоралися із завданнями на встановлення відповідності (35-37 % правильних відповідей), найскладнішими виявилися завдання на встановлення правильної послідовності (30-32 % правильних відповідей). Таким чином, у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтам слід особливо звернути увагу на тренування у виконанні завдань на встановлення правильної послідовності, у другу чергу – на тренування у виконанні завдань на встановлення відповідності.

Обраховані коефіцієнти кореляції результатів виконання тесту дозволяють стверджувати:

1) Якщо абітурієнт добре виконує завдання з історії України періоду  рр., то він майже так само добре виконує завдання із історії України 1939 р. – початку ХХІ ст. (коефіцієнт кореляції – 0,4 – поміркований зв’язок);

2) Якщо абітурієнт непогано виконує завдання з новітньої історії України (1914 р. – початок ХХІ ст.), то він так само непогано виконує і завдання з історії України від найдавніших часів до першої половини XVI ст. (коефіцієнт кореляції – 0,4 – поміркований зв’язок)

3) Якщо абітурієнт добре виконує завдання на вибір однієї правильної відповіді, то він майже так само добре розв’язує завдання на встановлення правильної відповідності (коефіцієнт кореляції – 0,4 – поміркований зв’язок).

Які висновки можна зробити на підставі цих фактів? Найбільш імовірним поясненням є те, що серед обстежених можна виділити сукупність абітурієнтів, які розпочали підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання вже на початку навчального року. Саме ця частина абітурієнтів демонструє стабільні успіхи у виконанні завдань на різні історичні періоди та різні форми. Отже, всім абітурієнтам слід негайно розпочати підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання шляхом повторення історії України та тренування на виконання завдань різних тестових форм.

Загальні висновки:

1. Абітурієнтам слід активізувати роботу із підготовки до ЗНО-2009 з історії України.

2. Абітурієнтам особливо варто звернути увагу на історію України другої половини XVI ст. – першої половини XVIІІ ст.

3. Необхідно приділити значну увагу тренуванню у виконанні завдань на встановлення правильної послідовності, у другу чергу – на тренування у виконанні завдань на встановлення відповідності.

4. Всім абітурієнтам слід негайно розпочати підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання шляхом повторення історії України та тренування на виконання завдань різних тестових форм.

Як підготуватися до ЗНО?

1. Візьміть підручники з історії України для 6-11 класів, затверджені Міністерством освіти і науки України (див. перелік на сайті Українського центру оцінювання якості освіти), або посібники для абітурієнтів з історії України.

2. Складіть план повторення на тиждень, місяць, квартал відповідно до програми ЗНО. У плані слід чітко зазначити кількість тем (параграфів) на кожен тиждень, місяць, квартал. Спланувати свою роботу слід так, щоб ви встигли вивчити всю історію України від найдавніших часів до сучасності, крім того залишили тиждень-два на повторення вивченого.

3. Кожного дня виділяйте час на вивчення відповідної теми.

4. Складайте конспекти тем, використовуйте логічні та графічні організатори інформації (більш детально про це: Проблемні задачі з історії для старшокласників: Дидактичний посібник для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закл. - Вид. 2-е, доопр. та допов. - Запоріжжя: Просвіта, 20с.).

5. В конспектах зазначайте основні дати, події, дійові особи, причини, наслідки, характеристики, оцінки. Складіть хронологічну таблицю. Запам’ятовування підвищиться, якщо ви організуєте інформацію графічно у вигляді логічних схем, графіків, діаграм та ін.

6. Після вивчення історії певного періоду слід обов’язково через деякий час її повторити. Саме тому план вашої роботи повинен передбачати час на повторення. Наприклад, вивчили тему № 1, вивчаєте тему № 2, потім повторюєте тему № 1, вивчаєте тему № 3 і так далі.

7. Після вивчення кожної великої теми перевіряйте себе шляхом тренування у виконанні тестових завдань, але пам’ятайте, що не будь-який тренувальний посібник може для цього згодитися. Краще користуватися тими посібниками, в яких тестові завдання різних форм наведені відповідно до історичних періодів та тем. Так буде корисніше для запам’ятовування.

Пам’ятайте: ваш результат під час зовнішнього незалежного оцінювання цілковито залежить від вашої підготовки! Не легковажте цим! Успіх чекає на того, хто готовий наполегливо працювати й докладати зусиль!

Бажаю Вам успіху!