Узагальнений досвід роботи
вчителя історії БОБРИЗЬКОЇ ЗОШ І-ІІ СТУПЕНІВ
Олійника Петра Васильовича
«Активізація пізнавальної діяльності учнів
на уроках історії»
Вчитель історії Бобрицької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. (Школа розміщена в архітектурній споруді початку ХІХ століття в панському маєтку панів Масюків).
Народився на Сумщині в 1955 році. Після закінчення Лебединського педагогічного училища в 1974 році працював вчителем початкових класів. Потім служба в армії. У 1983 році закінчив Харківський державний університет за кваліфікацією «Викладач історії та суспільствознавства». З листопада 1980 року живу і працюю в селі Бобрик, відтепер на посаді вчителя історії та фізичної культури. Маю першу кваліфікаційну категорію, 38років педагогічного стажу.
Сучасне життя вимагає розумних, інформованих громадян, які здатні приймати самостійні рішення, спираючись на набуті знання. Для цього треба навчити учня здобувати знання самоосвітою, уміло реалізувати свої здібності.
Історія – унікальна наука, яка дає можливість спів ставляти, узагальнювати, аналізувати, синтезувати, самостійно робити висновки. Сучасний урок передбачає використання нетрадиційних активних форм і методів навчання, які стимулюють учнівський інтерес, пізнавальний пошук, творчу активність.
Як же активізувати навчальний процес?
Це і є проблема, над якою я працюю.
Французький письменник Анатоль Франс писав: «Щоб перетравити знання, треба їх з’їсти з апетитом…». Цей «апетит», тобто інтерес, який активізує та стимулює учнівську діяльність на уроці, можуть викликати форми навчання змагального характеру.
Як це реалізую я?
1. По-перше, створюю доброзичливу, творчу атмосферу з обов’язковим
o врахуванням індивідуальних здібностей учнів;
o знанням їх творчих здібностей;
заохочую до пізнання,
спонукаю проявити ініціативу.
Наприклад, для закріплення набутих знань, застосовую історичні диктанти:
ü термінологічний;
ü кольоровий;
ü диктант «Так чи Ні».
2. Організовуючи учнів до активного сприйняття та осмислення нового матеріалу залучаю їх до критичного його осмислення. Досить часто запитую, як учні розуміють значення слів, що їм зрозуміло, що – ні.
На закріплення вивченого матеріалу пропоную тести, конкурси:
- «Упізнай»;
- «Маю запитання»;
- «Знайди помилку»;
- «Що було раніше».
Застосовую інноваційні методи навчання:
- робота в парах;
- «Уявний мікрофон»;
- «Прес»;
- дискусія;
- «Гроно».
Як відомо, діти працюють з інтересом в позакласній роботі, якщо її спрямувати на пошук цікавого, невідомого, таємничого. Збираємо краєзнавчий матеріал з історії рідного краю, невідомі факти про голодомор, про героїв-визволителів. Ведемо активну переписку та спілкування з випускниками школи. Особливою сторінкою в гуртковій роботі є збір матеріалів з теми «Шкільну історію пишемо разом».
Результативність роботи
Навчальний рік
| Проведення відкритих уроків, заходів | Участь у роботі методичних об’єднань | Участь у конкурсі «Учитель року» |
Підготував переможців та призерів олімпіад, змагань та конкурсів | ||||
Навчальний заклад | Навчальний заклад | районний | шкільний | з історії | конкурс знавців історії | з географії | місце в спартакіаді | |
| 5 | 3 | 4 | - | 1 | |||
| 6 | 4 | 4 | - | 2 | |||
| 5 | 4 | 3 | - | 1 | |||
| 7 | 5 | 4 | 1 | 1 | 1 | ||
| 5 | 3 | 3 | - | 1 | 1 |
Так як, основне навантаження складають уроки фізичної культури, то звичайно маю більше досягнень у спорті. Проводимо зустрічі з майстрами спорту, діють спортивні гуртки, беремо активну участь в районній спартакіаді школярів, маємо багатьох призерів, отримали за підсумками навчального року перехідний кубок за зайняте І місце.
Урок з історії України,
8 клас
Розділ. Початок національно-визвольної війни українського народу
середини XVІІ століття. Відродження української держави
Тема. Передумови та причини національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.
Мета уроку:
- визначити причини та передумови національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати їм історичну оцінку, дати характеристику історичної постаті Б. Хмельницького і його сподвижників;
- розвивати в учнів вміння аналізувати та порівнювати історичні джерела, узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне і другорядне, робити висновки, визначати причини історичних подій, місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі;
- на прикладах героїчної історії українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання:
- карта "Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького ( рр.)" ;
- портрети Б. Хмельницького, М. Кривоноса, І. Богуна, І. Нечая, Морозенка;
Поняття: національно-визвольна війна, причини, передумови.
Епіграф: "Всі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах", ст. 21 Конституції України
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
а) словниковий диктант. Записати поняття що стосуються козачини.
Козак, Біблія, реєстр, унія, галас, гуляй-городи, статут, клейноди, бунчук, чайка.
б) Коли і за яких умов з’явилось козацтво?
Назвіть відомі вам селянсько-козацькі повстання першої половини XVІІ століття? Їх значення?
в) Робота з картою
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Мотивація навчальної діяльності:
- з’ясувати передумови та причини національно-визвольної війни;
- скласти історичний портрет Б. Хмельницького;
- вміти застосовувати та пояснювати терміни "національно-визвольна війна", "причини", "передумови";
- удосконалити вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та узагальнювати, робити висновки та порівняння.
Проблема: Які верстви населення становили рушійні сили
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя.
2. Визначення передумов та причин національно-визвольної війни українського народу:
а) опрацювання історичних джерел:
Документ 1. Зі скарги Волинської шляхти на сеймі
Документ 2. Гійом Левассер де Боплан про Україну.
Документ 3. Із записок польського публіциста середини XVІІ століття. В. Власов, Історія Украни, 8 кл. К.: Ґенеза, 2004.-95 с.
Документ 4. З листа Б. Хмельницького до польського короля
(1647 р.) В. Власов, Історія України, 8 кл. К.: Ґенеза, 2004.-105 ст.
б) складання таблиці:
Причини та передумови національно-визвольної війни
Причини | Передумови |
1. Релігійний гніт (наступ католицизму та уніацтва на права та свободи Української православної церкви, конфіскація церковного майна та земель, насильницьке окатоличення, впровадження обов’язкового податку на утримання католицької та уніацької церкви, діяльність єзуїтських орденів) | 1. Посилення католицизму на українських землях |
2. Соціальне гноблення (зростання панщини та натуральної і грошової ренти, ріст податків та відробітків селян на користь держави, посилення процесу особистої залежності селян, феодальна анархія та розгул магнатсько-шляхейцького свавілля, утиски козацтва та міщанства) | 2.Засилля в Україні польських магнатів і шляхти |
3. Національний гніт (обмеження українців у правах при зайняття урядових посад та в органах самоврядування, не рівноправність в правовому і політичному положенні української православної шляхти, оголошення другосортності та неповноцінності українців ) | 3.Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства
|
4. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва | 4. Початок формування української нації |
3. Характеристика історичної постаті Б. Хмельницького
а) розповідь вчителя:
Походження, освіта, здібності, військові походи, події під Цецорою, полон, реєстрове військо, писар, сотник, посольства (відстоював інтереси українського козацтва), конфлікт із чигиринським підстаростою Д. Чаплинським, 1647 р. – арешт, втеча, Запоріжжя, підготовка збройного виступу, укріплення, зброя, загін, активні дії, козацька рада, гетьман, універсали до українського народу, переговори з реєстровими козаками, Туреччиною, кримським ханством.
б) робота з документами
Проблема: визначити риси характеру Б. Хмельницького
Документ 4. Із записок Венеційського дипломата А. Віміна. В. Власов Історія України 8 кл. К.: Ґенеза, 2000.-102 с.
Документ 5. В. Власов про Б. Хмельницького. В. Власов Історія України 8 кл. К.: Ґенеза, 2004.-102 с.
в) Робота з підручником. Вивчення ілюстрацій ст. 103-104
- Наскільки правдиво відтворено особу Б. Хмельницького?
4. Історична довідка. Хмельницького (повідомлення учнів)
- Максим Кривоніс
- Іван Богун
- Іван Нечай
- Морозенко (Станіслав Мрозовецький)
- Яка частина козацтва була опорою Б. Хмельницького в боротьбі проти поляків?
ІV. Узагальнення та систематизація
- Визначте передумови та причини національно-визвольної війни українського народу проти польського панування;
- Які верстви становили рушійні сили війни? (козацтво, селяни, міщани, православне духовенство, дрібне й селянське панство);
- Оцініть діяльність Б. Хмельницького як історичної особистості
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати $ 15 підручника Історія України, 8 кл.;
2. Скласти історичний портрет Б. Хмельницького;
3. Самостійно підготувати розповідь про битви на Жовтих Водах і під Корсунем
Використана література
1. Довідник з історії України (А-Я): Посібник для середніх загальних навчальних закладів/за загальною редакцією І. Підкови, Р. Шуста.- 2-е видання доопрацьоване і доповнене.- К.: Ґенеза, 2001 – с. 78, 367-368, 485, 513
2. Історія України, 8 кл. Підручник/ : Ґенеза, 2004.- с. 95, 102, 103, 105
Урок з історії України, 9 клас
Тема уроку. Утворення українських політичних партій
Мета: охарактеризувати процес піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, в 90-і роки ХІХ ст., проаналізувати обставини утворення перших політичних партій в Україні; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вміти виділяти головне і другорядне, удосконалювати навики роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати свою точку зору; виховувати в учнів почуття патріотизму.
Основні поняття: партія, РУРП, УНДП, УСДП.
Обладнання: документи, схеми, ілюстрації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах.
• характеризувати процес створення, програмові документи перших політичних партій в Україні.
• на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Австро-Угорської імперії; давати характеристику та оцінювати діяльність провідних представників національно-визвольного руху.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання
1. Охарактеризуйте становище суспільно-політичного та національно-визвольного руху на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.?
2. Хто такі «москвофіли» та народовці? Що ви знаєте про їх діяльність?
3. Коли виник радикальний рух? Які завдання ставили перед собою його учасники?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Починаючи з 90-х років суспільний рух на західно-українських землях вступає в новий етап свого розвитку — політичний. Починає інтенсивно розгортатися робота щодо згуртування політичних сил, визначаються основні програмові положення, він охоплює дедалі ширші верстви населення. Вже у жовтні 1890 року в Галичині виникає перша політична партія.
Завдання
• Яка із щойно названих вами організацій стала основою для створення першої політичної партії? Чому ви так вважаєте?
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь.
Процес об’єднання радикалів у політичну партію завершується 1890 року. Так утворюється Русько-українська радикальна партія. Її засновниками були Іван Франко, Михайло Павлик, Северин Данилович, Євген Левицький.
Робота над поняттям
Політична партія — це найбільш активна й організована частина тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає й захищає її інтереси.
Робота в групах
1-а група має опрацювати текст і виконати завдання.
Текст 1
«Їх змагання — погодити космополітичні доктрини соціальної демократії з українським націоналізмом, марксиський матеріалістичний світогляд з даними української історії — це вельми захоплюючий образ ферментації, яку викликали у нас думки, пропаговані Драгомановим. Бо ж не забуваймо, що соціалістами ці люди стали в значній мірі під впливом Драгоманова, і українського націоналізму нассалися, крім Шевченка, головно з його писань». (Історія української державності. — Львів: Світ, 1995. — С. 66–67)
Завдання
1. Як ви думаєте, хто мав безпосередній вплив на формування поглядів радикалів?
2. На яких позиціях вони стояли на початку створення партії?
3. А які погляди у них формуються пізніше?
2-а група має опрацювати програму РУРП і виконати завдання.
З програми Русько-української радикальної партії
«Ми, русько-українські радикали, виступаємо отсе як нова партія під назвою Русько-українська радикальна партія з ось якою програмою:
А. Програма максимальна
1. У справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціалізму, т. ч. хочемо колективного устрою праці і колективної власності средств продукційних.
2. У справах політичних хочемо повної волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумління, забезпечення кожній одиниці, без ріжниці пола, якнайповнішого впливу на рішення всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, країв, у справах,
котрі тілько йіх дотикають; уділення каждому народови можности як найповнішого розвою культурного.
3. У справах культурних стоїмо на грунті позитивної науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власністю всего народа». (, Історія України. Кін. XVIII — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 245)
1895 року програма була доповнена таким пунктом: «Здійснення соціалістичних ідеалів можливе лише при повній політичній самостійності русько-українського народу».
Завдання
1. Визначте основні програмові положення РУРП.
2. На яких позиціях стояла РУРП щодо питання про державність України?
3. Як ви вважаєте, яким шляхом пропонувалося здійснити дані перетворення?
3-я група має опрацювати висловлювання І. Франка і дати відповідь на запитання.
Текст 2
«Для мене вона («Україна irredenta» Ю. Бачинського) важлива як факт нашого політичного життя, як прояв національного почуття і національної свідомості, хоч прояв цей і прибраний на разі в доктринерську тогу. Будь-що-будь, це є перша на галицько-руськім ґрунті спроба синтези певних поглядів і наукового обставлення того, що автор відчув як потребу свого розуму і своєї душі. Може, прогрішуся проти матеріалістичного світогляду, коли скажу, що такі потреби так само, як і потреби життя, матеріально народжують великі історичні події. А раз відчута буде — у кого з національних, у кого з економічних причин — потреба самостійності України, то справа ця ввійде на порядок дня політичного життя Європи і не зійде з нього, коли не здійсниться». (Історія української державності. — Львів: Світ, 1995. — С. 67)
Запитання
1. Яку ідею вперше обґрунтував Юліан Бачинський у своїй праці «Україна irredenta»?
2. Як визначає Франко значення цієї праці?
3. Як ви вважаєте, які наслідки мала поява «України irredenta» для РУРП?
4-а група має опрацювати уривок з програми Української націонал-демократичної партії і виконайте завдання.
З програми Української націонал-демократичної партії
«Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одноцільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютної Російської держави в конституційно - федералістичну, оперту на автономії національностей».
«…Змагати, щоб серед угорських українців викликати подібний національний рух, який є між галицькими й буковинськими українцями, щоб загріти їх до вживання, плекання рідної мови, до боротьби проти денаціоналізації та до культурної, економічної й політичної праці в користь українського народу Закарпаття».
«Нашим ідеалом повинна бути незалежна Русь–Україна, в якій би всі частини нашої нації об’єдналися в одну новочасну, культурну державу». (Історія української державності. — Львів: Світ, 1995. — С. 68–69)
Завдання
1. Проаналізуйте обставини утворення УНДП.
2. Охарактеризуйте завдання, які вона ставила перед собою.
5-а група має опрацювати програмові засади УСДП і виконати завдання.
Газета «Воля» про програмові засади УСДП
«Наша програмова ціль ясна. Повна воля політична, самодержавність люду, демократія; перехід землі і фабрик на власність загалу, спільна господарка на користь загалу; визволення люду з темноти, доступ для кожного до науки, до світла…
Боротьба в ім’я ідеалів соціалізму проти гнобителів люду, се також боротьба за визволення національне. «На те, щоби єдність міжнародна пролетаріату розвивалась вповні, треба щоби кожен народ був паном у своїй хаті».
…Ми змагаємо до того, щоби цілий народ український виборов собі національну волю та самостійність політичну; наша ціль — вільна держава українського народу, українська республіка.
…Ми далекі від національної ненависті до чужинців; ми є ворогами шовінізму… Любов до нашого народу зливається в нас в одно з любов’ю до всіх визискуваних, неволених і гноблених, до всіх тих, що разом з нами готові йти «на стрічу сонцю золотому…» (, Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 246)
Завдання
1. Визначте завдання, які ставила перед собою УСДП в соціально-економічній сфері.
2. А як вона прагнула вирішити національне питання українського народу?
V. Узагальнення та систематизація знань
Далі учитель ставить перед групами такі завдання.
Завдання № 1
• Якби ви жили у той час в Західній Україні, то до якої партії вступили б? Чому?
Завдання № 2
• Чи є підстави говорити, що центр українського національно-визвольного руху наприкінці ХІХ ст. перемістився з Наддніпрянської України в Галичину? Чому?
Завдання № 3
• Галичину другої половини ХІХ ст. називали «Українським П’ємонтом». Чи згодні ви з цією думкою? Чому?
Кожна група висловлює свою точку зору за кожним із трьох завдань: за методом «Прес».
VІ. Домашнє завдання
1. Повторити стор.226-295 підручника - Історія України.: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл / , .-К.: Генеза, 2009.-352с.
2. Підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань за стор.282-289.
 |
8-9 клас
Мета: Закріпити і повторити матеріал з історії України та всесвітньої історії,
виявити недоліки в знаннях, розвивати логічне мислення, допитливість,
кмітливість, виховувати життєвий інтерес до історії.
Хід гри.
У грі беруть участь учні 8- 9-х класів, по 3 чоловіка з класу.
Всього 6-ть чоловік і один вибирається із болільників (задається
питання, хто відповідає той і стає сьомим учасником гри.)
Отже, у грі беруть участь 7-м учасників.
І тур триває 3 хвилини, по його закінченню з гри вибувають два
гравці, котрі мають найменше балів по відповідях на питання.
У ІІ турі змагаються 3 учасників. Тривалість туру – 4 хвилини.
Один учасник з найменшою кількістю балів вибуває з гри.
У ІІІ турі змагаються 4 учасники. Вибуває один. Тривалість
туру – 3 хвилини.
У ІY турі беруть участь З учасники. Вибуває один. Тривалість
туру – 2 хвилини.
У Y турі (Фінальна гра) грають 2 учасники. Хто дає найбільше
правильних відповідей на запитання, той і переміг. Стає переможцем гри.
Запитання гри
І тур
1. Засновник першої Січі – Б. Вишнивецький.
2. Хто відкрив Америку? – Х. Колумб.
3. Творець першої Конституції України – П. Орлик.
4. Вислів: «Держава – це я!» належить... – Фр. Королю Людовіку ХІУ.
5. Столиця Візантії – Константинополь.
6. Хто запровадив християнство на Русі? - Володимир Великий.
7. Легендарний засновник Києва – Кий.
8. Найдавніші люди - Неандертальці.
9. Фараоном називали царя у... – Єгипті.
10. Головний бог слов»ян – Дажбог.
ІІ тур
11. Син Ольги та Ігоря – Святослав.
12. Автор «Повісті минулих літ» – Нестор.
13. Тутанхамон був царем... – Єгипту.
14. Засновник ісламу – Мухамед.
15. Священна книга мусульман – Коран.
16. Спеціальна грамота про прощення гріхів – Індульгенція.
17. Період з У по ХУ ст. – Середньовіччя.
18. Огорожа з вбитих у землю кілків один біля одного – Частокіл.
19. Автор «Слово о полку Ігоревім» - Невідомий.
20. Назва релігії арабів – Іслам.
21. Шматок землі, який належав селянину – Наділ.
22. Воїн, що був озброєний луком – Лучник.
23. Повстання у Франції у період Середньовіччя – Жакерія.
24. Рух за реформування церкви, що розгорнувся в ХУІст.- Реформація.
25. Вирішальна битва Півнвчної війни ХУІІІст. – Полтаська.
ІІІ тур
26. Суспільство в якому більша частина населення зайнята в промисловому виробництві, це – індустріальне суспільство.
27. Скільки відбулося Поділів Польщі? – Три.
28. Перший імператор Франції – Наполеон І.
29. Під чиїм керівництвом було знято облогу міста Орлеан – Ж. Д»арк.
30. Людина, що мусила нести військову службу за землю – Васал.
31. Назва населення Аравії – Араби.
32. Військове змагання рицарів – Турнір.
33. Коли було прийнято християнство на Русі? – 988 р.
34. Основна повинність залежних селян – панщина.
35. Підневільна особа на Русі, що прирівнювалась до раба – Холоп.
36. Перша кам”яна церква Київської Русі – Десятинна.
37. Брати Кия – Щек і Хорив.
38. Картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці – Фреска.
39. , Яка стала дружиною французького ко-роля Генріха І – Анна.
40. Священне місто мусульман – Мекка.
ІY тур
41. Людина, що виступала проти вчення католицької церкви – Єретик.
42. Гора, де жили боги Греції – Олімп.
43. Столиця Арабського Халіфату – Дамаск.
44. Посудина з двома ручками і вузькою шийкою – амфора.
45. Людина, що виголошує промову – Оратор.
46. Область у Середній греції – Аттика.
47. Зміна в житті суспільства, пов”язана з переходом від ручної до ма -
шинної праці – Промислова революція.
49. Фортеця, що була захоплена в ході Великої Французької революції -
Бастілія.
48. Королівський палац поблизу Парижа – Версаль.
49. 1-ий збірник законів Київської Русі – «Руська Правда».
50. Київський собор, споруджений у 1037 році – Софіївський.
Y тур (фінальна гра)
51. Бойова пісня марсельського батальйону революціонерів у Франції –
«Марсельєза».
52. Першу кругосвітню подорож здійснив... – Ф. Маггелан.
53. Місто, де помер Володимир Мономах - Переяслав.
54. У 1250 р. заклав це місто Данило Галицький і назвав його на честь
свого сина - Львів.
55. Кардинальна зміна одного суспільного ладу іншим – Революція.
56. Перше на Русі велике зібрання рукописних книг – Бібліотека Яро-
слава Мудрого.
57. Період правління Наполеона І з 22 березня по 22 червня 1815 р. –
ввійшли в історію під назвою... – «Сто днів».
58. Грамота на Велике князіння в Стародавній Русі – Ярлик.
59. Скільки синів мав Володимир Великий – 12.
60. Війни в Чехії у період Середньовіччя – Гуситські.
Підводимо підсумок гри. І тур – одне запитання – 1 бал, ІІ тур – 1 запитання – 2 бали, ІІІ тур – 1 запитання – 2 бали, ІY тур – 1 запитання – 1 бал, Y тур – 1 запитання – 4 бал.
Нагородження переможців.
«Он-де люде, наша слава
Слава України!»
