Тимотей Старух

БЕРЕЖАНСЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА

МЕТОДИЧНО-БІБЛІОГРФІЧНИЙ ВІДДІЛ

Серія «Їх імена пов’язані

з Бережанщиною»

Тимотей Старух

(1860 - 1923)

Бібліографічна довідка

Бережани, 2010

Тимотей Старух... Ім'я цієї людини мало бути вписане на скрижалях історії не лише Бережанщини й Східної Галичини, а й всієї України. Незалежної, Соборної Суверенної Держави, якій він присвятив свої думи, прагнення, пориви серця й душі, врешті життя, і не тільки власне, а й своїх дітей. Воно золотими літерами повинно сяяти у славі нових днів України.

Цього року Україна відзначає 150 років від дня народження Тимотея Старуха, чому і присвячена дана бібліографічна довідка.

Підготувала: В. М.Палій – бібліограф методично - бібліографічного відділу ЦБС

Відповідальна за випуск: А. Л. Заруцька – директор ЦБС

Тимотей Старух народився 27 лютого 1860 року у селі Бережниця Вижня (повіт Ліско, Сяноцьке воєводство). Батько Тимотея, Михайло Старух, був за­можним селянином. В них в сім'ї було 14 дітей. Наймолодшим був Антон і Тимотей. Початкову освіту вони здобули у місцевого дідича, де навчалися разом з його дітьми.

20-річного хлопця у 1880 році призвали в армію і назначили до 2-го полку князя Шванцерберга. Там Тимотей вивчив німецьку мову, багато читав та спілкувався з віденцями. Служив Тимотей Старух на постерунках у Козові, Бурштині, Бережанах, Бучачі, Усті-Зеленому. Але згодом через постійні переслідування закинув він державну службу і повернувся до улюбленої господарки, осівши у Слободі Золотій Бережанської округи (нині - Козівський район). Там він одружився з вродливою дочкою Топольницького - економа дідичівського фільварку.

З приходом Т. Старуха для Слободи Золотої почалася нова доба в освітньому і політичному житті. Читальня „Просвіти", заснована Т. Старухом, об'єднувала навколо себе 132 просвітян. Тут було 205 книг, постійно надходили львівські патріотичні видання, діяв хор і аматорський гурток.

Тимотей Старух зумів організувати навколо себе селян, власним коштом заклав фундамент споруди читальні, очолив „комітет будови".

З новою силою розгорнув політичну діяльність у 1907 році на виборах до австрійського парламенту.

28 червня 1910 року вперше в австрійському парламенті була виголошена промова українською мовою, з якою виступив митрополит А. Шептицький. В цьому ж році було створено „Український клюб", що об’єднав у парламенті послів. Очоливши його, Старух всю свою діяльність присвятив праці для народу.

Тимотей Старух брав безпосередню участь в організації українського стрілецтва на теренах Бережанського повіту.

У 1911 році Старух вдруге стає послом до Крайового сейму у м. Львові.

З початком Першої світової війни сім'я Старухів переїжджає в своє рідне село Бережницю Вижну, але згодом знову повернулися в Бережани, де 15 червня 1915 року Тимотея та його сина Миколу заарештували й повезли в Сибір.

Після повернення в Україну (1917 рік) Тимотей Старух бере участь у Всеукраїнському з'їзді (м. Київ), а у рр. - він комісар міста Бережани.

В січні 1919 року на Трудовому Конгресі в Києві Тимотея Старуха обрано заступником голови Конгресу.

У 1920 році Тимотея знову заарештували в Орині, неподалік Кам'янця - Подільського, але 5січня 1921 року за сприяння Митрополита Андрея Шептицького його випустили на волю під нагляд.

Після тяжкої хвороби Тимотей Старух помер 21 квітня 1923 року у м. Бережани.

Родина Старухів глибоко пошанована у нашому краї. За тогочасні заслуги перед бережанцями Тимотею Старуху надано ім’я почесного громадянина міста Бережани, а одну із вулиць міста названо вулицею Родини Старухів.

Як данину пам’яті про визначну громадсько-просвітницьку та політичну діяльність і вагомий внесок у національно-визвольну боротьбу українського народу видатних бережанців Тимотея Старуха і його сина Ярослава районна рада оголосила 2010 рік на території району Роком родини Старухів.

Засновано також щорічну премію Тимотея та Ярослава Старухів - у галузі літератури й за громадсько-просвітницьку діяльність.

Література

Бубній, П. На таких тримається Україна: [є коротка біографічна довідка про Т. Старуха] / П. Бубній // Свобода. – 1996. – 10 груд. – С. 4.

Будар, Т. Закарбовані в історії: [ у краєзн. музеї відбулася наук.-теорет. конференція присвячена 150-річчю від дня народження Т. Старуха та 100-річчю від дня народження Я. Старуха] / Т. Будар. //Бережанське віче – 2010. – 5 берез. – (Конференції).

Від легенди до сьогодення : роки, події, люди…: про Тимотея Старуха (1– видатного українського політичного діяча // Гайдукевич, Я. Золота Слобода. – Т., 2000. – С. 18-28.

Волинець, Н. Бережани на зламі століть. Втрачені цінності / Н. Волинець, В. Парацій // Бережанське вічежовт. - (Відлуння історії).

Грещук, Г. Народний трибун Тимотей Старух, або як колись парламентарі дбали про своїх виборців / Г. Грещук // Свобода. – 2000. – 8 серп.

Дорош, Є. Тимотей Старух / Є. Дорош; ред. Б. Новосядлий; рец. П. Бубній; худож. М. Пінчук, М. Цибулько. - Т.: «Горлиця» - 19с. - (Визначні постаті Тернопілля).

Калінець, В. Перший селянський посол: [про Тимотея Старуха] / В. Калінець // Свободаквіт.

Коковін, О. Провісник незалежності: [ в краєзн. музеї проведено конф. присв. Т. Старуху] / О. Коковін // БережІнфо. – 2008. – 24 квіт. – ( Історія рідного міста).

Коковський, Ф. Посол Тимотей Старух на травневім з'їзді у Києві. 1917 / Ф. Коковський // Літопис Червоної Калини№ 25. - С. 26-32.

Малик, Я. Тимотей Старух і молодь / Я. Малик // Бережанське віче. — 1997.—20 груд.

Мицько, В. Політична та громадська діяльність Тимотея Старуха / В. Мицько; наук. кер. ієвець; рец. , , . - Т., 19с.

Павлишин, О. Старух Тимотей (27.02.1860 – 24.04.1923) – громадсько – політичний діяч / О. Павлишин // Підкова, І. З. Довідник з історії України / І. З, Підкова, . – К., 1999. – С. 261

Савчук, В. Могутня крона родини Старухів / В. Савчук // Бережанське віче. – 2010. – 20 серп. – (До Дня міста).

Савчук, В. Провісник незалежності: [ про Т. Старуха ] / В. Савчук // Віночок тернових доль. - Бережани, 1993. - С 3-24.

Савчук, В. Феномен Тимотея Старуха / В. Савчук // Бережанське вічежовт.

Тимотей Старух: [громадський і політичний діяч краю початку ХХ ст.] // Бережанщина у спогадах емігрантів. – Т. 1993. – С.36-39.

Тимотей Старух // Левицький, К. Українські політики Галичини. – Т., 1996. – С. 161 – 162.

Тимотей Старух: селянин, посол, громадський діяч // Бережанське вічежовт. - (Постаті).

Ханас, М. Родина Старухів / М. Ханас // Тернопіль. – 1997. - № 3-4. – С.21-27.

Чин і звіт Тимотея Старуха / за матер. В. Савчука «Тимотей Старух - трибун державотворення», Бе­режани, 2009 та «Віночок тернових доль», Бережани, 1993; дослідження ст. наук., співробітн. краєзнав. му­зею Олени Лугової «Політична діяльність Тимотея Старуха ()»; Інтернет - джерел // Бережанське віче. -201лют. - (До 150 - річчя від дня народження).

Яковенко, Л. Славний син лемківського роду: 21 квітня минуло 85 років з дня смерті Тимотея Старуха / Л. Яковенко // Бережанське віче. – 2008. – 9 трав. – (Постаті).

***

Тимотей Старух // Український енциклопедичний словник-календар / упоряд. Я. Віканюк. – Т., 2003. – С. 207.

Штокало, В. Старухи — родина громадсько - політичних і культурних діячів. / В. Штокало, А. Щербак // ТЕС. - Т., 2008. - Т. 3: П-Я. - С. 337-340.

***

Мельник, І. Тимотей Старух. Посол до сойму: вірш / І. Мельник // Мельник, І. Знаки на межі / 1.Мельник. - Бережани, 2004. - С.20.

***

Людкевич, М. На здобуття районної премії імені родини Старухів / М. Людкевич // Бережанське віче. – 2010. – 30 лип. – ( Дерзайте!).

Від роду до роду пам’ять іде: [ в Золотій Слободі Козівського району відкрито кімнату – музей родини Старухів] / Ж. Хоростецька // Свобода. – 1999. – 19 серп.

***

http: // history. franko. /IIIs 5.htm Тимотей Старух

halychyna.ca/BZTOS/OKR002.pdf Бережанська земля – історико-мемуарний збірник