Про звернення до народних депутатів України від Тернопільської області (стр. 4 )

Аналогами можуть слугувати водосховища Дніпровського каскаду, які показують, що період еволюції штучної водойми в природну екосистему триває 40-60 років. На цьому шляху відбувається перехід від появи та домінування примітивних водоростей до вищої водної рослинності. Проміжним етапом є розвиток синьо-зелених водоростей.

На даний час рівновага системи дуже хитка, про що свідчить періодичний бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей, який ми спостерігаємо щоліта, після теплих зливних дощів. В цей період Серет приносить в став велику кількість поживних речовин, які вимиваються із сільськогосподарських угідь. З дощовими стоками із території міста в став поступають нафтопродукти, плівка яких перекриває доступ кисню у верхні шари води. Саме такі умови є ідеальними для розвитку синьо-зелених водоростей.

Самовідроджувальної здатності Тернопільського ставу вже недостатньо для відновлення порушеної екологічної рівноваги.

Цвітіння водойми зумовлене надходженням у середовище органічних речовин, сполук азоту, фосфору, калію (евтрифікація водойм), прогріванням води, що сприяє бурхливому зростанню біомаси водоростей. Результатом є погіршення кисневого режиму водойми, ускладнення очищення води для технічних і харчових цілей, набуття нею неприємного запаху і смаку внаслідок гниття відмерлих клітин. Погіршення кисневого режиму водойми часто призводить до замору – масової загибелі водяних організмів.

У європейських країнах наявність у водоймі синьо-зелених водоростей вважається вкрай негативним явищем.

У науковій літературі описані випадки отруєння людей та тварин, які споживали воду, насичену синьо-зеленими водоростями. За рахунок зменшення кількості кисню воді збільшується концентрація токсинів. Зафіксовано чимало випадків, коли токсична дія мікроводоростей призводила до масової загибелі водоплавних птахів і домашніх тварин. У людей при отруєнні токсинами синьо-зелених водоростей розвиваються алергія, кон'юнктивіт, уражаються нирки, нервова і м'язова системи, порушуються рухальні функції, що нерідко призводить до летальних наслідків. Різні отруйні складові синьо-зелених водоростей по-різному впливають на людину. Так, гепатотоксини ушкоджують печінку і призводять до крововиливу в ній, цитотоксини отруюють клітини, дерматоксини впливають на шкіру, а нейротоксини втручаються у нормальну роботу нервової системи і часто призводять до загибелі за декілька хвилин, паралізуючи дихальні мускули.

Значний ефект могло б дати встановлення біологічних плато в місцях скидів дощових колекторів в Тернопільський став. Біоплато – це симбіоз певних видів рослинних і тваринних організмів, який забезпечує очищення води від домішок. При цьому видовий склад такої системи підбирається в залежності від виду та концентрації забруднюючих речовин.

До факторів, що визначають і регулюють склад іхтіокомплексів відносяться техногенні, побутові стоки, аматорська риболовля. Первинну регуляцію складу закономірно виконують морфологія річища і середні (річні та сезонні) витрати води.

Кормова база риб була представлена фітопланктоном, зоопланктоном, зообентосом та вищою водною рослинністю (макрофітами). За літературними даними було зареєстровано 21 вид водоростей з 6 відділів: синьо-зелені (Cyanophyta), зелені (Clorophyta), діатомові (Bacillariophyta), евгленові (Euglenophyta), золотисті (Chrysophyta), криптофітові (Cryptophyta), середня біомаса фітопланктону Тернопільського міського ставу становила 18 г/м3. Основне значення в формуванні біомаси водоростей займали зелені, синьо-зелені та діатомові водорості, що при значному тривалому пiдвищеннi температури повітря призводило до «цвітіння».

За літературними даними середні показники зоопланктону для водосховища такого типу становили 4, 0 г/м3, зообентосу – 6, 0 г/м2. Макрофіти представлені рдестами: пронизанолистим і блискучим, роголистником зануреним. Повітряно-водна рослинність представлена в основному осокою, очеретом та рогозою.

Склад іхтіофауни, стан популяцій промислових видів риб, питома рибопродуктивність водойм та водотоків, а також загальна величина рибної продукції, що вилучається, можуть слугувати індикаторами благополуччя або неблагополуччя гідроекосистеми і визначають рибогосподарське значення водного об’єкту.

Заходи

з впровадження Програми

покращення екологічного стану

Тернопільського ставу на роки

№ п/п	Зміст заходу	Термін впровадження	Відповідальні за виконання
1.	Утримання прибережної захисної смуги Тернопільського ставу та р. Серет у відповідності до вимог Водного кодексу України	Постійно	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, управління житлово-комунального господарства та екології, відділ технагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами зовнішнього благоустрою та капремонтом, реконструкцією житлового фонду
2.	Контроль хіміко – бактеріологічних показників води Тернопільського ставу в місцях організованого відпочинку	Згідно визначеного графіку	Міська санітарно–епідеміологічна станція
3.	Врахування фактору антропогенного впливу при плануванні діяльності в межах прибережної зони	Постійно	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, відділ технагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами зовнішнього благоустрою та капремонтом, реконструкцією житлового фонду
4.	Проведення робіт з укріплення набережної ставу	рр.	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, відділ технагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами зовнішнього благоустрою та капремонтом, реконструкцією житлового фонду
5.	Попередження несанкціонованого накопичення побутових відходів на території прибережної зони	Постійно	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, відділ технагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами зовнішнього благоустрою та капремонтом, реконструкцією житлового фонду, управління житлово-комунального господарства та екології
6.	Недопущення зменшення загальної площі зелених насаджень	Постійно	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, відділ технагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами зовнішнього благоустрою та капремонтом, реконструкцією житлового фонду
7.	Створення багатоярусних екобар’єрних насаджень	До 2011 р.	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, управління житлово-комунального господарства та екології, відділ технагляду за ремонтом та утриманням шляхово-мостового господарства, об’єктами зовнішнього благоустрою та капремонтом, реконструкцією житлового фонду
8.	Контроль скидів дощових колекторів в Тернопільський став та р. Серет	Щорічно	Управління житлово-комунального господарства та екології
9.	Проектування та встановлення біологічних плато в місцях скидів дощових колекторів в Тернопільський став та р. Серет	рр.	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, управління житлово-комунального господарства та екології, Тернопільдержрибоохорона
10.	Зариблення цінними аборигенними видами риб (коропом, судаком, щукою)	рр.	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, управління житлово-комунального господарства та екології, Тернопільдержрибоохорона
11.	Зариблення білим амуром	рр.	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, управління житлово-комунального господарства та екології, Тернопільдержрибоохорона
12.	Зариблення щукою	рр.	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, управління житлово-комунального господарства та екології, Тернопільдержрибоохорона
13.	Зариблення білим та строкатим товстолобом	рр.	КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”, Тернопільдержрибоохорона
14.	Проведення роз’яснювальної роботи серед мешканців міста та навколишніх населених пунктів стосовно дотримання вимог Водного кодексу України та природоохоронного законодавства у сфері водокористування	рр.	Управління культури та туризму, КП “Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя”

Розрахунок обсягів зариблення та потреба у коштах

№п/п	Вид риби	Рекомендована кількість зарибку, шт/га	Перерахунок на площу водойми, шт.	Наважка, кг	Маса зарибку, кг	Вартість (при діючих на ринку цінах), грн.
1.	Білий товстолоб	700	202300	0, 1	20230	При ціні 16 грн/кг - 18 грн/кг - 364140
2.	Строкатий товстолоб	300	86700	0, 1	8670	При ціні 16 грн/кг - 18 грн/кг - 156060
3.	Білий амур	100	28900	0, 1	2890	При ціні 16 грн/кг - 46240, 18 грн/кг – 52020
4.	Короп	300	86700	0, 1	8670	При ціні 16 грн/кг - 18 грн/кг - 156060
5.	Судак	100	28900	0, 05	1445	При ціні 20 грн/кг - 28900, 25 грн/кг - 36125
6.	Щука	100	28900	0, 05	1445	При ціні 18 грн/кг - 26010, 20 грн/кг - 28900
УСЬОГО	При найменшій ціні – 702270 грн. При найбільшій ціні – 793305 грн.

Секретар ради Т. Б. Білан