МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
13 02 2014р. № 137
Про проведення
дослідно-експериментальної роботи на базі Свіршковецької ЗОШ І-ІП ступенів Чемеровецького району Хмельницької області на роки
Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 р. № 000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2002 р. за № 000/6716 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 2009 р. № 000), враховуючи лист Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.12.2013 № 000-5/2013, висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2013 р. (протокол № 10),
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити як такі, що додаються:
1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Система партнерства загальноосвітнього навчального закладу і громади села у формуванні просоціальної поведінки дітей та учнівської молоді» на базі Свіршковецької ЗОШ І-ПІ ступенів Чемеровецького району Хмельницької області на роки.
1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на роки. 2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня Свіршковецькій ЗОШ І-ІИ ступенів Чемеровецького району Хмельницької області (далі - загальноосвітній навчальний заклад).
3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти ( А.):
3.1. Забезпечити надання організаційної науково-методичної допомоги
педагогічному колективу навчального закладу щодо проведення дослідно-експериментальної роботи.
3.2. Заслухати у вересні 2014 року звіт навчального закладу про
завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної
роботи.
4. Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації надавати допомогу навчальному закладу у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Заступник Міністра
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
13.02.2014 № 137
ЗАЯВКА
на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою:
« Система партнерства загальноосвітнього навчального закладу і громади села у формуванні просоціальної поведінки дітей та учнівської молоді » на базі Свіршковецької загальноосвітньої школи І - III ступенів Чемеровецького району Хмельницької області
на роки
Актуальність дослідження.
Нова соціально-історична ситуація розвитку Української держави передбачає толерантне та ціннісне ставлення до кожного громадянина, яке виступає ключовим критерієм просоціальної поведінки.
Більшість вітчизняних та зарубіжних психологів (І. Д. Бех, Л. І. Божович, P. C. Пріма, 3. Скорий, Д. Й. Фельдштейн) вважають, що у суспільстві виникає потреба сформувати в особистості позитивну спрямованість до оточення та до себе, а відповідальність за загальну справу може бути тільки за умови керованої соціалізації.
Просоціальна поведінка, на думку дослідників, являє собою дії, які приносять користь іншим людям, а також форми поведінки, що включають в себе симпатію, співробітництво, допомогу, сприяння, альтруїзм (В. Джеймс, В. Занден, Л. Мерфі, В. Стауб, Р. Чалдіні). Сучасні дослідники , , і інші, розглядаючи поняття «гуманні відносини» (як еквівалент просоціальної поведінки), описують їх як відносини солідарності, взаємодопомоги, співучасті, активного «співпереживання загальних цінностей», які реалізуються у спілкуванні людей і їхньої спільної діяльності. Гуманність також визначається як система установок на соціальні об'єкти, обумовлена моральними нормами й цінностями особистості, просоціальної спрямованості особистості. Прихильність поставленим цілям, усвідомлення власного життя є необхідною умовою розвитку гармонійної людини, творчої особистості, що розвивається. Саме зміст життєвих цілей і змістів визначає просоціальну спрямованість особистості.
Формування просоціальної поведінки дитини розглядається як керована соціалізація, контрольований дорослими процес входження дитини в соціум, при якому, на підставі засвоєного соціального досвіду індивідуум обирає та спрямовує свій особистий розвиток у соціально бажаному напрямі. Керована соціалізація охоплює при цьому не тільки систему соціальних контактів, які передбачають передачу, засвоєння та збереження культурної спадщини минулих поколінь, але й процес становлення і розвитку особистості дитини. Особистість, поєднуючи в собі позиції об'єкта та
суб'єкта керованої соціалізації, не просто пристосовується до певної соціальної ситуації розвитку, але й сама конструює свій розвиток у процесі взаємодії з навколишнім світом.
Формування просоціальної поведінки потребує активної, суб'єкт - суб'єктної позиції вихователя, вихованця і громади села, що передбачає поступовий перехід від зовнішньої регуляції до саморегуляції у здійсненні особистістю вчинків.
Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті одним із пріоритетних напрямів реформування освіти визначає перехід від державних принципів управління до державно - громадських. Проголошено цей напрям у Національній стратегії розвитку освіти до 2021 року з урахуванням багаторічного досвіду, накопиченого у високорозвинених демократичних державах. Цей напрям є актуальним, оскільки питання освіти є одним із головних завдань державотворення. Учительська та батьківська громади, представники влади докладають багато зусиль на виховання освічених, урівноважених, доброзичливих, оптимістично налаштованих молодих людей, своїх співгромадян.
Тому створення системи партнерства загальноосвітнього навчального закладу і громади села у формування просоціальної поведінки дітей та учнівської молоді і стало темою дослідження.
Об'єкт дослідження: виховний процес у громадсько - активній школі.
Предмет дослідження: формування просоціальної поведінки дітей та учнівської молоді шляхом партнерства загальноосвітнього навчального закладу і громади села.
Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми в педагогічній теорії і практиці створення системи партнерства; розробити інструктивно-методичні матеріали з проблеми дослідження.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес формування просоціальної поведінки школярів буде успішним, якщо теоретично його представити у вигляді педагогічної моделі поведінки школярів, яка базується на принципах особистісно - соціального підходу, а практична реалізація здійснюється за допомогою соціального проекту. Забезпечення підвищення ефективності створеного виховного середовища можливе за умови:
організації цілісного освітньо-виховного процесу, що передбачає інтегровану взаємодію школи, батьків, громадських організацій, представників влади;
впровадження особистісного - соціального, діяльнісного та компетентнісного підходів у процес формування у школярів просоціальної поведінки;
створення функціонально-змістовної моделі моральної свідомості особистості;
застосування ефективних педагогічних технологій, які сприяють формуванню соціальної компетентності школяра.
Завдання дослідження:
визначити та обґрунтувати теоретико-методичні засади модернізації партнерських відносин між громадою та навчальним закладом, удосконалити існуючі та розробити нові активні організаційно-педагогічні форми, зміст і методи формування просоціальної поведінки дітей та учнівської молоді;
з'ясувати стан розробки проблеми у психолого-педагогічній науці та сучасній освітньо - виховній практиці;
концептуалізувати поняттєво-категоріальний апарат дослідження; дослідити особливості створення системи партнерства у закладі відповідно до віку школярів та рівня їхнього розвитку у змодельованій діяльності;
визначити критерії, показники та рівні ефективності системи партнерства;
обґрунтувати та розробити систему партнерства та експериментально перевірити її ефективність.
Методологічною основою дослідження є: філософські та психолого-педагогічні положення про взаємозв'язок процесів смислотворчості, особистісного розвитку людини та становлення її суб'єктивності; принципи особистісно-соціального підходу до вивчення явищ соціально-педагогічної дійсності; положення про єдність педагогічної теорії й практики, необхідність використання єдиних понятійно-термінологічних, логічних, змістовних і критеріальних підстав, на яких базується робота; впровадження особистісно-соціального, діяльнісного та компетентнісного підходів у процес формування просоціальної поведінки школяра.
Важливе значення для розробки проблеми дослідження мають такі документи, як Закони України «Про загальну середню освіту», «Про захист суспільної моралі», Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1- 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Концепція превентивного виховання дітей і молоді в системі освіти України.
Теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних та іноземних авторів, що присвячені ціннісно-смисловим аспектам розвитку особистості (І. Бех, Є. Бондаревська, М. Боритко, Т. Власова, І. Зязюн, С. Кульневич, В. Сєриков); соціалізації та соціального виховання молоді (Г. Авер'янова, О. Безпалько, Н. Заверико, Ю. Загородній, І. Звєрєв, Н. Ковальчук, О. Розсказова, А. Рижанова, С. Савченко, С. Харченко); особистісно орієнтованого підходу в освіті (І. Бех, Є. Бондаревська, М. Боритко, С. Кульневич, С Подмазін, В. Сєриков); особистісно-соціальний підхід до формування особистості в колективі (В. Андреев, Л. Гриценко, А. Макаренко, Л. Новікова, М. Поташнік, М. Рожков, В. Сухомлинський); феномену просоціальної поведінки (І. Д. Бех, , , , В. П. Філіпова та ін.)
Науково-педагогічні принципи експерименту: цілеспрямованість, опосередкованість, інтенсивність, динамічність; гуманістична спрямованість
виховного процесу (опора на позитивні якості дитини, повага і довіра у взаємовідносинах з нею, реалізація потреби дитини у самоствердженні); єдність діагностики і корекції; опора на провідну діяльність; психологічна комфортність.
База дослідження: Свіршковецька загальноосвітня школа І—III ступенів.
Мета дослідження:
теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціально-педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз наявного педагогічного досвіду навчальних закладів щодо вирішення проблеми, що дасть змогу з'ясувати сучасний стан теорії і практики, підходи і напрями реалізації виховних можливостей школи щодо формування в учнів просоціальної поведінки, визначити методологічні та теоретичні основи досліджуваної проблеми, врахувати педагогічний досвід в обґрунтуванні педагогічних умов формування у школярів просоціальної мотивації;
емпіричні: діагностичні (анкетування, тестування учнів, педагогів навчального закладу, бесіди, інтерв'ю), прогностичні (моделювання, проектування), якісний аналіз результатів експерименту з використанням методів математичної статистики.
Наукова новизна та теоретичне значення полягає у тому, що уперше буде розроблено педагогічну модель процесу формування просоціальних особистісних смислів учнів на основі особистісно - соціального, діяльнісного та компетентнісного підходів; буде визначено педагогічні умови особистісного розвитку учня в сучасних соціокультурних умовах; уточнено сутність поняття: просоціальна поведінка; визначено компоненти, критерії, показники рівня сформованості провідних просоціальних якостей дітей та учнівської молоді.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні у педагогічну практику виховних технологій формування просоціальної поведінки учня завдяки співпраці школи та громади.
Результати дослідження доцільно буде застосовувати: у процесі створення і реалізації соціальних проектів, роботі класних керівників у формуванні просоціальних особистісних смислів учнів, при упровадженні державно - громадської моделі управління закладом.
Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься застосуванням різних методів дослідження, які доповнюють і коригують один одного; впровадженням одержаних результатів у практику.
Строки та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи:
І. Організаційно-підготовчий етап (січень 2014 р. - грудень 2014 p.):
визначення цільових груп учасників дослідно-експериментальної роботи, конкретизація завдань діяльності у відповідності до мети дослідно-експериментальної роботи;
складання кошторису витрат для забезпечення реалізації програми дослідно-експериментальної роботи;
проведення педагогічної ради за темою «Про основні завдання діяльності Свіршковецької ЗОШ І - III ступенів на І (організаційно-підготовчому) етапі дослідно-експериментальної роботи»;
визначення та уточнення функціональних обов'язків членів педагогічного колективу щодо вирішення завдань експерименту:
укладання угод про співпрацю між адміністрацією школи, учнівським самоврядуванням та сільським головою;
планування роботи тимчасових творчих колективів з різних аспектів експериментального дослідження;
теоретичний аналіз науково-методичної літератури з проблеми формування просоціальної поведінки учнів;
вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи;
визначення рівня підготовленості педагогічного колективу до партнерства з громадою села щодо формування просоціальної поведінки дітей та учнівської молоді;
методична робота з підготовки педагогів до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи;
підведення підсумків І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи,
II. Концептуально-діагностичний етап (січень 2015 р. - травень 2016 p.):
визначення теоретико - концептуальних основ процесу
формування просоціальної поведінки;
уточнення сутності поняття «система партнерства»;
розроблення критеріїв, рівнів сформованості просоціальної поведінки учнів;
відбір діагностичних методик дослідження;
визначення рівня сформованості основ просоціальної поведінки учнів навчального закладу;
визначення організаційно-педагогічних умов для формування просоціальної мотивації;
розроблення функціонально-змістовної моделі формування
просоціальної поведінки школяра в забезпечені системи партнерства школи та громади;
планування методичної та навчально-виховної роботи закладу відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи і результатів діагностики;
підготовка та проведення засідання педагогічної ради та ради закладу « Про педагогічні умови формування у школярів основ просоціальної поведінки у процесі співпраці школи та громади села»;
підведення підсумків II (концептуально-діагностичного) етапу
дослідно-експериментальної роботи.
III. Формувальний етап (травень 2016 р. - травень 2017 p.):
експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов формування просоціальної поведінки як складової соціальної компетентності особистості;
створення функціонально-змістовної моделі формування просоціальної поведінки учнів;
застосування ефективних виховних технологій, які сприяють формуванню просоціальної поведінки; забезпечення взаємодії всіх учасників виховного процесу включаючи педагогів, батьків, учнів, громадськості села;
визначення рівня сформованості просоціальної поведінки учнів;
проведення всеукраїнського науково-практичного семінару «Формування у дітей та учнівської молоді загальноосвітнього навчального закладу просоціальної поведінки на основі системи партнерства школи та громади села»;
підведення підсумків III (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.
IV. Контрольно-узагальнювальний етап (травень 2017 р.-вересень 2018р.):
порівняння результатів діагностичного і контрольно-
узагальнювального етапів експерименту, визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та визначеними завданнями;
поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми шляхом публікацій у пресі;
презентація результатів дослідно-експериментальної роботи на всеукраїнських конференціях, семінарах, виставках;
популяризація результатів дослідно-експериментальної роботи у системі методичної роботи області;
підготовка науково-методичного посібника «Система партнерства загальноосвітнього навчального закладу і громади села у формуванні про соціальної поведінки дітей та учнівської молоді»;
підведення підсумків ІУ (контрольно-узагальнювального) етапу дослідно-експериментальної роботи.
V. Коригувальний етап (жовтень 2018 р. - грудень 2018 р.)
у разі необхідності внесення коректив до створеної та апробованої системи партнерства загальноосвітнього навчального закладу і громади села у формуванні про соціальної поведінки дітей та учнівської молоді;
підготовка звіту про завершення дослідно-експериментальної роботи.
Науково-методична рада у складі:
Наукові керівники:
Клімкіна Наталія Григорівна - старший викладач кафедри педагогіки
та психології Хмельницького обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук.
Березіна Ніна Олексіївна - головний спеціаліст відділу позашкільної
освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти і науки
України.
Наукові консультанти:
Бех Іван Дмитрович - директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України. івна - головний науковий співробітник лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор.
Кириленко Світлана Володимирівна - начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук.
Член ради:
Кіян Ольга Іванівна - старший науковий співробітник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук.
Координатори:
Павлова Людмила Михайлівна - методист вищої категорії відділу
інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту
інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки
України.
Орловська Надія Михайлівна - методист Хмельницького обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти.
Відповідальні виконавці:
Срібняк Віра Вікторівна - директор Свіршковецької ЗОШ І-ІП ступенів; Гук Світлана Володимирівна - заступник директора з виховної роботи Свіршковецької ЗОШ 1-111 ступенів;
Павлишина Світлана Андріївна - начальник відділу освіти, молоді та спорту Чемеровецької районної державної адміністрації;
Проців Ганна Альбертівна - завідувач Чемеровецького районного
методичного кабінету;
Антецька Тетяна Степанівна - методист з виховної роботи Чемеровецького
районного методичного кабінету;
Пушкаренко Світлана Миколаївна - методист Чемеровецького районного
методичного кабінету.
Очікувані результати.
Сформованість просоціальної поведінки дітей та учнівської молоді навчального закладу.
Функціонально-змістова модель формування основ просоціальної поведінки учнів.
Діагностичний інструментарій з проблеми дослідження.
Методичні рекомендації з формування просоціальної поведінки в. умовах реалізації системи партнерства позашкільного навчального закладу та громади села.
Методичний посібник «Система партнерства загальноосвітнього навчального закладу і громади села у формуванні про соціальної поведінки дітей та учнівської молоді».
Науковий керівник Н. Г. Клімкіна
Директор В. В. Срібняк
Координатор
