ТЕМА. Графічні засоби виявлення об’ємної форми, фактури, матеріалу предмета (лінія, штрих, світлотінь, тінь, що падає, рефлекс, напівтінь, відблиск)
МЕТА: сформувати уявлення про світлотінь, визначити її градації: відблиск, світло, напівтінь, власна тінь, рефлекс, тінь, що падає,
продовжувати ознайомлювати учнів з технікою тонування геометричних форм; розвивати навички та вміння дітей працювати графічними матеріалами; виховувати в учнів уважність, акуратність, точність під час виконання тонованого малюнка.
Обладнання: навчальні плакати «Схема передавання об’єму різних геометричних форм» (додаток 1), «Схема розподілу світла на кулі» (додаток 2), «Тональний масштаб» (додаток 3), гіпсові геометричні фігури, малюнки з методичного фонду(додаток 4); ліхтарик, білий фон, геометричні предмети (куб, куля) (додаток 5).
Зоровий ряд: репродукції картин відомих художників В. Хеда «Циганка та срібний посуд», А. Матіса «Червоні рибки», «Натюрморт із атрибутами мистецтва».
Матеріали та інструменти: простий олівець, гумка, альбом.
Основні поняття: «тон», «власна тінь», «рефлекс», «відблиск», «світло», «тінь, що падає».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.
Бесіда за питаннями
- Які джерела природного та штучного світла ви знаєте? (Сонце - джерело природного світла, лампочка – штучного)
- Яким ще може бути світло? (Таким, що падає, і відбитим)
- Яким чином художники домагаються реалістичного зображення предметів?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя:
Діти, давайте розглянемо картини різних художників. На плоскій поверхні ми бачимо об’ємні предмети. Таке зображення художникам вдається досягти за допомогою художніх матеріалів : фарб (в живописі) і олівця (в графіці). Хіба це не чудово? Але жодне чудо неможливо досягти без певних знань.
ІV. Оголошення теми і мети уроку.
Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як за допомогою графічних засобів можна передати об’ємну форму.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Фізичний експеримент з штучним освітленням.
Вказівки до експерименту.
- Зробити затемнення в кімнаті.
- Розмістити предмет на білому фоні.
- Спрямувати світло (ліхтарик, лампа).
- Зробити висновки разом з учнями.
2. Розповідь учителя.
Об’ємна форма предмета передається на малюнку не лише лініями перспективного зображення, але й світлотінню. Одні частини поверхні отримують більше світла, інші – менше. Ступінь освітленості змінюється залежно від відстані до джерела світла: чим далі від поверхні знаходиться джерело світла, тим слабше освітлено поверхню предмета, чим ближче знаходиться джерело світла, тим сильнішим є освітлення поверхні. Віддаляючись, освітлені поверхні поступово темнішають, а затемнені - світлішають. Найсильніше освітлена та поверхня, на яку промені падають під прямим кутом, тобто перпендикулярно. Чим більшим є нахил променів світла до поверхні, тим менше променів падає на неї і тим слабше вона освітлена. Освітленість предмета залежить від фактури й кольору його поверхні: рівна, полірована поверхня відбиває більше світла, ніж шорстка і матова. Поверхні темного кольору поглинають більше світлових променів, а поверхні світлого кольору – менше. На дуже темних і на дуже світлих поверхнях світлотіньові градації помітно погано.
Знаючи закони розподілу світлотіні на кулі, циліндрі, кубі, тобто на кульових, циліндричних та пласких поверхнях, можна легко розібратися в світлотіні будь-яких складних за формою предметів. Перш ніж розпочати зображувати будь-який предмет, необхідно знайти в його формі основні, характерні ознаки. Якщо предмет схожий на кулю, то основна ознака його форми – кулеподібність, тому й загальний розподіл світлотіні буде саме таким, як і розподіл світлотіні на кулі. Частина поверхні тіла, що прихована від джерела світла та знаходиться в тіні, називається власною тінню, а освітлена частина поверхні – світлом. Ступінь освітленості окремих ділянок кривої поверхні визначається величиною кута падіння променів світла: найосвітленішою буде ділянка, що є перпендикулярною до напряму променів. Поступовий перехід від світла до тіні на циліндрових та кульових поверхнях міститиме ділянку півтіні, оскільки кут падіння променів світла при наближенні до лінії тіні поступово зменшується. Відбите світло, що падає на тіньову частину тіла, утворює рефлекс. Відбиті промені, що падають під прямим кутом на тіньову частину, утворюють найсвітліше місце рефлексу, яке поступово затемнюється до лінії тіні. Відбите світло є слабшим за світло першоджерела, тому рефлекс у тіньовій частині предмета темніший за півтінь. Залежно від форми предмета віддзеркалення від його поверхні буває більш-менш рівномірним на всі боки. Для ділянки, на яку ми дивимося під кутом, що дорівнює куту падіння променів основного світла, віддзеркалення в наш бік буде найбільшим. У цьому місці ми бачимо предмет світлішим, ніж в інших. Ця світла пляма називається відблиском. Відблиск не має певного місця розташування, оскільки залежить не тільки від напряму джерела світла та форми предмета, але ще й від місця розташування глядача.
Освітлені куб і піраміда надають уявлення про розміщення світлотіні на предметах із плоскими поверхнями. Найосвітленішою буде та грань, на яку промені світла падають під великим кутом, а коли кут між променями світла та гранню зменшується, зменшується також і освітленість. Через контраст світла поверхня, яка знаходиться поряд із іншою поверхнею – темною, завжди здаватиметься дещо світлішою, а темна поверхня - темнішою.
VІ. Практична робота.
Виконання тренувальних вправ.
Завдання №1
Виконайте тональний масштаб.
Завдання №2
Виріжте стрічку з альбомного листка. Зігніть її за бажанням. Поставте перед собою, та перенесіть зображення в альбом. Виконайте штриховку «по формі». Напрям світла від вікна.
VІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Кросворд.
1. Джерело природного світла.
2. Освітлена частина поверхні.
3. Градація світлого й темного тонів, що дозволяє передати на площині об’єм зображених предметів.
4. Відбите світло, що падає на тіньову частину тіла.
5. Об’єм – форма або частина простору, обмежена однією чи кількома замкненими поверхнями.
6. Накладання штрихів.
7. Найсвітліше місце на предметі.
8. Освітлення предмета лампочкою.
9. Частина поверхні тіла, що прихована від джерела світла та знаходиться в тіні.
10. Тінь, що відбивається від предмета на інші об’єкти.
VІІІ. Підбиття підсумків.
Обговорення учнівських робіт. Акцентувати увагу на правильне передавання розподілу світла по поверхні.
ІХ. Домашнє завдання
1. Спостерігати за природним і штучним джерелом освітлення різних предметів.
2. Принести альбом, пензлі, акварельні фарби, ємкість для води, серветки.
