ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення обласної ради
28 лютого 2013 № 17/14
РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
розвитку внутрішньообласної кооперації на 2013 – 2017 роки
Луганськ – 2013
1. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
За радянських часів у регіоні скалилися тісні коопераційні зв’язки між підприємствами усіх галузей народного господарства, в тому числі промисловості, агропромислового комплексу, будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства та соціальної сфери. Найбільш яскравим прикладом такої інтеграції було створення, у свій час, раднаргоспів, які за змістом були самодостатніми виробничо-територіальними комплексами із замкненою структурою. Пізніше,
у результаті структурних реформ, які відбувалися як у радянські часи, так
і в період незалежності, вказані коопераційні зв’язки були зруйновані.
Ці наслідки відчуваються і тепер.
Історично склалося так, що Луганська область розвивалася в індустріальному напрямку, де лідерами були добувна й обробна промисловості. Між промисловими підприємствами існували тісні зв’язки, які виходили за межі області й України. З розпадом СРСР найбільше постраждало машинобудування, оскільки переважна частка коопераційних зв’язків була загальносоюзною.
У ринкових умовах підприємства вимушені налагоджувати виробничі й торговельні зв’язки з новими партнерами, орієнтуючись, перш за все, на ціну та якість продукції, умови постачання тощо. Крім цього, в результаті наповнення внутрішнього ринку дешевою імпортною продукцією більшість місцевих товаровиробників виявилися неконкурентоспроможними. До того ж постійне зростання цін на енергоносії робить продукцію металургії та хімічної промисловості неконкурентоспроможною на світових ринках сталі й мінеральних добрив. В умовах експортоорієнтованої економіки області коливання цін на світових ринках негативно впливає на наповнюваність бюджетів усіх рівнів.
Таким чином, руйнування коопераційних зв’язків призвело до зниження обсягів виробництва продукції, втрати ринків збуту, згортання впровадження нових технологій, зниження якості продукції, скорочення кількості робочих місць, низької конкурентоспроможності продукції тощо. Як наслідок, руйнування коопераційних зв’язків негативно вплинуло на рівень життя та соціальну захищеність населення, економічну, фінансову
й продовольчу безпеку області в цілому.
В агропромисловому комплексі області за роки реформ було зруйновано колишній економічний механізм управління, втрачено методи планування й регулювання соціально-економічних та організаційних процесів, не було створено дієздатної системи державного регулювання взаємовідносин між господарськими суб’єктами агропромислового комплексу. Відсутність фінансової підтримки з боку держави, незначне залучення коштів потенційних інвесторів призвели до фактичної відсутності кооперативного сектору економіки на селі.
Однак, останнім часом проведено значну роботу щодо налагодження коопераційних зв’язків між промисловими підприємствами. Так, за шість місяців 2012 року обсяги промислової кооперації становили 620 млн грн, що втричі перевищило рівень відповідного періоду минулого року. Це дозволило зберегти зайнятість близько 3200 працівників та водночас створити 300 нових робочих місць. Велике значення для розвитку та налагодження коопераційних зв’язків має нещодавно створений Луганський регіональний центр субконтрактації, який входить до складу Луганської регіональної торгово-промислової палати. Але, незважаючи на проведену роботу, стан коопераційних зв’язків у економіці області залишається незадовільним.
Можна стверджувати, що найвищий рівень внутрішньообласної кооперації сформувався серед підприємств обробного виробництва, зокрема в таких галузях: машинобудування, металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів, виробництво продуктів харчування, хімічне виробництво. Підприємства, що виробляють і розподіляють електроенергію, газ та воду, також мають високий рівень коопераційних зв’язків. У той же час підприємства деяких видів економічної діяльності мають досить низький рівень кооперації. Це стосується у першу чергу сфер транспорту, зв’язку, добування корисних копалин.
Продовольча безпека регіону є пріоритетним напрямом життєзабезпечення населення та агропромислового комплексу. Одне з основних завдань продовольчої безпеки - продовольча незалежність області, стабільність виробництва продуктів харчування і насичення внутрішнього споживчого ринку, а також здійснення експорту основних видів сільгосппродукції і продуктів харчування.
У розв’язанні продовольчої проблеми області провідне місце займає харчова промисловість, яка є кінцевою ланкою у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення в якісних продуктах харчування в широкому асортименті шляхом налагодження коопераційних зв’язків.
Більшість провідних підприємств харчової галузі нарощують темпи виробництва, розширюють асортимент, підвищують конкуренто-спроможність продукції.
На сьогодні 4 підприємства підтвердили якість продукції у державній системі сертифікації (УкрСЕПРО), 4 підприємства впровадили систему управління безпекою продуктів харчування (НАССР), на 18 підприємствах системи управління якістю підтверджені вимогами міжнародного стандарту (ISSO 9001). Це гарантує високий рівень конкуренції виробників на внутрішньому ринку.
Для продовольчої безпеки регіону необхідно забезпечити: подальший розвиток власної сировинної бази (м’ясо-молочне скотарство), створення внутрішньогалузевої кооперації (рослинництво - тваринництво), побудову ланцюга «виробництво – переробка – торговельна мережа», розвиток фірмової торговельної мережі, залучення інвестицій, що надасть змогу високоефективно використовувати сільськогосподарські угіддя для вирощування овочевих культур із застосуванням інтенсивних технологій.
Останніми роками розвиток харчової промисловості в області характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, зношенням обладнання, механізмів та знарядь праці, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього ринку продовольчих товарів.
Таким чином, найважливішою проблемою, на розв’язання якої спрямована Програма, є низький рівень економічної безпеки
і самодостатності регіону внаслідок слабкого використання потенційних можливостей коопераційних зв’язків підприємств (установ, організацій) усіх форм власності та господарювання.
Ефективне вирішення комплексу питань, пов’язаних з розвитком внутрішньообласної кооперації, можливе лише за умови визначення основних напрямів розв’язання найважливіших завдань Програми.
2. Визначення мети Програми
Метою Програми є створення в області умов для підвищення рівня внутрішнього попиту, укріплення позицій регіону на національному та міжнародному ринках збуту, проведення імпортозаміщення шляхом поглиблення внутрішньообласної кооперації у ключових сферах економіки регіону.
3. Аналіз факторів впливу на проблему та ресурсів для реалізації регіональної Програми (SWOT-аналіз).
SWOT-аналіз розвитку коопераційних зв’язків між підприємствами ключових сфер економіки регіону
Сильні сторони (S) | Слабкі сторони (W) |
1. Потужний виробничий потенціал підприємств області, сформований в основному в період колишнього СРСР. 2. Наявність розгалуженої економіки області. 3. Розвинена структура транспортних мереж і зв’язку. 4. Розвинена будівельна галузь. 5. Значний ресурсний потенціал паливно-енергетичної, будівельної та мінеральної сировини. | 1. Низький рівень рентабельності та значна частка збиткових підприємств області. 2. Низький рівень впровадження сучасних виробничих технологій. 3. Нерозвиненість сервісних послуг (інформаційних, консультаційних, інжинірингових, проектних, конструкторських та ін.) для підприємницьких структур, зацікавлених у субконтрактингу. 4. Відсутність повноцінної та широкодоступної регіональної бази даних про технологічні можливості підприємств, їх продукцію, ціну і якість. 5. Недостатній розвиток інфраструктури кооперації (логістичних центрів, елементів інноваційної інфраструктури і т. д.). |
6. Наявність виробничої бази великих підприємств. 7. Вигідне геоекономічне і геополітичне розташування області, що зумовлює її великі транзитні можливості як міжнародного транспортного коридору. 8. Висока щільність населення – фактор як великого ринку збуту, 9. Високий потенціал для забезпечення кваліфікованими кадрами і трудовими ресурсами у всіх видах економічної діяльності. 10. Відносно високі доходи населення регіону.
11. Значна кількість особистих підсобних і фермерських господарств, фізичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників. | 6. Зростання диспропорції територіального розвитку між територіями-лідерами й депресивними територіями. 7. Відсутність «дешевих» фінансових ресурсів (високі процентні ставки, небажання банків фінансувати дрібних виробників через відсутність застави). 8. Велика кількість посередників на шляху від сільськогосподарського виробника до споживача сільгосппродукції. 9. Залежність внутрішнього ринку від субсидованого імпорту продовольства. |
Можливості (О) | Загрози (Т) |
1. Наявність нормативно-правової бази, що регламентує діяльність суб’єктів господарювання (закони України: «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про споживчу кооперацію», Господарський, Податковий кодекси України тощо). 2. Розвиток лізингу, франчайзингу, інноваційних малих підприємств у рамках реструктуризації великих підприємств і венчурного підприємництва. 3. Реалізація Державної цільової економічної програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року, яка передбачає щорічне виділення бюджетних коштів. | 1. Інтенсифікація міжрегіональної та глобальної конкуренції в боротьбі за ринки збуту продукції та ресурси розвитку. 2. Погіршення кон’юнктури на світових ринках у сегментах спеціалізації регіону (металургія, хімічний комплекс, машинобудування). 3. Зростаючий дефіцит трудових ресурсів у традиційних виробництвах (машинобудування, |
4. Фінансування з Державного бюджету України спеціальних програм, спрямованих на розвиток економіки області. | 4. Екологічні ризики, пов’язані з урбанізацією територій, ускладненням виробничих, економічних і соціальних взаємозв’язків, які визначають значний негативний антропогенний вплив на навколишнє середовище. 5. Небезпека підвищення цін на енергоносії (газ 6. Нестабільність податкового та бюджетного законодавства. 7. Підвищення ризиків сільськогосподарського виробництва в умовах недотримання технологічних процесів, зниження рівня технічної оснащеності, удобрення ґрунтів і захисту рослин, виведення 8. Складні кліматичні умови (повторювана з року |
4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми,
обсягів та джерел фінансування, строки й етапи виконання Програми
Комплексне розв’язання проблеми розвитку внутрішньообласної кооперації можливе за такими альтернативними варіантами.
Перший. Залишити ситуацію без змін і покластися на механізм ринкового саморегулювання. У цьому випадку великі монополісти
у вугільній та хімічній промисловості, металургії, виробництві моторного палива зосередять у себе всю необхідну виробничу інфраструктуру. Продукція машинобудування через її низькі інноваційність і технологічність стане повністю неконкурентоздатною в умовах відкритої торгівлі з країнами ЄС. Імпорт дешевої, але часто неякісної продукції з Китаю та Південно-Східної Азії, у т. ч. продукції легкої промисловості, призведе до повного краху вітчизняних підприємств.
Другий. Зробити ставку на розвиток великого бізнесу в промисловості й сільському господарстві, який не буде враховувати інтереси малого бізнесу та інтереси дрібних приватних товаровиробників і фермерів. Залишити без уваги комерційні посередницькі структури, які будуть прагнути одержання максимального прибутку, необґрунтованого зниження закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію для її виробників і завищення цін для споживачів. Якщо на перших етапах така політика і забезпечить до збільшення наповнення обласного бюджету, то в кінцевому підсумку
це обернеться тотальним соціальним крахом.
Третій. Всіляко розвивати та стимулювати за участю держави малий і середній бізнес, фермерські господарства, сучасні форми кооперації малого
й великого бізнесу. Створювати організаційні, фінансові інфраструктурні, інформаційні, кадрові та методичні умови для розвитку кооперації
в економіці регіону.
Програма заснована на третьому варіанті розвитку, який найбільше відповідає соціально-економічній ситуації в місті і на селі та гарантує поступальне зростання рівня життя населення області шляхом поширення коопераційних зв’язків між суб’єктами господарської діяльності регіону.
На першому етапі (2013 рік) передбачається: сприяння та надання методичної допомоги в укладанні угод і створенні коопераційних ланцюжків між підприємствами області; формування інформаційної інфраструктури процесів спеціалізації та кооперації, дієвого центру субконтрактації; створення організаційної структури розвитку кооперації на селі (консультаційних пунктів, семінарів, тренінгів тощо); проведення широкомасштабної роз’яснювальної роботи щодо переваг кооперації; організаційна робота у виконкомах міських рад міст обласного значення та райдержадміністраціях щодо формування коопераційних зв’язків на відповідних територіях, у тому числі в промисловості та сфері агропромислового комплексу області; аналіз структури імпорту за товарними групами з метою імпортозаміщення продукцією місцевих товаровиробників; виконання заходів, передбачених першим етапом.
На другому етапі (2014 – 2015 роки) передбачається виконання заходів, визначених на цей період, шляхом: створення організаційно-управлінських, інформаційних, інфраструктурних, кадрових основ формування коопераційних зв’язків у сфері економіки регіону, реалізації коопераційних зв’язків в економіці регіону з метою збільшення внутрішньообласного попиту та імпортозаміщення, матеріально-технічного оснащення сільськогосподарських кооперативів, відродження споживчої кооперації.
На третьому етапі (2016 – 2017 роки) передбачається реалізація заходів щодо вдосконалення та актуалізації інформаційної бази даних продукції місцевих товаровиробників, поширення коопераційних зв’язків між суб’єктами господарської діяльності регіону та забезпечення виконання всіх заходів Програми в повному обсязі.
5. Перелік завдань і заходів Програми та результативні показники
Для досягнення мети Програми передбачається виконання таких основних завдань:
1) формування інфраструктури, що забезпечить розвиток кооперації (центрів субконтрактації, технопарків, структур інноваційної підтримки тощо) та доступність комерційних послуг для сільськогосподарських кооперативів;
2) організаційно-управлінська підтримка розвитку внутрішньообласної кооперації з боку місцевих органів державної влади;
3) створення відкритих інформаційних ресурсів щодо потреби
у послугах, товарах, роботах, а також наявних виробничих можливостях,
у т. ч. верстатах, обладнанні, площах, кваліфікованому персоналі тощо;
4) розвиток системи підготовки кадрів для системи кооперації
у регіоні, підвищення професійного рівня учасників кооперації з питань субконтрактації, аутсорсингу, лізингу, франчайзингу та ін.;
5) відродження системи споживчої кооперації в регіоні;
6) укріплення соціального статусу та підвищення престижу сільськогосподарських кооперативів;
7) проведення широкої роз’яснювальної роботи щодо переваг різних форм і видів кооперації, висвітлення цієї роботи у ЗМІ.
Виконання Програми надасть змогу:
- сформувати базу даних підприємств, установ та організацій,
що міститиме інформацію стосовно номенклатури продукції (послуг),
яка виробляється (надаються) ними, виробничих потужностей підприємств, сировини (предметів, матеріалів), яку використовують підприємства для вироблення продукції, відпускних цін на вироблену продукцію, основних користувачів продукції (послуг), постачальників сировини (комплектуючих, механізмів). Це сприятиме розвитку взаємовигідного співробітництва між підприємствами, установами та організаціями регіону у всіх видах економічної діяльності на основі виробничої кооперації (промислового партнерства);
- забезпечити поінформованість місцевих виробників щодо номенклатури імпортних товарів, виробництво яких можливо налагодити на підприємствах регіону;
- підвищити обсяги виробництва продукції місцевими товаровиробниками та збільшити внутрішньообласний попит на товари
і послуги місцевих виробників;
- сформувати інформаційну підтримку системи внутрішньообласної кооперації;
- підвищити рівень використання місцевої сировинної бази;
- підвищити конкурентоспроможність продукції та послуг,
що виробляються місцевими товаровиробниками;
- створити умови для інноваційного і технологічного розвитку виробництва промислової та сільськогосподарської продукції,
що виробляється місцевими товаровиробниками;
- розвивати нові сучасні форми кооперації (аутсорсинг, лізинг, субконтрактинг, франчайзинг);
- збільшити рівень ділової активності суб’єктів малого бізнесу;
- збільшити рівень інвестиційної привабливості підприємств регіону;
- збільшити продуктивність праці та якість виробленої продукції;
- підвищити рівень технологічної озброєності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- збільшити кількість установ кредитної кооперації в регіоні;
- забезпечити економіку регіону кваліфікованими кадрами
у необхідній чисельності;
- створювати нові робочі місця за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції місцевими виробниками;
- підвищити рівень та якість життя громадян;
- збільшити рівень наповнюваності місцевих бюджетів;
- забезпечити економічну, фінансову, продовольчу безпеку регіону.
6. Напрями діяльності та заходи Програми
Напрями діяльності та заходи Програми наведено у додатку 1
до Програми.
7. Ресурсне забезпечення Програми
Фінансування Програми в частині розвитку внутрішньообласної кооперації здійснюється за рахунок власних коштів виробничих підприємств та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України. Виконання заходів щодо інформаційного забезпечення Програми, а саме створення інформаційного порталу відомостей про продукцію місцевих товаровиробників, а також інші окремі напрями фінансуються з обласного бюджету.
Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету в порядку, визначеному частиною 2 статті 85 Бюджетного кодексу України, за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання доходної частини загального фонду обласного бюджету за умови відсутності заборгованості обласного бюджету за захищеними статтями.
Головними розпорядниками бюджетних коштів є відповідальні виконавці – профільні департаменти облдержадміністрації.
Обсяги фінансування заходів Програми за рахунок коштів бюджету області визначаються в рішеннях обласної ради про бюджет Луганської області.
8. Організація управління та контролю
Контроль за виконанням відповідних заходів Програми покладається на Департамент промисловості та енергозбереження облдержадміністрації. Виконавці заходів Програми надають звіти про їх виконання до зазначеного Департаменту щоквартально до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Департамент промисловості та енергозбереження обласної державної адміністрації щорічно у І кварталі звітує перед обласною радою про хід виконання Програми.
Звіт щопівроку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, надається Департаментом промисловості та енергозбереження обласної державної адміністрації до Департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації.
9. Розрахунок очікуваних результатів реалізації Програми
Результатами реалізації Програми стануть подальший розвиток коопераційних зв’язків в економіці регіону, створення дієвого організаційно-управлінського механізму підтримки розвитку кооперації з боку місцевих органів влади, сприяння структурній перебудові економіки регіону в частині розвитку спеціалізації виробництва, збільшення внутрішнього попиту на товари та послуги місцевих виробників та зниження рівня залежності регіону від імпортної продукції, що підвищить економічну, фінансову та продовольчу безпеку регіону.
За результатами реалізації Програми очікується збільшення до 2017 року:
- кількості збережених робочих місць у промисловості в 2,1 раза, що становитиме 6 720 одиниць;
- обсягів коопераційних зв’язків між промисловими підприємствами регіону в 2,5 раза, або на 1 500,0 млн грн, які сягнуть 2500,0 млн грн;
- кількості створюваних щороку нових робочих місць шляхом розвитку коопераційних зв’язків між промисловими підприємствами регіону в 1,2 раза, що у 2017 р. становитиме 360 робочих місць;
- кількості коопераційних ланцюжків між підприємствами усіх видів економічної діяльності в 1,6 раза, що у 2017 р. становитиме
670 одиниць;
- питомої ваги продукції та послуг, що надаються спеціалізованими дільницями промислових підприємств іншим підприємствам області з ремонту устаткування, у 4 рази;
- питомої ваги продукції та послуг, що надаються спеціалізованими дільницями промислових підприємств іншим підприємствам області з виробництва метизів, у 4 рази;
- питомої ваги продукції та послуг, що надаються спеціалізованими дільницями промислових підприємств іншим підприємствам області з виробництва оснащення, у 4 рази;
- питомої ваги продукції та послуг, що надаються спеціалізованими дільницями промислових підприємств іншим підприємствам області з виробництва лиття, у 2,5 раза;
- кількості ярмаркових заходів, в яких брали участь місцеві товаровиробники, в 2,2 раза;
- кількості створених сільськогосподарських кооперативів більш ніж у 4,6 раза, що в 2017 р. становитиме близько 80 одиниць;
- кількості навчально-практичних семінарів з підвищення рівня правової обізнаності фахівців сільських і селищних рад, фермерів, сільських товаровиробників з питань кооперації та земельного законодавства у 9,4 раза.
Передбачається знизити обсяги постачання імпортної продукції
за рахунок заміщення її продукцією місцевого виробництва на 3 % щорічно.
Показники результативності виконання заходів Програми наведено
у таблиці 1.
Таблиця 1
Показники результативності виконання заходів Програми
№ з/п | Очікувані кінцеві результати від реалізації Програми в динаміці змін цільових показників | Дані | Очікувані показники, | ||||
2013 р. | 2014 р. | 2015 р. | 2016 р. | 2017 р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
1. | Кількість збережених робочих місць у промисловості регіону за рахунок збільшення обсягів коопераційних зв’язків, одиниць | 3200 | 3700 | 4300 | 5000 | 5800 | 6720 |
2. | Обсяг коопераційних зв’язків між промисловими підприємствами області | 1000,0 | 1300,0 | 1600,0 | 1900,0 | 2200,0 | 2500,0 |
Продовження таблиці 1 | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
3. | Обсяг коопераційних зв’язків між промисловими підприємствами області (за щорічним вибірковим обстеженням вибраного кола промислових підприємств області), млн грн | 1000,0 | 1300,0 | 1600,0 | 1900,0 | 2200,0 | 2500,0 |
4. | Кількість новостворених робочих місць шляхом розвитку коопераційних зв’язків між промисловими підприємствами області (за даними щорічного вибіркового обстеження вибраного кола промислових підприємств), одиниць | 300 | 320 | 330 | 340 | 350 | 360 |
5. | Кількість коопераційних ланцюжків між підприємствами усіх видів економічної діяльності області, одиниць | 420 | +50 | +50 | +50 | +50 | +50 |
6. | Питома вага продукції та послуг, що надаються спеціалізованими дільницями промислових підприємств іншим підприємствам області з ремонту устаткування, виробництва метизів, оснащення та лиття у загальному обсязі такого виду продукції, %, у т. ч. з: | ||||||
- ремонту устаткування, % | 10,0 | 20,0 | 30,0 | 35,0 | 40,0 | 40,0 | |
- виробництва метизів, % | 10,0 | 20,0 | 30,0 | 35,0 | 40,0 | 40,0 | |
- виробництва оснащення, % | 10,0 | 20,0 | 30,0 | 35,0 | 40,0 | 40,0 | |
- виробництва лиття, % | 10,0 | 12,0 | 15,0 | 17,0 | 20,0 | 25,0 | |
7. | Кількість ярмаркових заходів, в яких брали участь місцеві товаровиробники за рік, одиниць | 39 | 65 | 70 | 75 | 80 | 85 |
8. | Кількість створених сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за рік, одиниць | 17 | +5 | +10 | +12 | +15 | +20 |
9. | Кількість навчально-практичних семінарів з підвищення рівня правової обізнаності фахівців сільських та селищних рад, фермерів і сільських товаровиробників з питань кооперації, земельного законодавства, одиниць за рік | 17 | 34 | 68 | 136 | 136 | 160 |
