Мета: Розширювати знання учнів про рідний край, про Україну,
ознайомлення з професіями рідного міста, діяльністю , виховання патріотизму; розвивати вміння працювати з картою, таблицею; виховувати любов до Батьківщини.
Обладнання: фотографії рідного міста, відомості про
,карта України, ілюстрації «Символи України».
проведений
вчителем НВКм. Верхівцеве.
Верхньодніпровського р-ну
Дніпропетровської області
Ігнатенко М. А
Добрий день, мої любі діти!
Я щаслива зустріти вас.
Хай вам радісно сонечко світить
Й будем вчитися… і в добрий час
Сьогодні ми з вами будемо подорожувати разом з журавликом.
Журавель, журавель,
Облетів він 100 земель.
Ми спитали в журавля:
- Де найкраща є земля?
Відповів він, пролітая:
- Краще рідної немає.
- Журавлик злітає. А разом із ним і ми.
Яке чудове рідне місто,
Коли цвітуть сади,
Ні з чим ніколи не зрівняти
Цієї рідної краси.
Тут хата, в котрій я живу,
Для нас вона найкраща сама,
Тут уві сні та наяву я чую добрий голос мами.
Тут вечорами тато нам,
Коли стихають пташки в гніздах,
Розповідає про минуле
Верховцевської залізниці.
В Верховцево ми живемо,
Своїм батькам допомагаєм.
І разом з нами тут живе історія рідного краю
Екскурсія «Наше місто»
- Перша зупинка «Загадкова»
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша – солов’їна.
Люби, шануй, оберігай, усе,
Що зветься… (Україна)
- А чи знаєте, діти, ви ще які небудь вислови про рідну землю – Батьківщину?
Батьківщина – мати, умій за неї постояти.
Людина без Вітчизни – як соловей без пісні.
Україно! Мій коханий краю!
Мати наша рідна і свята.
Небо чисте над тобою має,
Медом диха нива золота
. Діти об’єднують слова у речення і читають вислів
«Народ без мови існувати не може».
Отже, ви дізнаєтесь багато про Батьківщину – рідну Україну.
Люби, дитино, землю цю прекрасну,
Люби, дитино, наш чарівний край.
Нехай тобі дорогу в даль незгасну
Встеляє сонячний розмай
Розповідь про Верховцева Олександра Апполоновича, на честь якого названо наше місто Верхівцеве
.
Звідки ти взялася, Україно-ненько?
Може із землиці, що така рідненька,
Може із тополі, що в степу зростає?
Може з соловейка, що на ній співає?
Може із калини, що у полі квітне?
А можливо з тебе, моя мамо рідна?
- Чому наша країна має таку назву (діти міркують: окраїна…)
- Якими словами можна замінити слово Україна? (Батьківщина, край, держава…)
Журавлик рушає
Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти…
Є у нас одна-єдина,
То прекрасна Україна
Зупинка «Географічна»
Діти, користуючись картою світу, досліджують місце розташування країни, знаходять сусідів.
Візитна картка України:
Площа території – 603700 км². Протяжність кордонів – 5450км. Протяжність з заходу на схід – 1270 км. Населення: = 50 млн. чол. Міст – 441. Межує на півночі – з Білорусею, на заході – з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, на сході – з Росією.
Є в центрі Європи чудова країна,
Сягає корінням у сиві часи,
І це – незалежна моя Україна.
Живуть всі народи у злагоді й мирі,
У нас, в Україні, є місце усім.
Шляхами важкими іти довелося,
Та хлібом і сіллю стрічати братів.
Наш прапор, як небо і жовте колосся,
Щоб кожен у праці і в радості жив.
Зупинка «Історична».
Українці мають свою історію, традиції. Мають вони і свою державу. А кожна держава має свої національні символи. Відшукайте «заховані» слова, які називають державні та народні символи. Що вони означають?
К | П | Р | А | П | О | Р | Я |
С | Т | О | У | Г | І | М | Н |
В | І | К | А | Л | И | Н | А |
Е | Т | Р | И | З | У | Б | Н |
Р | У | Ш | Н | И | К | П | Е |
Б | А | Р | В | І | Н | О | К |
А | С | Ж | И | Т | О | Я | Л |
Верба – здоров’я, міць; жито – достаток; калина – краса та молодість; барвінок – вічність; рушник – щаслива доля.
24 серпня 1991 року Україна стала незалежною. Була прийнята Конституція.
Державні символи: гімн, прапор, тризуб.
Гімн – це урочиста державна пісня «Ще не вмерла Україна» (діти слухають гімн).
Прапор – складається з блакитної та жовтої смуги. Жовта – хліб, залитий сонячним промінням; блакитний – чисте небо, води Дніпра. А якщо змішати ці фарби, то вийде зелений колір – життя.
Тризуб – герб України. Це ще родовий знак князя Володимира. Число «3» завжди вважалось чарівним. Згадайте казки (три бажання, три дороги…). Число 3 – це життя: батько-мати-дитина.
Казка « Прапор України»
Була одна чудова країна на окраїні землі, в якій жив добрий та працьовитий народ. і знаходилось у центрі країни, на головній площі чарівне полотнище, яке високо майоріло над будинками і стягувало всіх людей, щоб сповістити про новини, тому його назвали «стяг». От одного дня напали вороги ну ту країну, спалили геть усе. що було. Став стяг чорний, немов та земля. «Нічого,- сказали люди,– у нас є могутня зброя - прапор, який всіх до гурту скликає. Ми будемо гуртом працювати, чорну землю обробляти, ниву орати, насіння сіяти…» Мабуть тому полотнище називають прапор – пращури почали орати …І засяяли на чорній землі золоті соняшники, які зросли високо і дотягнулись до сонця. Вони почали благати про мирне блакитне небо над окраїною. І сказало сонце:
- Тут у країні, в Україні живуть працьовиті, добрі. дружні люди. Так нехай буде завжди мир і спокій на цій землі! І З тих пір прапор назавжди став жовто – блакитним. І називають його тепер «знамено»,
бо Україна стала знаменитою. Живуть тут слов’яни, які славляться добрими словами і гарними справами.
Гуси – лебеді летіли,
На лужок тихенько сіли.
Посиділи, поклювали,
Покрутились, тихо встали.
Хвилинка релаксації.
- Заплющили оченята і уявили собі жовтий колір, синій колір (сонечка і хмарку)
Чи знаєте, чому іноді Сонечко не виглядає зі свого віконечка? Його Хмарка не пускає. А сталось так ось чому. Одного вересневого дня Сонечко купалось в річці. Вода була чиста, прозора, вабила прохолодою. Гаряче сонце хлюпалось і пірнало. Наступного дня воно захворіло. І хмарки вкрили його теплою ковдрою, щоб одужало швидше. Незабаром жовте сонечко знову з’явилось на блакитному небі.
- Чому одужало Сонечко?
- За якими законами жили Сонечко і Хмарка? (дружби)
Журавлик подорожує далі: Зупинка «Мова кольорова».
Батьківщина – це ліс і поле,
Це домівка наша і школа,
Це гаряче сонячне коло. 
Батьківщина – це праця і свято.
Батьківщина – це мама і тато.
Діти пишуть на промінчиках слова, що асоціюються зі словом «Батьківщина» (мама, тато,…)
Батьківщина – це рідна мова.
Як веселка, вона кольорова.
Гра «Збери намисто».
Та в червоному намисті стала пава молода.
Та збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен-смик та укине на язик.(калина) Діти збирають намисто та читають вислів «Та земля мила, де мати народила».
Разом із журавликом повертаємось у клас. Чи сподобалась вам подорож?
Що запам’ятали?
Звучить пісня «Я Верховцево в сердце ношу»(муз. )
Я Верховцево в сердце ношу, где б я ни был, сюда я спешу,
Непреметно оно для других. но нет мест для нас боле родных.
Здесь прошло наше детство с тобой. нелегко было жить нам порой.
Здесь впервые мы в школу пошли и любовь свою здесь мы нашли.
Соловьи здесь весною поют. нашу юность забыть не дают,
Навсегда улетают года, но Верховцево в сердце всегда.
Но наш дом и любимый наш сад возвращали не раз нас назад.
Где б я ни был, сюда я спешу, я Верховцево в сердце ношу.
Бібліографія:
Чорнобай Апполонович Верховцев та його внесок у розвиток Катеринославщини. Історія ікультура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки-№5-Д.,2008.
,На рубіжі віків.
