Повідомлення з культурології На тему: «Великі географічні відкриття та їх вплив на подальший культурний розвиток людства»

Чорноморський державний університет ім. Петра Могили

КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

Повідомлення з культурології

На тему:

«Великі географічні відкриття та їх вплив на подальший культурний розвиток людства»

Виконав: студент 105 гр.

Суковіцин М. А.

Перевірла:

Миколаїв -2010

Зміст

Вступ. 2

Відкриття португальцями Індії 2

Відкриття Колумбом Америки. 3

Навколосвітня подорож Магелана. 3

Підсумки. 4

Вступ

Епоха великих географічних відкриттів розпочалася 12 жовтня 1492 року з відкриття Колумбом Америки. Він і його супутники навіть гадки не мали до яких змін приведе його відкриття. Великі географічні відкриття - термін досить умовний.

Для Великих географічних відкриттів були серйозні історичні і економічні передумови: для подальшого розвитку європейські країни потребували дорогоцінних металів: золота і срібла, була необхідна для подорожей техніка: достатньо був розвинений флот. Крім того, Схід сприймався, як скарбниця.

«Проблема золота» перетворювалась на гостру економічну проблему, яка потребувала також якнайшвидшого розв'язання. Розшукуючи новий морський шлях до Індії, європейці водночас гарячково шукали золота.

Великі географічні відкриття полягали у відкритті Америки, досліджень Тихого і Атлантичного океанів, в знаходженні морського шляху до Індії навколо Африки, а також у відкриттях росіян, іспанських, французьких і інших мандрівників.

Відкриття португальцями Індії

Морським подорожам у Португалії сприяв сам уряд. Інфант (принц) Генріх Мореплавець (помер у 1460 р.) збудував великий флот для обстеження західно-африканського узбережжя. У 1445 p., ще за життя принца Генріха, португальці відкрили Зелений Мис. У 1471 р. вони досягли Гвінеї, де у пункті, названому Золотим Берегом, збудували сильну військову факторію. Просуваючись ще далі на південь, португальці в 1486 р. досягли на півдні Африки мису Доброї Надії, відкритого Бартоломео Діасом (1450—1500). Після цього неважко було вже досягти і жаданої Індії. Відпливши з Лісабона влітку 1497 р. на чолі невеликої флотилії з чотирьох кораблів, Васко да Гама (1460—1524) навесні 1498 р. досяг західного узбережжя Індії, висадившись у місті Калікут. У серпні 1499 р. мандрівники повернулися з вантажем золота та індійських прянощів. За два роки важкого плавання з 168 чоловік команди живими залишилось лише 55 чоловік.

Відкриття Колумбом Америки

Генуєць Христофор Колумб (1451—1506) запропонував у 1492 р. іспанському урядові Фердінанда й Ізабелли проект подорожі до Індії в західному напрямку. Колумб виходив із вчення про кулястість Землі, яке в кінці XV ст. знову завоювало визнання в європейській науці. Він звертався вже раніше з аналогічним проектом до португальського уряду, але йому було відмовлено. У португальців був свій план відкриття морського шляху до Індії вздовж Африки, який після відкриття Діаса був вже близький до повного завершення. Іспанський уряд, який на той час саме закінчив завоювання Гранадського королівства, поставився, навпаки, прихильно до проекту Колумба. Частину коштів на організацію подорожі вніс сам Колумб, більшу частину давав уряд. Колумб виговорив собі і своїм спадкоємцям право на зайняття посади віце-короля і адмірала у нововідкритих країнах. 3 серпня 1492 р. невелика ескадра у складі трьох кораблів вийшла з гавані Палос в Атлантичний океан.

12 жовтня 1492 р. Колумб відкрив один з Багамських островів у Карибському морі поблизу Центральної Америки. Незабаром він відкрив сусідні великі острови Гаїті і Кубу. В одній з наступних подорожей Колумб виявив береги Південної Америки.

Навколосвітня подорож Магелана

Велике значення в історії географічних відкриттів мала подорож Фернанда Магеллана (1480—152вересня 1519 р. п'ять суден Магеллана вийшли з Сан-Лукара й попливли в південно-західному напрямку на розшуки «Островів Прянощів», як тоді називали Молуккські острови. Подорож Магеллана відбувалась у 1519—1522 pp. і була першою в історії подорожжю навколо земної кулі. Подорож Магеллана являла собою цілу серію відкриттів: Магелланова протока і Вогняна Земля в Південній Америці, численні острови у Великому океані, зокрема Філіппінські острови, Зондський архіпелаг та інші.

Підсумки

В результаті великих географічних відкриттів в економіці Нідерландів і Англії відбувся бурхливий капіталістичний розвиток, який послужив розвитку класу буржуазії, а також розвитку торгівлі і т. п.

Франція, Іспанія і Португалія слабше користувалася результатами відкриттів, оскільки відсутність економічних стимулів привела тільки до зростання розкоші серед правлячих класів.

Таким чином, Великі географічні відкриття послужили змінам в економіці і соціальній структурі суспільства багатьох країн світу.

Так, революція цін з'явилася новим чинником первинного накопичення капіталу. Вона посилила економічну роль буржуазії і їх елементів з дворянства і кріпацтва, які в тій або іншій мірі виявилися пов'язані з новими способами виробництва.

Великі географічні відкриття тяжким тягарем лягли на плечі селянства, вимушеного платити за спорядження експедицій, а також тому, що розорялися в результаті стрибка цін.

Таким чином, в країнах світу Великі географічні відкриття викликали неоднозначну реакцію економічного розвитку.

Значення Великих географічних відкриттів в історії людства величезне. Вони ознаменували нову еру в географічному дослідженні Землі, дали поштовх до розвитку багатьох областей природознавства, сприяли інтенсифікації світової торгівлі. Часто в літературі до Великих географічних відкриттів відносять також виявлення на дні океанів в середині 20 ст. грандіозної системи серединно-океанічних хребтів протяжністю більше 60000км і глибоководні жолоби. Лише після цих видатних відкриттів були стерті "білі плями" на географічній карті Землі.

Найважливішим наслідком Великих географічних відкриттів було також глобальне переміщення світових торгових шляхів: монополія венеціанських купців на караванну торгівлю з Сходом була порушена: португальці почали продавати індійські товари у декілька разів дешевше, ніж венеціанські купці.

Країни Азії, Африки, Америки і Океанії стають ласим шматком для колоніальної політики європейських держав, що шукали нові ринки збуту, джерела сировини і землі для колонізації. Вони також привнесли з собою такі ганебні явища як работоргівля, розбій, грабіж і піратство.