Тези виступу Першого заступника Міністра освіти і науки Суліми Євгена Миколайовича з питання «Розвиток вищої освіти в контексті європейської інтеграції»
Програма підвищення кваліфікації проректорів вищих навчальних закладів України
13 травня 2013 року,
м. Київ,
Національна академія педагогічних наук України
Основні напрями діяльності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в контексті законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні
Діяльність системи вищої освіти України в останні роки була спрямована на виконання законодавчих актів у сфері вищої освіти, зокрема щодо:
розроблення проектів законів України, урядових рішень, нормативно-правових документів та інструктивно-методичних матеріалів з питань діяльності вищої школи та інших програмних документів;
виконання завдань Національного плану дій щодо впровадження програми економічних реформ на роки «Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава»;
аналітично-прогностичну діяльність у сфері вищої освіти України у розрізі регіонів, вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, форм власності та підпорядкування;
розроблення стратегічних та нормативних документів з питань інтеграції вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітнього простору;
оптимізацію мережі вищих навчальних закладів;
організацію роботи з розроблення новітніх державних стандартів вищої освіти з урахуванням потреб ринку праці та розвитку економіки, суспільства і громадян;
здійснення контролю за якістю підготовки фахівців з вищою освітою у вищих навчальних закладах, дотриманням ними законодавчих актів та нормативно-правових документів про вищу освіту;
розширення доступу до здобуття вищої освіти;
розроблення та реалізація нових підходів до формування, розміщення державного замовлення на підготовку і випуск фахівців з вищою освітою вищими навчальними закладами;
розроблення та реалізацію програм міжнародного співробітництва з питань розвитку вищої освіти;
співпрацю з соціальними партерами, громадськими організаціями, всеукраїнськими студентськими організаціями з питань розвитку вищої освіти.
Загальний статистичний стан вищої освіти України виглядає таким чином:
У 2013 році мережа вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації налічує 823 заклади, з них державної форми власності 425 закладів, комунальної форми власності – 221, приватної форми власності – 177.
Сьогодні в системі вищої освіти України функціонують 199 університетів, 64 академії, 89 інститутів, 243 коледжі, 109 технікумів, 118 училищ та 1 консерваторія.
У 2012/2013 навчальному році у порівнянні з 2011/2012 навчальним роком мережа вищих навчальних закладів скоротилася на 23 заклади, з них приватної форми власності на 8.
У 2012/2013 навчальному році контингент студентів вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації та форм власності становить 2 млн. 170 тис. осіб (у 2011/2012 навчальному році – 2 млн. 312,8 тис. осіб).
У 2012 році до вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації всього було зараховано 99,8 тис. осіб, у тому числі до державних вищих навчальних закладів – 52,3 тис. осіб, комунальних – 36,9 тис. осіб, приватних – 10,5 тис. осіб. Відповідно до вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації всього було зараховано 341,3 тис. осіб, у тому числі до державних вищих навчальних закладів – 309,7 тис. осіб, комунальних – 7,3 тис. осіб, приватних – 24,4 тис. осіб.
За кошти державного та місцевого бюджетів всього зараховано 51%, за кошти фізичних та юридичних осіб – 49%.
У 2012/2013 навчальному році у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації працює 36,4 тис. педагогічних працівників (у 2011/2012 навчальному році - 37,1 тис. осіб), у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації 158,9 тис. педагогічних та науково-педагогічних працівників (у 2011/2012 навчальному році - 160,8 тис. осіб).
Серед викладачів вищих навчальних закладів налічується 69,3 тис. кандидатів наук (у 2011/2012 навчальному році – 68,3 тис. осіб) та 13,9 тис. докторів наук (у 2011/2012 навчальному році – 13,5 тис. осіб), 46,7 тис. осіб доцентів (у 2011/2012 навчальному році – 45,9 тис. осіб) та 12,5 тис. професорів (у 2011/2012 навчальному році – 12,3 тис. осіб).
З метою удосконалення системи відбору на навчання до вищих навчальних закладів України, міністерством постійно удосконалюються Умови прийму до вищих навчальних закладів, а саме:
встановлено мінімальний рівень знань вступника, з якими він має право брати участь у конкурсі щодо зарахування на навчання – не нижче 124 балів з непрофільних конкурсних предметів та не нижче 140 балів з профільних конкурсних предметів.;
щороку розширюється перелік загальноосвітніх конкурсних предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання знань вступників;
розширюються права національних меншин щодо складання вступних випробувань різною мовою;
застосовано новітні технології під час подання заяв і обробки персональних даних і навчальних досягнень вступників, які вже протягом трьох років мають право подавати заяви в електронному вигляді;
окрім електронної системи on-line моніторингу вступної кампанії «Конкурс», у 2012 році було запроваджено єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО) – автоматизовану систему збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг;
з метою унеможливлення втручання суб’єктивних чинників, рейтингові списки та накази про зарахування вступників формуються приймальною комісією в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Починаючи з 2008 року, Міністерством спільно з 9 вищими навчальними закладами проведено експеримент щодо забезпечення особам з інвалідністю рівного доступу до якісної вищої освіти шляхом організації інтегрованого навчання та створення для них спеціального освітнього середовища.
Міністерством затверджено тимчасове положення «Про організацію інтегрованого навчання осіб з інвалідністю у вищих навчальних закладах» та розпочато роботу над підготовкою проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу інвалідів з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами до освітніх послуг.
З метою формування ефективної системи взаємодії між системою освіти і ринком праці та реалізації принципів навчання впродовж життя затверджено Національну рамку кваліфікацій (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій»).
Затверджено План заходів щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій (спільний наказ МОНмолодьспорту та Мінсоцполітики від 20.04.2012 № 000/225 «Про затвердження плану заходів щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій»).
На виконання Плану заходів щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій:
розроблено проект концепції та стратегії розвитку національної системи кваліфікацій;
розроблено методичні рекомендації щодо розроблення професійних стандартів за компетентнісним підходом;
здійснюється робота з розроблення методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти на основі компетентнісного підходу, зокрема, розроблено Методичні підходи щодо переходу від професійних до освітньо-кваліфікаційних (кваліфікаційних) стандартів, підготовлено проект концепції державного стандарту вищої освіти, утворено та розпочато роботу робочої групи з питань впровадження Національної рамки кваліфікацій у системі вищої освіти (Наказ МОНмолодьспорт від 17.12.2012 № 1428).
Подальшого розвитку набуває система післядипломної освіти.
На сьогодні в Україні в системі післядипломної освіти функціонує понад 500 навчальних закладів та підрозділів вищих навчальних закладів державної та недержавної форм власності, з яких близько 200 вищих навчальних закладів післядипломної освіти підпорядковані Міністерству освіти і науки, молоді та спорту.
Інші центральні органи виконавчої влади мають власну мережу закладів, серед яких найбільш вагомі – аграрна, промислова та транспортна галузі.
Через систему післядипломної освіти щорічно проходить більше 300 тис. фахівців, у тому числі близько 50 тис. отримують іншу вищу освіту в системі перепідготовки, зокрема з питань банкрутства, конкурентоспроможності, охорони інтелектуальної власності, пенсійної системи, фахівців по роботі з цінними паперами тощо. Сформована мережа закладів з професійного навчання державних службовців, керівників підприємств, військовослужбовців, звільнених в запас, митників тощо. Відкриваються нові спеціалізації напрямів перепідготовки для роботи в нових господарських структурах і ланках малого підприємництва, у банківській справі, страховій діяльності.
З метою удосконалення післядипломної освіти розроблено і зареєстровано Міністерством юстиції Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та започатковано роботу по розробленню проект Закону України про освіту впродовж життя.
Щодо розробки проекту Закону України «Про професійну освіту».
У нині діючому Законі України «Про вищу освіту», який було прийнято 2002 року, умовно кажучи, міститься положення двох законів. Перший з них регламентує підготовку фахівців середньої ланки, а другий — фахівців з повною вищою освітою. Можна сказати, єдине, що об’єднує ці різні типи навчальних закладів — це спільна назва Закону та ступеневість освіти. Мається на увазі можливість випускників, які успішно закінчили технікум чи коледж, продовжувати освіту за скороченим терміном підготовки в університеті.
Водночас, у Законі України «Про вищу освіту» закладено певні протиріччя. Зокрема, підготовку молодших спеціалістів здійснюють технікуми та коледжі, а фахівців з вищою освітою — університети, академії та інститути. Структурними підрозділами коледжу чи технікуму є відділення та предметні (циклові) комісії, а університету — факультети та кафедри. У технікумах і коледжах навчання здійснюють педагогічні працівники, в університетах — науково-педагогічні, до цих категорій працівників зовсім різні вимоги та рівень навчального навантаження, крім того у технікумах і коледжах відсутня наукова робота та підготовка кадрів вищої кваліфікації, зокрема педагогічних та науково-педагогічних працівників. Також існують значні відмінності в системі оплати праці цих двох категорій викладачів.
У зв’язку з цим Міністерством прийнято рішення розробити новий законопроект «Про професійну освіту». До майбутньої системи професійної освіти увійдуть заклади, що готують кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів. Це заклади системи професійно-технічної освіти (усім відомі училища), а також заклади, що готують молодших спеціалістів (технікуми та коледжі).
Головна ідея цього законопроекту полягає в тому, що буде існувати єдиний уніфікований тип навчального закладу — професійний коледж. У професійному коледжі за наявності відповідних ліцензій на освітню діяльність можна буде здійснювати підготовку як кваліфікованих робітників, так і молодших спеціалістів.
Запровадження такого підходу дозволить покращити якість підготовки майбутніх фахівців та надасть можливість навчальним закладам оперативно реагувати на потреби ринку праці у фахівцях певної кваліфікації.
Щодо оптимізації норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
З метою оптимізації планування і обліку педагогічного навантаження викладачів вищих навчальних закладів, в Міністерстві освіти і науки України створено робочу групу з числа науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів та відповідальних осіб Міністерства, якою опрацьовано пропозиції вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації щодо внесення змін та доповнень до наказу Міністерства освіти і науки від 7 серпня 2002 року № 000 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».
У проекті наказу відображено збільшення основних форм і видів роботи науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів. Також для деяких видів робіт збільшено кількість годин на їх виконання. Зкорельовано також співвідношення між основними видами робіт та порядком їх планування.
Збільшення часового обсягу виконання основних видів педагогічного навантаження передбачає прямо пропорційне збільшення попиту на працівників системи вищої та залучення їх до виконання навчальної, методичної, наукової і організаційної роботи, а отже – зворотно пропорційне зменшення навантаження в частині навчальної роботи.
До загальної частини внесено такі зміни і доповнення:
За рішенням Вченої ради вищий навчальний заклад ІІІ-IV рівня акредитації (диференційовано за посадами науково-педагогічних працівників) встановлює:
- співвідношення між основними видами робіт (навчальною, методичною, науковою, організаційною), порядок їх планування та обліку;
- мінімальні обсяги навчальної роботи.
Вчені ради вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації мають право визначати додаткові види навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи науково-педагогічних працівників та норми їх планування й обліку.
До переліку основних видів навчального навантаження внесено такі зміни і доповнення:
1. Проведення екзаменів (випускних у системі довузівської підготовки, вступних та випускних екзаменів у вищих навчальних закладах) у формі комп’ютерного тестування – 2 години на потік (групу);
2. Проведення семінарських занять - 1 година за одну академічну годину на академічну групу.
3. Проведення консультацій з навчальних дисциплін упродовж семестру - до 12 % від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення навчальної дисципліни на академічну групу для всіх форм навчання, окрім денної.
4. Керівництво і приймання (захист) курсових робіт, проектів - до 6 години на курсову роботу (проект) при кількості членів комісії не більше трьох осіб.
5. Оптимізовано облік годин за керівництво, консультування дипломних робіт (проектів):
– за ОКР молодший спеціаліст - 16 годин керівнику і консультантам;
– за ОКР бакалавр - 20 годин керівнику і консультантам
– за ОКР молодший спеціаліст - 24 години керівнику і консультантам;
– за ОКР молодший спеціаліст – 33 години керівнику і консультантам;
До переліку основних видів методичної роботи внесено такі зміни і доповнення:
- оптимізовано облік годин на підготовку до навчальних занять.
- оптимізовано облік годин на розроблення засобів діагностики результатів навчальних досягнень студентів;
- оптимізовано облік годин на розроблення дидактичних матеріалів щодо активних форм занять: ділових ігор, ситуаційних вправ тощо;
- оптимізовано облік годин на відвідування занять науково-педагогічних (педагогічних) працівників;
- оптимізовано облік годин на розроблення складових стандартів вищої освіти (галузевих стандартів і стандартів вищого навчального закладу).
До переліку основних видів наукової роботи внесено такі зміни і доповнення:
- оптимізовано облік годин на підготовку наукової статті в наукових журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз даних, у фахових виданнях України;
- оптимізовано облік годин на підготовку заявки на видачу охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності;
- оптимізовано облік годин на підготовку наукових доповідей на конференціях, симпозіумах, семінарах (міжнародних, вітчизняних, інших);
- оптимізовано облік годин за підготовку запитів на виконання міжнародних грантів, НДР за державною програмою;
- оптимізовано облік годин за керівництво науковою роботою студентів з підготовки документів на об’єкти інтелектуальної власності;
- плановими є наукові дослідження, що включені до тематичних планів науково-дослідних робіт вищого навчального закладу, кафедри та наукових, науково-технічних програм, що окремо не фінансуються.
До переліку основних видів організаційної роботи внесено такі зміни і доповнення:
- оптимізовано облік годин за участь у робочих групах Міністерства освіти і науки, інших міністерств;
- оптимізовано облік годин за участь у роботі в радах і комісіях вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;
- оптимізовано облік годин за організацію та проведення семінарів різного рівня;
- оптимізовано облік годин за керівництво гуртком за інтересами.
Вважаємо, що планування і облік норм часу навчальної роботи та основних видів методичної, наукової й організаційної роботи із змінами і доповненнями, сприятимуть зменшенню педагогічного навантаження при загальному поступовому збільшенні середньої кількості студентів на одного викладача.
З метою удосконалення системи стандартів вищої освіти прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 р. № 000 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження та внесення змін до галузевих стандартів вищої освіти».
Для оперативної реакції на виклики ринку праці Міністерством, протягом 2рр., було ініційовано прийняття сімох урядових рішень щодо внесення необхідних змін та доповнень до переліку спеціальностей підготовки молодших спеціалістів та напрямів підготовки бакалаврів.
Зокрема, були введені нові спеціальності «Охоронна діяльність та безпека», «Правоохоронна діяльність», «Фізичний захист, облік та контроль ядерних матеріалів», «Технологічна експертиза та безпека харчової продукції». Модернізовано ряд галузей знань, зокрема, «Культура», «Гуманітарні науки», «Соціальні науки, бізнес і право», «Інженерія», «Охорона здоров'я», «Державне управління».
Всього у 2012 році розроблено та введено в дію 47 галузевих стандартів підготовки молодшого спеціаліста, 5 – бакалавра, 7 – спеціаліста (магістра).
Крім цього, у співпраці з представниками роботодавців реалізуються ряд спільних проектів з реформування стандартів і програм підготовки вищої освіти. Зокрема, за участю представників провідних українських компаній та професійних асоціацій у сфері інформаційно-комунікативних технологій розроблено та впроваджено у навчальний процес програму підготовки «Програмна інженерія» (Software Engineering).
Реалізується спільний проект Міністерства, корпорації Систем Кепітал Менеджмент та Конфедерації роботодавців України із розроблення професійних стандартів, а на їх основі – нових стандартів вищої освіти.
В рамках проекту розроблено професійні стандарти, які відображають реальні вимоги роботодавців до компетенцій працівників. Протягом років розроблено з урахуванням професійних стандартів і затверджено як експериментальні новітні галузеві стандарти вищої освіти за напрямами «Металургія», «Електротехніка та електротехнології», «Електромеханіка», продовжується робота з розроблення стандартів вищої освіти за напрямом «Журналістика та інформація». Розроблюються програми стажування викладачів та виробничої практики студентів базових навчальних закладів за зазначеними напрямами підготовки.
Результати пілотного впровадження планується поширити і на інші напрями підготовки.
У співпраці з організаціями роботодавців визначаються перспективні галузі економіки для розроблення або оновлення кваліфікацій. Запропоновано розроблення нових стандартів вищої освіти у галузях інформаційно-комункаційних технологій, права, житлово-комунального господарства, маркетингу, ріелторської діяльності тощо.
На забезпечення виконання статті 17 Закону України «Про вищу освіту» «Управління у галузі вищої освіти», до сфери управління Міністерства передано:
13 вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»;
2 вищих навчальних заклади I-II рівнів акредитації Мінсоцполітики;
14 вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації Мінінфраструктури;
8 вищих навчальних закладах I-ІI рівнів акредитації Держлісагенства.
Крім цього, до сфери управління Міністерства передано 11 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
На виконання Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» спільно з Мінекономрозвитку розроблено Порядок проведення конкурсу на розміщення державного замовлення з підготовки фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (післядипломна освіта) на конкурсній основі».
З метою удосконалення мережі вищих навчальних закладів було створено 16 вищих навчальних закладів I-ІІ рівнів акредитації та відбулося скорочення мережі на 24 вищих навчальних закладів, за рахунок їх реорганізації у структурні підрозділи вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. Крім цього, 2 професійно-технічні навчальні заклади було реорганізовано у вищі навчальні заклади I-ІІ рівнів акредитації.
Міністерством утворено 10 регіональних університетських центрів на базі 24 вищих навчальних закладів. Найбільш ефективним проектом серед інших було створення Криворізького державного університету, до складу якого увійшли 2 університети, 2 науково-дослідних інститути та 2 структурних підрозділи інших вищих навчальних закладів.
Міністерством здійснено низку заходів з метою координації та підтримки роботи органів студентського самоврядування.
Сформовано новий склад Президії Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України.
Міністерством надано підтримку та сприяння в організації і проведенні низки студентських форумів, конференцій, круглих столів та нарад з представниками органів студентського самоврядування, зокрема, ІІІ Міжнародного форуму студентського самоврядування, Всеукраїнського форуму лідерів студентських профспілкових організацій тощо.
Розроблено та представлено на громадське обговорення Концепцію розвитку студентського самоврядування в Україні.
Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. № 000 «Про утворення Молодіжної ради».
Склад Молодіжної ради, сформований за результатами проведеного відкритого конкурсного відбору, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 000
З метою подальшого розвитку системи вищої освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти реалізовано низку положень Болонського процесу, зокрема:
запроваджено кредитну систему вищої освіти, кількість кредитів на рік визначено відповідно до європейських вимог;
у вищих навчальних закладах України запроваджується Європейська кредитно-трансферна система.
створено нормативно-правову базу щодо запровадження Додатка до диплома європейського зразка та розпочато його видачу.
Розроблено новітній проект Положення про порядок створення та організацію роботи державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України, який враховує досвід співпраці з роботодавцями при проведенні державної атестації, що сприятиме адресній підготовці конкурентоздатних фахівців.
Міністерством розроблено Примірне положення про академічну мобільність студентів вищих навчальних закладів України, яка стає невід’ємною складовою сучасної освіти.
З метою впровадження Національної рамки кваліфікацій у системі вищої освіти розробляються проекти нормативно-правових актів, спрямованих на визначення вимог до кваліфікацій вищої освіти.
Передбачається перегляд Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та вимог до державних стандартів вищої освіти. Пропонується надати вищим навчальним закладам право визначати назву і зміст освітніх програм, а державний та галузеві стандарти вищої освіти визначатимуть загальні вимоги до структури і змісту освітніх програм з урахуванням дескрипторів і рівнів Національної рамки кваліфікацій.
Міністерством підтримується розвиток новітніх освітніх технологій, зокрема провадження дистанційної форми навчання.
Мінюстом зареєстровано нове Положення про дистанційне навчання а міністерством розроблено Вимоги до вищих навчальних закладів, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів за акредитованими напрямами і спеціальностями.
З 2011 року у вищих навчальних закладах всіх регіонів України створено структурні підрозділи (центри, бюро, сектори, відділи) щодо сприяння працевлаштуванню студентів і випускників, основними завданнями яких є здійснення моніторингу потреб регіонального ринку праці, надання допомоги випускникам у виборі місця роботи, що відповідає їх фаховій підготовці.
Урядом здійснюються поступові кроки щодо підвищення оплати праці педагогічних працівників.
Так, починаючи з 2010 року йде регулярне збільшення розміру посадових окладів працівників І тарифного розряду з наближенням його до законодавчо визначеного розміру.
Посадові оклади працівників галузі протягом останніх 3 років збільшилися в середньому на 63 відсотки.
У 2012 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 10 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» у 2012 році посадові оклади (тарифні ставки) підвищувались 6 разів: з січня, з квітня, з липня, з вересня, з жовтня та з грудня 2012 року. При цьому була забезпечена диференціація в оплаті праці працівників, посадові оклади яких мають встановлюватися на рівні мінімальної заробітної плати (з 1 по 5 тарифний розряди).
На виконання рішення Уряду були підготовлено відповідні галузеві нормативні акти. – накази МОНмолодьспорту від 26.01.2012 № 67 та № 68.
Вищі навчальні заклади Міністерства тісно співпрацюють з науковими установами Національної академії наук України та національними галузевими академіями наук України. Створення спільних наукових центрів, лабораторій, інститутів дало змогу об’єднувати зусилля науковців при виконанні наукових досліджень і розробок, ефективно використовувати бюджетні кошти, отримувати вагомі наукові здобутки, які позитивно впливали на якість підготовки фахівців, інноваційний розвиток економіки країни та міжнародне визнання української науки.
Впроваджувалася практика щодо укладання угод про співробітництво між вузами і передовими профільними підприємствами та науковими установами; створення на виробництві спільними зусиллями навчальних класів, лабораторій, у тому числі для захисту тем дипломних робіт; організації та проведення міжвузівських виставок студентських наукових розробок, діяльності предметних наукових гуртків, студентських наукових товариств. В межах такої практики переможці, призери студентських наукових конференцій та конкурсів відзначаються грамотами та грошовими преміями, а при оцінюванні знань студентів (підсумковий контроль знань) враховується їх участь у науково-дослідній роботі.
Активізації наукової діяльності в університетах та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом для підготовки нового покоління висококваліфікованих фахівців сприяло виконання завдань і заходів державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах» на роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1155.
В рамках завдань цієї програми, наприклад:
розроблено комплекс автоматизованого біомоніторингу водного середовищ;
розроблено новітні технології контролю якості енергоносіїв з використанням алгоритмів штучних нейронних мереж;
розроблено та реалізовано комплекс спеціальних задач, спрямованих на підвищення енергоефективності об’єктів;
розроблено спосіб отримання та виготовлено серію нанокомпозиційних матеріалів.
З метою підвищення ефективності економіки освітянської галузі Міністерством прийнято ряд рішень, направлених на соціальний захист освітян, учнів, студентів, зокрема, підвищення оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, забезпечення належного виконання загальнодержавних соціальних програм.
У 2012 році Кабінетом Міністрів України прийнято, розроблену фахівцями Міністерства, постанову від 05.04.2012 № 000 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 р. № 000», що дало можливість врегулювати у 2012 році питання здійснення виплат одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку.
Також була продовжена робота по стимулюванню та матеріальній підтримці випускників вищих навчальних закладів за напрямками педагогічного профілю, які уклали контракт про роботу в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах. В минулому році виплату адресної грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних заробітних плат здійснювали відповідно до наказу МОНмолодьспорту від 11.06.2012 № 000.
У 2012 році така грошова допомога була надана 3680 особам.
З 1 вересня 2012 року збільшені розміри стипендій для учнів професійно – технічних та студентів вищих навчальних закладів: академічних – на 38 відсотків, соціальних для учнів, студентів з числа сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа – більш ніж на 50%.
Необхідно наголосити, що в умовах жорсткої економії бюджетних видатків Уряд винайшов можливість передбачити у Державному бюджеті на 2013 рік видатки на матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів та установ освіти, зокрема:
видання, придбання, зберігання і доставка підручників і посібників для студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів – 243,2 млн. гривень. Це на 4,3 % більше ніж у 2012 році;
пільговий проїзд студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно-технічних училищ у залізничному, автомобільному та водному транспорті – 38,0 млн. грн.;
виготовлення випускних документів про освіту – 32,0 млн. грн.;
проведення всеукраїнських та міжнародних олімпіад у сфері освіти – 4,0 млн. грн.;
навчання, стажування, підвищення кваліфікації студентів, аспірантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників за кордоном – 34,0 млн. грн.
У 2012 році обсяги фінансування на виконання фундаментальних досліджень за кошти державного бюджету у порівнянні з 2011 роком зросли приблизно на 17 відсотків, а прикладних досліджень і розробок - на 24 відсотки. Загальний обсяг фінансування наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ, що відносяться до сфери управління Міністерства, у 2012 році склав 511,1 млн. гривень.
У напрямі міжнародного співробітництва Міністерство співпрацює з партнерами з 79 країн світу, з ними підписано 156 міжнародних угод міждержавного, міжурядового та міжвідомчого характеру, з низ 24 – про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені та вчені звання.
Близько 90 проектів таких угод різного рівня знаходяться на погодженні з 57 зарубіжними партнерами.
При цьому слід відзначити розширення географії освітнього і наукового співробітництва. Так, Міністерством опрацьовуються угоди про співробітництво з такими країнами, як Сінгапур, Індонезія, Таїланд, Танзанія, Союз Коморських островів, Бахрейн, Бруней Даруссалам тощо.
Водночас Міністерство всіляко сприяє розвиткові прямих зв’язків між вищими навчальними закладами України з їх зарубіжними партнерами.
За останні роки кількість зарубіжних партнерів українських вищих навчальних закладів зросла до майже 8 тисяч.
Міністерство підтримує розширення ділових контактів із багатьма урядовими і неурядовими організаціями, програмами і фондами, такими як: Європейський Союз, Європейський фонд освіти, Рада Європи, ЮНЕСКО, Британська рада. Інформаційне агентство США, Корпус Миру, Айрекс, Німецька служба академічних обмінів (ДААД), Фонд Фулбрайта, "Відродження", Французький культурний центр, Німецький культурний центр, товариство Карла Дуйсберга, Канадське агентство з міжнародного розвитку, програмами "Темпус", "Зігмунда Маскі", "Акт на підтримку свободи", "Шкільні обміни", АКСЕЛЗ та ін.
Одним з важливих напрямів міжнародного співробітництва а галузі освіти є підготовка фахівців для зарубіжних країн. У 2012/2013 навчальному році у 187 вищих навчальних закладах України І-ІV рівнів акредитації здобувають освіту понад 60 тис. іноземних громадян з 146 країн світу.
Надання освітніх послуг іноземним громадянам дозволило вищим навчальним закладам тільки у 2012 році отримати понад 4 млрд. грн., а також щорічно забезпечувати місцем роботи понад 5 тис. викладачів.
Поглиблюється співробітництво з Радою Європи та Європейським Союзом.
Зокрема, в рамках програми ЄС «Темпус» у 2012 році вищими навчальними закладами України реалізується більш ніж 60 спільних з європейськими університетами проектів, що фінансуються Європейською Комісією.
Міністерством проводиться апробація системи рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів відповідно до Берлінських принципів ранжування.
На сьогодні ряд українських університетів входять у міжнародні світові рейтинги.
До переліку 700 найкращих вищих навчальних закладів світу міжнародного рейтингу вищих навчальних закладів К’ю Ес (QS World University Rankings) увійшли три українські університети – Київський національний університет імені Тараса Шевченко (550 найкращих), Донецький національний університет (ДонНУ) і Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».
