Затверджено
Рішення міської ради
31 травня 2011 року
( 9 сесія 6 скликання)
Програма
охорони тваринного світу, регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами у місті Чернігові
на роки.
Зміст.
1.Загальні положення 3
2. Терміни та визначення 3
3. Склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання
програмним методом 5
4. Мета Програми 7
5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми 8
6. Строки та етапи виконання Програми 15
7. Механізм забезпечення реалізації Програми 16
8. Перелік заходів і завдань Програми, ресурсне забезпечення
Програми 17
9. Очікувані кінцеві результати виконання Програми 19
1.Загальні положення.
Програма охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами у м. Чернігові на 2011 – 2015 роки (далі – Програма) ґрунтується на принципах гуманного ставлення до безпритульних тварин і запобігання жорстокому поводженню з ними.
Необхідність розроблення Програми викликана великою кількістю безпритульних тварин, що у свою чергу призводить до погіршення санітарно-епідеміологічного стану міста, якості життя мешканців і гостей міста, загибелі тварин та жорстокого поводження з ними. Як показав світовий досвід, масове знищення тварин може тривати нескінченно, не вирішуючи проблему, та є економічно невигідним – на місця вилучених тварин мігрують інші, заповнюючи „екологічні ніші” на вільних територіях.
Програма спрямована на зменшення чисельності безпритульних собак у місті, що задовольнить як захисників тварин, так і їхніх супротивників, та є гуманною відносно тварин. Програма також спрямована на роботу з населенням щодо впровадження в суспільну свідомість стандартів гуманного поводження з тваринами.
Програмою передбачено проведення комплексу управлінських, економічних і правових заходів, які враховують закони екології, що направлені на зниження чисельності безпритульних тварин у місті. Програма у своїй основній частині базується на ідеї біостерилізації. Безпритульним тваринам, що пройшли стерилізацію, вакцинацію, реєстрацію, ідентифікацію може бути надано статус “санітарного собаки міста” і вони можуть бути відпущені в міське середовище з урахуванням вже наявної щільності популяції тварин у районі випуску. Стерилізовані тварини, які повертаються до попереднього місця помешкання, обов’язково мають бути легко візуально ідентифіковані та тавровані. Випуску підлягають винятково неагресивні здорові тварини. Пріоритетним є передача стерилізованих безпритульних тварин до притулків або новим власникам.
Дія Програми передбачається протягом років на території м. Чернігова.
2. Терміни та визначення.
У цій Програмі терміни вживаються у такому значенні:
- бездоглядні тварини – домашні тварини, незалежно від породи та призначення (у тому числі собаки та коти, що мають ошийник з особистим номерним знаком і намордник), які знаходяться у громадських місцях без власника та не на прив’язі;
- безпритульні тварини – собаки та коти, які не мають власника;
- гуманне ставлення до тварин – дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;
- єдиний реєстр опікунів безпритульних тварин – автоматизована система збору, накопичення, обробки та зберігання даних про фізичних осіб, які супроводжують (за згодою) безпритульних тварин, мають відповідні права та обов’язки;
-жорстоке поводження з тваринами – поводження з тваринами із застосуванням насильницьких методів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, утримання тварин в умовах, які не відповідають фізіологічним та видовим особливостям;
- загальна електронна база даних непродуктивних тварин – автоматизована система збору, накопичення, обробки та зберігання даних про тварин у м. Чернігові;
- ідентифікація тварин – біркування, чіпування, таврування тварин тощо, з присвоєнням особистого ідентифікаційного коду;
- карантинний майданчик – спеціально обладнані територія, приміщення або частини приміщень, які призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;
- опікун безпритульних тварин – фізична особа, яка внесена до єдиного реєстру опікунів безпритульних тварин та безпосередньо супроводжує безпритульних тварин, які ідентифіковані і поставлені на облік у встановленому порядку;
- притулки (міні притулки) для тварин – спеціально обладнані приміщення (території), що належать юридичній або фізичній особі, призначені для утримання бездоглядних та безпритульних тварин, мають відповідні дозволи санітарних і ветеринарних служб;
- пункт тимчасового утримання тварин – спеціально обладнані території, приміщення, призначені для тимчасового утримання бездоглядних та безпритульних тварин на час вирішення питань, пов’язаних з їх подальшим утриманням, пошуком власників тварин, догляду за хворими безпритульними тваринами та тваринами після операцій стерилізації;
- реєстрація – процес визначення та максимального збору ознак та первинних даних, що притаманні чи безпосередньо стосуються безпритульної тварини, проводиться шляхом внесення відповідної інформації до загальної електронної бази непродуктивних тварин у м. Чернігові;
- собаки, що визнані небезпечними – собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним за вимогами законодавства України;
- спровокована агресія – агресивна поведінка собаки, яка викликана навмисними діями третіх осіб;
- супровід безпритульної тварини – забезпечення біологічних, видових та індивідуальних потреб безпритульних тварин;
- тимчасова ізоляція тварин (карантинування) – тимчасове перебування тварин у пунктах тимчасової перетримки та притулках (міні притулках) для утримання тварин до вирішення питань, пов’язаних з їх подальшим утриманням;
- шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини - шкода, яка призвела до погіршення фізичного або психічного стану здоров'я людини, ушкодження майна, якщо має місце причинний зв'язок між дією цієї тварини і заподіяною шкодою;
3. Склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання
програмним методом.
Безпритульні тварини в місті становлять небезпеку для здоров'я людей, можуть бути носіями небезпечних інфекцій. Також існує проблема, пов'язана із зростанням чисельності безпритульних тварин, яка повинна бути вирішена. Комплексний та науково обґрунтований підхід до вирішення проблеми полягає у двох напрямках роботи. З одного боку це регулювання чисельності безпритульних тварин, а з другого боку - забезпечення належних умов утримання домашніх тварин та поводження з ними. У такій роботі повинні бути об`єднані зусилля як громадськості, так і представників державних структур.
Проблема безпритульних тварин, особливо собак, турбує керівництво міста, пересічних громадян, екологів, захисників тварин. При цьому у всіх єдина ціль - зробити так, щоб кількість безпритульних тварин на вулицях міста зменшилася, а методи досягнення цілі не суперечили принципам гуманізму.
Склад безпритульних собак можливо поділити на дві групи (категорії):
1- собаки загублені і покинуті – це одиночні собаки, що мали господаря і дім, але з різних причин втратили їх;
2- собаки спадково-вуличні – це собаки, що живуть зграями більш менш постійного складу, на визначеній «своїй» території (двори житлових домів, будівельні майданчики, промислові зони тощо), що забезпечує їх необхідними для життя умовами. Ці тварини в спільності своїй утворили складну, саморегульовану систему - популяцію, найменшою ланкою якої є зграя. За тривалий час популяція виробила природні механізми боротьби за своє існування із зовнішнім тиском: конкурентами, хворобами тощо. Без урахування цієї обставини неможливо впливати на процеси, що відбуваються при взаємодії популяції тварин та людського суспільства. Винищування частини тварин і наявність доступних кормів призводить, по-перше, до міграції бродячих тварин з інших територій, і, по-друге, до різкого спалаху розмноження у частині тварин, що залишилася, тобто до опору тиску на популяцію.
Основними причинами, що призводять до збільшення популяції безпритульних тварин і, як наслідок, до погіршення санітарно-епідемічного і екологічного стану міста, є:
- неврегульоване нормативно-правове забезпечення питань поводження з тваринами у місті;
- недосконалість механізмів регулювання кількості безпритульних тварин;
-недосконалість існуючої системи реєстрації та ідентифікації тварин;
- відсутність матеріально-технічної бази, організаційного і фінансового забезпечення контролю за чисельністю безпритульних тварин, обліку і реєстрації домашніх і безпритульних тварин, служби пошуку тварин, що загубились;
- недосконалість і неефективність системи вилову безпритульних тварин, яка існувала в місті;
- не відпрацьована система поводження з безпритульними тваринами, а саме, проведення їхньої стерилізації, застосування сучасних гуманних методів евтаназії;
- незначна кількість стерилізованих безпритульних і домашніх тварин;
- наявність надлишкової кормової бази;
- наявність випадків безвідповідального ставлення власників до тварин, через що вони виявляються кинутими або загубленими;
- недостатня робота з власниками собак, у тому числі в адміністративно-правовому полі і допомоги в стерилізації для запобігання появи небажаного потомства;
- відсутність контролю у місцях продажу;
- відсутність у місті притулків для тварин.
Популяція безпритульних тварин на території міста постійно поповнюється за рахунок:
- розмноження безпритульних тварин (одна самка в рік народжує
від 4 до 12 цуценят);
- тварин покинутих, загублених, кинутих у місцях продажу;
- тварин, що мігрували з приміських районів на вільні території, які звільнилися після вилову.
Зі збільшенням чисельності безпритульних тварин боролися шляхом відлову і знищення, але такий підхід вступав у конфлікт з популяційними законами природи, за якими чисельність зграй відновлялась, тобто забезпечувалося відтворення популяції. Жорстокість методу викликала численні скарги населення. Таким чином, проблема не вирішувалася принципово, а чисельність безпритульних тварин не зменшувалась.
За цим методом безпритульні тварини після відлову не знищуються, а стерилізуються, щеплюються від сказу, обробляються від паразитів та випускаються на колишнє місце мешкання. Умертвінню, при певних умовах, зазначених у Програмі, можуть підлягати лише особливо агресивні тварини, які не піддаються соціалізації та невиліковно хворі тварини. Враховуючи поділення безпритульних собак на дві категорії, слід зазначити, що безпосередньо у Програмі основна увага приділяється собакам спадково вуличним, пропонується принципово нові шляхи і методи, що зроблять неможливим їх відтворення. Проблема регулювання чисельності безпритульних собак, яка утворюється за рахунок загублених і покинутих, потребує інших програмних заходів, для реалізації яких Програмою передбачено прийняття Правил утримання собак та котів у м. Чернігові.
Програма охорони тваринного світу та зниження чисельності безпритульних тварин шляхом біостерилізації є науково обґрунтованою, ефективною, морально спроможною та враховує місцеву специфіку.
4. Мета Програми
Основною метою Програми є:
Зміна громадської думки у бік цивілізованого, гуманного та етичного ставлення до тварин, що благотворно вплине на моральний клімат у суспільстві.
Зменшення кількості безпритульних тварин на основі гуманного та відповідального ставлення до них, визначення прав та обов`язків юридичних та фізичних осіб, які опікуються безпритульними тваринами.
Створення більш комфортних умов для життя людей та гуманного середовища для існування тварин через значне зменшення чисельності безпритульних тварин.
Створення умов для профілактики явища безпритульних тварин.
Завданнями Програми є:
- створення єдиної бази даних непродуктивних тварин та організація служби пошуку тварин, що загубились;
- впровадження системи гуманного вилову бездоглядних та безпритульних тварин;
- проведення масової стерилізації безпритульних тварин;
- створення єдиного реєстру опікунів безпритульних тварин в м. Чернігові;
- розробка і впровадження системи обліку та ідентифікації безпритульних тварин;
- розробка і впровадження системи масової стерилізації, щеплення, профілактичних обробок безпритульних тварин;
- розробка і впровадження заходів щодо підтримки супроводу безпритульних тварин протягом життя;
- щеплення та лікування безпритульних тварин;
- проведення роз'яснювальної та агітаційної роботи серед власників тварин про необхідність стерилізації домашніх тварин;
- ведення моніторингу ситуації у сфері поводження з домашніми тваринами;
- здійснення інформаційно-просвітницької роботи серед населення щодо необхідності дотримання правил тримання і поводження з домашніми тваринами;
- впровадження суворого контролю в місцях продажу тварин;
- проведення наукових досліджень стосовно визначення об'єктів та категорії ризику, пов'язаних з безпритульними тваринами, з метою підготовки заходів щодо запобігання зооантропонозним захворюванням;
- сприяння створенню у місті притулків для тварин різних форм власності.
5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми.
Для вирішення завдань Програми необхідно привести ситуацію, що склалась у місті з поводженням з безпритульними тваринами, у відповідність до вимог чинного законодавства.
В основу Програми покладено методику масової стерилізації популяції безпритульних тварин з поверненням тварин на місце існування для стабілізації чисельності популяції та зміни динаміки народжуваність/смертність у бік абсолютної переваги смертності. За існуючим світовим досвідом, саме така практика застосовується у країнах, де існують великі міські популяції безпритульних тварин.
Разом з тим, велику увагу необхідно приділити профілактиці бездоглядності та безпритульності тварин. Програмою враховується існування великої популяції домашніх тварин, тісно пов`язаної з популяцією безпритульних тварин. Цей зв`язок контролюється за допомогою додаткових заходів, які здатні забезпечити підвищення відповідальності власників і заводчиків домашніх тварин з метою узяти під контроль виробництво тварин в місті. Основні заходи – реєстрація домашніх тварин та стимулювання власників до стерилізації своїх тварин для обмеження їх невиправданого розповсюдження та встановлення балансу між попитом та пропозицією на тварин.
Органом, уповноважений у сфері поводження з домашніми тваринами у м. Чернігові є Чернігівська міська громадська організація «ЗООШАНС» (далі - ЧМГО «ЗООШАНС»), на яку покладається виконання робіт та проведення заходів, передбачених Програмою (далі - виконавець робіт). До виконання Програми можуть в установленому порядку залучатися науково-дослідні і наукові установи, підприємства та організації м. Чернігова.
Для покращання ефективності контролю в сфері гуманного поводження з безпритульними тваринами створюється єдиний реєстр опікунів безпритульних тварин.
Єдиний реєстр опікунів безпритульних тварин веде Виконавець робіт. Виконавець робіт встановлює порядок проведення ідентифікації та обліку безпритульних тварин, які знаходяться під опікою фізичної особи, з відповідними обліковими та іншими формами.
Програма повинна виконуватися шляхом організації служби відлову безпритульних тварин із застосуванням нової методики вилову та сучасної технічної бази.
За основу методики відлову прийняте наступне.
Безповоротний вилов безпритульних тварин у наявних умовах потребує занадто великих фінансових витрат, не забезпечує довготривалого ефекту, а у випадку умертвіння виловлених тварин не відповідає етичним нормам. Тому за прийнятою у Програмі методикою робиться ставка не на пряме вилучення безпритульних тварин, а на поступове стабільне зниження їх чисельності до величин, прийнятних для властей та населення, і не викликає конфліктних ситуацій.
У процесі самовідтворення тварини, що гинуть або з інших причин зникають зі зграї безпритульних тварин, увесь час заміщаються новими за рахунок двох чинників:
- цуценят цієї ж зграї;
- тварин, що мігрують із сусідніх територій.
Щоб перешкодити першому чиннику методика передбачає відлов та стерилізацію самок в окремому районі або окремій групі (зграї) тварин повністю та одночасно (за короткий проміжок часу). Найкраще це можливо здійснити за допомогою опікунів зграї. Для запобігання другому чиннику (міграції тварин) процес стерилізації необхідно організовувати так, щоб стерилізація тварин у районах міста проводилась послідовно на сусідніх ділянках, тобто процес стерилізації необхідно проводити за спіральними лініями, що розкручуються з умовних центрів у різних районах міста.
Після стерилізації та вакцинації зграя собак переважно повертається на місце колишнього мешкання (місце відлову). Собаки стають епідеміологічно безпечні (щеплені після стерилізації), створюють значно менше шуму і не дають приплоду. Таким чином, відновлення чисельності тварин не відбувається і через певний час починається значне природне зменшення їх чисельності. Заміщення «вибулих» нестерилізованими неможливо, оскільки навколо вже стерилізовані зграї. Внаслідок запровадження таких методів собаки почнуть зникати з вулиць.
Для досягнення успіху за цією методикою вкрай важливо досягнення певної долі стерилізованих самок. Найкращим варіантом є одночасна стерилізація усіх самок у зграях. Або, як найменше, досягнення при стерилізації так званого «порога ефективності», який настає при підтримці долі стерилізованих самок 75 – 80% від загального числа самок у популяції безпритульних тварин. За таких умов досягається стабілізація чисельності та зменшення популяції, тобто кількість цуценят, що народилися і дожили до статевої зрілості (дорослого стану), або кошенят дорівнюватиме (або менше) кількості дорослих тварин, що загинули чи вибули зі зграї з інших причин.
Для упорядкування оперативної роботи з безпритульними тваринами, а також в інших цілях, проводиться реєстрація та ідентифікація безпритульних тварин.
Реалізація Програми повинна здійснюватися гуманними методами за умови виключення жорстокого поводження з тваринами відповідно до діючого законодавства України.
Евтаназію тварин можливо застосовувати на підставі письмового висновку ветеринарного лікаря тільки у двох випадках:
1) за наявністю невиліковної хвороби, яка спричиняє страждання тварини;
2) за наявністю порушень у поведінці тварини, які є незворотними і не піддаються змінам, та встановлені виключно ветеринарним лікарем.
Облік та ідентифікація безпритульних тварин
Облік та ідентифікація безпритульних тварин проводиться Виконавцем робіт як оператором загальної електронної бази даних непродуктивних тварин у м. Чернігів.
Вилов безпритульних тварин
Вилов безпритульних тварин здійснюється виконавцем робіт за планом вилову відповідно до заявок опікунів безпритульних тварин, загальноміського інформаційно – диспетчерського центру управління житлово – комунального господарства Чернігівської міської ради або юридичних осіб на території яких знаходяться такі тварини. Порядок приймання заявок на вилов безпритульних тварин встановлюється Виконавцем робіт. Вилову підлягають безпритульні тварини, які:
- заподіюють шкоду компонентам природного середовища, життю, здоров'ю та майну громадян, майну юридичних осіб;
- народилися з відхиленнями у фізичному розвитку, хворі або є носіями збудників хвороб, небезпечних для життя і здоров'я інших тварин чи людей;
- чисельність яких загрожує санітарно-епідеміологічному благополуччю населення;
- створюють загрозу виникнення епізоотій.
У випадку шкоди, заподіяної внаслідок агресивної або непередбаченої дії тварин, вилов тварин може здійснюватись за заявками юридичних осіб до Виконавця робіт.
Вилов тварин здійснюється будь-якими незабороненими засобами і методами з додержанням принципів моралі і виключаючи жорстоке поводження з тваринами, а саме:
- медикаментозний – введення в організм тварини спеціальних лікарських засобів (снодійні, міорелаксанти, транквілізатори), що забезпечують знерухомлення тварини. Для цієї мети використовують приманки, шприци спеціальної конструкції, духові трубки або рушниці;
- механічний – вилов тварин за допомогою спеціальних механічних пристосувань (петлі, сачки, сітки, жорсткі нашийники) або руками (тільки тварин, які визнані потенційно безпечними);
- комбінований – із застосуванням медикаментозного та механічного способів вилову.
Вилов тварин здійснюється відповідно до Порядку проведення вилову безпритульних тварин, затвердженим виконавцем робіт.
До роботи з вилову безпритульних тварин допускаються особи, які досягли 21-річного віку, не перебувають на обліку з приводу психічного захворювання, алкоголізму або наркоманії і які не притягувалися до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, пройшли курс спеціальної підготовки й одержали посвідчення.
До вилову безпритульних тварин не допускаються особи, що проявляють жорстоке поводження з тваринами. Підставою усунення працівника з вилову безпритульних тварин від роботи може бути одноразове грубе порушення правил гуманного ставлення до тварин.
У необхідних випадках до вилову тварин залучається ветеринарний лікар.
Заборонена діяльність інших організацій і осіб, у тому числі, приватних, стосовно вилову і знищення безпритульних тварин.
Не підлягають вилову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця помешкання, візуально ідентифіковані та тавровані.
Час між виловом і транспортуванням до пункту тимчасової перетримки тварин не повинен перевищувати трьох годин.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |


