Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія

Відділ наукової інформації і бібліографії

ОСВІТА:

Щотижневий дайджест

за матеріалами Інтернет-сайтів

ВИП. 37

Дніпропетровськ

2014
ЗМІСТ

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА.. 3

Коаліційна угода: майбутнє освіти очима нового парламенту. 3

НОВИНИ ОСВІТИ.. 5

Інна Совсун: Щоб реформа стала успішною, потрібні спільні зусилля та спільна відповідальність. 6

МОН пропонує на громадське обговорення проект Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року. 8

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

Коаліційна угода: майбутнє освіти очима нового парламенту

Робочий текст коаліційної угоди "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Самопомочі", Радикальної партії та "Батьківщини", що оприлюднений ввечері 14 листопада, окрім реформування інших сфер життєдіяльності України розкриває зміст соціально-гуманітарної реформи, яка включає заплановані кроки майбутньої парламентської коаліції у русі до якісної освіти та сучасної науки.

Зокрема, парламентська коаліція, яка складатиметься з пяти політичних сил, має намір ухвалити новий закон "Про освіту", який має підвищити якість української освіти та забезпечити рівні можливості доступу до якісної освіти кожної дитини, незалежно від фізичних можливостей, соціального статусу та місця проживання родини.

В умовах ощадливого використання бюджетних коштів парламентська коаліція зобов’язується не допустити зменшення рівня оплати праці педагогічних працівників.

Також буде змінена система оплати праці педагогів із поступовим запровадженням стимулюючих доплат і кар’єрного просування для вчителів, які підтвердять свій професійний рівень під час незалежної атестації.

Коаліційною угодою передбачено проведення децентралізації управління освітою, поширення зовнішнього оцінювання і моніторингу якості освіти на різних рівнях освіти, запровадження державно-приватного партнерства для розвитку навчальних закладів різних організаційно-правових форм.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Майбутні парламентарі декларують переорієнтацію освіти на формування необхідних для життя ключових компетентностей, для цього будуть оновлені стандарти освіти, проведений поступовий перехід до 12-річного терміну здобуття середньої освіти та реалізоване профільне навчання.

Також буде підсилено вивчення англійської мови на всіх освітніх рівнях та забезпечено участь України у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.

Коаліційна угода передбачає збільшення охоплення дітей дошкільною освітою, зокрема через доступ до послуг піклування, родинного виховання, розширення спроможності дитячих садків усіх форм власності, доступності їх послуг.

Новообраний парламент має намір створити систему виховання відповідальних громадян із патріотичним і гуманістичним світоглядом в рамках дошкільної, шкільної та позашкільної освіти.

Планується також здійснити кроки із запровадження здоров'язберігаючих технологій в освіті.

Документ, узгоджений майбутньою коаліцією, передбачає поступове охоплення широкосмуговим Інтернетом усіх навчальних закладів України, а також створення на базі сільських шкіл соціально-культурних центрів місцевих громад.

Передбачається, що на основі ухваленого закону "Про вищу освіту", буде утверджено реальну університетську автономію, підзвітність за результати роботи, розвиток наукових досліджень, забезпечення справедливого прозорого вступу та викорінення хабарництва у вищих навчальних закладах.

Коаліційна угода також передбачає внесення змін до Бюджетного Кодексу в частині забезпечення автономних прав ВНЗ з використання зароблених ними коштів та грантів.

Депутати зобов’язуються підтримати запровадження принципу "гроші ходять за студентом", зокрема при розподілі державного замовлення. Також коаліційна угода узгоджує процес удосконалення мережі вищих навчальних закладів.

У напрямку розвитку професійної освіти пропонується залучати роботодавців до всіх ланок організації освітнього процесу, ухвалити закон "Про професійну освіту", розробити Національну систему кваліфікацій. Також угода передбачає підтримку освіти дорослих для розширення життєвих можливостей громадян та підвищення їх мобільності на ринку праці.

У науковій сфері майбутній парламент планує ухвалити новий закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", створити Національний науковий фонд для грантового фінансування фундаментальних досліджень, запровадити ефективний механізм розвитку наукової матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів та наукових установ, звільнити від оподаткування коштів грантів на виконання наукових та науково-дослідних робіт й розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень.

Також здійснюватиметься підтримка прикладних досліджень і розробок, орієнтованих на підвищення обороноздатності та забезпечення національної безпеки України, буде знято заборону на затвердження нових державних цільових наукових і науково-технічних програм, стимулюватиметься наукова та інноваційна діяльність молоді.

Учасниками майбутньої коаліції підтримано входження України до Європейського дослідницького простору, набуття статусу асоційованого члена Рамкової програми ЄС "Горизонт 2020", створення умов для довгострокового стажування українських учених за кордоном тощо.

Очікується, що проект Коаліційної угоди найближчим часом буде підписаний представниками парламентських політичних сил.

НОВИНИ ОСВІТИ

Інна Совсун: Щоб реформа стала успішною, потрібні спільні зусилля та спільна відповідальність

На цьому наголосила перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун під час презентації проекту Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», що відбулася 12 листопада 2014 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Перший заступник Міністра освіти і науки зазначила, що проект представленої стратегії базується на п’яти головних принципах. Перший – це людиноцентричність, тобто намагання концентруватися довкола окремих людей, які залучені в системі вищої освіти, другий – це наукова обґрунтованість стратегії – використання наукових методів в обґрунтуванні цілей, завдань, ресурсів тощо. Третій – це готовність учасників процесу реформування вищої освіти до системних змін, наступні принципи – це реалістичність цілей та послідовність кроків.

Як повідомила Інна Совсун, сьогодні на вищу освіту спрямовується 6% видатків бюджету, при цьому проблеми стану вищої освіти полягають не тільки в малому бюджеті, а й в не ефективності використання коштів. «Необхідно усвідомити, що збільшення фінансування на освіту залежатиме від успішності реформ, які проводяться Урядом»,- підкреслила перший заступник Міністра.

За словами першого заступника Міністра освіти і науки, в Україні витрачається надзвичайно мала частка ВВП на наукові дослідження – до 0,3%, в той час, як у Європі цей показник становить в середньому 1,5% - 2%. «Коли ми говоримо про підвищення ролі наукових досліджень в університетах, ми повинні розуміти, що ця цифра має бути змінена», - зазначила Інна Совсун.

Наступна умова, яку потрібно враховувати під час реформи вищої освіти, це демографічний спад, який спостерігається на протязі останніх років в країні. За словами першого заступника Міністра Інни Совсун, до 2019 року кількість людей, які вступатимуть до університетів, буде зменшуватися щороку.

Серед важливих стартових умов реформи слід зазначити й приріст у зарплаті здобувача вищої освіти. Як повідомила перший заступник Міністра освіти і науки, в Україні сьогодні людина з вищою освітою отримуватиме на 31% вищу зарплату, ніж та, яка її не має. «Це означає, що у молодих людей зберігається мотивація на отримання вищої освіти», - наголосила Інна Совсун.

За словами першого заступника Міністра, Україна посідає 30 місце в Європі за часткою іноземних студентів, попри те, що їх кількість за останні роки зросла та становить більш ніж 60 тисяч. Сьогодні наша країна не є привабливою для студентів з Європи, Північної Америки.

За соціологічними дослідженнями, 30% українців вважають рівень вищих навчальних закладів низьким, а 45% - середнім. За останні 5 років кількість українців в університетах Європейського Союзу та Північної Америки зросла на 34 % та у 2013 році цей показник становив 33 тисячі осіб.

Інна Совсун також підкреслила, що важливим чинником є те, що сьогодні система вищої освіти знаходиться в перехідному періоді запровадження нового законодавства.

Як повідомила перший заступник Міністра освіти і науки, розробники стратегії приділили особливу увагу частині фінансування. В документі пропонується чітко розділити державні надходження на окремі потоки: на забезпечення капітальних видатків, навчальний процес, соціальне забезпечення студентів і викладачів, наукову діяльність тощо. За словами першого заступника Міністра Інни Совсун, необхідно також диференціювати суб’єктів отримання коштів: окремі проектні групи, окремий викладач, окремий студент.

Перший заступник Міністра зауважила, що стратегія, запропонована на широке громадське обговорення, підпорядкована одній меті – створенню привабливої та конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.

Реалізація стратегії розрахована на 5 років, в ній прописано 6 завдань, 10 механізмів, 30 проблем, які необхідно вирішити. Інна Совсун наголосила на важливості наявності в проекті стратегії індикаторів, що необхідно досягти, та визначення ризиків під час його впровадження.

МОН пропонує на громадське обговорення проект Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (у рубриці «Громадське обговорення») розміщено проект Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року.

Проект Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року підготовлений робочою групою при Міністерстві освіти і науки.

Проект Стратегії містить аналіз стану вищої освіти України, основні завдання в реформуванні вищої освіти, детальний план реалізації основних положень Стратегії з чітко визначеними індикаторами, описом очікуваних результатів, аналізом та часовими й фінансовими витратами.

Пропозиції, зауваження та відгуки пропонуємо надсилати на електронну адресу: mon. *****@***com.

ОСВІТА: Щотижневий дайджест за матеріалами Інтернет-сайтів: Вип.37

Видання Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки

Директор ДОУНБ – Надія Миколаївна Тітова

(;

Заступник директора – Тетяна Олександрівна Абріїмова

(;

відділ абонемента

Упорядник видання Віра Анатоліївна Піскун

e-mail: *****@***;

Наші адреси:

в

дирекція, відділ наукової інформації та бібліографії, читальні зали, Інтернет-центр;

краєзнавчий відділ, відділ мистецтв, відділ літератури іноземноми мовами, патентно-технічний відділ; відділ періодики;

в