Єврорегіон "Нижній Дунай" як чинник стабільності, добросусідства і розвитку

На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів / За ред. С. Максименка, І. Студеннікова. – К.: Логос, 2000. – с.

ЄВРОРЕГІОН "НИЖНІЙ ДУНАЙ" ЯК ЧИННИК СТАБІЛЬНОСТІ, ДОБРОСУСІДСТВА І РОЗВИТКУ

Ігор СТУДЕННІКОВ (Одеса)

Віктор ТКАЧЕНКО (Одеса)

В останні роки поняття "регіон" міцно ввійшло в мовний обіг, стало майже повсякденним. І тепер у же нікого не дивує, коли, наприклад, замість словосполучення "Одеська область " чуємо: "Одеський регіон". Але мало хто при цьому замислюється над тим, що це не просто гра слів або данина модному захопленню насичувати нашу мову запозиченнями з іноземних. Поява в нашій лексиці цього поняття поряд з іншими відображає зміни, що відбуваються в українському суспільстві, зокрема процес децентралізації системи державного управління, передача на регіональний рівень низки управлінських повноважень, посилення ролі місцевого самоврядування. І якщо поняття "регіон " стало для нас звичним, то лише деякі фахівці зможуть нині відповісти на запитання: "Що таке ЄВРОРЕГІОН?".

Дати відповідь на це запитання, а також розповісти про участь Одеської області в діяльності сврорегіону "Нижній Дунай", про перспективи розвитки транскордонного співробітництва мають і намір автори цієї статті.

На початку липня 1997 р. у місті Ізмаїлі (Одеська область) відбулася зустріч Президента України Леоніда Кучми, Президента Республіки Молдова Петру Лучинськи і Президента Румунії Еміля Константинеску, яка завершилася підписанням Протоколу про тристороннє співробітництво між урядами України, Республіки Молдова і Румунії. Цей документ, а також Договір про добросусідство і співробітництво між Україною та Румунією створили основу для роботи, спрямованої на формування єврорегіопу "Нижній Дунай".

Після річної серйозної роботи з вивчення наїцональиііх законодавств трьох країн, визначення напрямків співробітництва було підготовлено Статут єврорегіону "Нижній Дунай". А 14 серпня 1998 р. у румунському місті Галац відбулося підписання угоди про його формування. До складу єврорегіопу ввійшли Одеська область із боку України, райони Вулканешти, Кагул і Кантемир із боку Молдови[1] і повіти Бреїла, Галац і Тульча з боку Румунії. Були затверджено і організаційну структуру єврорегіонг в такому вигляді:

· Рада єврорегіону — вищий орган управління; голова; віце-голова;

· комісії зі сфер діяльності;

· координаційний центр — адміністративний орган єврорсгіону "Нижній Дунай".

Головою єврорегіону "Ніжній Дунай" було обрано голову повітової ради Галацу (Румунія) Резвана Ангелуцу. Були обрані і віце-голови — голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький і голова виконавчого комітету району Кагул (Молдова) Васіле Владарчук.

До складу Ради єврорегіону ввійшли три представники Одещини: окрім Сергія Гриневеїіького, ще й заступник голови Одеської обласної ради Георгій Арибаджі та голова Ренійскої районної державної адміністрації Іван Буценко.

Основні документи і визначення понять

Що ж означає поняття ЄВРОРЕГІОН? Звернемося до Статуту "Нижнього Дунаю", де сказано так:"... форма прикордонного співробітництва між територіальними общинами або місцевими органами влади..., розташованими в прикордонній зоні, в якій Сторони беруть участь у загальних заходах, що проводяться відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права".

До речі, єврорегіони, як такі, є досить новою формою взаємовідносин між територіальними або місцевими общинами, яка виникла на Європейському континенті менше півстоліття тому, спрямованою, насамперед, на розвиток транскордонного співробітництва. Важливо пам'ятати, що в результаті створення єврорегіонів узагалі і єврорегіону "Нижній Дунай" зокрема, не виникають нові адміністративні утворення. Вони також не можуть підміняти собою існуючі форми міждержавних відносин, їхні органи управління не є наднаціональними і покликані здійснювати координуючі функції.

Чи мають єврорегіони які-небудь переваги відносно традиційних форм прикордонного співробітництва? Безперечно, що ТАК. Європейська Комісія вважає співробітництво в рамках єврорегіонів найкращою формою розвитку взаємовідносин між прикордонними територіями. Більш того, як показує практичний досвід, Європейська Комісія, з огляду на цей аспект, більш охоче виділяє фінансування для проектів, здійснюваних у рамках єврорегіонів. Істотним є і те. що для розвитку співробітництва в рамках єврорегіонів не потрібне прийняття спеціальної нормативно-правової бази на національному рівні. Легальна основа визначається чинними національними законодавствами і міждержавними угодами країн, чиї адміністративно-територіальні одиниці є членами єврорегіонів. Це значно спрощує розвиток економічних, культурних. міжетнічних зв'язків між прикордонними адміністративно-територіальними утвореннями держав.

Серйозну основу для розвитку співробітництва в рамках єврорегіонів створює ряд документів, прийнятих Радою Європи. Насамперед, це "Європейська рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво різноманітних об'єднань і органів територіальної влади" (Мадрид, 21 травня 1980 р.), "Європейська Хартія місцевого самоврядування" (Страсбург. 15 листопада 1985 р.), "Декларація про транскордонне співробітництво", прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 6 листопада 1989 р. із нагоди 40-річчя з дня заснування Ради Європи, "Віденська декларація глав держав і урядів — членів Ради Європії" (Відень, 9 жовтня 1993 р.), а також Додатковий Протокол до рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво (9 листопада 1995 р.). Необхідно також згадати "Пакт стабільності в Європі", прийнятий у Парижі 21 березня 1995 р. міністрами закордонних справ 52 держав-членів ОБСЄ, де відзначається важливість ефективного використання потенціалу транскордонного співробітництва для розвитку свободи особи, ідей, добробути і послуг в економічній, культурній, адміністративній і гуманітарній сферах.

Відзначимо, що під транскордонним співробітництвом Європейська Спілка розуміє сусідське співробітництво у всіх сферах життєдіяльності людей, здійснюване через кордон між двома територіями, регіонами або місцевими органами влади, або якою іншою владою в прикордонних регіонах.

Особливо хочемо звернути увагу читачів і на такий аспект. Транскордонне співробітництво в рамках єврорегіонів не несе політичних функцій і не є формою здійснення зовнішньої політики держав. Проте його розвиток і формування єврорегіонів слід розглядати як додатковий чинник стабільності на Європейському континенті, інструмент для досягнення порозуміння між народами і розвитку добросусідських взаємин між сусідніми країнами.

Два етапи і перші реальні кроки

У становленні та розвитку транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону "Нижній Дунай" дотепер можна виділити три етапи.

Перший етап полягав у роботі з установлення контактів між місцевими органами влади, визначення перспектив і умов співробітництва. Він охоплює період як до правового оформлення взаємовідносин між учасниками єврорегіону "Нижній Дунай", так і становлення роботи з налагодження транскордонного співробітництва вже безпосередньо в його рамках. Завершенням цього етапу можна вважати формування організаційної структури єврорегіону.

На другому етапі важливе місце було відведено визначенню кола загальних проблем, пошуку точок дотику інтересів учасників, напрямків співробітництва між ними. На сьогодні у складі єврорегіону "Нижній Дунай" — п'ять адміністративно-територіальних одиниць, які представляють Україну, Республіку Молдова і Румунію.

Відповідальність за координацію діяльності сторін і підтримка зв'язків між ними покладена на Координаційний центр.

У рамках єврорегіону сформовані дев'ять комісій:

· з регіонального розвитку;

· з питань економіки, торгівлі і туризму;

· з питань транспорту і комунікацій;

· з демографії;

· з освіти, науки, дослідницької діяльності, культури, охорони здоров'я і спорту;

· з гармонізації нормативних документів, що відносяться до місцевої компетенції;

· із захисту навколишнього середовища;

· із фінансового аудиту;

· з ліквідації наслідків стихійних лих і боротьбі з організованою злочинністю.

Відзначимо, що перші п'ять комісій очолюють представники Одеської області. У період із вересня 1998 р. по квітень 1999 р. було проведено ряд засідань комісій єврорегіону. У результаті було визначено основні напрямки співробітництва, серед найбільш значимих — в галузі транспорту і комунікацій, в торгівлі і розвитку виставкової діяльності, з боротьби з організованою злочинністю, з регіонального розвитку, екології і природоохорони.

Приміром у сфері транспорту і комунікацій було досягнуте порозуміння з таких питань, як розвиток поромного сполучення між Україною і Румунією шляхом відкриття переправи типу РО-РО між містами Рені (Україна) і Галац (Румунія); завершення розробки документації для організації поромного сполучення між пунктами Тульча (Румунія) — Рені (Україна) для вантажних перевезень, та Тульча - Ізмаїл для легкових автомобілів. Обговорювалося питання про перспективи створення поромної переправи Орлівка (Україна) — Ісакча (Румунія). Важливим є висновок про перспективність розвитку мережі мобільного зв'язку за участю операторів України, Румунії і Молдови. На завершальній стадії знаходиться робота з відкриття поромної автомобільної переправи Рені-Галац, що дозволить значно скоротити час проходження прикордонних і митних формальностей, а також зменшити витрати громадян, які дістаються в обидві сторони автотранспортом.

Найбільш гострими проблемами будь-якого прикордонного регіону є незаконна міграція, контрабанда товарів і заборонених вантажів, організація взаємодії між правоохоронними органами. Для визначення конкретних заходів, спрямованих на розв'язання цього кола питань, 14-15 жовтня 1998 р. у румунському місті Бреїла відбулося засідання підкомісії з боротьби з організованою злочинністю, де Одеська область була представлена керівниками управління з координації діяльності правоохоронних органів, військових структур і оборонно-мобілізаційної роботи Одеської облдержадміністрації, управління Служби безпеки України в Одеській області, штабу Південного напрямку прикордонних військ України, управління МВС в Одеській області.

Важливою є також робота зі створення системи взаємного оповіщення про виникнення техногенних аварій і стихійних лих.

Одним із найперспективніших напрямків транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону "Нижній Дунай" варто розглядати розвиток економічних зв'язків і торгівлі. Саме цьому була покликана сприяти виставка румунських товарів і послуг, яка відбувалася у грудні 1998 р., у результаті якої укладено ряд взаємовигідних контрактів між представниками українських і румунських ділових кіл. На актуальності активізації діяльності з розвитку торгових взаємин у рамках єврорегіону "Нижній Дунай" мав бути зроблений додатковий акцент у світлі зустрічі в кінці травня 1999 р. у Києві Президентів України і Румунії Леоніда Кучми та Еміля Константинеску, у ході якої відзначалося значне падіння в останні роки товарообігу між двома країнами.

Загальновизнаний факт: у більшості випадків для розв'язання проблеми відновлення екологічної рівноваги в тому або іншому регіоні недостатньо зусиль на рівні окремих країн. Особливо гостро це відчувається у несприятливих економічних умовах. І тут на перше місце виходить налагодження транскордонного співробітництва в сфері екології і охорони природи. Вже сьогодні розробляються спільні програми в галузі збереження довкілля. Вивчається питання про доцільність і можливість підписання окремого Протоколу про співробітництво між учасниками єврорегіону "Нижній Дунай" у цій сфері й створенні спільними зусиллями транскордонного заповідника в дельті Дунаю під егідою Ради Європи. Партнери по єврорегіону — Одеська область і повіт Галац — провели роботу із залучення фінансової допомоги по лінії програм TACIS і PHARE з метою реалізації проекту відновлення екологічного балансу придунайських озер, розробка якого ведеться Регіональним бюро реконструкції і розвитку Одеської обласної ради і комісією з питань охорони навколишнього середовища єврорегіону "Нижній Дунай".

Значна увага приділяється налагодженню культурного обміну, розвитку міжетнічних контактів. У цьому напрямку планується посилити роботу зі зміцнення зв'язків з етнічними українцями, які мешкають у прикордонних повітах Румунії, що має почати реалізовуватися на практиці з надання допомоги українській діаспорі в створенні центрів української культури в повіті Тульча. Учителі українських шкіл Румунії підвищуватимуть свою кваліфікацію в одеських навчальних закладах.

25-28 червня 1999 р. у місті Галац у рамках єврорегіону "Нижній Дунай" було проведено міжетнічній культурний форум, де Одеську область репрезентували майже 300 діячів науки і культури, зокрема фольклорні колективи.

Невикористані можливості й плани з їх реалізації

13 травня 1999 р. в управлінні зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Одеської облдержадміністрації відбулася розширена нарада за участю голів і членів комісій єврорегіону "Нижній Дунай", Регіонального бюро реконструкції і розвитку Одеської облради, Центру регіональних досліджень і голови Одеської регіональної торгово-промислової палати, у ході якої було заслухано інформацію про роботу представників Одеської області в комісіях і Координаційному центрі, проаналізовано результати, дана загальна оцінка участі Одещини в діяльності єврорегіону "Нижній Дунай". Висновком стало те, що, незважаючи на ряд позитивних результатів. Одеська область далеко не повною мірою використовує наявні можливості для розширення участі в розвитку транскордонного співробітництва за програмами єврорегіону "Нижній Дунай". Також підкреслювалась необхідність розробки концепції участі нашої області в діяльності єврорегіону на новому етапі, що спиралася б на науково і практично обгрунтовані висновки про пріоритетні напрямки співробітництва, враховувала б наявний на Одещині потенціал для реалізації проектів у конкретних сферах, а також давала би рекомендації з практичного використання наявних схем залучення фінансової допомоги по лінії Європейської Комісії. Цей висновок було підтримано і Колегією при голові Одеської облдержадміністрації, засідання якої відбулося 18 травня 1999 р.

Основа для розробки такої стратегії є. Це і практичні напрацювання членів комісій та Координаційного центру єврорегіону; і досвід Регіонального бюро реконструкції і розвитку Одеської облради у сфері залучення фінансових ресурсів по лінії Європейської Комісії; і прямі контакти Центру регіональних досліджень з Агентством регіонального розвитку повіту Галац, також Агентством регіонального розвитку Південно-Східного регіону розвитку Румунії, завдяки яким налагоджено канал обміну інформацією про найбільш перспективні сфери співробітництва. Більш того,— почасти така робота вже ведеться в рамках розробки регіональної Комплексної програми соціально-економічного розвитку Придунайського регіону, здійснюваної Центром регіональних досліджень на підставі розпорядження Одеської облдержадміністрації. Один із розділів програми буде присвячено питанням розвитку транскордонного співробітництва по лінії єврорегіону "Нижній Дунай". Такий етап має характеризуватися початком здійснення спільних з партнерами проектів, активним залученням до цього процесу підприємств і господарств Одещини, представників малого і середнього бізнесу, установ науки і культури, громадських організацій. Істотний вплив на активізацію діяльності в цьому напрямку підприємств усіх форм власності можуть зробити Одеська регіональна торгово-промислова палата, регіональне відділення Української Спілки промисловців і підприємців, Одеський міський бізнес-центр.

Спільними зусиллями слід домагатися якомога повнішої реалізації завдань, поставлених при входженні Одеської області до складу єврорегіону "Нижній Дунай", а саме:

• досягнення гармонійного і збалансованого соціально-економічного розвитку прикордонних районів області;

• розв'язання проблем у природоохоронній сфері;

• підвищення рівня зайнятості і соціального захисту населення;

• створення умов для підвищення рівня і якості життя насамперед у південно-західній частині Одеської області;

• здійснення кроків з інтеграції транспортної інфраструктури області в єдину мережу європейських транспортних коридорів;

• формування єдиного культурного простору в Придунайському регіоні;

• розвиток контактів і надання допомоги товариствам і асоціаціям етнічних українців, які мешкають у прикордонних з Одещиною регіонах Румунії і Республіки Молдова;

• налагодження взаємодії в роботі прикордонних і митних органів, а також у сфері боротьби з організованою злочинністю, попередження і ліквідації наслідків стихійних лих і техногенних катастроф.

У серпні 2000 р. виповниться два роки від часу створення єврорегіону "Нижній Дунай". Успіх подальшого розвитку співробітництва в його рамках багато в чому залежить від того, наскільки скоординовано і грамотно партнери зуміють підійти до вироблення єдиної стратегії розвитку співробітництва, врахувавши при цьому досвід функціонування інших єврорегіонів — Карпатского і "Буг", а також прийнявши до уваги спробу створити нові механізми транскордонного співробітництва по лінії єврорегіону "Верхній Прут", організаційне формування якого знаходиться на завершальному етапі.

Використана література

1. Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями. Страсбург, 9 листопада 1995 р.

2. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями. Мадрид, 21 травня 1980р.—Текст українською мовою. Рада Європи.

3. Звіт про участь делегації Одеської області в засіданні підкомісії по боротьбі з організованою злочинністю єврорегіону "Нижній Дунай". Бреїла, 14-15 жовтня 1998 р.

4. Протоколи комісій єврорегіону "Нижній Дунай": з економіки, торгівлі і туризму (16 вересня 1998р., 12 грудня 1998р., 24 березня 1999р.), з транспорту і комунікацій (16 вересня 1998 р., 24 березня 1999 р.), з фінансового аудиту (16 вересня 1998 р.), з ліквідації наслідків стихійних лих і боротьбі з організованою злочинністю (16 вересня 1998 р.), з регіонального розвитку (16 вересня 1998 р.), з демографії (8 жовтня 1998 р., 24 березня 1999 р.), з освіти, науки, культури, охорони здоров'я і спорту (16 квітня 1999 р.).

5. Справка с предложениями относительно борьбы с преступностью в рамках еврорегиона "Нижний Дунай". МВД Румынии, Инспекторат полиции уезда Галац, 21.10.1998г.

6. Статут Єврорегіону "Нижній Дунай".

7. Угода про формування Єврорегіону "Нижній Дунай". Галац, 14серпня 1998 р.

8. Economic Transformation in the Carpathian Euroregion. Report. Rzeszow, 19 р.

9. Vienna Declaration. Vienna, 9 October 1993. http://www. coe. fr/eng/std/viennad. htm

10. Прикордонне співробітництво між країнами Центральної Європи. Приклад Карпатського Єврорегіону / Будівництво нової Європи: прикордонне співробітництво у Центральній Європі. За ред. В. Гудака. Ужгород, "Закарпаття". 1997. С. 105-111.

11. Ілько І.. Палінчак М.. Карпатський єврорегіон як модель регіонального співробітництва у Центральній і Східній Європі. Ужгород, 1998. 43с.

12. Правові аспекти прикордонного співробітництва / Будівництво нової Європи: прикордонне співробітництво у Центральній Європі. За ред. В. Гудака. Ужгород, "Закарпаття", 1997. С. 47-84.

13. Прикордонне співробітництво як складова частина європейського співробітництва та інтеграції /Там же. С. 24-46.

14.Illes, Ivan. The Carpathian (Euro)Region. Europaisches Zentrum fur Foderalismus-Forschung. Occasional Papers Nr.6. Tubingen, 19р.

Додаток

ДЕЯКІ ЗВЕДЕНІ ДАНІ

по адміністративно-територіальних одиницях, що входять до складу єврорегіону "Нижній Дунай"

Загальні дані

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРИАЛЬНА ОДИНИЦЯ	ТЕРИТОРІЯ (КМ2)	НАСЕЛЕННЯ	ЩІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЧОЛ./КМ2
Одеська область (Україна)	33 300	2	76
Повіт Бреїла (Румунія)	4724		82
Повіт Галац (Румунія)	4466	643017	144
Повіт Тульча (Румунія)	8443	266346	31,5
Повіт Кагул (Респ. Молдова)	2 388,5		79,5

Демографічні показники

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРИАЛЬНА ОДИНИЦЯ	НАРОДЖУВАНІСТЬ	ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ
Одеська область (Україна)	8.4	-5.8
Повіт Бреїла (Румунія)	9,7	-1,3
Повіт Галац (Румунія)	11,4,	1,7
Повіт Тульча Румунія)	10,5	-0.9

На момент підготовки цієї публікації зведені дані по повіту Кагул були відсутні.

Національний склад населення

ЕТНІЧНА ГРУПА	Одеська обл.	Повіт Бреїла	Повіт Галац	Повіт Тульча	Повіт Кагул
Українці	1			3 847	14 30,4
Росіяни	719000	2 359*	333*	20 434*	14 991
Молдавани	144300
Румуни	5 200	396779	635933	236224
Болгари
Євреї	69 700				312
Греки	1 700	355	272	764
Вірмени	1 800	14	18	36
Турки		126	68	3 390
Татари	3 700	7	15	174
Роми (цигани)	3800	4216	6378	1 477	305
Гагаузи	27 300				23632

* Маються на увазі росіяни-ліповани

Конфесійний склад населення*

КОНФЕСІЯ	Одеська обл.	Повіт Бреїла	Повіт Галац	Повіт Тульча	Повіт Кагул***
Православні**
Католики (Рим.)	1 510	1 242	2463	5075
Греко-католики	280	140	291	63
Адвентисти	1 826	786	2215	817
П'ятидесятники	5700	485	1 989	619
Старообрядці	1 950	1 563	64	185
Іудеї	1 900
Мусульмани	565	144	104	19

* Дані. наведені в цій таблиці, приблизні. Зокрема по Одеськії області вони відбивають приблизну картину щодо кількості прихожан (православні, католики) і членів релігійних обшин.

** У даному випадку надається інформація стосовно прихожан православних храмів без розподілу на прибічників УПЦ Московського патріархату і УПЦ Київського патріархату.

*** На момент підготовки цієї публікації дані були відсутні.

Охорона здоров'я (за даними 1997 р.)

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРИАЛЬНА ОДИНИЦЯ	КІЛЬКІСТЬ ЛІКАРНЯНИХ ЛІЖОК (НА 1000 ЧОЛ.)	КІЛЬКІСТЬ ЧОЛОВІК НА 1 ЛІКАРЯ	КІЛЬКІСТЬ ЧОЛОВІК НА 1 МЕДПРАЦІВНИКА
Одеська область (Україна)	4,6	214	99
Повіт Бреїла (Румунія)	6,9	810	190
Повіт Галац (Румунія)	6.1	998	216
Повіт Тульча Румунія)	5,9	942	198
Повіт Кагул (Респ. Молдова)	7,4		2783

Рівень безробіття серед працездатного населення у відсотках (заданими 1997 р.)

АД. МІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРИАЛЬНА ОДИНИЦЯ	КІЛЬКІСТЬ БЕЗРОБІТНИХ ВІДНОСНО ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ (%)
Одеська область (Україна)	0,87
Повіт Бреїла (Румунія)	13,5
Повіт Галац (Румунія)	8,2
Повіт Тульча (Румунія)	9,4
Повіт Кагул (Респ. Молдова)	1,6

Коментар

Вважаємо за доцільне зробити деякі пояснення щодо окремих фактів і даних, наведених у цьому додатку. Більшою мірою це стосується деяких аспектів політики регіонального розвитку Румунії та її інституційних засад. Як уже було зазначено, повіти Бреїла, Галац і Тульча, які входять до складу єврорегіону "Нижній Дунай", разом з повітами Бузеу, Вранча та Констанца утворюють Південно-Східний регіон розвитку Румунії. Відповідно до Закону про регіональний розвиток у Румунії[2], "регіони розвитку не є адміністративно-територіальними одиницями і юридичними особами" (Ч. 2, ст. 4, п. 2), а їх "формування... відбувається шляхом підписання конвенції представниками повітових рад... "(Ч. 2, ст. 5, п. 1). Цей Закон зазначає, що "регіони розвитку... стануть основою для розробки політики регіонального розвитку" (Ч. 2, ст. 5. п. 2).

У ''Зеленій книзі з політики регіонального розвитку в Румунії"[3] зазначено, що регіони розвитку мають вважатися базовими одиницями для регіональної політики; також поділено процес їх формування на два етапи: "по-перше, ідентифікація сусідніх повітів зі схожими економічними чиї соціальними профілями; по-друге, перегрупування схожих регіонів у регіони розвитку за їх функціональними ознаками; визначення субрегіонів з особливими проблемами розвитку (аграрні, індустріальні, природоохоронні та інші.) як території пріоритетного розвитку". Наприклад, Південно-Східний регіон розвитку, згідно з "Зеленою книгою", розподілений на два субрегіони. До першого віднесені повіти Бреїла, Галац, Тульча і Констанца, до другого — повіти Бузеу та Вранча. До того ж, другий субрегіон має бути визначений як територія пріоритетного розвитку. Загалом територія Румунії розподілена на 8 регіонів розвитку, при тому, що за адміністративно-територіальним розподілом існують 42 одиниці (включно з агломерацією Бухарест), які утворюють рівень, наступний за національним.

Щоб запобігти можливій плутанині, вважаємо за доцільне визначитися із поняттям "регіон". Регіон — це територіальне утворення, встановлене, згідно з законодавством, нарівні, який є нижчим після державного і наділене правом політичного самоврядування. Регіон визнаватиметься нарівні конституції або законодавства, яке гарантує його автономію, самобутність, владні повноваження та організаційну структуру.”[4]

Закон про регіональний розвиток у Румунії також визначає територіальні структури для регіонального розвитку. На рівні регіону розвитку це є рада регіонального розвитку; агентство регіонального розвитку; фонд регіонального розвитку.

З цього переліку нас цікавлять агентства регіонального розвитку (АРР), як інституції, що беруть безпосередню участь в утвердженні транскордонного співробітництва. У цьому випадку йдеться про Агентство регіонального розвитку Південно-Східного регіону розвитку та Агентство регіонального розвитку повіту Галац. Перш за все, стаття 7 зазначеного Закону визначає, що "агентства регіонального розвитку є неурядовими, безприбутковими громадськими організаціями і юридичними особами, які діють у сфері регіонального розвитку". Стаття 8 визначає їх головні функції:

а) розробляють і пропонують для затвердження радам регіонального розвитку стратегії цього розвитку і плани використання фондів;

б) виконують програми регіонального розвитку і плани використання фондів відповідно до рішення, затвердженого радами;

в) спільно з місцевими або повітовими радами визначають несприятливі зони в рамках регіону розвитку і, зокрема, направляють необхідні документи до Національного агентства регіонального розвитку і Національної ради регіонального розвитку;

г) спільно з місцевими або повітовими радами, або, у разі потреби, із фізичними і юридичними особами з приватним або державним капіталом, що інвестують несприятливі зони, забезпечують спеціальну технічну присутність;

д) подають національному агентству регіонального розвитку пропозиції щодо фінансування затверджених проектів з коштів Національного фонду регіонального розвитку.

Агентства виконують також інші функції. На кілька слів заслуговує Агентство регіонального розвитку повіту Галац. На відміну від АРР Південно-Східного регіону розвитку, яке було створене на вимогу вказаного Закону, Галацьке АРР було засновано ще 1993 р. у результаті трансформації Фундації сприяння приватним малим та середнім підприємствам, і вважається таким, що має найбільший досвід у діяльності з регіонального розвитку. Його засновниками є Повітова Рада, Префектура, університет і Торгова палата Галацу. Галацьке АРР подає успішний приклад плодотворного поєднання можливостей влади, наукових. бізнесових і громадських кіл у розв'язанні проблем регіонального розвитку.

Обсяг нашої публікації не дає можливості більш детально зупинитися на досвіді діяльності АРР в Румунії. Однак ми вважаємо за необхідне підкреслити, що ця частина коментаря має розглядатися не тільки як інформаційна, але і як змістова з огляду на те, що, по-перше, маємо справу з прикладом здійснення реформи в сфері регіональної політики, яка відповідає вимогам Європейського Союзу з точки зору перспектив вступу Румунії до нього. По-друге, як уже було сказано, згадані АРР — Південно-Східного регіону розвитку і Галацьке — мають безпосереднє відношення до транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону "Нижній Дунай" і повинні розглядатися як важливі партнери по інший бік кордону при визначенні стратегії участі Одеської області в розвитку цього співробітництва.

Автори висловлюють глибоку вдячність координатору єврорегіону "Нижній Дунай" від Одеської області Георгієві Бабаяну за надані документальні матеріали.

[1] У результаті адміністративної реформи, проведеної в Республіці Молдова, на основі вказаних районів був сформований повіт Кагул, який вважається їх правонаступником у структурі єврорегіну "Нижній Дунай" у відповідності з Гл. 3. п. 4 його Статуїу.

[2] Закон про регіональний розвиток у Румунії (18 липня 1998 р. № 000) був затверджений обома палатами Парламенту Румунії-Палатою Депутатів (18 червня 1998р.) і Сенатом (6 липня 1998 р.) - на підставі положень Конституції Румунії.

[3] Див.:Regional Development Policy in Romania. Green Paper. – Romanian Government and European Commission. Phare Programme, 1997. - Р.Р. 32-39.

[4] Declaration of the Assembley of European Regions on Regionalism in Europe. – Basel, 4th December 1996. Art. 1 §§ 1, 2. Р. 2.