РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 000/2005
від 27 квітня 2005 року
що надає дозвіл на спеціальну ідентифікаційну систему для тварин великої рогатої худоби, які утримуються для культурних та історичних цілей у затверджених приміщеннях, як передбачено Регламентом (ЄС) № 1760/2000 Європейського Парламенту і Ради
(Текст, дотичний ЄЕП)
КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,
Беручи до уваги Регламент (ЄС) № 000/2000 Європейського Парламенту і Ради від 17 липня 2000 року, що встановлює систему ідентифікації та реєстрації тварин великої рогатої худоби та щодо маркування яловичини і продукції з яловичини, та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 000/97 ([1]), та, зокрема, у третій підпункт статті 4(1) та вступну фразу пункту (а) статті 10 зазначеного Регламенту,
Оскільки:
(1) Регламент (ЄС) № 000/2000 передбачає, що кожна держава-член має встановити ідентифікаційну систему для тварин великої рогатої худоби, яка включає кілька ідентифікаційних та реєстраційних елементів. Зокрема, ним передбачається, що усі тварини у господарствах, що народилися після 31 грудня 2007 року, або призначені для торгівлі у межах Співтовариства після 1 січня 1998 року та, для тварин у господарствах у Чеській Республіці, Естонії, Кіпрі, Латвії, Литві, Угорщині, Мальті, Польщі, Словенії чи Словаччині, що народилися після дати приєднання або призначені для торгівлі у межах Співтовариства після цієї дати, що такі тварини будуть ідентифіковані вушною биркою, затвердженою компетентним органом, яка прикріплюватиметься на кожне вухо («затверджені вушні бирки»). Також ним передбачено, що такі бирки повинні мати однаковий унікальний ідентифікаційний код («унікальний ідентифікаційний код»), що уможливлює ідентифікувати кожну тварину індивідуально разом з господарством, у якому вона народилася.
(2) Регламентом (ЄС) № 000/2000 також передбачено, що тварини великої рогатої худоби, що при значені для культурних і спортивних подій (за винятком ярмарків та виставок) можуть, окрім вушних бирок, бути ідентифіковані в ідентифікаційній системі, яка надає еквіваленті гарантії та дозволена Комісією.
(3) Регламент Комісії (ЄС) № 000/1999 від 17 грудня 1999 року, що затверджує систему ідентифікації для буйволів, що призначені для культурних і спортивних подій ([2]), встановлює положення для таких буйволів, що зареєстровані у племінних книгах визначених організацій. Однак, зазначений Регламент застосовується лише до певних порід буйволів та організацій у певних державах-членах.
(4) У зв’язку з цим вважається належним ухвалити окремий Регламент, щоб встановити спеціальну ідентифікаційну систему для тварин, які визнаються компетентним органом як такі, що утримуються для культурних та історичних цілей («тварини») у приміщеннях, які затверджені з такою метою таким органом («приміщення»).
(5) Спеціальна ідентифікаційна система повинна у відповідності до Регламенту (ЄС) № 000/2000 передбачати відступи лише для використання та зняття вушних бирок. Цей Регламент, отже, повинен бути ухвалений без порушення інших положень Регламенту (ЄС) № 000/2000.
(6) Шляхом часткового відступу від Регламенту (ЄС) № 000/2000, є належним передбачити, що затверджені вушні бирки можуть зніматися без дозволу компетентного органа, але під його контролем, після того, як тварини переміщуються до приміщень, та що такі вушні бирки не потрібно надягати на тварин, які народилися у таких приміщеннях. У обох випадках тварини повинні бути марковані спеціальними засобами ідентифікації. Затверджені вушні бирки повинні надягатися на тварин, коли вони переміщуються із затверджених приміщень або повинні супроводжувати їх, коли вони переміщуються безпосередньо до інших приміщень.
(7) Заходи, передбачені цим Регламентом, відповідають висновку Європейського Комітету сільськогосподарської підтримки і гарантійного фонду,
УВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:
Стаття 1
Предмет
Цей Регламент встановлює правила стосовно спеціальної ідентифікаційної системи для тварин великої рогатої худоби, що визнані компетентним органом як такі, що утримуються для культурних та історичних цілей («тварини») у приміщеннях, затверджених з такою метою компетентним органом («приміщення»).
Стаття 2
Зняття та застосування вушних бирок, передбачене першим підпунктом статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 000/2000
1. Утримувач тварини повинен повсякчас мати у розпорядженні дві вушні бирки, затверджені компетентним органом у відповідності до першого підпункту статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 000/2000 («затверджені вушні бирки»).
2. Шляхом часткового відступу від статті 4(5) Регламенту (ЄС) № 000/2000, якщо тварини переміщуються до приміщень, затверджені вушні бирки можуть зніматися з тварин без дозволу на це компетентним органом, але під його контролем, за умови, що не пізніше моменту зняття затверджених вушних бирок тварини маркуються засобами ідентифікаційної системи, обраної компетентним органом у відповідності до статті 3(1) цього Регламенту.
3. Шляхом відступу від першого підпункту статті 4(2) Регламенту (ЄС) № 000/2000, якщо тварини народилися у приміщеннях, застосування до них вушних бирок не є обов’язковим за умови, якщо не пізніше 20 днів від моменту народження вони будуть марковані засобами ідентифікації, обраними компетентним органом у відповідності до статті 3(1) цього Регламенту.
4. Перед тим, як тварини залишають приміщення, затверджені вушні бирки мають бути надягнуті на тварин.
Однак, якщо тварини переміщуються безпосередньо до інших приміщень, зазначених у статті 1, у тій сам державі-члені, достатньо, щоб затверджені вушні бирки супроводжували тварин під час переміщення.
Стаття 3
Засоби ідентифікації
1. Тварини повинні бути ідентифіковані унікальним ідентифікаційним кодом, передбаченим у першому підпункті статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 1760/2000. Такий код має міститися у одному з таких засобів, використання яких буде визначено компетентним органом:
(a) дві пластикові або металічні вушні бирки;
(b) одна пластикова або металічна бирка разом із нанесенням тавра;
(c) татуювання; або
(d) електронний ідентифікатор, поміщений до рубцевого болюсу.
2. Шляхом часткового відступу від частини 1, компетентний орган може вирішити про те, що тварини будуть ідентифіковані засобами електронного ідентифікатора у формі ін’єкційного транспондера, передбачивши, що тварини, ідентифіковані таким способом, не потраплять до харчового ланцюга.
Стаття 4
Спеціальний реєстраційний код
Компетентний орган надає кожному приміщенню спеціальний реєстраційний код.
Такий код має бути зареєстрований у національний комп’ютеризованій базі даних для тварин великої рогатої худоби, передбаченої у статті 5 Регламенту (ЄС) № 000/2000.
Стаття 5
Цей Регламент набуває чинності на третій день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Цей Регламент є обов’язковим у повному обсязі та прямо застосовується в усіх державах-членах.
Учинено в Брюсселі 27 квітня2005 року.
Від Комісії
МаркосКІПРІАНУ
Член Комісії
_______________
([1]) ОВ L 204, 11.8.2000, с. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 2003 року.
([2]) ОВ L 326, 18.12.1999, с. 16.
