Совместная собственность

Елена ЧУЕВА,

частный нотариус, г. Харьков

Совместная собственность

Вопрос реализации права совместной собственности субъектами права «будоражит наши ряды» с момента вступления в силу нового Гражданского кодекса (далее – ГК). Наличие в ГК норм о разделе или выделе доли в праве на совместное имущество из общей собственности путем заключения договора, с одной стороны, дало возможность сторонам обойтись без судебной процедуры при решении данного вопроса в случае отсутствия спора между сособственниками, с другой стороны, повергло ряды нотариусов в некое замешательство, поскольку вышеуказанный договор для его действительности должен быть обязательно нотариально удостоверен, а вот практики применения данных норм в Украине нет. Инструкция о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины (далее – Инструкция) дает лишь поверхностное разъяснение по данному вопросу, указывая нотариусу, какие документы потребовать от сторон при нотариальном удостоверении данных договоров. При этом некоторые практики не понимают последствий реализации отношений, вытекающих их вышеуказанных договоров. Попробуем порассуждать на заданную тему, проследив правовые последствия заключения договоров о разделе общего имущества или выделе доли из общего имущества. Причем, хочу предупредить, что я лишь довожу свои рассуждения коллегам на заданную тему, аргументировав их. Будет приятно услышать и другие мнения на этот счет.

Итак, собственность двух и более лиц на определенный объект является общей собственностью. Закон различает два вида совместной собственности: без указания долей (общая совместная) и с указанием долей (общая долевая). Причем прерогатива явно отдается последней. Именно долей в праве общей долевой собственности может распорядиться совладелец в случае отчуждения не целого объекта. Специфика же общей совместной собственности заключается в том, что всем совладельцам принадлежит весь объект, и распорядиться таким объектом можно лишь с взаимного согласия всех сособственников. В случае общей совместной собственности регистрация права собственности, как правило, происходит на одно лицо, при этом подразумевается наличие сособственника, без согласия которого невозможно совершение каких-либо действий по управлению, распоряжению или владению данным имуществом (за исключением случаев с приватизацией жилья, где документ о праве собственности выдается на имя всех сособственников). Ярким примером данных правоотношений являются отношения права собственности супругов или лиц, проживающих одной семьей (ст. 60, ст. 74 Семейного кодекса, п. 3 ст. 368 ГК). Общая совместная собственность может возникнуть вследствие совместного труда членов семьи (ч. 3 ст. 368 ГК), а также в случае приватизации жилья (п. 2 ст. 8 Закона Украины «О приватизации государственного жилого фонда»). В других случаях общая собственность является долевой, даже если в договоре (порождающем право собственности на объект) размер доли прямо не указан (доли считаются, пока не доказано иное). Хотя возможен случай установления договором режима общей совместной собственности на объект между физическими и/или юридическими лицами. Так, по договору простого общества, как правило, возникает общая долевая собственность на результат совместной деятельности, но не будет противоречием закону, если стороны таким договором установят режим общей совместной собственности на данное имущество, лишь бы этот пункт договора не противоречил сути отношений между сторонами.

В свою же очередь общая совместная собственность не может трансформироваться в общую долевую без соответствующего соглашения сторон. Поскольку в данном гражданско-правовом отношении участвуют не менее двух лиц, то, безусловно, такой сделкой будет договор (ч. 2 ст. 202 ГК). Проследим порядок определения доли в праве собственности на примере совместной собственности супругов. До момента вступления в силу Семейного кодекса (далее – СК) нотариусы, в случае взаимного желания супругов, выдавали одному из них, или обоим, свидетельство о праве собственности на долю в общем имуществе, таким образом, общая совместная собственность превращалась в общую долевую. На мой взгляд, нет препятствий и на сегодняшний день для выдачи таких свидетельств, поскольку нормы СК не стали регулировать по-другому данные отношения, а порядок выдачи свидетельств о праве собственности супругов был ранее предусмотрен и предусмотрен сегодня Законом Украины «О нотариате» и Инструкцией. Хотя бытует мнение, что сегодня необходимо заключать договор об определении долей в общей собственности супругов, но данная тема не является целью рассмотрения данной статьи, и поэтому углубляться в нее не считаю необходимым. В любом случае нас рассудит новый Закон «О нотариате» или изменения к ныне действующему закону.

При подведении итога сказанному, напрашивается вывод, что либо отчуждается весь объект в целом, с согласия или при участии всех сособственников, либо – доля в праве собственности на совместное имущество, но перед отчуждением она (доля) должна быть определена путем заключения между сторонами договора.

Доля в праве собственности
и часть объекта

Зачастую в нотариальной практике встречаются документы, в частности, договоры, предметом которых является часть объекта, хотя, на самом деле, собственник владеет долей в праве собственности на имущество.

Исходя из положений ГК, каждый участник общей долевой собственности вправе владеть, пользоваться и распоряжаться долей в праве собственности на общее имущество, а никак не частью этого имущества. Данную формулировку можно увидеть в ч. 1 ст. 362 ГК, согласно которой именно доля в праве общей долевой собственности может являться предметом продажи. Доля в праве собственности и часть имущества – это принципиально разные понятия, и нельзя их отождествлять. Ведь никто не будет спорить, что любая квартира в многоквартирном жилом доме является частью этого дома, но не является долей в праве собственности, и все собственники квартир не являются между собой сособственниками, независимо от того, что и в таком объекте недвижимости есть места общего пользования, как то: лестничные пролеты, площадки, лифтовые шахты, подвальные и чердачные помещения. Наверное, ошибка закралась из-за похожего звучания вышеупомянутых понятий на украинском языке. Давайте сравним: «доля в праве собственности» – «частка у праві власності», а «часть объекта» – «частина об’єкта». Т. е., звучание обоих слов похожи, но они имеют совершенно разное значение.

Согласно Постановлению Пленума Верховного Суда Украины № 7 от 01.01.2001 года с последующими изменениями «О практике применениями судами законодательства, которое регулирует право частной собственности граждан на жилой дом», выдел в натуре долей жилого дома, который находится в общей долевой собственности, возможен, когда каждому совладельцу может быть выделена обособленная часть дома с самостоятельным входом. По аналогии рассматривался вопрос и с квартирами. Практика шла по тому пути, что раздел (выдел) квартиры возможен был лишь с оборудованием отдельного выхода. Значит, предметом раздела могли быть лишь квартиры, находящиеся на первых этажах многоквартирных домов. Однако, с принятием в 1997 году изменений в Закон Украины «О приватизации государственного жилого фонда» ситуация несколько изменилась. Ч. 1 ст. 2 указанного закона уточнила определение объектов приватизации, и наряду с отдельными квартирами обособленными предметами права собственности стали комнаты в квартирах, где проживают два и более нанимателей, т. е. комнаты в коммунальных квартирах. Исходя из положений данного закона, объектом приватизации является именно комната в квартире, а не доля в праве собственности на всю квартиру. Ведь наниматель, заключая договор найма, вселялся именно в конкретную комнату, собственно говоря, и прописывали (регистрировали) нанимателей и членов их семей, исходя из принципа проживания именно в конкретной комнате; подсобные помещения (санузел, коридор, кухня, кладовые и т. д.) передавались в общее пользование, соответственно у всех собственников возникала и обязанность участвовать в содержании данного объекта. На практике же с принятием изменений в указанный закон ситуация не изменилась. Фонд приватизации государственного жилого фонда как выдавал свидетельства о праве собственности на долю в праве собственности на квартиру (а не на комнату), так и продолжает выдавать их сейчас. При этом местные БТИ, изготавливая технические паспорта на предмет приватизации, красным кружочком обводят номер именно той комнаты, где проживает бывший наниматель, а с момента приватизации – собственник, констатируя тем самым факт, что все-таки предметом приватизации является именно комната в коммунальной квартире, а не доля в праве собственности на квартиру в целом. Возникает вполне логичный вопрос: зачем же в 1997 году в ч. 1 ст. 2 Закона Украины «О приватизации государственного жилого фонда» вносились изменения? Ответ очевиден – законодатель поменял объект приватизации, дав возможность собственникам комнат в коммунальных квартирах получить в собственность имущество, которое должно быть зарегистрировано как отдельный, самостоятельный объект недвижимого имущества. Именно регистрация таким образом имущества дает возможность собственнику свободной его продажи, передачи в ипотеку и т. д. Но хочу обратить внимание, что регистрация таким образом объектов права собственности возможна лишь в отношении квартир со статусом коммунальных.

Сделаем вывод: Доля в праве собственности на объект и часть объекта – это не тождественные понятия. Понятие «доля в праве собственности на объект» характеризуется наличием общей долевой собственности и, соотвественно, при распоряжении данной долей работает ст. 362 ГК о преимущественном праве покупки доли в совместной собственности сособственниками. Когда отчуждается часть объекта, то отчуждается отдельное, выделенное в натуре имущество, при этом какие-либо составные части такого объекта могут оставаться в общем пользовании собственников других частей (например, подсобные помещения, газовый котел, колодец и т. д.), но этот факт не делает собственников других частей строения сособственниками и, соответственно, не дает преимущественное право покупки указанного имущества.

Каким образом определить
обособленность объекта?

С советских времен обособленность объекта недвижимости определялась почтовым адресом. И на практике, если сособственники, согласно решению суда, совершали раздел совместного недвижимого имущества, то по факту вынесения данного судебного решения бывшие сособственники обращались в местные органы самоуправления, решением которых каждому объекту присваивался новый почтовый адрес, и, соответственно, каждый собственник получал свидетельство о праве собственности на свой обособленный, выделенный в натуре объект с отдельным почтовым адресом.

На сегодняшний день, с принятием Временного положения о порядке государственной регистрации прав собственности на недвижимость (далее – Временное положение) и Закона Украины «О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их ограничений» (далее – Закон № 1952), ситуация несколько изменилась. Хочу отметить, что Закон № 1952 вообще уходит от почтового адреса, ставя во главу идентификации недвижимости кадастровый номер объекта недвижимого имущества (см. ст. 25). Аналогично этот вопрос регулируется и Временным положением, однако, во главу идентификации объекта здесь поставлен регистрационный номер недвижимого имущества (см. п. 3.8), но нужно отметить, что ныне действующие правила при регистрации права собственности не уходят от почтового адреса. В подтверждение своих суждений также приведу п. 1.4. Порядка ведения Реестра прав собственности на недвижимое имущество (утвержден приказом Министерства юстиции Украины от 01.01.2001 года № 7/5), согласно которому регистрационная запись в реестре прав – это совокупность данных про один объект недвижимого имущества. В соответствии с п. 3.8 Временного положения, принятие регистратором решения о внесении регистрационной записи в Реестр прав сопровождается присвоением объекту регистрационного номера, который наряду с другими данными указывается в выписке о регистрации права собственности.

Исходя из Инструкции о порядке проведения технической инвентаризации объектов недвижимого имущества, утвержденной приказом Государственного комитета строительства, архитектуры и жилищной политики Украины № 000 от 01.01.01 года (далее – Инструкция по инвентаризации), один обособленный объект может состоять из нескольких строений – основных и вспомогательных. Причем на одном участке может быть несколько основных строений и несколько вспомогательных. Ярким примером такого комплексного объекта недвижимости может быть жилой дом с надворными постройками. Нам привычен термин «домовладение», т. е., объект, состоящий из нескольких жилых домов (основное строение) и хозяйственных построек (вспомогательные строения). Встречаются объекты, в состав которых входит несколько основных строений с разным целевым назначением, например, школа, на территории которой находиться дом для проживания учителя (чаще в сельской местности). Оба строения основные, но одно нежилое, второе жилое. Примером также может служить такой объект, как завод, на территории которого есть проходная, главный корпус, столовая, цеха, мастерские и т. д. Исходя из изложенного, можно сделать вывод, что при инвентаризации БТИ должно дать оценку объекту и зарегистрировать право собственности таким образом, чтоб продолжала существовать возможность нормального функционирования такой недвижимости в соответствии с ее целевым назначением.

Если собственник хочет выделить одно строение из комплекса строений и продать его как обособленный объект права собственности, то в этом случае необходимо обратиться к п. 6.1 Временного положения, согласно которому оформление права собственности на такое строение происходит с выдачей свидетельства о праве собственности органами местного самоуправления. Т. е., по факту выдачи свидетельства регистратор должен присвоить отдельный регистрационный номер этому строению, и только тогда будет продаваться обособленный объект, в противном случае собственник продает долю в праве собственности с определением порядка пользования.

Когда же недвижимое имущество находится в долевой собственности, и совладельцы хотят осуществить раздел этого имущества, то в договоре о разделе должны быть четко указаны помещения или строения, которые переходят в собственность каждого совладельца, а также описаны места общего пользования, которые невозможно разделить (подвальные помещения, чердак, санузлы, лестничные пролеты, коридоры и т. д.) и которые остаются в общем пользовании сторон, с указанием доли в пользовании, а одновременно и обязанность содержания этих помещений бывшими сособственниками.

По факту осуществления раздела или выдела регистратор обязан открыть новые разделы реестра прав и новые регистрационные дела, присвоив новые регистрационные номера вновь образовавшимся объектам (п. 4.3 Временного положения и ст. 22 Закона № 000).

Сделаем вывод: только регистрационный (в будущем – кадастровый) номер может идентифицировать обособленность объекта, соответственно по одному почтовому адресу может существовать несколько самостоятельных объектов недвижимого имущества.

Договор конкретного пользования –
раздел ли это?

На поставленный вопрос необходимо дать отрицательный ответ. Конечно же определение порядка пользования совместным имуществом и раздел общего имущества влекут совершенно разные юридические последствия. При заключении сособственниками договора о порядке владения и пользования общим имуществом происходит только четкое определение той части общего имущества, которым вправе пользоваться каждый сособственник, и такой договор не прекращает право общей долевой собственности. Согласно ч. 3 ст. 358 ГК каждый из сособственников имеет право на передачу ему во владение и пользование той части имущества, которая соответствует его доле в праве. В случае невозможности этого он имеет право требовать материальной компенсации от других сособственников.

Залог доли в праве – возможно ли это?

Если говорить о залоге движимого имущества, правоотношения по которому регулируются Законом Украины «О залоге», то, безусловно, в соответствии со ст. 6 указанного закона, залог доли в праве собственности невозможен. Поскольку после выдела этой доли в натуре, как указывает данная статья, прекращается совместная собственность, соответственно, в залог передается обособленное имущество. Иначе дело обстоит с ипотекой, т. е. с залогом недвижимого имущества. Инерция мышления привела нас к тому, что мы отказываем в удостоверении договоров ипотеки доли в праве собственности на недвижимое имущество. Хотя, в соответствии с требованиями ст. 6 Закона Украины «Об ипотеке», доля в праве собственности на общее недвижимое имущество может быть предметом ипотеки, но с согласия всех сособственников. Причем хочу отметить, что именно с согласия, т. е. сособственник, соглашаясь с передачей в ипотеку, тем самым не отказывается от права преимущественной покупки этой доли в случае возможной продажи предмета ипотеки в соответствии с условиями ипотечного договора (за исключением случаев продажи с публичных торгов).

В заключение хочу привести для обсуждения несколько проектов договоров, регулирующих отношения совместной собственности.

Проект 1

договору про порядок володіння та користування

житловим будинком без матеріальної компенсації

учасникам, частка яких у користуванні

не відповідає частці у праві власності

ДОГОВІР

Місто Харків, двадцятого травня дві тисячі шостого року.

Ми, що підписалися нижче, , ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, Уварова Любов Василівна, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, Савельєва Лариса Олегівна, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, та іївна, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, разом поіменовані СТОРОНИ або СПІВВЛАСНИКИ, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства України щодо недійсності правочинів, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, з метою встановлення порядку володіння та користування житловим будинком, у відповідності із ст. 358 Цивільного кодексу України, склали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Ми, , Уварова Любов Василівна, Савельєва Лариса Олегівна та іївна, є співвласниками житлового будинку, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Леніна, будинок 13 (тринадцять).

На земельній ділянці площею 436 кв. м. знаходиться житловий будинок літ. А-1, дерев’яний, обкладений цеглою, житловою площею 111,3 кв. м., загальною площею 178,7 кв. м.; та надвірні будівлі при ньому: дві літні кухні літ. Б, Р, три льохи літ. В, Г, О, вбиральня літ. Д, чотири сараї літ. З, К, Н, П, гараж літ. М, огорожа № 1–3, зливна яма № 4–6. При цьому самовільно збудовані дві літні кухні літ. Б, Р, гараж літ. М, прибудова літ. «а6», та самовільно переобладнане приміщення V із житлової в підсобне. Вищевказані данні містяться у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № , виданому 10.05.2006 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

1.2. Мені, Маренич Валентину Петровичу, належить на праві спільної часткової власності 3/8 (три восьмих) або 75/200 (сімдесят п’ять двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договорами купівлі-продажу, посвідченими державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори 22.09.1992 року за реєстровими №№ 4-4789, 4-4794, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 23.09.1992 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.3. Мені, Уваровій Любові Василівні, належить на праві спільної часткової власності 36/200 (тридцять шість двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори 17.07.1984 року за реєстровим № 3-1065, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 20.07.1984 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.4. Мені, Савельєвій Ларисі Олегівні, належить на праві спільної часткової власності 38/200 (тридцять вісім двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори 15.07.1991 року за реєстровим № 3-1689, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 25.07.1991 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.5. Мені, Паровій Галині Олексіївні, належить на праві спільної часткової власності 51/200 (п’ятдесят одна двохсота) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори 18.07.1987 року за реєстровим № 3-1598, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 27.07.1987 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.6. Згідно відомостей, викладених у витязі з реєстру права власності на нерухоме майно № , виданому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 10 травня 2006 року, вартість житлового будинку без урахування вартості самовільних будівель, прибудов та перебудов складає 66320 (шістдесят шість тисяч триста двадцять) гривень. Порядок володіння та користування житловим будинком цим договором встановлюється у відповідності з висновком, що виданий 10.04.2006 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 000 таким чином:

1.7.1. У володінні та користуванні находяться: підсобне приміщення V площею 13,5 кв. м, жила кімната 4-1 площею 14,9 кв. м., жила кімната 4-2 площею 18,0 кв. м. у житловому будинку А-1, ванна кімната 4-4 площею 3,8 кв. м., частина приміщення кухні 4-3 загальною площею 7,9 кв. м. прибудови «а», прибудови літ. «а5», льох літ. Г, зливна яма № 4, частина огорожі №№ 1, 2, 3 – загальною вартістю 22066 грн., що відповідає 66/200 (шістдесят шість двохсотих) або 33/100 (тридцять три сотих) ідеальній частці.

1.7.2. У володінні та користуванні Уварової Любові Василівни находяться: жила кімната 2-1 площею 12,1 кв. м, жила кімната 1-2 площею 14,8 кв. м. у житловому будинку А-1, кухня 1-3 площею 8, 4 кв. м. прибудови «а», ванна кімната 1-4 площею 2,2 кв. м. прибудови літ. «а4», тамбур літ. «а3», вбиральня літ. Д, два сараї літ. Н, К, льох літ. О, частина огорожі №№ 1, 2, 3 – загальною вартістю 14772 грн., що відповідає 44/200 (сорок чотири двохсотих) або 22/100 (двадцять дві сотих) ідеальній частці.

1.7.3. У володінні та користуванні Савельєвої Лариси Олегівни находяться: жила кімната 1-1 площею 12,1 кв. м, жила кімната 2-2 площею 14,7 кв. м. у житловому будинку А-1, кухня 2-3 площею 8,1 кв. м. прибудови «а», коридор 2-4 площею 1, 4 кв. м., вбиральня 2-5 площею 1, 5 кв. м., ванна кімната 2-6 площею 1,7 кв. м. прибудови літ. «а4», два сараї літ. П, ЗК, льох літ. В, зливна яма № 6, частина огорожі №№ 1, 2, 3 – загальною вартістю 18347 грн., що відповідає 56/200 (п’ятдесят шість двохсотих) або 28/100 (двадцять вісім сотих) ідеальній частці.

1.7.4. У володінні та користуванні Парової Галини Олексіївни находяться: жила кімната 3-1 площею 11,3 кв. м, жила кімната 3-2 площею 13,4 кв. м. у житловому будинку А-1, частина приміщення кухні 3-3 загальною площею 11,8 кв. м. прибудови «а», зливна яма № 5, частина огорожі №№ 1, 2, 3 – загальною вартістю 11135 грн., що відповідає 34/200 (тридцять чотири двохсотих) або 17/100 (сімнадцять сотих) ідеальній частці.

Примітка: укладання цього договору не змінює частки у праві власності співвласників на житловий будинок.

1.8. У результаті укладання цього договору частина житлового будинку, що знаходиться у користуванні співвласників Уварової Любові Василівни та Савельєвої Лариси Олегівни перевищує їх частку у праві власності на спільне майно. Але ми, та іївна, відмовляємося від матеріальної компенсації від Уварової Любові Василівни та Савельєвої Лариси Олегівни, право вимагати яку передбачено ст. 358 Цивільного кодексу України.

1.9. Ми, співвласники, цим договором встановлюємо, що самовільно збудована прибудова літ. «а6» та перебудова гаражу літ. М – вчинені Паровою Галиною Олексіївною, а самовільно перебудоване приміщення V, літня кухня літ. Б та збудована літня кухня літ. Р – вчинені Маренич Валентином Петровичем.

2. ДІЯ ЦЬОГО ДОГОВОРУ

2.1. Цей договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

2.2. Цей договір є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на житловий будинок.

2.3. Співвласники відповідно до своєї частки у праві власності зобов’язані брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.

3. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ІНШІ УМОВИ

3.1. Взаємовідношення сторін, що не врегульовані цим договором, регламентуються діючим законодавством України.

3.2. Всі зміни та доповнення до цього договору підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

3.3. Спори за цим договором вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при недосягненні домовленості – судом.

3.4. Сторони стверджують, що вчинення цього правочину не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

3.5. Сторони свідчать, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, не передана їм у власність.

3.6. Витрати за нотаріальне посвідчення цього договору несуть сторони порівну.

3.7. Цей договір складено у п’яти примірниках, один з яких зберігається у справах нотаріуса, а решта – видається сторонам.

Цей договір підлягає реєстрації в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»

ПІДПИСИ СТОРІН:

Посвідчувальний напис нотаріуса

Проект 2

договору про поділ нежитлової будівлі

ДОГОВІР

Місто Харків, шостого квітня дві тисячі шостого року.

Ми, що підписалися нижче, Смирнов Федір Петрович, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Жовтневої Революції, 19, кв. 25, та іївна, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Блюхера, 28, кв. 43, разом поіменовані СТОРОНИ, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства України щодо недійсності правочинів, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, з метою припинення спільної часткової власності, склали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Ми, Смирнов Федір Петрович та іївна, є співвласниками нежитлової будівлі літ. А-1, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Іванова, будинок 21 (двадцять один), загальною площею 568,9 кв. м.

1.2. Мені, Смирнову Федору Петровичу, належить на праві спільної часткової власності 43/100 (сорок три сотих) часток у праві власності на вищевказану будівлю, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу  М. 23.02.1998 року за реєстровим № 789, право власності на яку зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 24.02.1998 року за реєстровим 4576.

1.3. Мені, Приходько Марині Сергіївні, належить на праві спільної часткової власності 57/100 (п’ятдесят сім сотих) часток у праві власності на вищевказану будівлю, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івакіним В. М. 27.04.1999 року за реєстровим № 1759, право власності на яку зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28.04.1999 року за реєстровим 4576.

1.4. Згідно відомостей, викладених у витязі з реєстру права власності на нерухоме майно № 7 виданому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 2 квітня 2006 року, мається технічна можливість поділу вказаної нежитлової будівлі, вартість якої складає 66000 (шістдесят шість тисяч) гривень, і цей поділ проводиться у відповідності з цим витягом. Згідно з висновком, що мається у зазначеному витязі з реєстру права власності на нерухоме майно, можливий поділ часток у праві власності на нежитлову будівлю таким чином:

1.5. Смирнову Федору Петровичу – офісне приміщення № 1 (один), що складається з приміщення № 1 площею 21,0 кв. м, приміщення № 2 площею 58,7 кв. м., приміщення № 3 площею 63,2 кв. м, приміщення № 4 площею 38,6 кв. м., приміщення № 5 площею 2,9 кв. м, приміщення № 6 площею 60,2 кв. м., вхід – окремий, загальною площею 244,6 кв. м., у будівлі літ. А-1, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Іванова, будинок 21 (двадцять один), та складає 43/100 (сорок три сотих) часток вказаної будівлі.

1.6. Приходько Марини Сергіївни – офісне приміщення № 2 (два), що складається з приміщення № 7 площею 24,0 кв. м, приміщення № 8 площею 63,7 кв. м., приміщення № 9 площею 67,2 кв. м, приміщення № 10 площею 39,7 кв. м., приміщення № 11 площею 3,5 кв. м, приміщення № 12 площею126,2 кв. м., вхід – окремий, загальною площею 324,3 кв. м., у будівлі літ. А-1, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Іванова, будинок 21 (двадцять один), та складає 57/100 (п’ятдесят сім сотих) часток вказаної будівлі.

1.7. Приміщення підвалу, приміщення горища та дах залишаються у спільній власності та Приходько Марини Сергіївни, в зв’язку з тим, що ці приміщення необхідні для обслуговування всієї нежитлової будівлі і не можуть бути поділені між сторонами. Смирнов Федір Петрович та іївна зобов’язуються брати участь у витратах, пов’язаних із нормальним функціонуванням нежитлової будівлі у відповідних частках, що належали їм до укладання цього договору. Дія цього пункту буде поширюватися і на особу, що згодом може придбати офісні приміщення, що є предметом цього договору.*

2. ЗАЯВИ ТА ГАРАНТІЇ

2.1. Сторони свідчать та гарантують:

2.1.1. Що вони є повноправними та законними співвласниками нежитлової будівлі. На час укладання цього договору будівля нікому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не передана до статутного фонду господарських товариств, в іпотеці, а також у спорі та під забороною (арештом) не перебуває, права третіх осіб щодо цієї будівлі, як в межах України так і за її межами, відсутні. Відсутність заборони відчуження на будівлю перевірена за довідкою №  та витягом № 1057689 від 06.04.2006 року.

2.1.2. Майно Сторін не знаходиться у податковій заставі, що підтверджується витягом № 4567687 від 06.04.2006 року.

2.2. Цей правочин вчиняється за згодою дружини , Смирнової Олени Іванівни, підпис якої на відповідній заяві засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу  І. 06.04.2006 року за реєстровим № 7689.

3. МОМЕНТ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ЗА ЦИМ ДОГОВОРОМ

3.1. Право власності на офісне приміщення № 1 (один), що складається з частини нежитлової будівлі, а саме з: приміщення № 1 площею 21,0 кв. м, приміщення № 2 площею 58,7 кв. м., приміщення № 3 площею 63,2 кв. м, приміщення № 4 площею 38,6 кв. м., приміщення № 5 площею 2,9 кв. м, приміщення № 6 площею 60,2 кв. м., загальною площею 244,6 кв. м., у будівлі літ. А-1, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Іванова, будинок 21 (двадцять один) виникає у з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

3.2. Право власності на офісне приміщення № 2 (два), що складається з частини нежитлової будівлі, а саме з: приміщення № 7 площею 24,0 кв. м, приміщення № 8 площею 63,7 кв. м., приміщення № 9 площею 67,2 кв. м, приміщення № 10 площею 39,7 кв. м., приміщення № 11 площею 3,5 кв. м, приміщення № 12 площею126,2 кв. м., загальною площею 324,3 кв. м. у будівлі літ. А-1, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Іванова, будинок 21 (двадцять один) виникає у Приходько Марини Сергіївни з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

4. ДІЯ ЦЬОГО ДОГОВОРУ

4.1. Цей договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.2. З моменту укладання цього договору спільна часткова власність на нежитлову будівлю літ. А-1, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Іванова, будинок 21 (двадцять один) у Приходько Марини Сергіївни та припиняється, і за кожною із СТОРІН реєструється право власності на частину нежитлової будівлі (офісні приміщення, вказані у п. п. 3.2, 3.3 цього договору), як на окремий, виділений в натурі об’єкт нерухомого майна.

4.3. Договір діє як правовстановлювальний документ, що підтверджує право власності на поділене майно.

5. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1. Взаємовідношення сторін, що не врегульовані цим договором, регламентуються діючим законодавством України.

5.2. Всі зміни та доповнення до цього договору підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

5.3. Спори за цим договором вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при недосягненні домовленості – судом.

5.4. Сторони стверджують, що вчинення цього правочину не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

5.5. Витрати за нотаріальне посвідчення цього договору несуть сторони порівну.

5.6. Цей договір складено у трьох примірниках, один з яких зберігається у справах нотаріуса, другий на нотаріальному бланку ВВО № 567890 – видається Приходько Марині Сергіївні, а третій на нотаріальному бланку ВВО № 567891 – видається Смирнову Федору Петровичу.

ПІДПИСИ СТОРІН:

Посвідчувальний напис нотаріуса

Проект 3

договору про поділ житлового будинку

з метою виділу частки співвласника зі спільного майна

ДОГОВІР

Місто Харків, двадцятого травня дві тисячі шостого року.

Ми, що підписалися нижче, , ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, Уварова Любов Василівна, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, Савельєва Лариса Олегівна, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, та іївна, ідентифікаційний номер , що проживаю в м. Харкові, вул. Леніна, 13, разом поіменовані СТОРОНИ або СПІВВЛАСНИКИ, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства України щодо недійсності правочинів, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, з метою припинення спільної часткової власності для на житловий будинок, у відповідності із ст. 364 Цивільного кодексу України, склали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Ми, , Уварова Любов Василівна, Савельєва Лариса Олегівна та іївна, є співвласниками житлового будинку, що знаходиться в місті Харкові, вулиця Леніна, будинок 13 (тринадцять).

На земельній ділянці площею 436 кв. м. знаходиться житловий будинок літ. А-1, дерев’яний, обкладений цеглою, житловою площею 111,3 кв. м., загальною площею 178,7 кв. м., житловий будинок літ. Б-1, дерев’яний, обкладений цеглою, житловою площею 35,7 кв. м., загальною площею 87, 7 кв. м.; та надвірні будівлі при ньому: дві літні кухні літ. Б, Р, три льохи літ. В, Г, О, вбиральня літ. Д, чотири сараї літ. З, К, Н, П, гараж літ. М, огорожа № 1-6, зливна яма № 7-9. Вищевказані данні містяться у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № , виданому 10.05.2006 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

1.2. Мені, Маренич Валентину Петровичу, належить на праві спільної часткової власності 3/8 (три восьмих) або 75/200 (сімдесят п’ять двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договорами купівлі-продажу, посвідченими державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори 22.09.1992 року за реєстровими №№ 4-4789, 4-4794, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 23.09.1992 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.3. Мені, Уваровій Любові Василівні, належить на праві спільної часткової власності 36/200 (тридцять шість двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори 17.07.1984 року за реєстровим № 3-1065, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 20.07.1984 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.4. Мені, Савельєвій Ларисі Олегівні, належить на праві спільної часткової власності 38/200 (тридцять вісім двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори 15.07.1991 року за реєстровим № 3-1689, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 25.07.1991 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.5. Мені, Паровій Галині Олексіївні, належить на праві спільної часткової власності 51/200 (п’ятдесят одна двохсота) частка у праві власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори 18.07.1987 року за реєстровим № 3-1598, право власності зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 27.07.1987 року за реєстраційним номером , номер запису 1665 в книзі 1.

1.6. Згідно відомостей, викладених у витязі з реєстру права власності на нерухоме майно № , виданому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 10 травня 2006 року, мається технічна можливість виділу в натурі частки з житлового будинку співвласнику Маренич Валентину Петровичу, вартість якого складає 66000 (шістдесят шість тисяч) гривень, і цей виділ проводиться у відповідності із цим витягом. Згідно із висновком, що мається у зазначеному витязі з реєстру права власності на нерухоме майно, можливий виділ частки у праві власності на нежитлову будівлю Маренич Валентину Петровичу таким чином:

1.7.1. У власність переходить житловий будинок літ. Б-1, дерев’яний, обкладений цеглою, житловою площею 35,7 кв. м., загальною площею 87, 7 кв. м., льох літ. Г, зливна яма № 7, огорожі №№ 1, 2, 3 – загальною вартістю 22066 грн, що складає ідеальну частку 3/8 (три восьмих) або 75/200 (сімдесят п’ять двохсотих).

1.7.2. У спільній частковій власності Уварової Любові Василівни, Савельєвої Лариси Олегівни та Парової Галини Олексіївни залишається житловий будинок літ. А-1, дерев’яний, обкладений цеглою, житловою площею 111,3 кв. м., загальною площею 178,7 кв. м.; та надвірні будівлі при ньому: дві літні кухні літ. Б, Р, два льохи літ. В, О, вбиральня літ. Д, чотири сараї літ. З, К, Н, П, гараж літ. М, огорожа № 4, 5, 6, зливна яма № 8-9.

1.8. У результаті виділу та зменшення об’єкта права власності у співвласників Уварової Любові Василівни, Савельєвої Лариси Олегівни та Парової Галини Олексіївни, частки співвласників, що залишилися, розподіляються згідно із висновком, що мається у витязі з реєстру прав власності, таким чином:

1.8.1. Уваровій Любові Василівни замість 36/200 (тридцять шість двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок буде належати 58/200 (п’ятдесят вісім двохсотих);

1.8.2. Савельєвій Ларисі Олегівні замість 38/200 (тридцять вісім двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок буде належати 61/200 (шістдесят одна двохсота);

1.8.3. Паровій Галині Олексіївні замість 51/200 (п’ятдесят одна двохсотих) часток у праві власності на вищевказаний житловий будинок буде належати 81/200 (вісімдесят одна двохсота).

2. ДІЯ ЦЬОГО ДОГОВОРУ

2.1. Цей договір вважається укладеним із моменту його нотаріального посвідчення.

2.2. З моменту укладання цього договору спільна часткова власність для припиняється і йому у власність переходить житловий будинок літ. Б-1, дерев’яний, обкладений цеглою, житловою площею 35,7 кв. м., загальною площею 87,7 кв. м., льох літ. Г, зливна яма № 7, огорожі №№ 1, 2, 3, який реєструється як окремий, виділений в натурі об’єкт нерухомого майна.

2.3. На житловий будинок літ. А-1, дерев’яний, обкладений цеглою, житловою площею 111,3 кв. м., загальною площею 178, 7 кв. м.; та надвірні будівлі при ньому: дві літні кухні літ. Б, Р, два льохи літ. В, О, вбиральня літ. Д, чотири сараї літ. З, К, Н, П, гараж літ. М, огорожа № 4, 5, 6, зливна яма № 8-9 залишається право спільної часткової власності у наступних частках за співвласниками: Уваровою Любов’ю Василівною – на 58/200 (п’ятдесят вісім двохсотих) часток у праві власності на житловий будинок; Савельєвою Ларисою Олегівною – на 61/200 (шістдесят одну двохсоту) частку у праві власності на житловий будинок; Паровою Галиною Олексіївною – на 81/200 (вісімдесят одну двохсоту) частку у праві власності на житловий будинок.

2.4. Договір діє як правовстановлювальний документ, що підтверджує право власності на поділене майно.

3. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ІНШІ УМОВИ

3.1. Взаємовідношення сторін, що не врегульовані цим договором, регламентуються діючим законодавством України.

3.2. Всі зміни та доповнення до цього договору підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

3.3. Спори за цим договором вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при недосягненні домовленості – судом.

3.4. Сторони стверджують, що вчинення цього правочину не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

3.5. Сторони свідчать, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, не передана їм у власність.

3.6. Витрати за нотаріальне посвідчення цього договору несе .

3.7. Цей договір складено у п’яти примірниках, один з яких зберігається у справах нотаріуса, а решта – видається сторонам.

Право власності підлягає реєстрації в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»

ПІДПИСИ СТОРІН:

Посвідчувальний напис нотаріуса ■