Міністерство освіти і наукиУкраїни
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Засоби діагностики ( тестові завдання)
з дисципліни “Вища освіта та Болонський процес”
на 2014-2015 навчальний рік
для студентів спеціальності «Облік і аудит», «Банківська справа»
денної та заочної форм навчання
Донецьк – 2014
1. Для входження України в Європейський простір вищої освіти необхідно:
1. впровадження широкомасштабної довгострокової стратегії системної модернізації всієї системи освіти;
2. впровадження короткострокової стратегії системної модернізації;
3. впровадження середньострокової стратегії системної модернізації;
4. все вищеперелічене.
2. До очікуваних наслідків (соціальним, економічним і так далі) впровадження кредитово-модульної системи відносять:
1. інтенсифікацію наукового процесу;
2. систематичність засвоєння наукового матеріалу;
3. контроль і своєчасне коректування учбово-виховного процесу;
3. Вища школа України в контексті процесу Болонського потребує:
1. проведення у відповідність з кваліфікацією вчених ступенів системи освіти;
2. розробці методики розрахунку педагогічного навантаження;
3. розробці і затвердженні нормативно-правових актів;
4. все вищеперелічене
4. Основними принципами оцінки компетентності не є:
1. отримана інформація є об'єктивною;
2. процедури оцінки виконується ефективно і швидко;
3. всі потенційні погрози не потребують їх визначення;
4. метод визначення компетентності повинен найбільшою мірою відповідати істотним обставинам і умовам професійної діяльності.
5. Студент, що набрав в перебігу семестру необхідна кількість балів, має можливість:
1. складати довгостроково іспит;
2. ліквідовувати академічну різницю, пов'язану з переходом на інші напрями підготовки.
3. поглиблено вивчати всі розділи наукових дисциплін;
4. використовувати вільний час для виконання інших завдань
6. Нинішня система підготовки фахівців з вищою освітою має такі недоліки:
1. відсутність систематичних робіт студентів;
2. високий рівень активності студентів;
3. можливість об'єктивної оцінки знань студентів;
4. незначні витрати бюджету часу на проведення екзаменаційної. сесії
7. До основних завдань кредитово-модульної системи можна віднести:
1. відхід від традиційної схеми «науковий семестр – науковий рік, науковий курс»;
2. раціональне розділення наукового матеріалу дисципліни на модулі;
3. перевірка якості підготовки студентів до занять;
4. ваш варіант.
8. Низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки, відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців – це:
1. переваги існуючої системи навчання;
2. недоліки існуючої системи навчання;
3. переваги кредитово-модульної системи;
4. недоліки кредитово-модульної системи.
9. Використання ширшої шкали оцінки завдань, впровадження здорової конкуренції в навчанні – це:
1. завдання кредитово-модульної системи;
2. принципи кредитово-модульної системи;
3. цілі кредитово-модульної системи;
4. завдання кредитово-модульної системи.
10. Хто з українських політиків підписав Декларацію Болонськую
1. Ющенко в. А.
2. Кремень в. Г.
3. Николаєнко с. Н.
4. Степко м. Ф.
5. Тімошенко ю. В.
11. Коли Україна приєдналася до процесу Болонському
1. 1999
2. 2003
3. 2004
4. 2005
5. 2000
12. Максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня адаптації особи до змін вимогам ринку праці – це:
1. наслідки впровадження кредитово-модульної системи;
2. наслідки впровадження існуючої системи навчання;
3. завдання кредитово-модульної системи;
4. завдання кредитово-модульної системи.
13. Який з аспектів на думку міністрів є найбільш важливим:
1. соціальний;
2. психологічний;
3. економічний;
4. всі вищезазначені разом.
14. У формі контролю застосування принципів процесу Болонського виступають
1. регіональні звіти;
2. національні звіти;
3. спостереження;
4. опит.
15. Міністри виділяють необхідність активізувати зусилля:
1. на рівні вузів і на національному рівні;
2. на загальноєвропейському рівні;
3. на світовому рівні
16. Для академічної, культурної, соціальної і економічної сфер найважливіше є така межа :
1. мобільність;
2. комунікабельність;
3. компетентність;
4. стратегічне рішення.
17. Де було вирішено провести нову зустріч підтримки розвитку процесу Болонського?
1. Берліні;
2. Парижі;
3. Москві;
4. Афінах.
18. Сорбонськая декларація була прийнята в
1. 1997
2. 1998
3. 2001
4. 2004
5. 2003
19. Що стало результатом підписання Сорбонськой декларації в 1998 році?
1. полегшення мобільності студентів;
2. розширення можливостей працевлаштування студентів;
3. створення загальної системи освіти;
4. всі перераховані варіанти вірні.
20. Які країни взяли участь в підписанні Сорбонськой декларації?
1. Франція, Великобританія;
2. Франція, Великобританія, Росія;
3. Франція, Великобританія, Росія, Німеччина;
4. Франція, Великобританія, Італія, Німеччина.
6. На якій зустрічі була схвалена система кредитів по Естs?
1. при ухваленні конвенції Болонськой 1999;
2. при ухваленні Сорбонськой декларації 1998;
3. при ухваленні конвенції Болонськой 1980;
4. при ухваленні Празької декларації.
