АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Прим. № ____

Літвін Юрій Іванович

УДК 344.1:343.9

ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ ПРИ ПОРУШЕННІ

ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Спеціальність 20.02.03

Військове право; військові аспекти міжнародного права

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Здобувач___________Ю. Літвін

Хмельницький - 1998

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі кримінального права та процесу Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького Державного комітету у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник

доктор юридичних наук, професор

БАХІН Володимир Петрович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри криміналістики.

Офіційні опоненти

доктор юридичних наук, доцент

АЛЕНІН Юрій Павлович, Одеська юридична академія, завідувач кафедри кримінального процесу;

кандидат юридичних наук,

ГОРА Ірина Віталіївна, Академія Служби безпеки України, доцент кафед­ри криміналістики.

Провідна установа

Університет внутрішніх справ МВС України, кафедра криміналістики, м. Харків.

Захист відбудеться “ 9 ” лютого 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 при Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: м. Хмель­ницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії ПВУ ( м. Хмель­ницький, вул. Шевченка, 46)

Автореферат розісланий “ 30 “ грудня 1998 р.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук, доцент імов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнє десятиріччя ХХ століття ввійде в історію як період кардинальних змін геополітичної обстановки в Європі. На її політичній карті з'явились нові незалежні держави.

Проголосивши державний суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість кордонів, керуючись принципами добросусідства, і ставши на шлях мирного співіснування, Україна активно розвиває процес зміцнення своєї державності.

Одними із перших основоположних нормативних актів молодої держави були Закони України "Про державний кордон України" та "Про правонаступництво України", у відповідності до яких терито­рія України відмежовувалась від інших країн по державному кордону Української РСР станом на 16 липня 1990 року; Указ Президії Вер­ховної Ради України від 30 серпня 1991 року "Про підпорядкова­ність Україні Прикордонних військ, які дислокуються на її терито­рії" та Закон України від 4 листопада 1991 року "Про Прикордонні війська України", котрі 1 січня 1993 року закінчили прийом під охорону та контроль державного кордону України по всьому його пе­риметру, що збільшився на 4579,1 км (55,7 %).

В теперішній час Прикордонні війська України входять до чис­ла основних суб'єктів системи національної безпеки держави і бе­руть участь у забезпеченні політичних, економічних, військових, національно-культурних, екологічних та інших основних аспектів національної безпеки України.

У відповідності до Концепції (основи державної політики) на­ціональної безпеки України, схваленої Верховною Радою України 16 січня 1997 року, існування, самозбереження і прогресивний розви­ток України як суверенної держави залежить від проведення ціле - сп­рямованої політики щодо захисту її національних інтересів.

Світова історія свідчить, що одним із наріжних каменів взає - мовідносин між сусідніми державами є питання про державні кордо­ни. Україна на теперішній час не має ворогів, котрі б їй безпосе­редньо загрожували. Однак, у неї нема і союзників, а можливість опинитись в ізоляції позбавляє впевненості у власній безпеці.

Одним із основних напрямів державної політики національної безпеки є попередження спроб і усунення порушень державного кордону. Україна не має територіальних претензій до інших держав та не визнає територіальних претензій до себе з боку інших держав, дотримуючись при цьому принципу незалежності існуючих кордонів.

Однак, з боку деяких сусідніх держав у тій чи іншій формі мають місце територіальні претензії до України, зокрема, з боку Румунії на Північну Буковину і Південну Бесарабію, з боку Росії - на Крим.

Реалією сьогодення стала зміна завдань Північно-атлантичного союзу, керівництво якого все енергійніше прагне взяти на себе функції миротворця під егідою ООН, що не виключає появи військ альянсу в будь-якому регіоні планети.

Вагомим фактором, що бепосередньо впливає на обстановку на державному кордоні виступають процеси, які відбуваються в Цент­ральній Європі, у суміжних з Україною державах Східної Європи та СНД. Зокрема, після прийняття принципового рішення про приєднання ряду східно-європейських країн (Польщі, Угорщини, Чехії) до блоку НАТО докорінно почав змінюватись геостратегічний баланс сил в Центральній та Східній Європі.

У зв'язку з формуванням нової структури Європи та системи колективної європейської безпеки принципово змінився характер погроз національній безпеці України на західному кордоні. У даний час вони концентруються переважно в позавійськовій сфері, а це об'єктивно викликає необхідність зменшення військової присутності на кордоні та пошуку нових "демілітаризованих" форм і методів йо­го охорони.

Сусідні з Україною східно-європейські країни - Польща, Угор­щина, Словакія та Румунія - з метою відповідності європейським стандартам і приєднання до Шенгенських угод реформували свої ор­гани прикордонної охорони та посилили режим охорони кордону. Керівництво Польщі й Угорщини розглядає кордони з Україною як "зовнішні кордони" майбутньої Європи.

Виходячи з вимог основних положень Конституції України, Кон­цепції охорони державного кордону та виключної (морської) еконо­мічної зони України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України основні зусилля спрямовує на забезпе­чення недоторканості державного кордону України, охорони виключ­ної (морської) економічної зони та перебудову оперативно-службо­вої діяльності Прикордонних військ України.

Донедавна існування "залізної завіси" часто провокувало по­рушення порядку та правил перетинання кордону в таких небезпечних формах, як, наприклад, захоплення та угон повітряних суден.

Реалізація принципу широкого обміну у відносинах між ново­створеними державами, відкритість кордонів суттєво змінили зміст і характер небезпечних форм злочинних посягань, які скоюються че­рез державний кордон, і породила нові, котрі раніше були невідо­мі на території України. Це нелегальна міграція через територію України, яка після 1991 року прийняла масовий характер; активі - зація діяльності організованих та міжнародних злочинних угрупо­вань; контрабанда через кордон зброї, боєприпасів, наркотиків і ліцензійних товарів.

Україна стала об'єктом розвідувальної діяльності з боку кра - їн колишньої соціалістичної співдружності.

Незважаючи на те, що східно-європейські країни розглядають Україну як стратегічного партнера, вони мають намір перехопити західні інвестиції, що направляються на протидію нелегальній міг­рації. Владні структури Німеччини, Польщі, Угорщини, Чехії, Сло­ваччини посилюють діюче національне законодавство, проводять ши­рокомасштабні акції по витісненню мігрантів з території власних країн, у результаті чого Україна та Білорусія можуть перетворити­ся в європейські "відстійники" для нелегальних мігрантів. Хоча державний кордон України офіційно достатньо відкритий, проте ле­гальні канали його перетину не завжди влаштовують як окремих гро­мадян, так і спеціальні служби деяких країн.

Проведений аналіз порушень державного кордону України свід­чить про постійно зростаючий потік нелегальної міграції з вико­ристанням території України, на який здійснює вплив цілий ряд факторів:

а) соціально-економічна та політична ситуація (збройні конф­лікти, переслідування з політичних і релігійних мотивів, низький рівень життя, безробіття та ін.), що спонукає громадян деяких країн і регіонів мігрувати в пошуках кращого життя до більш роз­винутих і заможних країн;

б) вигідне геополітичне положення України (її близькість до кордонів європейських держав, найкоротший та відносно безпечний, на думку мігрантів, шлях до країн Західної Європи);

в) відсутність в межах СНД єдиного механізму контролю за в'їздом, виїздом, проживанням і пересуванням іноземних громадян;

г) недосконалість діючого національного законодавства по відношенню до іноземних громадян;

д) відсутність діючого контролю за перебуванням і пересуван­ням іноземців в Україні та механізму притягнення їх до відпові - дальності за вчинені правопорушення;

е) низький життєвий рівень значного прошарку населення України, який використовується іноземцями з корисливою метою.

Суттєвий вплив на охорону державного кордону чинить загост­рення криміногенної ситуації, діяльність міжнародних злочинних угруповань, наркомафії, зростання нелегальної міграції.

У 1997 році Прикордонними військами України було затриманопорушники законодавства з прикордонних питань, що на 59 % більше, ніж в 1996 році, а також - локалізовано діяльність 420 організаторів, посібників і переправників порушників кордону.

Органи дізнання Прикордонних військ України за ро­ки порушили і направили за підслідністю 935 кримінальних справ стосовно 1 350 осіб, із яких 271 кримінальна справа - стосовно 330 осіб за порушення державного кордону поза пунктами пропуску.

Основне навантаження щодо протидії нелегальній міграції, яка в останній час стала однією з суттєвих загроз національній безпе­ці, несуть Прикордонні війська України.

Аналіз практики розкриття і розслідування злочинів, пов'яза­них з порушенням державного кордону, свідчить про наявність сер­йозних недоліків у слідчій діяльності, у зв'язку з чим виникає необхідність підвищення її ефективності.

Причини такого стану пов'язані як з наявністю прогалин у нормативно-правовій врегульованості стосовно державного кордону, так і з кризовими явищами в Україні, з недосконалістю структури та організації діяльності Прикордонних військ України, їх недос­татнім матеріальним та методичним забезпеченням.

Вибір теми цього дисертаційного дослідження був обумовлений вищевикладеними проблемами, їх новизною, недостатнім дослідженням методики розслідування злочинів, пов'язаних із порушенням держав­ного кордону України, потребами слідчої практики і тим, що питан­ня, які стосуються огляду місця події при порушенні державного кордону і розглядаються в цій роботі, на Україні взагалі не дос­ліджувались.

Остання монографічна робота, в якій розглядався огляд місця події при порушенні державного кордону СРСР лише в структурі особливо небезпечних злочинів проти держави, була надрукована майже 30 років тому. Цією роботою була кандидатська дисертація Єлісєєва І. І. "Осмотр места происшествия по делам об особо опас­ных государственных преступлениях", яка захищалась в 1969 році.

У відкритій та спеціальній літературі питання, що стосуються огляду місця події при порушенні державного кордону, розглядались лише при висвітленні методики розслідування окремих видів злочи­нів в кандидатських дисертаціях Пантелєєва І. Ф. "Расследование измены Родины в форме бегства за границу" (1958 р.), Бєлянсько - го М. А. "Вопросы предварительного расследования особо опасных государственных преступлений" (1959 р.), Самигіна Л. Д. "Рассле­дование незаконного перехода государственной границы СССР" (1965 р.), "Расследование измены Родине в форме отказа возвратиться из-за границы" (1966 р.). Але ці дослідження прово­дилися 30-40 років тому, в інших історичних умовах, у межах іншо­го законодавства, вузьковідомчої відокремленості та недоступності широкого кола вчених і криміналістів до результатів дослідження з цього питання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди­сертаційне дослідження виконано на кафедрі кримінального пра­ва і процесу Академії Прикордонних військ України у відповідності до перспективного плану науково-дослідних робіт Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Академії Прикор­донних військ України (шифр .1) і плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права та процесу.

Мета і задачі дослідження. Основна мета дослідження - на підставі теоретичного осмислення та аналізу емпіричного матеріалу розробити та обгрунтувати шляхи вирішення теоретичних і практич­них завдань огляду місця події при розслідуванні порушень держав­ного кордону України в нових історичних умовах, внести відповідні рекомендації, що направлені на підвищення ефективності проведення цієї слідчої дії.

У відповідності до мети визначені такі завдання цього дисер­таційного дослідження:

1. Проаналізувати особливості охорони державного кордону в сучасних умовах і пов'язаних з цим особливості розслідування його порушень.

2. Визначити види, способи порушення кордону та їх особли­вості.

3. Розробити структуру і зміст елементів криміналістичної характеристики порушення державного кордону поза пунктами пропус­ку;

4. Визначити шляхи підвищення ефективності системи заходів з виявлення та реагування на факти порушення державного кордону.

5. Визначити місце та роль огляду місця події при порушенні державного кордону, його взаємозв'язок з військовими, оператив­но-розшуковими і слідчими діями.

6. Розробити основні положення організації і тактики огляду у справах цієї категорії.

7. Проаналізувати основні недоліки при проведенні огляду місця порушення кордону та розробити пропозиції щодо їх усунення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні комплексно на монографічному рівні досліджені питання організації та проведення огляду місця події при порушен­ні державного кордону України поза пунктами пропуску в нових іс­торичних, соціально-економічних, політичних і правових умовах.

Вперше розроблена криміналістична характеристика порушення державного кордону поза пунктами пропуску.

До нових положень також відносяться:

характеристика особливостей забезпечення охорони кордону, сучасної мети та способів його порушення;

визначення системи заходів, що направлені на виявлення та реагування за фактами порушень кордону та умов їх ефективного функціонування;

конкретизація можливостей та ролі огляду місця події у вста­новленні обставин порушення кордону;

встановлення взаємозв'язку способів порушення кордону та особливостей слідової картини, що утворюються при цьому;

характеристика особливостей організації та проведення огля­ду місця події при порушенні державного кордону.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що воно дозволяє узагальнити практику діяльності Прикордонних військ і правоохоронних органів України з проведення огляду місця події при порушенні державного кордону України поза пунктами пропуску і надати практичні рекомендації, які можуть бути використані для вдосконалення методики розкриття і розслідування злочинів, пов'я­заних із незаконним перетинанням державного кордону.

Дослідження в більшій своїй частині має прикладний характер, у зв'язку з чим його рекомендації призначені, в основному, для практичного використання оперативно-розшуковими підрозділами та органами дізнання Прикордонних військ України, а також слідчими працівниками, які розслідують кримінальні справи про порушення державного кордону.

Загальні висновки матеріалів дослідження були враховані при розробці Статуту При­кордонних військ України з охорони державного кордону України "Прикордонний загін" (частина 1) та "Прикордонна застава" (части­на 2).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у нав­чальному процесі при викладанні: спеціалізованого курсу кримі­налістики для слухачів оперативного профілю та оперативно-тактич­ного факультету; спеціальних дисциплін на курсах підвищення ква­ліфікації керівного й оперативного складу Прикордонних військ Ук­раїни, а також при проведенні занять в системі професійної підго­товки особового складу Академії Прикордонних військ України. Роз­роблений автором розділ "Огляд місця події при порушенні держав­ного кордону" включений в спеціалізований курс "Методика розслідування злочинів, що пов'язані з порушенням державного кордону України".

Крім того, висновки роботи можуть бути використані в процесі подальших наукових досліджень, що стосуються криміналістичних ас­пектів протидії порушникам державного кордону; при підготовці дізнавачів і слідчих в навчальних закладах юридичного профілю; при вдосконаленні системи охорони державного кордону, структури та організації діяльності Прикордонних військ України.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні поло­ження дисертації обговорювались і були схвалені на розширених засіданнях ка­федри кримінального права та процесу та інших кафедр Академії Прикордонних військ України. Окремі результати, отримані в ході дисертаційного дос­лідження, обговорювались на науково-практичній конференції Акаде­мії Прикордонних військ України (березень 1998 року), нарадах ке­рівного й оперативного складу Прикордонних військ України (тра­вень, серпень 1998 року), нарадах командирів та їх заступників частин і з'єднань Прикордонних військ України.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в трьох авторських статтях у збірниках науково-методичних робіт Академії Прикордонних військ України Державного комітету у спра­вах охорони державного кордону України.

Структура дисертації визначається метою і завданнями дослід­ження і складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, переліку використаних джерел і додатків.

Повний обсяг дисертації складає 158 сторінок, у тому числі 3 додатки на 9 сторінках та список 202 використаних літературних джерел на 22 сторінках.

Дисертант висловлює щиру подяку генерал-майору і полковнику Шишкіну М. О. за сприяння у вивченні обстановки на кордоні в процесі роботи над дослідженням.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано коротку анотацію дисертаційного дослідження, загальну характеристику роботи, обгрунтовано актуальність теми дослідження, зв'язок з планами науково-дослідної роботи, визначе­но мету і задачі дослідження, розкрита емпірична база досліджен­ня, наукова новизна отриманих результатів, науково-практичне зна­чення положень та висновків, наведено дані апробації результатів дослідження.

Перший розділ - "ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ З ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ, ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИМИ І СЛІДЧИМИ ЗАХОДАМИ ПРИ ПОРУ­ШЕННІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ" - присвячений розгляду криміналістичної характеристики злочинів, пов'язаних з порушенням державного кор­дону, системи заходів з виявлення та реагування на факти порушен­ня державного кордону, відображується місце і роль огляду місця події в розслідуванні даного виду злочинів.

У першому підрозділі - "Криміналістична характеристика зло­чинів, пов'язаних з порушенням державного кордону" - досліджені поняття, сутність, структура і значення криміналістичної характе­ристики злочинів. Стосовно трактування загального поняття кримі - налістичної характеристики злочинів дисертант поділяє позиції тих авторів, які розглядають її як систему відомостей криміналістично значущих ознак злочину певного виду, що відображають закономір­ність зв'язків між ними. Криміналістична характеристика злочинів як ціле, як єдиний комплекс відомостей, що характеризують прояв певного виду злочинів має практичне значення лише в тому випадку, коли встановлені кореляційні зв'язки та залежності між її окреми­ми елементами, що мають закономірний характер і виражені в її кількісних показниках. У цьому плані практично важливими і цінни­ми, на думку автора, є лише ті елементи, котрі виконують службову роль при встановленні та розкритті злочинів. На підставі вказаних різними авторами елементів криміналістичної характеристики дисер­тант відносить до елементів криміналістичної характеристики зло­чинів у справах про порушення державного кордону такі:

1. Спосіб скоєння злочину, який охоплює:

а) елементи дій порушника: підготовку до скоєння порушен­ня кордону, безпосереднє перетинання кордону, приховування пору­шення;

б) умови, час, місце, знаряддя і засоби, що використову­ються при порушенні кордону, мотив і мету.

2. Слідову картину, що виникла при порушенні кордону.

3. Особу порушника кордону.

4.Зв'язок незаконного перетинання кордону з іншими злочина­ми.

При детальному аналізі елементів криміналістичної характе­ристики порушень кордону автором розглянуто спосіб скоєння злочину як відображення свідомо-вольової діяльності суб'єкта, зміст якої детермінується об'єктивними обставинами та якостями особис­тості.

У спеціальній літературі, присвяченій методиці розслідування злочинів проти держави, автори виділяють як самостійні такі еле­менти: спосіб підготовки, спосіб скоєння та спосіб приховування злочинів. Для криміналістичного аналізу даний поділ правомірний та доцільний, але стосовно, перш за все, змісту криміналістичної характеристики злочинів і порушників державного кордону це проти­річить змісту та призначенню криміналістичної характеристики зло­чинів, оскільки між ними, як правило, спостерігається закономір­ний зв'язок і залежність. З цих позицій дисертантом досліджується спосіб порушення кордону. У дисертації детально проаналізовано взаємозв'язок способу скоєння злочину з усіма іншими елементами криміналістичної характеристики порушення кордону. Розкрито мож­ливості встановлення одних елементів скоєного злочину за рахунок виявлення та вивчення інших. На підставі вивчення матеріалів практики та справ про порушення кордону в роботі розкрито зміст кожного з елементів криміналістичної характеристики цих злочинів. Автором відзначається необхідність узагальнення всього наявного практичного матеріалу для створення дійсно працюючої криміналіс­тичної характеристики цих злочинів, оскільки без цього, включаючи комп'ютерну обробку відповідних матеріалів, можна говорити лише про тенденції закономірних зв'язків різних елементів криміналіс­тичної характеристики, що виявляються, а не про її прикладне зна­чення. Як свідчить аналіз в межах даного виду злочинів, стосовно різних ділянок кордону, існують специфічні особливості в частині цілей, категорій, осіб і способів порушення кордону. Вони витіка­ють із регіональних особливостей діяльності щодо забезпечення охорони державного кордону, організації розкриття та розслідуван­ня злочинів.

При формуванні криміналістичної характеристики злочинів про порушення кордону обов'язково повинна враховуватись й така особ­ливість відповідного виду злочинів як їх іманентний зв'язок з ін­шими видами злочинів, у тому числі обумовлених діяльністю закор­донних спецслужб та організованих злочинних угруповань.

У другому підрозділі - "Система заходів з виявлення та реа­гування на факти порушення державного кордону" - розглядаються особливості скоєння порушень кордону, організації їх розкриття та розслідування. До них відносяться фактори, що сприяють діяльності порушників, а також ускладнюють роботу щодо виявлення фактів по­рушень кордону:

а) умови, що характеризують ступінь захищеності державного кордону на конкретній його ділянці:

військова охорона державного кордону та її стан, щільність військового прикриття кордону, стан та віддаленість від неї інже­нерно-технічних засобів охорони кордону (контрольно-слідових смуг, електро-сигналізаційних систем, спостережних веж та ін.) і наявність в охороні кордону вразливих місць;

контррозвідувальне забезпечення охорони кордону та його стан;

участь державних органів, громадських організацій і грома­дян в охороні державного кордону;

б) умови, що характеризують стан кримінально - та адміністра­тивно-правових заходів:

наявність режимних зон (контролюючого прикордонного райо­ну, прикордонних смуг) поблизу лінії державного кордону і стан адміністративно-правових режимів (прикордонного режиму, режиму кордону і т. д.);

кримінально-правові заходи, що здійснюються в прикордонних районах, та їх стан;

стан контролю за порядком в'їзду, проживання і проведення робіт в прикордонній смузі (можливі шляхи безконтрольного проник­нення в прикордонну смугу);

в) умови, що характеризують господарсько-виробничу та іншу діяльність в прикордонних районах:

характер та інтенсивність господарсько-виробничої діяль­ності в прикордонній смузі;

характер та інтенсивність інших робіт (промислового мис­ливства, збору дикоросів та ін.);

наявність санаторіїв, курортів, будинків відпочинку, стан санаторно-курортного режиму;

характер та інтенсивність спільних робіт, що проводяться на державному кордоні у відповідності до угод (договорів) України з сусідними державами;

г) умови, що характеризують демографічні й етнографічні особливості прикордонних районів:

національний склад, побут, звичаї, густота місцевого насе­лення прикордонних районів та ін.;

відношення та активність місцевого населення в наданні до­помоги по охороні державного кордону;

міграційні процеси, що відбуваються в прикордонних райо­нах;

д) умови, що характеризують комунікаційні особливості при­кордонних районів:

розвинутість мережі шосейних та залізничних шляхів поблизу державного кордону, інтенсивність руху по них транспорту;

наявність ділянок державного кордону, що перетинаються за­лізничними і шосейними шляхами, інтенсивність руху по них транс­порту;

наявність аеропортів та аеродромів цивільної авіації, морських портів, причалів, у тому числі місцевого значення та ін.;

наявність маршрутів пересування місцевого населення прикордонних районів, у тому чис­лі поза населеними пунктами, їх інтенсивність, засоби і час;

е) умови, що характеризують фізико-географічні особливості прикордонних районів:

характер місцевості, рельєф, ступінь прохідності;

наявність обхідних маршрутів, прихованих підходів до лінії державного кордону та інженерно-технічних засобів охорони кордо­ну, його посилення військовими силами і прикриття інженерно-тех­нічними засобами тих ділянок місцевості, що безпосередньо прилягають до лінії кор­дону;

наявність ділянок місцевості сповільненого руху різних ви­дів транспорту, річок, місць подолання водяних перешкод;

ж) умови, що характеризують наявність у прикордонних райо­нах осіб, які становлять інтерес для спецслужб: проживання в при­кордонних районах іноземців, осіб без громадянства, перебіжчиків, репатріантів, реемігрантів, осіб, раніше засуджених за порушення кордону, осіб, які мають родинні та інші зв'язки за кордоном.

У дисертації проаналізовані службові обов'язки і можливості різних підрозділів Прикордонних військ України, інших державних і спеціальних органів щодо одержання інформації та способів реагування на неї за фактами підготовки і скоєння порушень державного кордону, зміст і мета їх взаємодії при вирішенні цих завдань, а також можливості і форми використання допомоги органів МВС, адміністрації територіальних органів та населення; відображена специ­фіка форм та методів цієї взаємодії, визначені наявні недоліки при проведенні спільних заходів і висловлені пропозиції щодо їх усунення.

У третьому підрозділі - "Місце та роль огляду місця події по встановленню обставин порушення державного кордону" - розглянуто основні ситуації, що виникають при порушенні державного кордону, та роль огляду місця події в їх вирішенні. Робота з огляду місця порушення кордону складається з трьох основних етапів: адмініст­ративного (службового), процесуальних та оперативно-розшукових дій органу дізнання, процесуальних дій слідчого. Докладно дослід­жені їх особливості та співвідношення. Особливість адміністратив­ного етапу визначається специфікою організації служби Прикордон­них військ, яка направлена, насамперед, на припинення порушення кордону та затримання порушників. Разом з тим, завданням даного етапу є виявлення та збереження слідів для подальшої повноцінної роботи дізнавачів та слідчих з розслідування факту порушення кор­дону. Розглянуто зміст дій прикордонного наряду та начальника прикордонної застави, які покликані забезпечити вирішення цього завдання.

Основне місце в одержанні інформації, що використовується для розшуку та викриття порушника кордону, належить огляду місця події, який проводиться на протязі двох останніх етапів. Його завданням та особливістю у справах про порушення кордону є зак­ріплення виявленого на попередніх етапах, пошук можливостей роз­ширення доказової інформації та виправлення недоліків, що могли мати місце. Розкрито роль огляду місця події у вирішенні одного з основних завдань перевірки фактів порушення кордону - встановлен­ня способу дій підозрюваного, що дає можливість встановити та пе­ревірити наявність протиправних дій, їх цілі. Докладно висвітлено перелік обставин, які встановлюються за допомогою огляду місця події. Підкреслена роль використання результатів огляду для одер­жання характеристики особи порушника (його даних, рівня професіо­налізму тощо). Наведено розрахунок часу для визначення меж пошуку порушника та території, що підлягає огляду. Дається аналіз недоліків при організації та проведенні службового і процесуального оглядів.

Другий розділ - "ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ" - присвячено розгляду особли­востей огляду місця події у справах даної категорії.

Перший підрозділ - "Види та способи порушення державного кордону" - містить характеристику основних видів та способів по­рушення державного кордону. Із врахуванням мети та завдань дос­лідження основну увагу приділено аналізу способів порушення сухо­путного кордону поза пунктами пропуску. Докладно розглянуті спо­соби перетинання контрольно-слідової смуги, інженерно-технічних засобів охорони кордону та різних ділянок прикордонної смуги. Проведено аналіз способів хитрування і маскування, які використо­вуються при цьому порушниками. Досліджено зміст підготовки поруш­ників до безпосереднього порушення кордону. Відзначено особливос­ті організації та здійснення перетинання кордону групами нелега­лів-мігрантів, особами, що пов'язані із закордонними спецслужба­ми. Подано характеристику основних національних потоків нелегаль­ної міграції та обумовлене цими особливостями забезпечення різних ділянок державного кордону. Обгрунтовується необхідність аналізу не тільки вже існуючих каналів та способів порушень кордону, а й тих, що можуть мати місце в майбутньому, з метою підготовки до їх упередженого припинення.

Другий підрозділ - "Характеристика слідової картини при по­рушенні державного кордону" - включено аналіз змісту особливостей слідової картини стосовно таких специфічних умов дій злочинців як державний кордон. У роботі докладно розглянуті основні види слі- дів, які виникають при порушенні, особливості слідоутворення та можливості одержання всебічної інформації для розшуку, встанов­лення та викриття порушників кордону. Вказуються місця та об'єк­ти, де може бути виявлена інформація, що свідчить про підготовку та здійснення порушення державного кордону. Наводиться характе­ристика ознак, які дають можливість на підставі слідів визначати спосіб порушення кордону, маскування, напрям руху, кількість по­рушників, що пройшли і т. п. Розглянута природа інсценувань, ха­рактерних для дій порушників кордону. Наведено співвідношення по­нять інсценування та хитрування. Автор вважає, що між ними не мо­же ставитись знак рівності.

Третій підрозділ -"Слідчий огляд місця події у справах про порушення державного кордону" - присвячений особливостям огляду місця події у справах даної категорії. До них, зокрема, відно­сяться: особливості території, що оглядається; тісний взаємозв'я­зок з діяльністю різних служб до його проведення; специфіка об'єктів огляду; необхідність присутності при огляді осіб, які брали участь в службовому огляді для уточнення первинного характеру обстановки та внесених їх діями змін та інше. Аналіз матеріалів практики свідчить про те, що основні недоліки в розслідуванні по­рушень державного кордону пов'язані, у першу чергу, з помилками та неякісною роботою при огляді місця події. У зв'язку з цим в дисертації аналізуються організаційні особливості та складності проведення цієї слідчої дії, наводяться результати аналізу най­більш характерних для практики недоліків. Зокрема, відмічається недостатність юридичної підготовки, криміналістичних знань та на­вичок для роботи на місці події в осіб прикордонної служби. Наво­дяться дані про види слідів, що вилучаються при огляді місця по­дії, дається характеристика науково-технічних засобів та методів, які при цьому використовуються. Відмічається неповнота реаліза­ції можливостей, що містяться в слідовій картині, для одержання необхідної доказової інформації. Наводяться дані анкетування практичних працівників про причини низької ефективності застосу­вання науково-технічних засобів та методів. Аналіз матеріалів кримінальних справ свідчить, що за закінченими розслідуванням кримінальних справ інтенсивність застосування технічних засобів вища, ніж за призупиненими. Вкрай низький відсоток участі спеціа­лістів в огляді місця події. До особливостей роботи з огляду міс­ця події необхідно віднести й те, що в значній кількості випадків (до 68%) обстановка місця події суттєво змінювалась під впливом осіб та різних об'єктивних факторів. Розглядається значення та місце реконструкції обстановки стосовно особливостей місця події у справах про порушення кордону. Відмічається необхідність по­дальшого вдосконалення організаційних форм та методів проведення огляду місця події, що є основою розкриття та розслідування зло­чинів, пов'язаних з порушенням кордону.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено основні положення дисертації:

подано криміналістичну характеристику порушень державного кордону України, описано структуру та зміст елементів криміналістичної характеристики, що мають вагоме значення при розслідуванні справ даної категорії;

зроблено аналіз системи охорони державного кор­дону в сучасних умовах; особливостей нових видів та способів його порушення; основних обставин, які визначають особливості розслі - дування порушень кордону;

викладено основні положення організації і тактики огляду місця події у справах про порушення державного кордону, проведено аналіз недоліків, що мають місце при цьому;

сформульовано деякі напрями подальшого вдосконалення огляду місця події, визначено місце та роль даної слідчої дії в системі захо­дів з охорони державного кордону;

за результатами дослідження сформульовано ряд рекомендацій стосовно вдосконалення організації і тактики огляду місця події при розслідуванні порушень державного кордону.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1. Реконструкция и ее особенности по делам о незаконном пе­ресечении государственной границы //Збірник наукових праць. - Хмельницький. АПВУ, 1997. - N 5,- ч.3.- С. 225-229.

2. Фактор времени и его значение при осмотре места проис­шествия по делам о незаконном пересечении государственной границы //Збірник наукових праць.- Хмельницький. АПВУ, 1997. - N 5,- ч.3.- С. 230-233.

3. Негативные обстоятельства, устанавливаемые при осмотре места происшествия в связи с нарушением государственной границы //Збірник наукових праць. - Хмельницький. АПВУ, 1998.- N 6, ч.2.-

С.34-38.

АНОТАЦІЇ

Літвін Ю. І. Огляд місця події при порушенні державного кор­дону України.

Дисертація у вигляді рукопису на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за фахом, спеціальність 20.02.03 - військове право; військові аспекти міжнародного права. - Академія Прикордонних військ України, м. Хмельницький, 1998.

Дисертація містить комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з дослідженням організації і тактики огляду місця по­дії при розслідуванні кримінальних справ про порушення державного кордону. У роботі проведено аналіз криміналістичної характеристи­ки порушень державного кордону, системи заходів з виявлення та реагування на факти порушення державного кордону, місця та ролі огляду місця події з встановлення обставин порушення державного кордону. На підставі отриманих висновків подано рекомендації з удосконалення організації і тактики огляду місця події при розс­лідуванні порушень державного кордону.

Ключові слова: злочини проти держави, порушення кордону, ог­ляд місця події.

Литвин места происшествия при нарушении госу­дарственной границы Украины.

Диссертация в виде рукописи на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 20.02.03 - военное право; военные аспекты международного права. - Академия Погранич­ных войск Украины, г. Хмельницкий, 1998.

Диссертация отражает комплекс теоретических и практичес­ких вопросов, связанных с исследованием организации и тактики осмотра места происшествия при расследовании уголовных дел о нарушении государственной границы.

В работе проведен анализ криминалистической характеристики нарушений государственной границы, которую составляют следующие элементы: 1. Способ совершения преступления, который охватывает: а) элементы действий нарушителя по подготовке к совершению нарушения границы, непосредственному пересечению границы, сокрытию нарушения; б) условия, время, место, орудия и средства, используемые при нарушении границы, мотив и цель. 2. Следовая картина, возникающая при нарушении границы. 3. Личность нарушителя границы. 4. Связь незаконного пересечения границы с другими преступлениями. Способ совершения преступления является центральным элементом криминалистической характеристики нарушения государственной границы. Исследованы возможные способы пересечения границы и даны признаки распознавания этих способов, которые в свою очередь характеризуют личность нарушителя границы (его подготовленность, профессионализм и т. д.), что может свидетельствовать о целях и мотивах пересечения границы и указывать на взаимосвязь с другими преступлениями. В диссертации проанализирована система мероприятий по обнаружению и реагированию на факты нарушения государственной границы и сделан вывод, что существующая в настоящее время система охраны границы позволяет обеспечить выявление и пресечение фактов нарушения границы лишь на основе комплексного использования Пограничными войсками Украины различных сил и средств во взаимодействии с другими правоохранительными и взаимодействующими органами.

В работе значительное внимание уделено осмотру места происшествия, его роли и месту в установлении обстоятельств нарушения государственной границы, как главному информационному источнику для осуществления розыска нарушителей и раскрытия фактов противоправных нарушений границы.

Исследованы виды осмотра места происшествия: процес­суального и служебного (административного) осмотров, их взаимосвязь и определены задачи, возможности каждого. Из этого следует, что задачей осмотра места происшествия есть не только закрепление и развитие полученных при служебном осмотре данных, но и выявление упущений и недостатков, которые могут иметь место.

На основе полученных выводов предлагаются рекомендации по совершенствованию организации и тактики осмотра места происшествия при расследовании нарушений государственной границы.

Ключевые слова: преступления против государства, нарушение границы, осмотр места происшествия.

LITVIN Y. I. Examining a place of violation a state border of Ukraine under spot.

Dissertation is presented as a manuscript in order to recei­ve a science grade-candidate of juridical sciences on the specia­lity 20.02.03 - military law; military aspects of international law - Borderguards Academy of Ukraine, Khmelnytsky, 1998.

The complex of the theoretical and practical problems, con­nected with investigation of an organization and tactics of chec­king-up place under spot of crimes concerning the violation of the Ukrainian state border is revealed in this paper.

The given paper is the analysis of the criminalistic charac­teristics concerning the violation of the state boarder, the sys­tem of the measures connected with detaction and reaction on the facts of state border violation, place and role of the inspection the place under spot in the determination of the circumstances concerning the border state violation.

On the basis of the conclusions we suggest the recommendati­ons on the improvement of the organization and tactics inspecting the place under spot investigating the violation of the state border.

Key words: crimes against state, violation of the state bor­der, checking-up a place of incident.