Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

  • 30% recurring commission
  • Выплаты в USDT
  • Вывод каждую неделю
  • Комиссия до 5 лет за каждого referral

УКРАЇНА

КОВЕЛЬСЬКА РАЙОННА РАДА

Депутат Рибак Микола Сидорович

Голові Ковельської районної державної адміністрації

Смітюху І. Є.

депутата районної ради

Рибака Миколи Сидоровича

Депутатський запит

Шановний Іване Євдокимовичу!

Характерною і спільною рисою для початку кожного року в роботі районної влади є планування заходів, направлених на соціально-економічний розвиток нашого краю. Така робота ведеться і нині по розробці «Програми соціально-економічного розвитку Ковельського району в 2011 році». То ж прошу Вас дати вказівку відповідним службам РДА на включення в цю Програму ще одного пункту, а саме: «Ремонт дороги між селами Ситовичі і Мирин».

Наперед знаю, що скарбниця районного бюджету на розв’язання цієї проблеми майже порожня. Проте є інша скарбниця – скарбниця народної мудрості, яка в нашій ситуації говорить «Початок роботи – це половина роботи».

Першим кроком у початку цієї роботи я вважаю моє звернення до Вас, а також прохання до Вас:

«Перебуваючи в службових справах в північній частині нашого району після того як зійде сніг заїхати на цю дорогу і своїм господарським оком, очима людини - практика оцінити ситуацію на цій артерії транспортного зв'язку».

Коротенько, в кількох словах суть проблеми: це проста сільська ґрунтова дорога, довжиною 7 км. До речі в 70-ті роки минулого століття нею забезпечувалося автобусне сполучення Ковель-Ситовичі ч/з Голоби. Проте в осінньо-весняне бездоріжжя рейси автобуса відмінялись. А в літні місяці навіть після легкого дощику пасажирам приходилось «на руках» переносити автобус через так звану «греблю» довжиною 500 м. З часом ця ділянка дороги стала ще гіршою і вносить «параліч» в автомобільне сполучення між сусідніми селами.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Разом з тим села Ситовичі і Мирин є самодостатніми в плані автомобільного сполучення з обласним і районним центрами, з міжнародною автотрасою Київ-Варшава. Та із села в село можна заїхати по дорозі з твердим покриттям, подолавши туди і назад зайвих 20-25 км.

Тепер коротенько скажу, які «За» на користь відновлення дороги:

1. Це моральна складова діяльності як нашої представницької влади (районної ради) так і виконавчої влади. Між сусідніми селами існують як родинні зв’язки, так і господарсько-виробничі. Відсутність, надійного і стабільного, дорожнього покриття вносить дискомфорт в життя мешканців цих населених пунктів.

2. Друге «За» необхідно розглянути в контексті виконання обласної програми по збільшенню посівів цукрових буряків. Років 7-8 тому назад в нашому селі (с. Ситовичі) цю сільгоспкультуру сіяв майже кожний господар. Сіяли багато і багато було бурякоприймальних пунктів в найближчих селах Козлиничі, Сільце, а в Поворську аж два. Тепер, коли в окрузі лишився один – Голобський, відновлення дороги було б одним з багатьох факторів до мотивації вирощування солодкого кореня селянами-одноосібниками.

3. І ще одне «За» в контексті соціально-економічного розвитку с. Ситовичі. Поскільки в ньому немає крупнотоварного сільгосппідприємства, то відповідно немає екскаваторної і бульдозерної техніки. А потребу в ній час від часу відчувають як селяни-одноосібники так і сільський голова.

Для прикладу скажу, як тільки зійде сніг, а в районі пока оголосять «Місячник по благоустрою населених пунктів», а тим більше пока пришлють бульдозер з району на впорядковування сільського сміттєзвалища, а тим більше ліквідація стихійних для сільського керівника стає гострою проблемою. І тут на допомогу своєю технікою приходить наш колега Лук’янчук Віктор Володимирович. Він ніколи не відмовить, проте сам стикається з проблемою кудою їхати. «Прямо» - можна засісти в ямах, - це в кращому випадку, а можна і перевернутися. Їхати кругом – зайва трата часу і пального.

Можна багато говорити «За» на користь відновлення дороги, але це перетвориться на балаканину.

Які ресурси можна використати для вирішення даної проблеми. Це перш за все економія і раціональне використання бюджетних коштів і вибачте за деяку черствість душі – «людський фактор».

21 січня 2011 року