Для розміщення на сайтах та в ЗМІ

Для розміщення на сайтах та в ЗМІ.

Бесплатно полученные товары не учитываются при формировании себестоимости

Расходы, которые учитываются при определении объекта налогообложения, признаются на основании первичных документов, подтверждающих понесение налогоплательщиком расходов, обязательность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения бухгалтерского учета, и других документов.

Поскольку себестоимость реализованных товаров, выполненных работ, оказанных услуг формируется за счет расходов, осуществляемых налогоплательщиком для ведения хозяйственной деятельности, факт понесения которых подтвержден первичными документами, то стоимость бесплатно полученных товаров (сырья и материалов, образующих основу изготовленного товара, выполненной работы, оказанной услуги) не учитывается при формировании себестоимости.

Військовий збір.

Сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року N 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів" (далі - ПКУ), яким, зокрема, тимчасово, до 1 січня 2015 року встановлено військовий збір.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 р. XX ПКУ від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами і доповненнями).

Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП), ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон N 504) та іншими законами й нормативно-правовими актами України.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою (ст. 4 Закону N 504), яка надається жінкам на підставі медичного висновку у відповідності до ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону N 504.

Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац 4 ст. 23 Закону N 504).

Так, відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України від 18 січня 2001 року N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон N 2240) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Тобто, допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати.

Крім того, жінки, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, також мають право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом України від 21.11.92 N 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Враховуючи зазначене, сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Сума вихідної допомоги при звільненні найманого працівника підлягає оподаткуванню військовим збором

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року N 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів" (далі - ПКУ), яким, зокрема, тимчасово, до 1 січня 2015 року встановлено військовий збір.

Об'єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 р. XX ПКУ від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).

Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено ст.КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.

Вихідна допомога - це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини, та яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.

Розміри вихідної допомоги, визначені ст. 44 КЗпП, є мінімальними та диференціюються залежно від підстави, з якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установ, організацій можуть встановлюватися вищі розміри вихідної допомоги.

Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 (далі - Порядок N 100), сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника, обчислюється із середньомісячної заробітної плати.

Так, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (частина 2 п. 8 Порядку N 100).

Крім того, особливості визначення складу витрат платника податку на прибуток підприємств на оплату праці встановлені ст. 142 ПКУ, зокрема, п. 142.2 якої встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, сума вихідної допомоги, яка є обов'язковою виплатою працівнику підприємства у зв'язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Сума коштів, що перераховується працедавцем для лікування працівника на рахунок закладу охорони здоров’я, не оподатковується військовим збором

У разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру. Тобто, така сума коштів військовим збором не оподатковується.

Нагадаємо, об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами і доповненнями).

Дивиденды с фиксированным размером выплаты облагаются военным сбором

ГФСУ в письме от 01.01.2001 г. № 000/6/-03-15 предоставила разъяснения относительно обложения доходов военным сбором, в частности:

- под объектом обложения военным сбором нужно понимать доход, который начислен в связи с отношениями трудового найма в соответствии с условиями трудовых, гражданско-правовых договоров и относится к фонду оплаты труда;

- также к объектам обложения сбором относятся и выигрыши игрока (участника), полученные от организаторов азартных игр, а также от проведения денежных лотерей. Налоговым агентом при начислении (предоставлении) призов или выигрышей в лотерею является лицо, осуществляющее такое начисление;

- начисленные налогоплательщику дивиденды по акциям или другим корпоративным правам, имеющим привилегированный или иной статус (с фиксированным размером выплаты), приравниваются к заработной плате и облагаются военным сбором;

- начисленные до 03.08.2014 г., но не выплаченные после этой даты доходы военным сбором не облагаются. Однако это не касается суммы доходов, которые начислены после 03.08.2014 г. за период до указанной даты;

- при обложении военным сбором натуральный коэффициент, предусмотренный п. 164.5 НКУ, не применяется;

- средний заработок работников, которые проходят военную службу по призыву при мобилизации, облагается военным сбором;

- военный сбор уплачивается (перечисляется) в бюджет, на счет по коду классификации доходов бюджета «Военный сбор», во время выплаты налогооблагаемого дохода единым платежным документом.

За неначисление, неудержание или неуплату (неперечисление) военного сбора к налоговым агентам применяется финансовая и административная ответственность.

Визначення граничного строку подання податкової декларації

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації. При цьому, платник не повинен враховувати перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями.

Відповідна норма передбачена ст.49 та ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями.

Час для митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення

Митне оформлення здійснюється протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення органу фіскальної служби товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МКУ товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред’явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.

При цьому, зазначений строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів (відповідно до ч. 8 ст. 247 Митного кодексу України – далі МКУ);

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються (відповідно до ч. 21 ст. 356 МКУ);

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються (відповідно до ч. 5 ст. 255 МКУ);

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України від 02.12.2010 № 000 – VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

6) подання додаткових документів (відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ).

Порядок митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення регламентується розділом VIII Митного кодексу України.

Податок на додану вартість

До якого контролюючого органу здійснюється подання податкової звітності з ПДВ та сплата податку у період перереєстрації платника ПДВ, у зв’язку зі зміною його місцезнаходження (місця проживання)?

Відповідно до п. 183.15. ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку платник податку подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Відповідно до п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Зазначена норма стосується платників податків - юридичних осіб та не поширюється на фізичних осіб – підприємців.

Переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) здійснюється згідно з р. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 000, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 000 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок).

Відповідно до п. 7.3 Порядку у контролюючому органі за місцем попередньої реєстрації, де платник залишається як за неосновним місцем обліку після зміни місцезнаходження, платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Таким чином, подання податкової звітності з ПДВ та сплата податку після переведення юридичної особи до іншого контролюючого органу у зв’язку із зміною місцезнаходження здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Для фізичних осіб – підприємців сплата податку та подання звітності з ПДВ здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік контролюючим органом за новим місцем проживання.

Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 23.07.2014 № 000/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2014 за № 000/25636, визначено перелік реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, державні реєстратори яких проводять реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням / місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь.

Після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші обов’язки платників за новим місцем реєстрації в областях та м. Києві.

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів)?

Згідно із п. п. «а» п. п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Тобто, операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів) підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ.

За якою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та які операцій з вивезення звільняються від оподаткування ПДВ?

Відповідно до п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення Розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені ст. 197 ПКУ.

При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:

операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 5 ч. І ст. 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);

операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту (п. 210.7 ст. 210 ПКУ);

до 31 грудня 2014 року включно звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту зернових товарних позицій 1згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1згідно з УКТ ЗЕД, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами - виробниками таких зернових та технічних культур, вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту (п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ ПКУ);

до 31 грудня 2014 року включно операції з вивезення в митному режимі експорту необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4, 4301) звільняються від оподаткування ПДВ (п. 16 підр. 2 р. ХХ ПКУ);

до 1 січня 2015 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з вивезення в митному режимі експорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів (у т. ч. операцій з їх імпорту та експорту), а також постачання паперу та картону для утилізації?

Згідно з п. 23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання та імпорту яких звільняються від обкладення ПДВ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.

Чи можна зарахувати суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню і є підтвердженою, в рахунок сплати ПДВ котролюючим органам при імпорті товарів?

Відповідно до п. 200.6 та п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Слід зазначити, що згідно із п. 206.1 ст. 206 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Таким чином, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, може використати вказані суми податку у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, або повернути суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку. А суми ПДВ, нараховані контролюючим органом при ввезенні товарів на митну територію України, підлягають сплаті до державного бюджету коштами і не можуть бути погашені сумою ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та технічних культур?

Згідно із п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року І зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово до 31 грудня 2014 року включно від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами - виробниками таких зернових та технічних культур, вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту.

При формуванні податкового кредиту по придбаних або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ ПКУ, норми ст. 199 ПКУ не застосовуються, сплачені (нараховані) суми ПДВ по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Норми п. 15 прим. 1 підр. 2 р. ХХ ПКУ не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому ПКУ.

До 31 грудня 2014 року включно призупинена дія п. 197.21 ст. 197 ПКУ.

В приложении Д6 операции с неплательщиками НДС отражаются общей суммой

В приложении Д6 к декларации по НДС расшифровываются операции, которые не являются объектом налогообложения, операции по поставке услуг за пределами таможенной территории Украины, освобожденные от налогообложения операции (далее – льготные операции). Такое приложение составляется налогоплательщиком в разрезе контрагентов – плательщиков НДС с указанием общего объема льготных операций по такому контрагенту, осуществленных за отчетный период.

Информация о льготных операциях, которые осуществлялись налогоплательщиком с неплательщиками НДС, не подлежит детализации и отражается в приложении Д6 общей суммой без расшифровки по контрагентам (в таком же порядке, как и до внесения изменений).

То есть в приложении Д6 не нужно детализировать информацию по операциям с физическими лицами, которые не являются субъектами предпринимательской деятельности, а также с физическими лицами – предпринимателями и юридическими лицами, которые не зарегистрированы плательщиками НДС.(Письмо Миндоходов от 01.01.2001 г. № 000/5/-02-16).

При списании кредиторской задолженности по полученной предоплате продавец может уменьшить налоговые обязательства по НДС

Если продавцом на дату получения авансового платежа от покупателя были определены налоговые обязательства по НДС и в дальнейшем возникли обстоятельства, в связи с которыми кредиторская задолженность по полученному авансу списывается, то объект налогообложения в данном случае отсутствует.

Следовательно, в указанной ситуации поставщик-исполнитель имеет право уменьшить начисленную сумму налоговых обязательств по НДС.

В случае изменения налоговых обязательств продавца в связи с возвратом покупателю денежных средств или возвратом товаров покупателем, расчет корректировки выписывается в день возврата независимо от периода, в котором осуществлена поставка и составлена налоговая накладная.

Если на дату возврата товаров сумма оплаты за них засчитывается в счет оплаты иного товара/услуги, то есть эти средства обретают статус предоплаты за другой товар/услугу, то поставщик на эту дату должен выписать отдельную налоговую накладную на другие товары/услуги и, соответственно, начислить налоговые обязательства.(Письмо Миндоходов от 01.01.2001 г. № 000/6/-02-15).

Изменения в администрировании НДС: сейчас и после Нового года

Парламент принял Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины» от 01.01.2001 г. .

Этим Законом в части НДС с 1 января 2015 года вводится следующее:

– представление отчетности по НДС в контролирующий орган всеми плательщиками в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации электронной подписи подотчетных лиц;

– электронное администрирование НДС;

– обязательная регистрация всех налоговых накладных в ЕРНН;

– увеличение порога обязательной регистрации плательщиком НДС с 300 тыс. грн. до 1 млн грн.

Кроме того, уже с 3 августа 2014 года:

– отменено обложение НДС по нулевой ставке услуг по перевозке пассажиров скоростными поездами Интерсити+;

– отменено освобождение от обложения НДС операций по поставке лесоматериалов, топливной древесины, отходов лесоперерабатывающей промышленности;

– продлено до 31 декабря 2014 года включительно освобождение от обложения НДС операций по экспорту зерновых и технических культур (установлено п. 151 подразд. 2 разд. ХХ НКУ).

Какие коды освобождений от уплаты ввозной пошлины и НДС применять при импорте спецсредств индивидуальной защиты и лекарств

На период проведения АТО и (или) введения военного положения освобождаются от обложения ввозной пошлиной и НДС специальные средства индивидуальной защиты по определенным кодам согласно УКТВЭД, а также лекарственные средства и медицинские изделия.

Объемы ввоза лекарственных средств и медицинских изделий определяются Кабмином.

До внесения изменений в Классификатор освобождений от уплаты таможенных платежей при импорте, таможенное оформление указанной категории товаров следует применять с использованием таких кодов освобождений от уплаты ввозной пошлины и НДС:

«161» – специальные средства индивидуальной защиты, бронежилеты, нити и ткани для изготовления бронежилетов;

«162» – лекарственные средства и медицинские изделия в соответствии с пп. «в» п. 193.1 Налогового кодекса;

«163» – лекарственные средства и медицинские изделия без их государственной регистрации и разрешительных документов о возможности их ввоза.

Письмо ГФСУ от 01.01.2001 г. № 000/7/-01-17.

Как откорректировать НДС по услугам от нерезидента

При корректировке налоговых обязательств поставщик товаров/услуг составляет соответствующий расчет.

Корректировка налогового кредита отражается в строке 16 декларации по НДС.

Учитывая то, что в действующей форме декларации по НДС не предусмотрено отдельной строки для отражения корректировки налогового кредита по полученным от нерезидента услугам (строка 12.4 раздела II налоговой декларации по НДС), до внесения соответствующих изменений в форму декларации такую корректировку необходимо отражать в строке 16.1 раздела II.(Письмо Миндоходов от 01.01.2001 г. № 000/6/-02-15).

Путевки от предприятия облагаются НДС

Путевки за счет соцстраха не облагаются НДС и в налоговом учете предприятия не отражаются ни в момент получения путевок, ни в момент выдачи их работникам.

Путевки за счет предприятия под обложение НДС подпадают. Так, в момент приобретения путевки у предприятия возникает право на налоговый кредит по НДС, а при ее поставке работнику начисляется налоговое обязательство, исходя из договорной стоимости путевки (п. 188.1, п. 198.3 НКУ).

Однако из любого правила есть исключение. Освобождаются от налогообложения НДС в соответствии с пп. 197.1.6 НКУ путевки на санаторно-курортное лечение, оздоровление и отдых на территории Украины для детей до 18 лет, инвалидов, детей-инвалидов.(Письмо Миндоходов от 01.01.2001 г. № 000/6/-02-15).

Истекает срок исковой давности по оплате товаров: что с налоговым кредитом

Товары/услуги, полученные плательщиком НДС и не оплаченные в течение срока исковой давности, считаются безвозмездно полученными, так как отсутствует факт их приобретения (оплаты).

После истечения срока исковой давности по оплате товаров/услуг налогоплательщик теряет право на налоговый кредит по суммам НДС, входящим в стоимость таких товаров (услуг).

В отчетном периоде, в котором истек срок исковой давности по оплате таких товаров/услуг, налогоплательщик обязан на основании бухгалтерской справки снять начисленный НДС и отразить эту сумму в строке 16.1 раздела II декларации.(Письмо Миндоходов от 01.01.2001 г. № 000/6/-02-15).

Единщики I и II групп, у которых единственный наемный работник в декретном отпуске, имеют право на отпуск

Так, согласно действующему законодательству ФЛП - плательщики единого налога I и II групп, которые не используют труд наемных лиц, освобождаются от уплаты налога в течение одного календарного месяца в год на время отпуска, а также за период болезни, подтвержденной копией листка (листков) нетрудоспособности, если она длится 30 и более календарных дней.

При расчете общего количества лиц, состоящих в трудовых отношениях с плательщиком единого налога - физлицом, не учитываются наемные работники, которые находятся в декретных отпусках.

Таким образом, предприниматель - единщик I и II группы, у которого один наемный работник находится в декретном отпуске, может воспользоваться правом на отпуск при наличии должным образом оформленных документов. При этом в заявлении на получение отпуска должны быть обязательно указаны сведения о пребывании в декретном отпуске такого наемного работника.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області