Формування творчої активності інноваційної особистості

Дніпропетровський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Відділ освіти Межівської райдержадміністрації

РКЗО «Українська середня загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів»

2012

івна, вчителька української мови і літератури Української СЗШ І – ІІІ ступенів.

Формування творчої активності інноваційної особистості.

Першорядним завданням учителя-словесника є виховання творчої особистості. На уроках застосовуються різноманітні форми і методи, які сприяють розвитку літературно-творчих здібностей учнів. Однак цього недостатньо для розкриття і реалізації творчих нахилів і обдарувань талановитих школярів. Позаурочна робота дає широкі можливості для формування творчої активності інноваційної особистості. Задовольнити потреби обдарованих дітей покликаний поетичний гурток.

Посібник містить план роботи поетичного гуртка, а також розробку одного із занять.

Рекомендований для вчителів української мови і літератури.

Нині дуже важливого значення набуває системна робота з виявлення і виховання обдарованих дітей, створення оптимальних умов для їх подальшого творчого розвитку. Адже творчість є істотною ознакою повноцінного життя особистості. Важливу роль при цьому відіграють інтереси й мотиви, а позаурочна робота відкриває широкі можливості для формування інтересів і мотивів творчості. Тільки після уроків школярі можуть зайнятися улюбленою справою, мають змогу само реалізуватися, показати себе і отримати стимул до подальшої творчості.

Задовольнити потреби поетично обдарованої особистості і покликаний гурток „Літературна скринька”, який діє в школі не один рік. Емоційне самовираження, розвиток творчих здібностей, використання методів і прийомів, якими обдаровані діти не мають змоги користуватися під час навчальної діяльності на уроках, – така мета творчої співпраці гуртківців із педагогом. Результат не примусив довго чекати. З’явився літературний альманах, до якого ввійшли найкращі творчі доробки літстудійців. До краси художнього слова

долучилися і образотворчо обдаровані діти. Думки, перелиті в слова, були ілюстровані. Спільними зусиллями талановитих школярів був випущений шкільний ілюстрований альманах „Джерельце”, який вражає своєю оригінальністю.

Та все ж таки літературна творчість ставить собою складну психічну діяльність. Творчість – духовна праця, нелегка робота. Тому на початковому етапі роботи гуртка „Літературна скринька” визначається мета і основний зміст роботи:

- формування вміння мислити художніми образами у процесі сприймання того чи іншого предмета, явища, твору;

- розвиток здатності до образної конкретизації й образного узагальнення, відчуття і розуміння метафоричної мови, асоціативного багатства слова;

- сприяння засвоєнню, осмисленню й поглибленню знань студійців з теорії

літератури (мова художнього твору), основ віршування;

- вироблення вмінь розкривати природу художнього образу, розкривати символічність явищ, предметів.

Гуртківці – неординарні особистості. Для цієї категорії дітей типовим зазвичай є висока потреба в нових враженнях, у них неабияке образне мислення, вони мрійливі фантазери, схильні керуватися більше почуттям, ніж розумом. Тому девізом гуртка обрали слова В. Симоненка:

Мрійництво! Жаго моя! Живи!

В океані рідного народу

Відкривай духовні острови!

У плані роботи необхідно врахувати, окрім практичної допомоги у віршуванні, подачу матеріалу з теорії літератури, що повинно стати підґрунтям для власної творчості школярів.

План роботи гуртка „Літературна скринька”

Вересень

Заняття № 1

1. Організація колективу. Обговорення і затвердження плану роботи.

Визначення мети і основного змісту теоретичних занять. Визначення мети і основного змісту практичних занять. Огляд літературних новинок.

Заняття № 2

Прозова і віршована мова. Рима. Практикум „Колективне складання віршів та етюдів про осінь”.

Жовтень

Заняття № 1

Віршована мова. Стопа. Двоскладові стопи. Віршовий розмір.

2.„Творча лабораторія”: обговорення творчих доробків членів гуртка.

Заняття № 2

1.Літературно-художній образ. Символ. Алегорія. Підтекст.

2.Практикум „Талант і вміння спостерігати (добір найістотнішого, незвичайного). «Нотатник».

Листопад

Заняття № 1

Художній образ. Художня деталь. Особливості творення слухових, нюхових і дотикових образів. „Поетичний калейдоскоп”: бесіда про природу художнього образу під час екскурсії в природу.

Заняття № 2

Поглиблення поняття про ліричні твори та їх основні види (громадянська, пейзажна, філософська, інтимна) лірика. Строфа. „Творча лабораторія”: обговорення та визначення видів лірики творчого доробку учениці Юлії С.

Грудень

Заняття № 1

Художні функції тропів.

2.Практикум „Колективне складання віршів та етюдів про зиму на тему „Чарівний пензлик чародійки Зими”.

Заняття 2

Літературно-мистецькі новини. Оформлення святкової газети, присвяченої святу Миколая.

Січень

Заняття № 1

Засоби поетичного синтаксису (інверсія, оксиморон, анафора, епіфора, антитеза). Поетична сторінка: обговорення творчих доробків членів гуртка.

Лютий

Заняття № 1

Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення: літота, гіпербола, синекдоха, тавтологія. Практичне заняття: виконання творчих вправ на збагачення лексики.

Заняття № 2

1. Теорія віршування (версифікація). Елементи ритмотворення (силабо-тонічний вірш).

2. Поетичний практикум: удосконалення вмінь із теорії віршування.

Березень

Заняття № 1

Ритмотворчі елементи тонічного вірша. Поетичний калейдоскоп: складання віршів на тему „Перші подихи весни”.

Заняття № 2

Сонет (катрен, терцет, терцина). Практикум. Написання сонета.

Квітень

Заняття № 1

Байка (алегорія, мораль). Віршовані й прозові байки. Особливості їх побудови. „Творча лабораторія”: складання байки про шкільне життя.

Заняття № 2

Літературно-мистецькі новинки. Заочна мандрівка літературними місцями Дніпропетровщини.

Травень

Заняття № 1, 2

1.Творчий звіт гуртківців. Укладання ілюстрованого шкільного альманаху „Джерельце”.

Заняття поетичного гуртка„Літературна скринька”

(для учнів 5-7 класів)

Тема: Прозова і віршована мова. Рима. Практикум „Колективне складання віршів та етюдів про осінь”

Мета: поглибити знання учнів про прозору і віршовану мову; риму; розвивати творчу діяльність школярів, збагачувати їхній словниковий запас; виробляти високий естетичний смак, уміння користуватися словом для вираження своїх думок, виховувати інтерес до української поезії.

Обладнання: таблиця „Прозова і віршована мова”, збірки поезій українських письменників, ілюстрації гуртківців до своїх творів.

Хід заняття.

I. Поетична хвилинка.

1.Декламування гуртківцями улюблених поезій українських поетів.

2.„Мікрофон”:

· Чим приваблює мене поезія?

ІІ. Літературна вікторина: „Чи знаєш ти поезію?”

Кому належать такі поетичні рядки?

1.Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою. (Т. Шевченко)

2.Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай. (Л. Глібов)

3.„Мамо, іде вже зима”,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема...

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?” –

В неньки спитала дитина. (Л. Українка)

4.Надійшла весна прекрасна,

многоцвітна, тепла, ясна,

ніби дівчинка в вінку,

ожили луги, діброви,

повно гомону, розмови

і пісень в чагарнику. (І. Франко)

5.Ми дзвіночки

Лісові Дзвіночки,

Славим день.

Ми співаєм

Дзвоном зустрічаєм:

День! День! (П. Тичина)

ІІІ. Евристична бесіда:

· Який із уривків вам сподобався найбільше? Чому?

· Що ви знаєте про автора цих рядків?

· Як ви думаєте, які почуття висловив автор рядками вірша?

· А чи пробували ви самі складати вірші?

· Що спонукало вас до написання віршів?

IV. Повідомлення вчителя.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми здійснимо уявну подорож у творчу лабораторію поета. Дізнаємося, як же відбувається процес складання віршів.

Хто вже спробував, чи легка це праця? Так, звичайно, нелегко у віршованій формі викласти свої думки, передати почуття, переживання, які сколихнули душу. Та все ж таки ви відчуваєте радість успіху від творчої праці. То ж спробуємо стати поетами.

Для того щоб віршований твір був досконалим, треба повторити відомості з теорії літератури і врахувати їх при складанні вірша.

· Які є художні твори, крім віршових?

· Прозові.

· А чи знаєте ви, з якої мови походить слово „проза”?

· Так, це грецьке слово і означає воно – простий, звичайний.

Літературне дослідження:

Визначити спільне й відмінне в поданих уривках.

1.Небо високе-високе, чисте-чисте – таке буває тільки восени. Ніжиться листочок в лагідному промінні. Та неждано відриває його вітер, піднімає високо в блакитне небо. Тріпоче листочок в польоті,

прощається з веселим літом та дитячим сміхом. З теплим сонячним промінням, з щебетанням птахів, з літнім дощем, з рум’яними світанками.

2.Вже перший впав листок осінній –

Асфальт ребром розкреслив на квадрати.

Хова билинка крихітне насіння,

Щоб навесні травою прорости.

· Чи близькі ці уривки за змістом?

· Звучать однаково чи по-різному?

· Як же звучить віршований текст?

· Мелодійно, має чіткий ритм, а прозовий не має.

· Що таке ритм?

· Ритм (рівномірне чергування чогось) – повторюваність у віршованій мові однорідних звукових особливостей.

· Що ж створює віршований ритм? Якщо у вірші поставимо наголоси, то побачимо, що наголошені склади чітко чергуються з ненаголошеними. Це і є ритм. Для позначення наголошених і ненаголошених складів застосовуються графічні позначки:

┴ – наголошений, ˇ – ненаголошений.

Ритм – це перша ознака віршованої мови.

· Яку ще, не менш важливу, ознаку віршованої мови ви знаєте?

· Рима.

· Що таке рима?

· Рима - це однакове звучання або суголосся закінчень віршованих рядків.

· Чи можна з цих ознак визначити важливішу?

· Чи є в цьому уривку рима?

Хвилини йдуть,

Пора у путь!

Прощай, рідний краю!

Вже хутко я піду.

Тут долі не маю,—

На чужині знайду.

Так, рими немає, та звучить він ритмічно. Це вільний вірш, або верлібр.

Таким чином, рима і ритм — важливі ознаки віршування.

У. Практикум „Колективне складання етюдів та віршів про осінь”.

Після того, як ми побували у творчій лабораторії поета і дізналися про основи віршування, спробуємо самі скласти вірш.

1.Починати завжди важко, і тому спочатку пограємо в гру: „зв’яжемо римою” рядки, тобто впорядкуємо римування:

Із гілочки — вербового мізинця,

Що колись я посадив на луках,

Зросла верба, якій сниться так часто

Мотив її першої веснянки.

Над нею кошлатились заметілі,

Снігові горби спливали в повінь,

І дочекавшись вербної неділі,

Я приходив до рідної верби.

2. Підберіть ритм до слів:

весна — красна дівочий — співочий

сонечко — віконечко, травичка — водичка

хмари — отари, врода — шкода

1.Нарешті ми підійшли до відповідального завдання: спробуємо скласти чотиривірші за поданими римами.

а) ... струмки Біжать долиною струмки,

... ріки Несуть водицю до ріки,

... пісні Співають весело пісні.

... ясні Про дні весняні і ясні.

б) ... хвилі Дніпро грайливо гонить хвилі,

…...шумить Вітрисько буйний десь шумить,

... милі У сни солодкі й такі милі

... спить Поринуло усе навколо й спить.

в) ... фарбує Осінь пензликом фарбує.

... горобину Клен, березу, горобину,

... гаптує Ніби вишивку гаптує

... днину Про ясну, чарівну днину.

Таким чином, ми добре підготувалися до того, щоб самостійно висловити власні враження від осінньої краси за вікном.

(Гуртківці складають віршові рядки, у кого виникають труднощі з римуванням, той може написати етюд).

VI. Підсумок заняття.

– Літературна гра „Римовані сходинки”.

Умови гри: називаються пари слів, якщо вони римуються, то будується сходинка, ні – сходинки немає.

край – гай врода-зима

сни – весни мить – летить

стежка – дорога парасолька – квасолька

небо – стрічки хмари – отари

квітку – клітку ранок – вечір

					хмари- отари
парасолька - квасолька
мить – летить
квітку - клітку
сни – весни
край – гай

- Діти, якщо ви підкорите цю вершину, то станете справжніми майстрами слова, такими, як Ліна Костенко.

Ось послухайте:

Біднесенький мій ліс, він зовсім задубів!

Він ждав мене і думав про розлуку.

Вже листопад підкрався з-за дубів

і гай знімає золоту перуку.

Синіє день, як пізні капусти.

Приходив дощ, а потім було зимно.

Біднесенький мій ліс! – він крила опустив.

Нема грибів, хоч би який мізинок.

Голубінь небесна з літом відійшла,

З пензлем різнобарвним осінь походжа.

Журиться діброва на краю села:

Вже не так в струмочку дзюркотить вода.

Сонечко останнє віддає тепло:

В лісі, і на луці присиха трава.

Дощиком осіннім з річки потягло –

Скоро вступить осінь у свої права.

Туманець осінній землю приголубить,

Хмари темно – сині виринуть здаля.

Листячко останнє вітерець підхопить,

Вихором барвистим в небі закружля.

З краю далекого зима завітала,

Хуга швидкокрила навздогін летіла,

Ковдра сніжно – біла все навкруг укрила;

Кригу на ставочку морозцем підбила.

Вальсом закружляли крихітні сніжинки,

Блищать на деревах білії крижинки.

Вітер їх підхопить – легкі, як пушинки,-

Падають на землю срібні намистинки.

Що за диво серед поля?

Це зеленая тополя!

Чому ж журиться вона?

На всім світі одним одна.

Лиш ти одна зорю стрічаєш,

На небі місяць виглядаєш.

Вранці листя розправляєш;

Друга все собі шукаєш.

Ти, тополе, не журись,

Забудь про все – і посміхнись!

Ти на світі не одна –

І не будь така сумна !

Дітвора на лузі за селом

Зиму сніжну проводжала,

Веснянками й хороводами

Весну – красну зустрічала.

Уже сині оченята

Сонні проліски відкрили.

Сизокрилі журавлята

З вирію вже прилетіли.

Краї милі облетіли,

З крилець весноньку струсили.

Дітей радо привітали,

Щастя й радості бажали.

Чорне рядно синє небо накриває,

Нічка темная навкруг все огортає.

Місяцю – красеню єдиная втіха:

Рахувати зорі на небі стиха.

Нічка холодна тішиться зорею,

Мати пишається рідною донею.

Зіронька ясна вірші нашепоче

Донька матусі в роботі допоможе.

Батько зорі – місяць, а дівчати - кріпак,

Як же все непросто на землі?! Ось так!

- Місяцю мій любий, місяцю мій ясний?

Подаруй мені ти – дівчині нещасній -

Зіроньку – сестричку, подружку прекрасну,

Що горить – іскриться у небі так красно!

- Як тобі я подарую, дівонько моя?

Адже засумує з горя нічка темная.

- Я подарувати нені захотіла зіроньку ту ясну,

Щоб віддячити коханій за любов і ласку.

- Та чи можна з неба зіроньку дістати,

Навіть щоб людині рідній дарувати?..

Дівча голову схилило, побрело додому…

Невже щастя в цьому світі не буде нікому?!

Скоріше, люба весно, прибувай,

Щоб знову ожив соловейками гай,

Щоб знов зеленіли широкі лани,

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб жовті кульбабки цвіли у садочку,

А ми, всі дівчата, були у віночках.

Як тільки веснонька-красуня почула

З півдня вітром-леготом війнула.

Прилинув березень о тій порі,

Озвались журавлики угорі,

У весняному небі, небі голубому:

- Ми з вирію вертаємось додому!..

Бринить листок, як останній дзвінок,

Зривається … й свій починає танок.

Кружляє вітром підхоплений він,
Пригадує теплі й щасливі дні.

Кружляє й кружляє останній листок -

Продовжує свій прощальний танок.

- Бувай же, мій любий осінній лісок,

Більше не чутиму співу пташок!..

Слова ці сумно прошепотівши,

Упав на землю, навіки застигши..

Так падають з дерев листочки останні

В осінньому тихому шепотінні…

ЗМІСТ

Передмова………………………………………….3

План роботи гуртка

«Літературна скринька»………………………..5

Заняття поетичного гуртка

«Літературна скринька»…………………………9

Творчість гуртківців……………………………..19