П’ЯТИЙ МОДУЛЬНИЙ УРОК ПО ТЕМІ «ЄВРАЗІЯ» В 7 КЛАСІ
І і ІІ міні-модулі об’єднані (змістово-пошукові ). Природні зони Євразії.
Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про природні зони, закріпити практичні навички характеризувати природні зони по компонентам природи, продовжити формувати розуміння поняття про широтну зональність та навички вміння працювати з картами природних зон і текстом підручника.
Унаочнення: карта природних зон Євразії, атласи, зошити-практикуми, робочі зошити.
Хід уроку (3 міні-модулі по 30 хвилин)
І. Організаційний момент
Перевірка вчителем готовності учнів до уроку, їх присутності, організація уваги.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь
Перевірка вивчення домашнього завдання - відповіді на запитання до § 45-46 (варіант – письмове тестування або різнорівневі завдання невеликого об’єму).
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Прийом «Проблемне питання». Чи однорідна природа материка Євразія?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Прийом «Картографічна лабораторія». Назвіть послідовно з півночі на південь природні зони, в яких розташована Євразія. Яку поясність на більшій частині Євразії ви помітили (широтну)? Яка ще існує поясність?
2. Територія Євразії лежить в усіх кліматичних поясах Північної півкулі. Наслідком цього є існування в Євразії всіх відомих на Землі природних зон з широтною зональністю від екватора до Північного Льодовитого океану включно.
3. Прийом «Практичність теорії». Виходячи з того, що послідовність
природних зон відповідає широтній поясності, вчитель пропонує учням самостійно опанувати матеріал про природні зони, користуючись § 47-48 підручника та картою природних зон Євразії. У характеристиці природних зон найважливішими є такі природні компоненти живої природи: рослинність, тваринний світ, ґрунти. Самому факту існування певних видів організмів флори і фауни та ґрунтів сприяють відповідні фактори неживої природи природних зон, наприклад, кліматичні. Вчитель пропонує учням скласти велику таблицю природних зон з найбільш характерними компонентами кожної з них:
Природна зона | Рослинність | Тваринний світ | Ґрунти |
Вчитель допомагає учням в роботі; роботу можна виконувати також в парах або в групах, але кожний учень заповнює свій робочий зошит. Роботи вибірково оцінюються наприкінці ІІ міні-модулю. Решта робіт оцінюються при черговій перевірці зошитів.
V. Закріплення нових знань і умінь учнів
1. Прийом «Розв’язок проблемного питання». Учні роблять висновок про те, що природа материка неоднорідна і різноманітна.
2. Учні розв’язують приклади з використанням ПСС.
Тайга!?"Степ
4-
Природна зона
Фауна Флора Ґрунти Клімат |
Мішані та широколисті!?"Вологі екваторіальні
+2-
Ліси
Домінування серед рослин дерев Сприятливі умови життя для організмів | Види організмів Кількість опадів |
Чорнозем!?"Каштановий ґрунт
+2-
Ґрунт
Степ Україна | Кількість гумусу Забарвлення |
ІІІ міні-модуль ( змістово-пошуковий ). Висотна поясність гір Євразії. Зміни людиною природи материка.
Мета: поглибити знання учнів про висотну поясність як таку та висотну поясність гір Євразії, виявити особливості висотної поясності в Євразії та її відмінності від рівнинних природних зон, з’ясувати на реальних прикладах наслідки прояву господарської діяльності людини на природу материка, поглибити навички вміння працювати з картами природних зон і текстом підручника,
Унаочнення: карта природних зон Євразії, атласи, зошити-практикуми, робочі зошити.
І. Організаційний момент
Вчитель пропонує перейти до вивчення теми третього міні-модулю.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Прийом «Мікрофон».
1. Чи на всіх материках є зони висотної поясності? Знайдіть їх в атласах на карті природних зон світу та окремо на картах природних зон материків.
2. На якому з материків зона висотної поясності незначна; на якому її немає?
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Вчитель: Вивчення матеріалу цієї теми дозволить поглибити ваші знання про висотну поясність як таку і особливості її в Євразії. Тут найвищі гори світу і займають вони величезні площі… Також ви поглибите свої знання про зміни людиною природи материка.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя (§ 49).
1. Висотну поясність ми спостерігаємо в горах. Але підніжжя гір можуть самі бути на різних висотах та в різних природних зонах.
В самих горах до вершин можна розрізнити різну кількість поясів зі своєрідними назвами. На півночі Євразії їх можна спостерігати максимум чотири, в Альпах – п’ять, в Гімалаях – набір висотних поясів найбільший.
2. Північ Євразії: ліси, пояс кедрового стелюха, гірська тундра і багаторічні сніги. Альпи: твердолисті вічнозелені ліси й чагарники, ялиново-букові ліси, субальпійські луки, альпійські луки, багаторічні сніги та лід. Гімалаї: біля підошви гір - болотисті джунглі, далі - вологі ліси з салового дерева, ліси з пальм і деревовидних папоротей, бамбука й ліан, ліси субтропічного поясу з вічнозеленими дубами і соснами, листопадні ліси з дуба, каштана, клена, черемхи, вишні, хвойні ліси, субальпійські луки, альпійські луки, гірська тундра, пояс снігів.
3. Людина, як правило, негативно впливає на природу. Негативний вплив збільшився безповоротно, коли населення Землі досягло кількості кількох мільярдів осіб. Особливо постраждали густонаселені райони, де рослинність розвивається в умовах недостатньої кількості тепла і вологи та протягом частини року. Відповідно постраждали тварини, особливо великі. Їх стало мало за кількістю, а багато як види зникли взагалі. Зачищені від дикої рослинності землі використовуються під орні землі та населені пункти, різноманітні споруди і дороги. Європа на дві третини площі стала безлісою. Природні комплекси в Європі практично скрізь змінені на створені людиною антропогенні.
4. Окремою великою проблемою стала нестача прісної води та її забруднення. Забруднення стало досягати підземних басейнів, очищення яких практично неможливе, оскільки бруд не виноситься потоком води з-під землі. Браконьєрство та забруднення водойм стало причиною загибелі багатьох видів водних організмів.
5. Природа Євразії потребує охорони. В багатьох країнах, в тому числі в Україні, створені природоохоронні території, найголовніші серед них – національні парки та заповідники, які вилучаються з господарського користування. При дотриманні певних обмежувальних умов в деяких природоохоронних територіях на певних ділянках дозволяється організований туризм. Кількість природоохоронних територій в кожній державі, як правило, збільшується.
V. Закріплення нового матеріалу
1. Відповіді на запитання § 49, зчитування висновків в кінці параграфу.
2. Приклад з використанням системи проблемно-символічних сигналів (ПСС):
Альпи!?"Гімалаї
+2-
Гори
Висотна поясність Високі гори | Кількість висотних поясів Кількість видів організмів |
Біловезька Пуща!?"Асканія Нова
+2-
Природоохоронні території
Вилучення з господарства Європа | Охоронні об’єкти і організми Природні зони |
Домашнє завдання: § 47, 48, 49, скласти свої приклади з використанням системи ПСС
Автор: Португальський Олександр
