Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
Адреса Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації
Поштовий індекс: 03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 42
Код: 044 Телефон: Факс:
Електронна пошта: grda@golosiiv.kyiv-city.gov.ua
Загальні відомості про район
Дата утворення: у жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району.
Площа: Голосіївський район найбільший за площею міста Києва - 156,36 кв. км, або 0,1564 тис. кв. км, що складає 18,7 % від загальної площі м. Києва.
Протяжність району: – з півночі на південь – 26,65 км;
– зі сходу на захід – 15,75 км.
Географічні дані: Розташований у південно - східній частині міста Києва.
Територією району протікають річки: Дніпро, Либідь, Віта, Горіхуватка.
Голосіївський район починається майже від Хрещатику і тягнеться до південних і західних кордонів Києва. Таким чином, район є південними та південно-західними воротами Києва.
Складається з наступних історичних місцевостей: Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників.
Кордони: Голосіївський район межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами міста, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.
Межі району:
Від Кільцевої дороги по північно-західній межі в районі вулиці Дмитра Луценка; вулиця Юрія Смолича, Московська вулиця; Московський провулок; межа забудови селища Жуляни; вулиця Онуфрія Трутенка; західна межа будівництва території механічного заводу; межа території автобази № 1; вулиця Кайсарова; Кіровоградська вулиця; межа Байкового кладовища (включно); по залізниці до Байкової вулиці; Байкова вулиця; по р. Либідь; до вулиці Іллі Еренбурга; північно-східна межа залізниці; по вулиці Льва Толстого; по Червоноармійській вулиці, площа Дзержинського, бульвар Дружби народів, залізниця, фарватер р. Дніпро, межа м. Києва до Кільцевої дороги.
Чисельність наявного населення станом на 01.01.2014 – 242,2 тис. осіб, що становить 8,4 % від населення м. Києва.
Коротка історична довідка
У південній частині міста Києва розкинувся чарівний та пишний Голосіїв. Ще у сиву давнину в Голосієві селилися люди. Свого часу ця місцевість належала Києво-Печерській Лаврі. У першій половині XVII ст. Київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир, так званий скит, який став дачною резиденцією церковної знаті.
У XVIII ст. на території цього великого лаврського господарства заклали прекрасний сад. Дерева посадили так, що вони нагадували план великої лаврської церкви. Поблизу стародавньої монастирської оселі в лісі з’явилося двоє селищ із садками та пасіками – Велика й Мала Горіхуватка.
Існує декілька легенд виникнення назви місцевості Голосіїв. За однією з них – у лісових хащах під час татарської навали ховався київський люд і з болем спостерігаючи, як палають їхні оселі в розпачі голосили та оплакували загибель близьких. Звідси й назва – Голосіїв. За іншою – ця назва походить від слів “голий” і “сіяти”. Очевидно, йдеться про культурні насадження, які були “посіяні на голому місці” серед дикого лісу під час заснування тут літньої резиденції київських митрополитів.
Перша згадка про Голосіїв, як володіння Києво-Печерської лаври, датується 1541 роком. У грамоті царя Петра Олексійовича за 1720-й рік значиться “Голосіїв ґрунт”. В описі Київського намісництва 1770–1780 років зафіксована слобідка при Голосіївському монастирі. Вже у XVІII-XIX століттях вживаються в документах назви “хутір Яровці, він же називаємий Голосіївський і Палатницький”.
У жовтні 1918-го 430 десятин у Голосіївській лісній дачі передали Українській науковій академії під парк і ботанічний сад. У 1923 році Голосіївський хутір увійшов до складу Києва.
У 1925-31 рр. на мальовничих пагорбах Голосієва збудували великий комплекс споруд сільськогосподарських інститутів (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України), загальною протяжністю майже на кілометр. Автор проекту, архітектор Д. Дяченко, відтворив у цих будівлях характерні форми українського бароко, надавши їм національного колориту.
У 1956-58 рр. уздовж проспекту 40-річчя Жовтня на базі величезного лісового масиву в Голосієві був впорядкований парк культури і відпочинку, якому 1964 року присвоєно ім’я видатного українського письменника .
Сьогодні Голосіївський парк – це один з найбільших лісопарків культури і відпочинку із спортивним комплексом, зеленим театром, бібліотекою, атракціонами, дитячим майданчиком, турбазою, човновою станцією. Композиційну основу парку утворює мальовнича Голосіївська долина із каскадом чотирьох ставків.
На околиці Голосіївського району м. Києва розташована історична місцевість – Китаїв, назва якої ймовірно походить від тюркського слова „китай” (укріплення, фортеця). У Китаєві збереглись рештки городища IX-X ст., укріплень та печерних келій часів Київської Русі. У XIV ст. на цій території існував печерний монастир, який з першої половини XVII ст. за наказом київського митрополита Петра Могили було підпорядковано Києво-Печерській лаврі („Китаївська пустинь”). У 1763–68 рр. архітектор С. Д. Ковнір збудував тут Троїцьку церкву. Перші дослідження розташованих в урочищі Китаїв печер були проведені у 1857 році. Під керівництвом археолога А. Д. Ертеля у 1910–12 роках було знайдено декілька підземних галерей, за структурою схожих на печери Києво-Печерської лаври, залишки двох вогнищ, предмети побуту, стінові написи старослов’янськими літерами.
Зеленою скарбницею нашого міста є один з найдавніших і найбільших у Європі Голосіївський ліс, унікальний за флорою та фауною. Ця дивовижна пам’ятка природи об’єднує Феофанію, парк відпочинку ім. Рильського площею 140,9 га та власне ліс площею близько 780 га. Зелений профіль Голосіївського лісу визначається більш як 250 видами дерев і кущів. Насамперед його зелене вбрання урізноманітнюють горіхові породи, що мають цінні санітарно-гігієнічні властивості, а на дільниці між Голосієвим і Феофанією збереглося кілька унікальних багатовікових дубів.
Голосіївський ліс – неоціненне багатство міста, його оздоровчо-курортна зона, одне з улюблених місць відпочинку киян.
На східній околиці лісу знаходиться літературно-меморіальний музей Максима Рильського. У 2007 році тут було створено Національний природний парк «Голосіївський».
В районі існують Голосіївські вулиця, площа, провулок і станція метрополітену.
ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНИЙ ФОНД РАЙОНУ
№ зп | Назва об'єкта | Площа, га | Місце розташування | Рішення щодо створення чи оголошення |
ОБ‘ЄКТИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ | ||||
Заказники | ||||
1. | Лісники | 1110,2 | ЛПГ "Конча-Заспа", Конча-Заспівське лісництво, квартал 2-15, 17-19, 21, 23-25, 28, 29 | Постанова Ради Міністрів УРСР від 25.08.89 N 223 |
2. | НПП „Голосіївський” | 4521,29 | Голосіївський район м. Києва | Указ Президента України № 000 від 27.08.2007р. |
Ботанічні сади | ||||
3. | Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України | 53,0 | вул. Героїв Оборони | Постанова Ради Міністрів УРСР від 13.02.89 N 53 |
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва | ||||
4. | Феофанія | 150,0 | вул. Акад. Лебедєва (ДУ „Садово-парковий комплекс Національної академії наук України”) | Постанова колегії Держкомітету УРСР з охорони природи від 26.07.72 N 22 |
5. | Голосіївський парк ім. | 140,9 | просп. 40-річчя Жовтня | Постанова Ради Міністрів УРСР від 29.01.60 N 105 |
6. | Голосіївський ліс | 780,0 | ЛПГ "Конча-Заспа", Голосіївське лісництво, квартал 1-28 | Постанова колегії Держкомітету УРСР з охорони природи від 26.07.72 N 22 |
ОБ‘ЄКТИ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ | ||||
Регіональні ландшафтні парки | ||||
7. | Урочище "Лиса гора" | 118,75 | вул. Саперно-Слобідська, вул. Лисогірська | Рішення Київської міської Ради від 17.02.94 N 14 |
Заказники | ||||
8. | Дачне | 6,0 | ЛПГ "Конча-Заспа", Дачне лісництво, кв. 65, 69, 72, 73 | - " - |
9. | Ландшафтний заказник на лівому березі оз. Конча | 80,0 | У межах ландшафтного заказника "Жуків острів" | Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.10.97 N 1628 |
10 | Острів Жуків (загальна площа - 1794,6 га) | 190,0 | Заплавна частина Канівського водосховища від гирла р. Віта до південної межі м. Києва | - " - |
11 | Острови Ольжин і Козачий | 470,0 | Острови Ольжин і Козачий, гирлова частина р. Віта | - " - |
Пам'ятки природи | ||||
12 | Віковий каштан | - | вул. Китаївська, 15 | Рішення Київської міської ради від 17.02.94 N 14 |
13 | Віковий дуб | - | вул. Кащенка (Мишоловка) | Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.10.97 N 1628 |
14 | Природний об'єкт цілини | 0,5 | біля буд. № 76 по вул. Червонопрапорній | - " - |
15 | Вікові дерева софори японської | - | Китаєво, Інститут садівництва УААН | - " - |
16 | Вікові дуби | - | територія Головної астрономічної обсерваторії НАН України | - " - |
17 | Вікові дерева дуба | 0,4 | ЛПГ "Конча-Заспа", Дачне лісництво, кв. 51, вид. 2 | - " - |
18 | Святе цілюще джерело | - | ЛПГ "Конча-Заспа", Голосіївське лісництво, кв. 3, вид. 16 | - " - |
19 | Два водних джерела | - | ДУ „Садово-парковий комплекс Національної академії наук України” | - " - |
20 | Група вікових дерев дуба | - | НДГ Інститут зоології України, урочище "Теремки" (кв. 34, вид. 13, 19) | Рішення Київської міської ради від 02.12.99 N 147/649 |
21 | Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду ставків | - | вул. Китаївська, 15 (Київський державний науково-виробничий учбовий комбінат) | - " - |
22 | Алея вікових дубів | 0,1 | вул. Червонопрапорна, сел. Пирогове (Музей народної архітектури та побуту України) | Рішення Київської міськради від 12.02.2004 N 22/1231 |
23 | Дуб Грюнвальда | - | Конча-Заспа, 27 км Столичного шосе | Рішення КМР від 27.11.2009 р. № 000/2782 |
24 | Чарівні дуби | - | Конча-Заспа, 27 км Столичного шосе | - " - |
25 | Метасеквойя | - | вул. Лебедєва,1 | - " - |
26 | Дуб Січових стрільців | - | в | - " - |
27 | Дуб Генерала Тарнавського | - | в-4 | - " - |
28 | Дуби Петра Могили | - | в | - " - |
29 | Дуб Кирпоноса | - | ва | - " - |
30 | Дуб Якуніна | - | ва | - " - |
31 | Дуби Рильського | - | в | - " - |
32 | Дуб Вєтрова | - | в | - " - |
33 | Велика липа Сироти | - | вул. Саперно-Слобідська, 22 | - " - |
34 | Ясен Феофіла | - | вул. Китаївська, 15/8 | - " - |
35 | Груша Іващенко | - | пр-т Науки, 16 | Рішення Київської міської ради від 23.12.2010 р. № 000/5227 |
36 | Голосіївські метасеквойї | - | Територія Голосіївського парку культури та відпочинку ім. (поблизу атракціонів та колесу огляду) | Рішення Київської міської ради від 23.12.2010 р. № 000/5227 |
37 | Дуб на синій воді | - | В межах ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків остров» (на північ від дамби-мосту через р. Віту, якою проходить дорога з вул. Лісничої в напрямку комплексу відпочинку «Поплавок» по її правому березі) | Рішення Київської міської ради від 23.12.2010р. № 000/5227 |
38 | Дуб Відун | - | Територія РЛП «Лиса гора» (дерево дуба черешчатого віком 300 років) | Рішення КМР від 01.12.2011 № 000/6966 |
39 | Дуби Екзюпері | - | вул. Родімцева, 19. Національний університет біоресурсів та природокористування (шість дерев дуба черешчатого віком 400-450 років) | Рішення КМР від 01.12.2011 № 000/6966 |
40 | Дуб Вітовта | - | вул. Героїв Оборони, 13, Національний університет біоресурсів та природокористування (дерево дуба черешчатого віком 400) | Рішення КМР від 01.12.2011 № 000/6966 |
41 | Дуб слави | - | вул. Полковника Потєхіна (чотири 250-300 річні дерева дуба черешчатого) | Рішення Київської міської ради від 21.02.2013 |
42 | Дуб Тотлебена | - | вул. Столичне шосе (Лиса гора) | Рішення Київської міської ради від 23.05.2013р. № 000/9372 |
43 | Дуби Рильського | - | Навпроти будинку по в | Рішення Київської міської ради від 23.10.2013р. № 000/9729 |
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 |
