АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(Свідоцтво про реєстрацію № 000, видане Львівським обласним управлінням юстиції 13.05.1996 року) м.Львів, вул. Тершаківців, 8,
___________________________________________________________
***
Вихідний.№ 8 від "11" грудня 2006 року
Голові Верховної Ради України
Голові Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
В. В. Макеєнку
Голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики
Є. П. Кушнарьову
Міністру юстиції України
О. В. Лавриновичу
Звернення
14.11.2006 року в Верховній Раді України зареєстровано проект № 2534 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про нотаріат” та Декрету КМ України „Про державне мито” (щодо сплати державного мита приватними нотаріусами)”.
Ми, приватні нотаріуси Львівської області, звертаємося до Вас з тим, аби Ви прислухались до нашої думки і не зруйнували ще такий молодий, але такий важливий для розвитку України як правової держави інститут приватного нотаріату
Просимо звернути Вашу увагу, на те що головна особливість державного мита – його індивідуальна відплатність.
З іншого боку, метою стягування державного мита є покриття витрат державного або іншого органу у зв’язку з його діяльністю.
Приватні нотаріуси за своїм статусом є самозайнятими фізичними особами. Приватні нотаріуси самостійно організують свою діяльність, утримують офіси, найманих працівників, несуть персональну відповідальність за якість вчинюваних нотаріальних дій, страхують професійну діяльність. Приватні нотаріуси не отримують з бюджету коштів на свою діяльність, як, наприклад державні нотаріуси і державні службовці.
Державні нотаріальні контори, які справляють державне мито, згідно зі ст. 20 Закону України „Про нотаріат” утримуються за рахунок державного бюджету і саме в цьому і проявляється мета стягування державного мита: покриття витрат державної нотаріальної контори у зв’язку з її діяльністю.
В Розділі 5 «Фінансово-економічне обгрунтування» Пояснювальної записки, йдеться про те, що : «Прийняття Закону України «Про внесення змін до Декрету «Про державне мито» та до Закону «Про нотаріат» не потребує додаткових матеріальних витрат з Державного бюджету України.»
У разі стягнення державного мита, у витратній частині бюджету на відповідний фінансовий рік необхідно буде закласти певну суму коштів, потрібних для компенсування всієї витратної частини приватного нотаріуса.
Приватні нотаріуси змушені будить звернутися за відшкодуванням понесених ними витрат, а саме: утримання робочого місця відповідно до вимог сертифікації робочих місць (ґрати, сигналізація, сейфи та залізні шафи, приміщення для архіву, приміщення для прийому громадян тощо.); забезпечення спеціальними бланками нотаріальних документів (всередньому в рік від 5000 шт. до 10000 шт.); підвищення професійної кваліфікації; обов’язкове страхування професійної діяльності; оплата праці найманих працівників (обов’язкові внески до пенсійного фонду, фондів соціального страхування, соціальне забезпечення нотаріуса (лікарняні, відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, доглядом за дитиною тощо); плата за користування телефоном та засобами електронного зв’язку; придбання офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, компакт-дисків із законодавства та періодики законодавства та періодики, витрати, пов’язані з функціонуванням з єдиних реєстрів Міністерства юстиції України (отримання довідок про відсутність заборони та арештів нерухомого майна, витягів про відсутність обтяжень рухомого майна, реєстрація доручень, заповітів, обтяжень рухомого і нерухомого майна); оренда приміщення, що використовується для робочого місця приватного нотаріуса; оплата комунальних послуг; придбання канцелярських товарів, реєстрів для реєстрації нотаріальних дій тощо; відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса. Всі вище перелічені витрати, які несе приватний нотаріусґ, передбачені чинним законодавством України та специфікою нотаріального процесу. Такі ж витрати несе і державна нотаріальна контора (державний нотаріус), але виключно за кошти держави.
І ще одне дуже важливе питання - повна матеріальну відповідальність приватного нотаріуса, яка повністю перекладається на державу так само як і відповідальність за дії або бездіяльність державного нотаріуса.
Прийняття запропонованих змін у законодавстві України, своїми реальними наслідками матиме лише:
1. Занепад інституту приватного нотаріату і з часом припинення його існування взагалі, оскільки справляння державного мита приватними нотаріусами призведе до того, що вони набудуть статусу державних з усіма відповідними наслідками, у тому числі необхідністю їхнього утримання за рахунок держави.
А це буде велика втрата висококваліфікованих спеціалістів і головне ‑ навантаження на державні нотаріальні контори, яке й без того на сьогодні суттєве, зросте в лічені рази. Державні нотаріуси ніяким чином не зможуть оперативно і своєчасно прийняти величезну кількість осіб, посвідчити величезну кількість правочинів, необхідних для нормальної життєдіяльності громадян та підприємств, отримання ними кредитів на підприємництво, будівництво, купівлю житла, здійснення своїх прав, передбачених Конституцією України.
А у зв’язку з відсутністю фінансування держава в короткий строк навряд чи зможе значно збільшити кількість державних нотаріусів.
2. Виникнення ситуації, що позбавить приватних нотаріусів можливості утримувати нотаріальні контори за рахунок вчинення нотаріальних дій. Джерелом утримання нотаріальних контор та найманих працівників буде лише консультаційна та технічна допомога клієнтам.
Як наслідок ‑ велика кількість звільнення працівників приватних нотаріусів у зв’язку з неможливістю виплати зарплат, а сьогодні це в середньому 2‑5 чоловік у кожного нотаріуса.
Приватний нотаріус, аби забезпечити своє існування та оплату праці найманих працівників, змушений буде збільшити розмір оплати за вчинення нотаріальних дій у порівнянні з державними нотаріальними конторами, що в свою чергу знову ж таки призведе до повного відтоку нотаріальних дій від приватних нотаріусів до державних, що спонукатиме з однієї сторони колапс державних контор, а з іншої ‑ різке припинення приватними нотаріусами своєї діяльності.
3. Виникнення значних труднощів з розвитком іпотеки в Україні та взагалі з придбанням нерухомості у зв’язку або зі значним подорожчанням процедури оформлення, або з відсутністю кадрів у державному нотаріаті, а це, як наслідок, значне неодержання бюджетом податків від продажу нерухомості.
4. Ситуацію, від якої у зв’язку зі значним зменшенням реальних відрахувань з доходу фізичних осіб ‑ приватних нотаріусів, зверніть увагу ‑ дуже гарних відрахувань, постраждають місцеві бюджети.
5. Ситуацію, коли зросте кількість звернень громадян та юридичних осіб до Третейських судів (які, взагалі, ніким не перевіряються, не стягують ні плату, ні державне мито, не контролюють сплату до Пенсійного фонду), які вирішують безспірні питання, що не відносяться до їх компетенції, вигадуючи незрозумілі і неіснуючі спори та абсолютно не захищаючи при цьому інтереси сторін. Знову ж таки матиме місце не жадане депутатам наповнення бюджету, а відтік грошей від нього.
6. Іще одним наслідком прийняття проекту стане порушення ст. 22 Конституції України, відповідно до частини 2 якої, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. В даному ж разі внаслідок прийняття змін до закону суттєво звузяться права громадянина України, у тому числі приватного нотаріуса.
7. Провокування (в зв’язку з великими чергами) корупційних дій зі сторони клієнтів державного нотаріуса, з якими уряд наразі так активно бореться
Знову ж таки бюджет зазнає значних втрат, бо, як відомо, ця стаття доходів у нашій країні не оподатковується.
До внесення ж змін здійснюючи нотаріальні дії, посвідчуючи правочини, діючи в „правовому” полі України, де не тільки закони часто-густо суперечать один одному, а й всередині закону одне положення вступає в протиріччя з іншим, де сталої судової практики немає як такої, де є багатий ґрунт для шахрайства та зловживань, приватний нотаріус цінує свою професію та місце у суспільстві, не дозволяє собі й іншим йти на протиправні дії, для нього не існує розуміння поняття „хабар”, тому що оплата його праці дозволяє чесно, відкрито і достойно виконувати свої обов’язки.
8. Втрату Громадянами України можливості оперативно, у вихідні та святкові дні або після 16‑17 годин у будні, вчинити нотаріальну дію на високому професійному рівні, у максимально зручний для них час, бо потрібно буде спочатку звертатися до Ощадбанку щодо оплати держмита, а всім відомо їхній розклад та порядок роботи.
Крім того, зросте непомірна втрата часу громадян на черги і з’являться додаткові витрати на банківське обслуговування.
Сподіваємося, що наше звернення буде Вами почуте і враховане.
З повагою,
Президент Асоціації
приватних нотаріусів
Львівської області Олена Пелех
