Скільки м’яса в ковбасі, яку нам продають?
Виробництво ковбасних виробів за "подвійними" стандартами ведеться в Україні вже не перший рік. Така ситуація на руку підприємствам, які хімічать з якістю продуктів практично на законних підставах.
У квітні цього року мав завершитися перехід м'ясопереробних підприємств на нові національні стандарти виготовлення м'ясної продукції (ДСТУ), прийняті Держспоживстандартом ще три роки тому. Однак ковбасні лобісти в черговий раз домоглися відстрочки: уряд продовжив дату набрання чинності ДСТУ до 1 січня 2010 року. Як пояснила голова Державного комітету з питань регулювання і споживчої політики Лариса Лосюк, причиною перенесення строку стали масові звернення виробників м’ясної галузі.
- Вони стверджують, що під час фінансової кризи неможливо технічно й технологічно переоснастити підприємства і скаржаться на відсутність необхідної сировини, - каже вона.
М'ясопереробники лякають підвищенням відпускних цін в 1,5-1,8 раза й переходом ковбасної галузі в "тінь". Адже нові ДСТУ передбачають виробництво ковбаси вищого ґатунку (вареної, варено-копченої, напівкопченої, сирокопченої та сиров'яленої на 100% з натурального м’яса. "Варена", сосиски та сардельки 1-го сорту за новими нормами повинні містити не менше 70% м'яса, соєвого білка і білкового стабілізатора - не більше 10% кожного, борошна і крохмалю - не 6ільше 3%. У ковбасній продукції 2-го сорту кількість м'яса повинна бути не менше 60%. Хоча, якби «ковбаса», виготовлена з крохмалю, сої та інших добавок, називалася, наприклад, «соєвий батон» і продавалася за відповідною ціною, це значною мірою полегшило б життя споживачам.
Наразі ж значна частина виробників випускають ковбасу не за ДСТУ, а за технічними умовами (ТУ). Візьмемо, до прикладу, ковбасу «Лікарську». У кожного виробника вона буде різною за смаком і складом. Кожен ковбасник робить її за власними ТУ. Відповідно в одного вона називається «Лікарська нова», в іншого – «Лікарська екстра», в третього – «Лікарська люкс»… І, як правило, ці всі приставки пишуться маленьким шрифтом і не кожен покупець до нього дочитається. А якщо ще й виробник недобросовісно виконує навіть цю рецептуру, то маємо і відповідну якість.
За оцінками центру «Тест», майже 70% ковбасних виробів випускається з серйозними порушеннями і відхиленнями від стандартів. Заступник лабораторії технології м’ясних продуктів Інституту молока і м’яса Любов Войцехівська каже, що м'ясо навчилися підмінювати чим завгодно – від сої, борошна або крохмалю до манної крупи і води.
Завдяки спеціальним домішкам, вміст води у вареній ковбасі може доходити до 75%. Тобто, купивши кілограм такої ковбаси, ми фактично приносимо додому 750 грамів води.
Той дріб'язок м’яса, який потрапляє в ковбасу, часто не найкращої якості. Основою багатьох варених ковбас, сосисок є так звана емульсія - перемелені й уварені до стану ясно-сірої кашки шкіра, костомахи, субпродукти й інші відходи м'ясовиробництва. Замість м'якоті використовуються шкіра, сухожилля, кісткове борошно, кров, м'ясо механічної обвалки. Сучасні технології дозволяють зробити колір і запах продукту практично ідеальним навіть при 20% вмісті м'яса в ковбасі.
Ще один новий аспект цієї проблеми - вміст ГМО. З 1 липня вступила, в силу постанова Кабміну щодо маркування продукції з вмістом ГМО. Якщо таких організмів у виробі більше 0,9%, то це обов'язково має відображатися на етикетці. Наразі не в кожному обласному центрі ще є відповідні лабораторії. У Тернополі уже готується приміщення, йдуть переговори щодо придбання обладнання.
