Телегін Дмитро Якович
Дмитро́ Я́кович Теле́гін (26 жовтня 1919, Плисове — 1 січня 2011, Київ) — український археолог.
Народився 26 жовтня 1919 р. в с. Плисове (тепер Лозівського району Харківської області).
Закінчив наприкінці 30-х рр. історичний факультет Слов'янського вчительського інституту. В 1949 р. — історичний факультет Чернівецького університету, а після його закінчення навчався в аспірантурі інституту археології під керівництвом академіка П. П. Єфименка.
У 1953 р. захистив кандидатську дисертацію «Неолітичні пам'ятки на Середньому Дінці».
Докторську дисертацію «Дніпро-донецька неолітична культура» захистив у 1967 р.
З 1973 по 1980 рр. викладав на історичному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка «Основи археології» та спеціальні курси з історії мезоліту та неоліту України.
Досліджував історію населення України доби мезоліту, неоліту й мідного віку, а також суміжних територій Східної Європи. Відомий фахівець у галузі первісної археології та козацької доби. Керував великими комплексними археологічним експедиціями, такими як «Кременчуцька», «Дніпродзержинська», «Дніпро—Донбас», «Славутич» та ін., під його керівництвом розкопано багато пам'яток, що стали опірними для розуміння різних періодів первісної доби.
Про широке коло його наукових інтересів свідчить більш як 300 наукових праць, у тому числі 8 монографій, дві з яких опубліковані за кордоном. Крім того він є співавтором ряду колективних монографій та підручників. Проводив активну пам'ятко-охоронну діяльність — багато років очолював бюро секцій українського товариства охорони пам'яток історії та культури — що пов'язана з невтомною пропагандою історичних знань. Ним видано 12 брошур та більш як 250 науково-популярних статей у газетах та журналах з археологічної тематики.
