За п’ять років існування Національна рада стала невід’ємною частиною системи управління у забезпеченні позитивних тенденцій в економічній та соціально-трудовій сферах нашої країни і сьогодні визнана найбільш авторитетною неурядовою інституцією, що представляє інтереси понад 15 млн. громадян України – найманих працівників та роботодавців. На порядок денний Національної ради завжди виносилися найбільш актуальні та проблемні питання, вирішення яких потребувало консолідації зусиль і скоординованих дій органів влади, профспілок і роботодавців.

Діяльність створеного Президентом України дорадчого тристороннього органу була позитивно оцінена Міжнародною організацією праці та Європейським соціально-економічним комітетом, а з 2008 року за сприяння цих міжнародних організацій Національна рада була прийнята дійсним членом до Міжнародної асоціації соціально-економічних рад і подібних інституцій.

2006 рік – становлення.

Після заснування Національної ради почався процес її формування та організації діяльності.

Протягом першого півріччя 2006 року, після визначення кожною стороною соціального діалогу персонального складу дорадчого органу, Національною радою за сприяння проекту Міжнародної організації праці «Консолідація правових та інституційних засад соціального діалогу в Україні» було організовано і проведено низку заходів за участю широкого кола представників всеукраїнських об’єднань профспілок і організацій роботодавців та центральних органів влади з обговорення основних засад та пріоритетних напрямів діяльності новоствореного тристороннього органу соціального діалогу.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Рекомендації та домовленості, вироблені та досягнуті учасниками цих заходів, і були покладені в основу розпорядчих і програмних документів Національної ради на початку її діяльності, зокрема, під час підготовки Регламенту, плану роботи та формування порядку денного першого пленарного засідання, яке відбулося 15 червня 2006 року.

Так, за підсумками круглого столу «Законодавче закріплення основ ведення соціального діалогу в Україні», який відбувся 11 травня 2006 року, та консультацій представників сторін, проведених у травні, на пленарному засіданні було розглянуто законопроект про основні засади соціального діалогу, розроблений тристоронньою робочою групою, та актуальне на той час питання щодо порушення принципів соціального діалогу та положень Генеральної угоди при прийнятті Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади рішень про підвищення цін і тарифів для населення.

Також члени Національної ради на цьому засіданні ухвалили Регламент і план роботи на 2006 рік та прийняли рішення про створення при Національній раді чотирьох постійних комісій із таких питань:

дотримання норм і принципів соціального діалогу;

законотворчої діяльності та мінімальних державних соціальних стандартів;

інформаційно-методичної роботи та зв’язків з інституціями соціального діалогу всіх рівнів;

конкурентоздатності вітчизняної економіки.

Таким чином, на першому пленарному засіданні було унормовано порядок роботи Національної ради, визначено основні напрями її діяльності та шляхи реалізації основних завдань, визначених Главою держави.

Відповідно до регламенту та плану роботу, затверджених на пленарному засіданні, основними формами діяльності Національної ради визначено проведення пленарних засідань, консультацій, семінарів, конференцій, надання методичної та інформаційної підтримки територіальним тристороннім радам, підготовка та подання до Верховної Ради України пропозицій щодо законопроектів з питань, що відносяться до компетенції Національної ради.

У серпні 2006 року відбулася зміна складу Уряду, а згодом було прийнято Закон України про Кабінет Міністрів, який містив норму, що унеможливило сформувати урядову сторону в Національній раді.

За цих умов нагальні питання, що виникали у соціально-трудовій сфері, за домовленістю Співголів Національної ради від профспілкової сторони та сторони роботодавців із Міністром праці та соціальної політики, обговорювалися під час консультативних зустрічей, робочих нарад за участю представників сторін Національної ради від профспілок і роботодавців та центральних органів виконавчої влади.

Також постійно проводилися консультації співголів, консультації та робочі наради в сторонах, працювали постійні комісії, сформовані із представників профспілкової сторони та сторони роботодавців.

Так, комісією із законотворчої діяльності та мінімальних соціальних стандартів було підготовлено і направлено до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці пропозиції до 25 законопроектів з питань регулювання соціально-трудових відносин.

Діяльність комісії з інформаційно-методичної роботи та зв’язків з інституціями соціального діалогу була спрямована на створення ефективної моделі соціального діалогу на національному та регіональному рівнях. Зокрема, створена база даних щодо функціонування територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, розроблені типові положення про них, які були направлені на місця, сторонам соціального діалогу та зацікавленим державним установам України, проводилися навчальні семінари для представників сторін з питань організації впровадження принципів соціального діалогу в діяльність державних органів та організацій соціальних партнерів.

2007 рік – пошук ефективної моделі

Позитивним імпульсом до активізації та удосконалення діяльності Національної ради послугувала зустріч Президента України із всеукраїнським профспілковим активом, представниками Уряду та сторони роботодавців Національної ради, яка відбулася на початку року.

Поставлені Главою держави перед учасниками зустрічі цілі та завдання у сфері розвитку соціального діалогу були покладені в основу діяльності Національної ради.

Прагнення до вибору найбільш ефективних дій щодо забезпечення узгодження інтересів найманих працівників, роботодавців і органів влади у здійсненні соціально-економічної політики та незначний досвід функціонування національного органу соціального діалогу спонукало членів Національної ради звернутися за досвідом роботи подібних інституцій в країнах Європейського Союзу, який налічував понад 50 років.

За сприяння і підтримки Проекту Міжнародної організації праці «Консолідація правових та інституційних засад соціального діалогу в Україні», який в цей час реалізувався в Україні, Національною радою було встановлено двосторонні зв’язки із Соціально-економічною радою Фландрії (Бельгія), Соціально-економічною радою Франції,

Візит делегації Національної ради до Європейського економічного і соціального комітету

Тристоронньою комісією із соціально-економічних питань Польщі та Тристоронньою радою Литовської Республіки, а також із Європейським соціально-економічним комітетом та Міжнародною асоціацією соціально-економічних рад і подібних до них інституцій.

Знаковим для подальшої діяльності Національної ради та визнання її на міжнародному рівні, як представницьку інституцію соціальних партнерів, був візит української тристоронньої делегації до Парижу та Брюсселю, здійснений у жовтні на запрошення Соціально-економічної ради Франції (СЕРФ) та Європейського соціально-економічного комітету (ЄСЕК), метою якого було ознайомлення з організацією діяльності цих органів, а також налагодження міжнародних зв'язків із соціально-економічними радами країн Європейського Союзу та обговорення умов набуття Національною радою членства у Міжнародній асоціації соціально-економічних рад та подібних до них інституцій (МАСЕРПІ).

Результатом зустрічей членів української делегації з керівництвом та членами СЕРФ, представниками секцій Ради, Генеральним секретарем МАСЕРПІ та директором Бюро МОП у Парижі, а також участі у засіданні секції міжнародних відносин та в пленарному засіданні СЕРФ, стали домовленості щодо розвитку двохсторонніх та міжнародних зв'язків з обміну досвідом у вирішенні питань соціально-економічного розвитку Франції та України та підтвердження готовності вступу Національної ради до МАСЕРПІ.

Під час зустрічей української делегації з Президентом та Генеральним секретарем ЄЕСК, членами Контактної групи ЄСЕК з питань східних країн-сусідів Європейського Союзу та представниками Європейської комісії, представники цих авторитетних європейських організацій відзначили позитивні кроки України у розбудові громадянського суспільства і, зокрема, створення Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка може стати українським партером ЄСЕК, зокрема, було досягнуто домовленості щодо формалізації двосторонніх зв'язків Національної ради та ЄЕСК, проведення спільного семінару у березні наступного року та створення спільного комітету із представників ЄСЕК та Національної ради.

Таким чином, під час цього візиту було закладено основу для поглиблення двостороннього співробітництва Національної ради із Соціально-економічною радою Франції та Європейським соціально-економічним комітетом, зроблені практичні кроки до вступу Національної ради в Міжнародну асоціацію соціально-економічних рад та подібних до них інституцій, що в подальшому відкрило можливість тристороннім партнерам України встановити міжнародні зв’язки із подібними інституціями країн Європейського Союзу, використати їхній багаторічний досвід у створенні ефективної сучасної моделі соціального діалогу в Україні.

Слід зазначити, що схвальне ставлення міжнародних інституцій до створення в Україні соціально-економічної ради та готовність до співробітництва послугувало значним стимулом для активізації діяльності Національної ради і розуміння представниками Уряду і соціальних партнерів значимості соціального діалогу в розбудові громадянського суспільства і вирішенні проблем соціально-економічного розвитку держави.

Свідченням цього стало розширення складу Національної ради – відповідно до рішення, прийнятого на спільному засіданні повноважних представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, представники 14-ти всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, що виявили бажання брати участь у Національній раді, увійшли до її складу, також після майже річної перерви було затверджено склад представників Уряду в Національній раді.

Розширення представництва в Національній раді та предметне ознайомлення з організацією роботи і повноваженнями соціально-економічних рад інших країн відзначилося на спектрі питань і проблем, які виносилися на порядок денний засідань, консультацій, семінарів Національної ради, серед яких:

основні економічні та соціальні аспекти проектів Державної програми економічного і соціального розвитку та Державного бюджету України на 2008 рік;

укладення Генеральної угоди на роки;

визначення розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму;

формування складу правлінь та наглядових рад фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

підвищення тарифів на вантажні перевезення Укрзалізницею;

взаємодія Національної ради з Європейським соціально-економічним комітетом;

перспективи удосконалення національного законодавства з регулювання соціально-трудових відносин;

соціальний діалог і гнучкість та захищеність на ринку праці.

У 2007 році Національною радою підготовлено і направлено в комітети Верховної Ради України пропозиції до 65 законопроектів, розглянуто 157 звернень органів влади, установ, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, громадських та міжнародних організацій, надано понад 80 консультації з питань організації ведення соціального діалогу.

З метою інформаційного висвітлення діяльності Національної ради у листопаді засновано веб-сторінку Національної ради в мережі Інтернет, що дало змогу не тільки інформувати широку громадськість про прийняті рішення, а й пропагувати соціальний діалог, як ефективний інструмент узгодження інтересів працюючого населення, роботодавців та державних органів влади.

2008 рік – діяльність, збагачена міжнародним досвідом

Цей рік відкриває нову сторінку діяльності Національної ради у статусі дійсного члена Міжнародної асоціації соціально-економічних рад і подібних до них інституцій.

Обізнаність тристоронніх партнерів з проблемами міжнародної спільноти та шляхами їх вирішення у різних країнах, набутий власний досвід практичної роботи, у значній мірі вплинули на визначення кола найбільш актуальних питань у економічній та соціальній сферах, вибір засобів та організаційних форм реалізації основних завдань.

Так, починаючи з 2008 року Національна рада здійснює свою діяльність на основі пріоритетних напрямів, які визначаються сторонами з урахуванням економічної і соціальної ситуації в країні та затверджуються на пленарному засіданні, а в подальшому – розробляється конкретний план дій щодо їх реалізації. Вносяться також зміни до Регламенту Національної ради, спрямовані на оптимізацію її діяльності, зокрема, запроваджується така форма роботи як засідання сторін, унормовується порядок підготовки питань до розгляду на пленарних засіданнях, вводиться електронна форма обміну інформацією та листування.

Послідуюча практика підтвердила ефективність обраної організаційної моделі діяльності. Так, пріоритетні напрями діяльності Національної ради на 2008 рік, визначені сторонами після тривалої дискусії і затверджені на пленарному засіданні за участю Глави держави, були схваленні Указом Президента України від 19.05.2008 № 000. Окрім цього, зазначеним указом визначені додаткові заходи щодо удосконалення ведення соціального діалогу в Україні, форми взаємодії органів виконавчої влади з профспілками та організаціями роботодавців з питань формування та реалізації державної політики.

Відповідно до визначених пріоритетів діяльність Національної ради спрямовувалася на вирішення таких питань у економічній та соціально-трудовій сферах, як затвердження державних соціальних і трудових стандартів і гарантій з урахуванням динаміки розвитку економіки та суспільних потреб; формування основних показників проекту Державного бюджету; забезпечення гідної праці, рівня її оплати та розбудови ефективної системи охорони, безпеки і гігієни праці, дієвого поєднання державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про працю; підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки в умовах глобалізації та вступу України до СОТ; реформування податкової та пенсійної системи, паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства.

Діяльність Національної ради була позитивно оцінена міжнародною спільнотою, і на засіданні Генеральної асамблеї Міжнародній асоціації соціально-економічних рад і подібних до них інституцій, яке відбулася у червні 2008 року у Римі, за одностайним

Делегація Національної ради на засіданні Генеральної Асамблеї МАСЕРПІ у Римі

рішенням делегатів соціально-економічних рад 45 країн світу, Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України була прийнята дійсним членом цієї авторитетної міжнародної організації.

Виступ представника делегації Національної ради перед голосуванням про прийняття Ради дійсним членом МАСЕРПІ

Вступ Національної ради до Міжнародної асоціації соціально-економічних рад і подібних до них інституцій відкрив широкі можливості до предметного ознайомлення з діяльністю інституцій соціального діалогу у ряді країн Європи, європейських та міжнародних структур, що в подальшому було використано для підготовки законодавчих актів та удосконалення організації роботи органів соціального діалогу в Україні, а також до поглиблення

двостороннього співробітництва Національної соціально-економічної ради України із соціально-економічними радами країн-членів МАСЕРПІ та Європейським соціально-економічним комітетом.

Протягом 2008 року в рамках міжнародного співробітництва Національної ради з Європейським економічним і соціальним комітетом (ЄЕСК) та соціально-економічними радами країн Європейського Союзу проведено ряд зустрічей з представниками Комісії з міжнародних відносин та членами робочої групи ЄСЕСК з підготовки звіту по Україні в рамках розроблення поглибленої угоди між Україною та ЄС, наукового проекту «Просування демократії в країнах – сусідах Європейського Союзу», що реалізується під керівництвом Університету з м. Люцерн та Швейцарського федерального технологічного університету, а також соціально-економічних рад Франції, Болгарії, Литви.

За результатами цих зустрічей досягнуто домовленості щодо налагодження постійного обміну інформацією стосовно своєї діяльності та залучення Національної ради до підготовки окремих питань, які розглядатимуться у Європейському комітеті, налагодження постійних комунікацій та обміну досвідом із соціально-економічними радами Франції, Болгарії та Литви.

Значимою подією для інтеграції тристоронніх партнерів України до громадянського суспільства ЄС стало проведення у м. Києві міжнародної конференції «Залучення громадянського суспільства до процесу розвитку відносин між Євросоюзом та Україною», організованої Європейським економічним і соціальним комітетом спільно з Національною тристоронньою соціально-економічною радою, в якій взяли участь понад 100 учасників: представників українського Уряду, соціальних партнерів та громадських організацій, члени ЄСЕК, дипломатичних представників Угорщини, Франції, Португалії.

За результатами конференції схвалено підсумкові документи щодо оцінки ситуації у громадянському суспільстві в Україні, взаємозв’язків Європейський Союз – Україна та приєднання громадянського суспільства до відносин Євросоюз – Україна.

Це також започаткувало новий напрям діяльності Національної ради – залучення представників громадянського суспільства України до процесів вироблення державної політики європейської інтеграції шляхом створення механізму ефективних консультацій влади с громадськістю щодо підготовки та в подальшому реалізації Угоди про Асоціацію Україна - ЄС.

2009 рік – разом долаємо наслідки світової
фінансово-економічної кризи

Головний напрям діяльності Національної ради у 2009 році – консолідація зусиль органів влади, профспілок і роботодавців у подоланні фінансово-економічної кризи та мінімізації її негативних наслідків для розвитку підприємств і реалізації трудових прав працівників. Саме цей пріоритет було визначено основним ще наприкінці 2008 року за підсумками зустрічей членів Національної ради з Прем’єр-міністром України та представниками Національного банку, на якій соціальні партнери були поінформовані про ситуацію в країні у зв’язку з розгортанням світової фінансової кризи.

На пленарному засіданні Національної ради, яке відбулося 27 березня 2009 року, було розглянуто питання «Про кризові явища в економіці країни, її соціально-трудовій сфері, консолідацію дій Уряду, профспілок і роботодавців з подолання цих явищ». Сторонами Національної ради були представлені програми, спрямовані на

Під час пленарного засідання Національної ради

подолання кризових явищ в економічній та соціально-трудовій сферах, зокрема проект Програми

діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток», План першочергових та системних заходів, спрямованих на запобігання розвитку кризової ситуації в економіці та соціальній сфері України в умовах світової фінансової кризи, розроблений Федерацією профспілок України, та Програма загальнодержавних антикризових заходів, розроблена Федерацією роботодавців України.

За результатами розгляду цього питання членами Національної ради одностайно було прийнято рішення щодо необхідності розроблення спільного програмного документу, спрямованого на подолання фінансово-економічної кризи та забезпечення в подальшому його реалізації шляхом координації дій всіх сторін соціального діалогу.

При Національній раді було створено антикризову тристоронню робочу групу із залученням експертів та фахівців, якою було розроблено «План заходів на 2009 рік із подолання наслідків фінансово-економічної кризи, забезпечення функціонування вітчизняного виробництва та життєвих потреб громадян».

Зазначений План антикризових заходів в подальшому був презентований і обговорений на тристоронній робочій зустрічі на тему «Світова економічна криза: наслідки та відповіді України» за участю представників сторін соціального діалогу та науковців України,  експертів Міжнародного бюро праці, представників Міжнародної організації роботодавців  і Європейського інституту профспілок.

Можливість звірити своє бачення ситуації, яка склалась в національній економіці та соціально-трудовій сфері під впливом кризи та запропоновані шляхи подолання її наслідків із експертною оцінкою міжнародних експертів, у значній мірі вплинула на якість і ефективність розробленого програмного документу.

Спільний план дій, доопрацьований соціальними партнерами з урахуванням вже набутого міжнародною спільнотою досвіду, було затверджено Прем’єр-міністром України та доручено центральним органам виконавчої влади забезпечити його виконання.

Результати діяльності Національної ради, спрямованої на консолідацію зусиль органів влади, профспілок і роботодавців у розв’язанні найактуальнішої для країни у поточному році проблеми, довели дієздатність національного органу соціального діалогу і підтвердили необхідність його існування.

2010 рік – курс на здійснення реформ та євроінтеграцію

У зверненні до учасників міжнародної конференції «Відносини ЄС-Україна: роль громадянського суспільства. Зміни у промисловості та економічна криза в Україні», організованої на початку року Національною радою та Європейським соціально - економічним комітетом, Президент України Віктор Янукович відзначив, що «Україна стоїть перед необхідністю проведення фундаментальних реформ в економіці, які мають створити передумови для зростання національних галузей, покращити соціальні стандарти, прискорити євроінтеграційні процеси в державі. Широке залучення громадянського суспільства до діалогу з державними органами дозволить розробити конкретні пропозиції щодо досягнення цих цілей». Саме цими пріоритетами і керувалася Національна рада у своїй діяльності протягом 2010 року.

Національною радою розглядалися найактуальніші проблеми пов’язані із здійсненням реформ, підвищенням конкурентоспроможності економіки, забезпеченням трудових прав і соціальних гарантій трудящих, у тому числі, щодо реформування податкової системи, захисту внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, у тому числі шляхом створення сприятливих умов для збільшення обсягів кредитування реального сектору економіки та надання підтримки відповідно до вимог СОТ, формування проекту Державного бюджету України на 2011 рік та збалансування зведеного бюджету, залучення громадськості України до євроінтеграційних процесів шляхом створення Громадянської платформи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, активної участі Національної ради в діяльності Міжнародної асоціації соціально-економічних рад і подібних до них інституцій.

Члени сторін профспілок і роботодавців Національної ради активно працювали в робочих групах із опрацювання проекту Податкового кодексу та проекту Державного бюджету. Було підготовлено і направлено до Уряду та Верховної Ради понад 500 пропозицій, двічі ці питання розглядалося на пленарних засіданнях.

Результати спільної роботи над головними фінансовими документами країни – проектами Податкового кодексу та державного бюджету в рамках діяльності Національної ради, розуміння необхідності системних узгоджених дій під час здійснення реформ, спонукали соціальних партнерів до розроблення та схвалення двох важливих документів – Регламенту участі соціальних партнерів у формуванні бюджетної політики держави на середньострокову перспективу та додаткових заходів щодо подальшого розвитку соціального діалогу в Україні на 20роки.

Протягом року також були здійснені кроки щодо удосконалення організації діяльності тристоронніх органів соціального діалогу на територіальному рівні шляхом проведення навчальних семінарів, дискусій, видання методичних посібників, залучення територіальних рад до підготовки законодавчих пропозицій.

Здобутий п’ятирічний досвід діяльності Національної ради та встановлені міжнародні зв’язки із тристоронніми партнерами країн світу безумовно послугують надійним фундаментом для розбудови громадянського суспільства, а соціальний діалог стане частиною світогляду державної влади і основним інструментом політики держави.

ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою виконання основних завдань Національна тристороння соціально-економічна рада бере участь у підготовці висновків щодо законопроектів та інших нормативно-правових актів з питань соціально-економічного розвитку і трудових відносин, вносить узгоджені пропозиції та рекомендації сторін соціального діалогу Президентові України, Верховній Раді та Уряду України стосовно формування і реалізації державної соціально-економічної політики, впровадження найкращих міжнародних практик в розвиток національної економіки.

2006 рік (червень-грудень)

Законопроект «Про основні засади соціального діалогу в Україні» - ратифікація Україною конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці щодо розвитку тристоронніх консультацій і соціального діалогу, необхідність нормативного врегулювання порядку залучення представників працівників та роботодавців до формування і реалізації державної соціально-економічної політики зумовили розроблення законопроекту «Про основні засади соціального діалогу в Україні», який був схвалений Національною радою та внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради України.

захисту населення, викликали низку акцій протесту з боку профспілок, різних громадських організацій та громадян. Ситуація не залишилась без уваги Національної ради, яка звернулась до Президента України з пропозиціями дати доручення Кабінету Міністрів України терміново розробити комплекс заходів щодо підтримки життєвого рівня громадян та запровадження компенсаційних виплат у зв’язку із зростанням цін і тарифів.

«Ціни і тарифи на енергоносії, послуги електрозв’язку та транспорт» - рішення Уряду, Національної комісії регулювання електроенергетики, Національної комісії регулювання зв’язку, Міністерства транспорту та зв’язку України щодо підвищення цін і тарифів на природний газ, електроенергію, послуги електрозв’язку для населення та проїзд у залізничному транспорті без запровадження адекватних попереджувальних заходів соціального

Проект Трудового кодексу України – істотні зміни, що відбулися за часів незалежності в системі суспільних відносин, суттєво вплинули і на трудові відносини в Україні. Кодекс законів про працю України, який діє з 1971 року, застарів, не відповідає сучасним економічним умовам та не узгоджується з положеннями інших законів з трудових питань. І не лише це зумовило необхідність розроблення проекту Трудового кодексу України, в положеннях якого враховано пропозиції сторін Національної ради.

2007 рік

«Концепція створення в Україні гарантійних установ на випадок банкрутства роботодавця» - впродовж десятка років ліквідація та банкрутство підприємств стають однією із основних причин збільшення заборгованості із виплати заробітної плати. Працівники не з власної вини стають заручниками збанкрутілих підприємств і позбавляються права на своєчасне одержання винагороди за працю. Постала потреба визначитись: «Хто захистить грошові виплати працівникам на випадок банкрутства їхнього підприємства?». Пропозиції сторін Національної ради щодо створення спеціальної гарантійної установи - Фонду захисту грошових вимог працівників - були опрацьовані працівниками Міністерства праці та соціальної політики під час розробки законопроекту "Про захист грошових вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця".

«Підвищення тарифів на вантажні перевезення Укрзалізницею» - Укрзалізниця на 2007 рік запланувала підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення, що дало підстави представникам гірничо-металургійних підприємств, шахт та інших крупних підприємств, які є основними користувачами цих перевізних послуг, заявляти про їх необґрунтованість. Так звана конфліктна ситуація між галузями потребувала комплексного підходу до вирішення питання рівня тарифів з врахуванням інтересів як держави (Укрзалізниця є державною установою), так і окремих державних і корпоративних структур. Національна рада, в якій представлені зацікавлені сторони соціально-економічних відносин, втрутилась у вирішення даної ситуації та внесла пропозиції та зауваження до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України щодо цін та тарифів на послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом.

«Розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» - відповідно до рішення Кабінету Міністрів України Міністерство економіки, Міністерство фінансів і Міністерство праці та соціальної політики розпочали розробку основних принципів формування прожиткового мінімуму та визначення його величини відповідно до українського законодавства та міжнародних норм. До цієї розробки залучились усі учасники соціального діалогу. Під час консультацій розглядались пропозиції сторін Національної ради щодо необхідності поліпшення співвідношення

мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму на працездатну особу та підвищення їх розмірів, які в подальшому були враховані при внесені змін до законодавства про державний бюджет на 2007 рік.

У 2007 році Національною радою надано висновки та внесено пропозиції до 65 законопроектів, щорічних доповідей Уряду України по 16 ратифікованих конвенціях Міжнародної організації праці.

2008 рік

«Визначення та встановлення державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій, в тому числі прожиткового мінімуму, з урахуванням динаміки розвитку економіки та суспільних потреб, поліпшення якості життя» - державні соціальні стандарти являються однієї з відправних точок у визначенні пріоритетності напрямів державної соціальної політики щодо забезпечення мінімальних потреб людини в матеріальних благах і послугах. Прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом і збільшення його розміру, зрозуміло, призведе до підвищення мінімальних гарантій держави у сфері оплати праці, соціального забезпечення, житлово-комунального, побутового та транспортного обслуговування, зв’язку, торгівлі, у сфері охорони здоров’я і т. д. Соціально-економічні перетворення в країні, які відбилися на зниження рівня життя громадян, викликали необхідність перегляду наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, на підставі яких розраховується прожитковий мінімум, та розміру мінімальної заробітної плати. Сторони Національної ради розробили та надали пропозиції до Методики визначення прожиткового мінімуму та законопроекту «Про мінімальну заробітну плату» Кабінету Міністрів України.

«Реформування податкової системи України, паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства» - не один рік питання реформування даних галузей є пріоритетним напрямом діяльності виконавчої влади України. Перебудова економіки, перехід до ринкових відносин, нові форми власності, європейська інтеграція України вимагають запровадження нових податкових правил і процедур, проведення ефективної енергозберігаючої політики, зміни державної цінової та тарифної політики, реструктуризації боргів у енергетичній та житлово-комунальній сферах, покращення управління і розвитку конкурентних ринків. Зрозуміло, що Національна рада не могла не втрутитись в процес реформування таких важливих економічних секторів і внесла пропозиції та зауваження до проекту Податкового кодексу України, законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (щодо виключення ТЕЦ з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації)» та «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику».

«Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» - з 1 вересня 2005 року в Україні оплата праці працівників окремих галузей бюджетної сфери здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, яка через відсутність необхідних бюджетних коштів впроваджувалась трьома етапами. Це питання завжди перебувало в полі зору соціальних партнерів, а пропозиції стосовно прискорення впровадження останнього ІІІ етапу оплати праці працівників бюджетної сфери на основі ЄТС відобразились у постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.08 № 74 «Про запровадження III етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (ІІІ етап впроваджено з 01.09.2008 р.).

«Розвиток трудового потенціалу України, забезпечення зайнятості населення, створення умов для внутрішньої міграції, повернення в Україну громадян, які працюють за її межами, піднесення престижу та привабливості праці в Україні» - наявність демографічної кризи в країні, низька ціна робочої сили та її старіння, відсутність раціональної структури зайнятості, невідповідність ринку освітніх послуг потребам економіки, неконтрольованість міграційних процесів, нестабільність системи життєзабезпечення населення - постали загрозою національній безпеці держави та викликали необхідність здійснення невідкладних системних дій та вжиття заходів щодо відтворення та продуктивного розвитку трудових ресурсів. Соціальні партнери взяли участь у розробленні проекту Концепції Загальнодержавної соціальної цільової програми «Збереження і розвиток трудового потенціалу України на роки», внесли пропозиції та зауваження до законопроектів про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про професійний розвиток персоналу на виробництві», нормативних актів Кабінету Міністрів України щодо заходів, спрямованих на задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах, та удосконалення системи соціальної допомоги на дітей та підвищення їх розмірів, створення належних умов по догляду за дітьми.

«Удосконалення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні» - досвід функціонування системи соціального страхування показав, що вона має певні недоліки і потребує удосконалення як механізму надання застрахованим особам матеріального забезпечення та соціальних послуг, так і політики страхових тарифів. Представники сторін соціального діалогу починають працювати у складі робочих комісій з питань опрацювання

законопроектів, норми яких стосуються загальнообов’язкового державного соціального страхування, в тому числі і законопроекту про єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Напрацьовані пропозиції сторін Національної ради в подальшому були враховані в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», прийнятому 8 липня 2010 року.

«Будівництво доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення житлом громадян, насамперед тих, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, а також молодих сімей» - проблема забезпечення населення житлом впродовж десятка років залишається однією з найгостріших соціальних проблем в Україні. Хоча і частково реалізуються деякі програми забезпечення житлом окремих категорій громадян, однак вони не охоплюють усі категорії громадян, які потребують поліпшення житлових умов. В наслідок цього виникла необхідність визначення шляхів реалізації державної житлової політики щодо державної підтримки таких громадян. Сторони соціального діалогу не залишили без уваги вирішення даної проблеми і внесли рід пропозицій до Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 20роки, законопроектів «Про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», «Про забезпечення громадян доступним житлом», «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (прийнятий 25.12.08 N 800).

«Перевірка діяльності фондів соціального страхування» - в односторонньому порядку Уряд доручив Головному контрольно-ревізійному управлінню України утворити разом з Мінпраці, Мінфіном, Мінекономіки і Мін’юстом за участю представників профспілок та роботодавців робочу групу з перевірки діяльності фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ситуація викликала стурбованість соціальних партнерів у зв’язку із поставленим завданням Уряду, внаслідок якого неправомірно перевищуються повноваження контрольно-ревізійної служби щодо перевірки діяльності фондів. Сторони Національної ради від профспілок та роботодавців звернулись до Прем’єр-міністра України з пропозицією визначити законні підстави та межі перевірки діяльності фондів соціального страхування.

«Забезпечення умов для гідної праці, розроблення галузевих стандартів оплати праці, підвищення заробітної плати до європейського рівня та посилення відповідальності за її несвоєчасну виплату» - встановлення рівня заробітної плати працівників підприємств усіх форм власності з урахуванням світових цін на їх продукцію, інших соціально-економічних факторів, інтенсивності праці, наближення рівня оплати праці до європейських стандартів, посилення відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати та гарантування її отримання у разі неплатоспроможності роботодавця – всі ці актуальні питання потребували ґрунтовного вивчення, для чого і були створені міжвідомчі робочі групи в складі представників міністерств, відомств, наукових установ, об’єднань роботодавців та профспілок. В ході опрацювання питань міжвідомчими групами було розглянуто законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» та «Про захист грошових вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця», які містили пропозиції сторін Національної ради.

«Удосконалення законодавства з питань регулювання соціально-трудових відносин і загальнообов’язкового державного соціального страхування» - сучасні соціально-економічні умови життя та інтеграція до європейського простору вимагають впровадження у вітчизняне законодавство позитивного зарубіжного досвіду та міжнародних стандартів. Сторони Національної ради беруть участь у заходах з вивчення можливості щодо ратифікації Парламентом статті 12 Європейської соціальної хартії (право на соціальне забезпечення), Європейського кодексу соціального забезпечення, конвенцій МОП у сфері соціального забезпечення та страхування, а також охорони здоров’я (№ 000, 130 і 157); вносять зауваження та пропозиції до законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування (щодо впорядкування управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування)» та «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (щодо уникнення витрат не страхового характеру)».

«Розбудова ефективної системи охорони, безпеки і гігієни праці, державного управління у сфері охорони праці, поєднання державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про працю» - досить високий рівень травматизму і загибелі працівників на виробництві вугільної і будівельної галузі, транспорту, машинобудування, агропромислового комплексу та підвищення рівня їх професійної захворюваності через невідповідність умов праці санітарним і гігієнічним правилам та нормам, незадовільний стан захисту працівників від дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технічний стан машин, механізмів та обладнання, зниження фінансування заходів щодо збереження життя і здоров'я працівників – викликали необхідність посилення механізму державного регулювання у сфері охорони праці та промислової безпеки в країні. Сторони Національної ради долучилися до вирішення питань у сфері охорони праці і надали Уряду та Верховній Раді України відповідні зауваження та пропозиції, до законопроектів про внесення змін до Закону України «Про охорону праці» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та надання соціальних послуг сім’ям осіб, що загинули на виробництві», «Про підвищення престижності шахтарської праці».

«Розвиток системи охорони здоров’я, загальнообов’язкового державного медичного страхування» - критична ситуація в медичній галузі, причинами якої є недостатні обсяги фінансування, неефективність структури медичного обслуговування, низька якість медичної допомоги, проблеми медикаментозного забезпечення, потребувала відповідних дій, в першу чергу, з боку держави щодо подолання проблем в системі охорони здоров’я та адаптації її до сучасних економічних умов. Ще у 2007 році Кабінет Міністрів України затвердив Національний план розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 року, яким передбачив ряд заходів, спрямованих на розвиток медичної галузі, в тому числі і запровадження обов’язкового медичного страхування. Соціальні партнери не залишились осторонь вирішення проблем медичної сфери і внесли зауваження та пропозиції до проекту Концепції запровадження загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування, законопроектів «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» та «Про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування)»

«Вдосконалення системи пенсійного забезпечення, зокрема розвиток та поєднання солідарної та накопичувальної систем загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, розвиток недержавного пенсійного забезпечення» - основні напрямки реформування системи пенсійного забезпечення, визначені в Україні, які включають:збільшення мінімальних і максимальних пенсій, диференціацію пенсій залежно від стажу ро­боти та заробітної плати, перегляд надбавок до пенсій та пільг, пошук нових джерел та форм пенсійного забезпечення, запровад­ження системи особистих пенсійних рахунків, створення приватних пенсійних фондів та інші, потребують консолідованих дій усіх учасників соціального діалогу з метою їх реалізації. Сторони Національної ради внесли ряд пропозицій та зауважень до проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення пенсійного законодавства та подальшого розвитку пенсійної системи, зокрема до законопроектів «Про обов'язкову професійну пенсійну систему», «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо надання пенсії за віком на пільгових умовах окремим категоріям працівників, зайнятих у сфері сільського господарства)», «Про тимчасове обмеження максимального розміру пенсії та розміру грошової допомоги, яка виплачується при виході на пенсію».

«Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки в умовах вступу України до СОТ» - у травні 2008 р. Україна офіційно стала 152-им членом Світової організації торгівлі, членство в якій мало принести відчутні переваги і нові можливості для економіки, особливо для підприємств гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості, прискорити темпи припливу іноземних інвестицій. Однак, зобов’язання України, взяті в рамках вступу в СОТ, та світова фінансово-економічна криза вплинули на обсяги експорту товарів, уповільнили темпи притоку іноземних інвестицій, відбилися на внутрішньому споживчому ринку. Проаналізувавши всі ризики та переваги, які в подальшому можуть відобразитись на національній економіці у зв’язку зі вступом в СОТ, соціальні партнери не могли залишити поза увагою дану ситуацію та активно включились в розробку заходів щодо запобігання зниженню конкурентоспроможності галузей національної економіки в умовах членства в СОТ. Сторони Національної ради внесли пропозиції до Плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог Світової організації торгівлі, затвердженого

розпорядженням Уряду від 30.10.08 № 000, Концепції Загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року, прийнятої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.07.08 № 000, проекту Державної програми економічного і соціального розвитку на 2009 рік та запропонували розробити і запровадити Комплексну програму адаптації національної економіки до вимог та правил СОТ.

«Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер» - пропозиції Національної ради стосовно необхідності погодження таких актів з питань соціально-економічних і трудових відносин із всеукраїнськими професійними спілками та їх об’єднаннями, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців у складі Національної ради, враховані у відповідній постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.08 № 000 «Про доповнення Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади».

«Основні показники проекту Державного бюджету України на 2009 рік» - державний бюджет як сукупність економічних стосунків між державою і суб'єктами всіх форм власності, не може залишатися поза увагою соціальних партнерів. В період розробки даного головного фінансового документу країни, який припав на розгортання світової фінансової кризи, точилися жорсткі дискусії між соціальними партнерами особливо стосовно встановлення розмірів мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму на 2009 рік. В результаті переговорів та консультацій, більшість пропозиції сторін Національної ради в законопроекті було враховано.

Упродовж 2008 року Національна рада надала висновки та внесла пропозиції до:

· 69 законопроектів;

· 2 рішень Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці;

· першої національної доповіді Уряду України щодо реалізації положень статей 3, 11, 14, 23, 30 Європейської соціальної хартії (переглянутої);

· щорічних доповідей щодо застосування 17 ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці.

2009 рік

«Подолання фінансово-економічної кризи та мінімізація її негативних наслідків для розвитку підприємств і реалізації трудових прав працівників» - наприкінці 2008 року світова фінансово-економічна криза торкнулась і України, яка охопила не лише банківську сферу, але й порушила економічну і фінансову стабільність підприємств, особливо металургійної, хімічної та будівельної галузей, поставила під загрозу трудові відносини. Постала нагальна потреба у об’єднанні зусиль Уряду, органів виконавчої влади і соціальних партнерів з метою розроблення заходів, спрямованих на стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні. Національна рада оперативно зреагувала на ситуацію, прийнявши низку рішень щодо запобігання негативного впливу світової фінансової кризи на соціально-економічну ситуацію і матеріальний стан громадян та надіславши пропозиції стосовно мінімізації негативних наслідків кризи до Президента України, Верховної Ради України, Національного банку, Фонду державного майна України, Національної служби посередництва та примирення, суб’єктів господарювання та сторін соціального діалогу усіх рівнів. Характерним прикладом небайдужості соціальних партнерів до кризової ситуації в країні стало розроблення Плану заходів на 2009 рік із подолання наслідків фінансово-економічної кризи, забезпечення функціонування вітчизняного виробництва та життєвих потреб громадян, який затверджено Прем’єр-міністром України 03.08.09 № 000/6/1-09.

«Порушення трудових прав громадян» - під впливом фінансово-економічної кризи на підприємствах різних форм власності значно збільшилося число порушень трудових прав громадян, зокрема почастішали випадки незаконного звільнення з роботи працівників, несвоєчасної виплата заробітної плати, надання працівникам неоплачуваних відпусток. Така ситуація спонукала Національну раду до підготовки пропозицій щодо посилення відповідальності за порушення трудових прав громадян до проектів законів про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Кримінального кодексу України, Кодексів України щодо запровадження відповідальності за примушування працівників до добровільного обмеження свого права на працю та до деяких законів України щодо забезпечення захисту трудових прав громадян.

«Конституційне право громадян на правову допомогу» - стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу, яка у випадках, передбачених законом, надається безоплатно, та вільний вибір захисника своїх прав. Конституцією передбачено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Однак, послугами адвокатів скористатись може не кожен у зв’язку з відсутністю можливості їх оплатити. Вкрай гострим залишається питання законодавчого врегулювання надання безоплатної правової допомоги. Національна рада, проаналізувавши стан адвокатської діяльності, внесла пропозиції до проекту Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

«Недопущення зниження рівня зайнятості та стрімкого зростання безробіття в умовах фінансово-економічної кризи в Україні» - починаючи з жовтня 2008 року фінансово-економічна криза суттєво вплинула на стан ринку праці: активізувалися процеси вивільнення працівників через зменшення обсягів виробництва, особливо, у металургійній та хімічній промисловості, будівельній галузі, та обсягів надання послуг у фінансовій сфері; збільшилась кількість працівників, які перебувають у вимушених неоплачуваних відпустках; зросла кількість шукачів роботи та зменшилась кількість вакансій. Сторони Національної ради активно долучились до роботи у напрямку мінімізації впливу кризових явищ на стан ринку праці та внесли пропозиції до законопроектів про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення (діє з 13.01.09 р.), щодо захисту прав безробітних, до Кодексу законів про працю України (щодо тривалості робочого дня (зміни) та щодо поліпшення умов праці, збереження робочих місць та заробітної плати), Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо надання громадянам України відстрочки за кредитним договором), законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в частині виплат по частковому безробіттю та до Закону України «Про антикризові заходи».

«Запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування та подальше проведення пенсійної реформи» - другий рік поспіль питання реформування пенсійної системи і запровадження загальнообов’язкового медичного страхування визначено пріоритетним напрямом діяльності Національної ради. Сторони Національної ради беруть участь у заходах, спрямованих на удосконалення законодавства та подальшого розвитку пенсійної системи, в т. ч. недержавного пенсійного забезпечення, впровадження системи медичного страхування. Слушні пропозиції сторонами соціального діалогу внесено до законопроектів «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування» та «Про внесення змін до Закону України "Про страхування (щодо обов’язкового медичного страхування)».

«Забезпечення умов для реалізації прав та можливостей громадянам, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці» - для забезпечення додаткових гарантій зайнятості та розширення можливостей працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, передбачається ряд заходів: бронювання робочих місць на діючих підприємствах відповідно до законодавства, направлення на професійне навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації, залучення до участі в оплачуваних громадських роботах осіб, надання дотацій роботодавцям для працевлаштування безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. З метою збереження діючих гарантій зайнятості таких громадян в період кризової ситуації в економіці, сторони Національної ради внесли пропозиції до законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення», «Про посилення відповідальності за дотримання соціальних та трудових гарантій населення, забезпечення умов оплати праці», «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» (щодо поліпшення умов праці, збереження робочих місць та заробітної плати), «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій для молоді, інвалідів та інших мало захищених верств населення».

«Реформування податкової системи» - надзвичайно високе податкове навантаження, нерівномірність і несправедливість його розподілу, непрозорість, нестабільність, суперечливість та незрозумілість податкових норм, ворожий характер відносин між платниками податків і податківцями, корумпованість і каральний зміст податкових відносин – головні недоліки сучасної податкової системи, яка безумовно потребує кардинальних змін. Однак, реформування податкової системи – справа не одного дня і вимагає глибокого розуміння проблем та зважених системних рішень. Національна рада в рамках робочих груп проводила консультації з Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією щодо основних напрямів реформування податкової системи України. За участю соціальних партнерів розроблено Стратегію реформування податкової системи, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.09 .

«Врегулювання міграційних процесів та підвищення мотивації до легальної зайнятості в Україні» - поширення за останні десять років міграційного процесу здебільшого відобразило реакцію населення на зміни в економічному, політичному, соціальному житті країни. Широкомасштабна еміграція населення суттєво вплинула на демографічну ситуацію, стан трудового потенціалу, стала загрозою національним інтересам та безпеці України. Водночас, з еміграційними процесами набувають силу імміграційні – в Україні створюються підприємства із залученням іноземних інвестицій, відбувається обмін робочою силою. Міграційний рух населення визвав необхідність вдосконалення державної міграційної політики. Сторони Національної ради теж намагаються вплинути на покращення міграційних процесів і беруть участь в рамках робочої групи з питань зайнятості та регулювання трудових міграцій у підготовці пропозицій щодо порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (затверджений постановою КМУ від 08.04.09 № 000) та доцільності ратифікації Конвенції МОП № 000, вносять пропозиції до законопроектів «Про Концепцію міграційної політики в Україні», «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України» (щодо використання в Україні праці іноземців та осіб без громадянства), «Про свідоцтво про народження, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон» та проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Ради українських трудових мігрантів при Кабінеті Міністрів України».

«Мінімальні гарантії соціального забезпечення громадян України, наближення їх до міжнародних стандартів» - світовим товариством визнано та закріплено у міжнародних правових актах право на соціальний захист і соціальне забезпечення (Загальна декларація прав людини, Європейська соціальна хартія, Конвенції Міжнародної організації праці). В Україні на даний час існує значна кількість законів та інших нормативно-правових актів із питань соціального захисту та соціального забезпечення населення, які нерідко суперечать один одному. На сучасному етапі євроінтеграції України більш гостро постає питання відповідності національного законодавства щодо соціальної політики європейським соціальним цінностям. Національна рада провела аналіз державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення на предмет відповідності міжнародним соціальним нормативам і принципам, на підставі якого розробила та внесла пропозиції щодо можливості ратифікації Україною статті 12 (право на соціальне забезпечення) Європейської соціальної Хартії, Європейського кодексу соціального забезпечення, Конвенцій МОП № 000 (про мінімальні норми соціального забезпечення), № 000 (про рівноправність у галузі соціального забезпечення), № 000 (про збереження прав у галузі соціального забезпечення).

«Проекти Декларації цілей та завдань бюджету на 2010 рік (Бюджетної декларації) та Державного бюджету на 2010 рік» - прогноз стосовно 2009 року – року серйозної економічної кризи, підштовхнув Уряд до розробки Програми діяльності «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток», яка стала базисом Декларації цілей та завдань бюджету на 2010 рік, спрямованої на реалізацію антикризової державної політики з метою створення умов для подальшої стабілізації економіки, проведення ефективної податково-бюджетної політики, розроблення збалансованого бюджету на 2010 рік, спрямованого на подолання кризових явищ. Національна рада активно долучилась до процесу визначення пріоритетних напрямів бюджетної політики та внесла низку пропозицій як до проекту Декларації цілей та завдань бюджету на 2010 рік, так і до законопроекту «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Упродовж 2009 року Національна рада надала висновки та внесла пропозиції до:

· 64 законопроектів;

· 4 постанов Верховної Ради України;

· 13 запитів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці;

· другої національної доповіді України щодо дотримання статей 2, 4, 5, 6, 21, 22, 26, 28, 29 Європейської соціальної хартії (переглянутої);

· щорічних доповідей щодо застосування ратифікованих та нератифікованих Україною 6 конвенцій та 2 рекомендацій Міжнародної організації праці.

2010 рік

«Подолання фінансово-економічної кризи та мінімізація її негативних наслідків, забезпечення розвитку підприємств, у тому числі малого та середнього бізнесу, і реалізація трудових та соціально-економічних прав працівників» - з розгортанням фінансово-економічної кризи наприкінці 2008 року та у 2009 році в Україні було прийнято низку законодавчих та нормативно-правових документів, спрямованих на подолання її негативних наслідків та мінімізацію впливу на мале та середнє підприємництво. Однак, це не зміцнило фінансову стійкість вітчизняних суб’єктів підприємництва. Постала потреба у продовженні прийняття законодавчих актів, що містили б конкретні механізми, завдяки використанню яких відбулося зниження рівня збитковості, зменшення обсягів проблемної заборгованості перед банками, відшкодування з державного бюджету відсоткових ставок за кредитами та полегшення доступу до зовнішніх джерел фінансування, підвищення ліквідності та збільшення обсягів інвестицій суб’єктів підприємництва. Національна рада продовжила роботу по реалізації Плану заходів на роки із подолання наслідків фінансово-економічної кризи, забезпечення функціонування вітчизняного виробництва та життєвих потреб громадян та внесла пропозиції до законопроектів «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (щодо внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оподаткування».

«Стабілізація ситуації на ринку праці та зменшення безробіття» - фінансово-економічна криза наклала певний відбиток на ринок праці України. З метою мінімізації впливу негативних наслідків на ринок праці було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» (набрав чинності з 13.01.2009 р.) та низку нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення реалізації даного Закону. У результаті здійснення заходів щодо збереження трудового потенціалу підприємств, запобігання необґрунтованому вивільненню працівників та забезпечення їх соціального захисту в умовах кризи у 2009 році відбулося зменшення рівня безробіття та уповільнення негативних процесів у сфері зайнятості населення. Однак, поява позитивних тенденцій на ринку праці – це ще не стабілізація ситуації. Національна рада, розуміючи важливість здійснення певних заходів щодо забезпечення стабільності на ринку праці, внесла пропозиції до законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо надання допомоги по частковому безробіттю), «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про зайнятість населення), «Про національну систему кваліфікацій» та програм «Про збереження та розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року», «Про напрями проведення державної політики зайнятості на роки».

«Подолання бідності в Україні» - боротьба з бідністю з часів набуття незалежності залишається для нашої країни найважливішим завданням соціальної і економічної політики. Різні статистичні і дослідницькі показники свідчать про низький рівень життя громадян України, бідність населення в цілому: постійний відтік громадян за межі країни, низька народжуваність, низька якість раціону живлення, висока захворюваність і смертність, незадоволеність широких шарів суспільства загальноекономічною ситуацією і своїм матеріальним положенням. Виходячи з нагальної потреби в якнайшвидшому подоланні бідності, Президентом України 26 лютого видано Указ № 000, яким доручено Кабінету Міністрів України за участю соціальних партнерів розробити проект загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010 – 2015 роки. Національна рада відразу долучилась до реалізації поставленого Президентом завдання та внесла пропозиції до проекту Національного плану подолання бідності до 2025 року.

«Захист внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, у тому числі шляхом створення сприятливих умов для збільшення обсягів кредитування реального сектору економіки та надання підтримки відповідно до вимог СОТ» - світова економічна криза дуже згубно вплинула на економіку України, внаслідок чого постала загроза конкурентоспроможності вітчизняної продукції у зв’язку зі вступом України до СОТ. Постала нагальна потреба у посиленні дії механізмів захисту внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників у найближчі роки, що стало причиною звернення Національної ради до Кабінету Міністрів України з рекомендаціями стосовно розробки та запровадження механізмів щодо стимулювання створення сучасних робочих місць, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, робіт, послуг; оновлення основних виробничих засобів вітчизняним обладнанням; запровадження технологій вищих технологічних укладів, а також розробити зміни до законодавства, що сприятимуть запровадженню суб’єктами господарювання енерго - та ресурсозберігаючих технологій.

«Формування і прийняття проектів Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетної декларації), Державного бюджету України на 2011 рік та збалансування зведеного бюджету» - подолання бідності, підвищення якості життя людей, розбудова потужної та конкурентоспроможної економіки, створення умов для розвитку виробництва – це основні спрямування Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік, відповідно і Державного бюджету на 2011 рік. Національна рада не залишилась осторонь процесу визначення пріоритетних напрямів бюджетної політики та долучилась до розробки проектів Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік і Державного бюджету України на 2011 рік.

«Реформування податкової системи» - питання удосконалення податкового механізму та прийняття Податкового кодексу було і залишається актуальним в діяльності Уряду впродовж останніх 10 років. На нинішньому етапі поступового оздоровлення національної економіки від кризи все ж назріла потреба в реформуванні податкової системи, створенні цілісного стабільного та раціонального податкового законодавства. Представники Національної ради активно беруть участь у розробці проекту Податкового кодексу України в рамках робочих груп, створених Міністерством фінансів та Комітетом Верховної ради України з податкової та митної політики.

«Подальше проведення пенсійної реформи» - з прийняттям Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» в 2003 році почалося реформування пенсійної системи в Україні, яке на даний час потребує коригування процесів подальшого проведення пенсійної реформи з урахуванням набутого досвіду та соціально-економічного стану в країні. За участю соціальних партнерів була розроблена та схвалена Концепція подальшого проведення пенсійної реформи в Україні. Пропозиції сторін Національної ради внесено до законопроектів «Про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (щодо захисту прав пенсіонерів на справедливу оцінку одного року страхового стажу)», «Про внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (щодо захисту прав пенсіонерів на регулярне осучаснення пенсії)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації в одному контролюючому органі виконання функцій із здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За 2010 рік Національна рада надала висновки та внесла пропозиції до:

· 63 законопроекти;

· 2 постанов Верховної Ради України;

· 6 запитів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці;

· щорічних доповідей щодо застосування ратифікованих та нератифікованих Україною 3 конвенцій та 2 рекомендацій Міжнародної організації праці.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3