Азимути і румби

Азимути і румби

Орієнтувальні кути позначаються: дійсний азимут Ад, маг­нітний азимут Ам, дійсний румб Rд, магнітний румб Rм, дирекційний кут а, дирекційний румб Rх.

Азимут – це кут (напрям руху) у градусах між північним кінцем меридіана за ходом годинникової стрілки і заданою лінією. Азимути вимірюються від 0 до 360°. Вони називаються магнітними або дійсними залежно від того, який з меридіанів є початковим напрямом.

Румбом (англ. – напрям) називається напрям руху або лінії візування у гра­дусах, відлічених від найближчого меридіана, тобто від його північного чи південного кінця. Для визначення румбів виділяють чотири чверті – по 90° у кожній (мал. 8) – і відлічують їх за годинниковою стрілкою від північного кінця меридіана. Вони називаються: перша (І)– Пн Сх (північно-східна); друга (II) – ПдСх (південно-східна); третя (III) – ПдЗх (південно-західна) і четверта (IV) – ПнЗх (північно-західна).

Градусна величина румбів напрямів може бути однаковою, тому перед нею ставлять назву чверті, наприклад: ПнСх 40°, ПдЗх 40°.

Залежно від того, який меридіан є початковим напрямом, румби бувають дійсними або магнітними, а якщо їх відлічують від осьового меридіана зони, то вони називаються дирекційними або осьовими. Румби й азимути – величини взаємозалежні (див. табл. 1 і мал. 9).

Таблиця 1

Залежність між румбами й азимутами

Номер і назва чверті	Значення азимута, град	Румб дорівнює	Азимут дорівнює
І – ПнСх ІІ – ПдСх ІІІ – ПдЗх ІV – ПнЗх	0 – 90 90 – 180 180 – 270 270 – 360	А 180º – А А – 180º 360º – А	R 180º – R 180º + R 360º – R

Наприклад:

1) А = 40º, то R = ПнСх 40º;

2) А = 140º, то R = ПдСх 40º;

3) А = 220º, то R = ПдЗх 40º;

4) А = 320º, то R = ПнЗх 40º.

А = 320º, то R = 360º – A = ПнЗх 40º.

А = 220º, то R = А – 180º = ПдЗх 40º.

А = 140º, то R = 180º – А = ПдСх 40º.

А = 40º, то R = А = ПнСх 40º.