Підтримка добування знань і навичок у системі моніторингу стійкості соціально - економічного розвитку регіонів

SUPPORT KNOWLEDGE MINING AND SKILLS IN SYSTEM

MONITORING SUSTAINABLE OF SOCIO-ECONOMIC

DEVELOPMENT OF REGIONS

Artemenko V. B.

Lviv academy of commercial

Lviv, Ukraine

Questions of methodology and method of creation of the system of the socio-economic monitoring of regional sustainable development are considered. Approaches are reflected to support of the methodological providing of users of this system on the basis of technologies of the distance teaching.

ПІДТРИМКА ДОБУВАННЯ ЗНАНЬ І НАВИЧОК У СИСТЕМІ

МОНІТОРИНГУ СТІЙКОСТІ СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Львівська комерційна академія

Львів, Україна

Розглянуто питання методології і методики створення системи моніторингу стійкості соціально-економічного розвитку регіонів. Висвітлено підходи до підтримки методологічного забезпечення користувачів цієї системи на підставі технологій дистанційного навчання.

Наприкінці ХХ сторіччя в економічній теорії та міжнародній практиці використовується поняття “Sustainable Development”, яке перекладають українською мовою як сталий або стійкий розвиток (російською – устойчивое развитие). Це поняття ввійшло в практику після схвалення Генеральною Асамблеєю ООН у 1987р. “Брунтландської доповіді” Міжнародної комісії з навколишнього середовища, очолюваної норвезьким прем’єр-міністром пані .

Під стійким розвитком розуміють таку модель соціально-економічного розвитку, яка забезпечує життєві потреби нинішнього покоління і не позбавляє такої можливості майбутні покоління через вичерпання природних ресурсів та деградацію довкілля. На базі цього поняття ґрунтується концепція стійкого розвитку, прийнята на Всесвітній конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992р. [1]. Підсумки десятирічної реалізації концепції і постановка нових завдань на перспективу розглядались у 2002р. на Всесвітньому саміті в Йоганнесбурзі. Проблеми забезпечення стійкого розвитку обговорювалися впродовж останнього часу на Євросаміті в Києві (2003р.) та Міжнародній конференції “Стійкий розвиток – вимірювання і політика” в Осло (2005р.).

Аналітичний огляд робіт, присвячених цій проблематиці, свідчить про те, що, по-перше, розв’язок економічних, соціальних та екологічних проблем і досягнення рівноваги між ними для забезпечення якісного рівня життя людини перебуває у центрі всього того, що має стосунок до стійкого розвитку, по-друге, підходи до розв’язання проблем стійкого розвитку безпосередньо пов’язані з комплексом проблем ефективного функціонування регіональних систем і, по-третє, у забезпеченні стійкого розвитку особливе місце відводиться проблемі його інформаційно-аналітичної підтримки в площині трьох базових сфер: соціальної, економічної та екологічної. Це означає, що характеристики стійкого розвитку мають охоплювати в комплексі всі три вказані вектори виміру через систему відповідних показників-індикаторів.

Під індикаторами стійкого (сталого) розвитку розуміють такі показники, які використовуються для оцінювання якості життя людей, впливу людської діяльності на стан довкілля і здоров’я людей [2]. Вони встановлюються в залежності від пріоритетів і завдань стійкого розвитку для певної території.

Нині для оцінки стійкого розвитку використовують індикатор істинного прогресу (Genuine Progress Indicator – GPI) [3, 4]. Його інколи ще називають “индексом устойчивого экономического благосостояния – ИУЭБ” [5]. Він оцінює відносну ефективність економіки (на протязі визначеного часу) в забезпеченні кращої якості життя населення. Це призводить до певних методологічних проблем, які ускладнюють міжрегіональний аналіз, та вказує на необхідність розроблення підходів до інтегрального оцінювання соціальних, економічних і екологічних показників.

У роботах [6, 7] висвітлюються методологічні та методичні засади побудови та моніторингу системи синтетичних індикаторів якості життя населення регіонів. Йдеться про використання ідей факторного аналізу, спрямованих на згортання апріорного набору статистичних показників у синтетичні критерії-індикатори якості життя населення регіонів. Пріоритетним напрямком у виробленні таких індикаторів є створення інформаційно-аналітичної системи соціально-економічного моніторингу розвитку регіонів (далі ІАС-СЕМРР).

Ми маємо на меті розглянути використання запропонованих підходів до забезпечення інтегральної оцінки стійкості соціально-економічного розвитку регіонів у контексті критеріїв якості життя населення, висвітлити перші результати апробації цих підходів на прикладі аналізу соціальної сфери регіонів України.

Системи моніторингу використовуються в діяльності деяких міжнародних та вітчизняних організацій. Наприклад, моніторинг основних показників соціально-економічного розвитку майже 50-ти країн світу проводиться Міжнародним інститутом управління розвитком (IMD International, Лозанна, Швейцарія), результати якого обговорюються на Всесвітньому економічному форумі в Давосі та публікуються в Інтернет [8]. Моніторинг забезпеченості соціальними послугами населення територій суб’єктів Російської Федерації здійснює Центр економічних і соціальних досліджень Республіки Татарстан [9]. У плані роботи Міністерства економіки України на 2006р. передбачено підготовку та випуск щомісячного статистичного огляду “Моніторинг макроекономічних і галузевих показників” [10].

Позитивні моменти у цих системах, які доцільно врахувати в процесі розробки ІАС-СЕМРР, стосуються питань забезпечення віддаленим користувачам доступу до результатів моніторингу за допомогою ресурсів Internet. Однак для кінцевих користувачів методологія, технологія та інструментарій розрахунку показників-індикаторів є закритими. Невизначеною залишається й аудиторія користувачів, на яку орієнтована певна система.

Структурну схему ІАС-СЕМРР подано на рис. 1.

Рис. 1. Структурна схема ІАС-СЕМРР

З наведеного рисунка видно, що створення системи СЕМРР передбачено на підставі сучасних інформаційних технологій, спрямованих на використання концепції сховищ даних (Data Warehousing), методів та засобів добування даних (Data Mining). Набір саме цих інструментів і складає ядро ІАС-СЕМРР, оскільки дозволяє ефективно зберігати великі багатовимірні масиви даних і виявляти приховані правила та закономірності у цих масивах інформації. Вибір методу залежить від типу наявних даних і від інформації, яку необхідно одержати на виході. Прикладами таких методів є: множинна регресія, факторний аналіз, класифікація, аналіз часових рядів і прогнозування, нейронні мережі та ін.

Створення ІАС-СЕМРР може відбуватися на підставі відомого інструментарію. На сучасному ринку програмного забезпечення з аналізу даних значну нішу займає американська компанія StatSoft, продуктом якої є система STATISTICA. Версія 6.1 цієї системи містить практично всі компоненти, необхідні для побудови ІАС-СЕМРР, а саме: система STATISTICA Data Miner реалізована як універсальний засіб аналізу даних і створення готових звітів, яка втілює так званий графічно-орієнтований підхід. Суттєвою перевагою системи STATISTICA є можливість її інтеграції з основними СУБД, що дозволяє вести інтерактивний діалог між сховищем даних та інструментами аналізу даних.

Альтернативою STATISTICA може бути система Deductor, створена компанією BaseGroup (Росія). Ця система сформована з окремих модулів, кожен з яких працює з певним класом задач, а саме: оперативна аналітична обробка даних (OLAP-технології) для представлення багатовимірних масивів інформації в зручній для користувача формі; аналіз даних на базі штучних нейронних мереж; аналіз даних на основі дерев рішень і т. ін. У цій системі також є механізми отримання даних із зовнішніх джерел (бази чи сховища даних).

Аналітичний блок ІАС-СЕМРР можна сформувати на підставі системи STATISTICA та прилаштовуватися під найкращу СУБД. Деякі підходи до формування аналітичного блоку розглядаються у роботі [11].

На рис. 2 представлено результати апробації запропонованих підходів на прикладі побудови для аналізованого періоду рр. синтетичних індикаторів якості соціальної сфери YIII(t) 27 регіонів України.

Аналіз індикаторів соціальної сфери, наведених на цьому рисунку, свідчить про відносну стійкість серед українських регіонів як групи лідерів (міста Київ і Севастополь, Одеська область), так і аутсайдерів (Херсонська, Луганська, Сумська та Кіровоградська області), а також про наявность регіонів, які мають явно виражену позитивну (АР Крим, Харківська та Дніпропетровська області) та негативну динаміку (Тернопільська та Рівненська області).

Рис. 2. Порівняльний аналіз соціальної сфери регіонів України

Результати апробації запропонованих підходів до формування аналітичного блоку, висвітлені на прикладі побудови синтетичних індикаторів якості соціальної сфери регіонів України, вказують на те, що за їх допомогою можна для будь-якого синтетичного критерію стійкості соціально-економічного розвитку забезпечити виявлення як регіонів-лідерів і регіонів-аутсайдерів, так і регіонів, які на визначений період мають найбільш виразну динаміку (позитивну або негативну).

Спостереження за синтетичними критеріями-індикаторами на підставі соціально-економічного моніторингу може слугувати для корегування пріоритетів та завдань щодо забезпечення стійкості розвитку регіонів. Порівняльний аналіз регіональних синтетичних індикаторів надаватиме можливість оцінити успіх (ефективність) політиків, економістів та уряду в забезпеченні стійкого соціально-економічного розвитку регіонів у контексті критеріїв якості життя населення.

Варто також зазначити, що ключове місце у системі СЕМРР посідає web-сервер (див. рис. 1). Методика створення web-середовища ґрунтується на засадах архітектури клієнт-сервер та застосуванні технологій Internet/Intranet. Важливими перевагами аналізованих технологій є використання ефективних протоколів та програмних засобів, перевірених багаторічною та масштабною практикою (мільйони користувачів).

Структуру web-сервера ІАС-СЕМРР подано на рис. 3.

Рис. 3. Структура web-сервера ІАС-СЕМРР

Як видно з рис. 3, web-сервер працює за протоколами TCP/IP і використовує таке спеціальне програмне забезпечення: мову PHP, сервер баз даних MySql, http-сервер Apache. Цей сервер виконує низку функцій системи СЕМРР, які передбачають як висвітлення регіональної аналітики, так і належну підтримку методологічного забезпечення користувачів у цій системі.

Йдеться про ефективність використання ІАС-СЕМРР, на яку впливатимуть фактори, зумовлені неготовністю керівників і спеціалістів органів управління на державному та місцевому рівнях використовувати інструментальні засоби системи. За таких умов, імовірно, політика запровадження даної системи може не дати бажаного ефекту.

Для вирішення цього питання на web-сервері варто розмістити електронні матеріали та дистанційні курси, які забезпечуватимуть ознайомлення віддалених користувачів із можливостями системи та підтримку добування навичок для певних працівників щодо її використання через головну сторінку ІАС-СЕМРР (рис. 4).

Рис. 4. Головна сторінка web-сервера ІАС-СЕМРР

Очевидно, що підтримка добування знань і навичок у системі СЕМРР має характер інтерактивного діалогу між керівниками та спеціалістами регіональних органів управління на державному та місцевому рівнях і web-сервером, на якому мають бути розміщені відповідні е-матеріали і дистанційні курси. В них висвітлюються методологічні та методичні засади щодо побудови і застосування показників-індикаторів, які характеризують стійкість соціально-економічного розвитку регіонів України.

Дистанційна форма навчання надзвичайно гнучка і передбачає індивідуальний підхід до певного користувача, який зможе на цих засадах обирати найбільш зручний для себе темп навчання.

Технології дистанційного навчання практикуються у багатьох проектах, де для цільової аудиторії встановлюється конкретний фаховий ценз, який не вимагає вузькоспеціалізованої підготовки. Саме на таких користувачів і спрямована дистанційна підтримка добування знань і навичок у системі СЕМРР. Особливо зручною є можливість вибору індивідуального графіка навчання слухачів без відриву від основної роботи.

Отже, узагальнення досвіду вирішення проблеми оцінювання стійкості соціально-економічного розвитку регіонів засвідчує, що нині пріоритетним напрямом є підхід, який ґрунтується на оцінці якості життя населення.

З огляду на це визначено методологічні підходи до побудови регіональних синтетичних індикаторів якості життя населення та системи їхнього моніторингу.

Результати апробації запропонованих підходів до формування системи СЕМРР вказують на те, що на їх підставі можна для будь-якого синтетичного критерію стійкості забезпечити виявлення як регіонів-лідерів і регіонів-аутсайдерів, так і регіонів, які на певний період мають найбільш виразну динаміку (позитивну або негативну).

Використання сучасних освітніх технологій для впровадження системи СЕМРР є виправданим кроком, що дозволить економити кошти і навчати без відриву від основної діяльності користувачів, як добувати знання та навички в оцінюванні стійкості соціально-

1. Ріо-де-Жанейро – Йоганнесбург: паростки ноосферогенезу і відповідальність за майбутнє / , Г. О. Білявський, ін та ін. – К.: Геопринт, 2002. – 118 с.

2. Підліснюк В., Рудик І., та ін. Сталий розвиток суспільства: роль освіти. Путівник / За ред. В. Підліснюк – К.: Вид-во СПД «Ковальчук», 2005. – 88 с.

3. Estimates of the Genuine Progress Indicator (GPI) for Vermont, Chittenden County, and Burlington, from 1950 to 2000 // A report to the Burlington Legacy Project and the Champlain Initiative, October, 2003: http://www. uvm. edu/~jdericks/GPI/GPIpaper.doc

4. Venetoulis J., Cobb C. Genuine Progress Indicator (GPI). Measuring the Real State of the Economy / Sustainability Indicators Program. March 2004: http://www. RedefiningProgress.org

5. Индекс устойчивого экономического благосостояния:

http://www. greensalvation. org/Russian/Publish/03_rus/03_09.htm

6. Методи інтегральної оцінки якості життя населення в управлінні регіональним розвитком // Регіональна економіка. – 2002. - № 1. - С.166-177.

7. Соціально-економічний моніторинг регіонів обласного рівня: концепція та методичний інструментарій // Регіональна економіка. – 1998. – № 3. – С. 87-94.

8. World Competitiveness Yearbook // Web site of Institute for Management Development International (Lausanne, Switzerland): http://www. imd. ch

9. Мониторинг обеспечения социальными услугами населения субъектов РФ // Веб-сайт Центра экономических и социальных исследований Республики Татарстан: http://www.cesi.csp.kazan.ru

10. План роботи Міністерства економіки України на 2006 рік // Веб-сайт Мінекономіки України: http://www.me.gov.ua

11. В. Артеменко. Моделювання комплексних оцінок ефективнос-ті соціально-економічного розвитку регіонів у контексті критеріїв якості життя населення // Вісник Львівського університету. Сер. прикл. математика та інформатика. 2005. Випуск 10. С.59-70.