Результати проведення у 2012/2013н. р. моніторингових освітніх досліджень

Результати проведення у 2012/2013н. р.

моніторингових освітніх досліджень

Керуючись завданнями проекту Програми розвитку системи освіти Київської області на рр. «Система моніторингу освіти області» та низкою нормативно-правових документів державного й обласного значення продовжено реалізацію цілісного підходу до формування регіональної системи моніторингу якості освіти.

Суб’єкти освітнього процесу в закладах освіти Київської області брали участь у проведенні Всеукраїнських моніторингових досліджень за напрямами:

− моніторинг стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку ( рр.);

− моніторинг стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у ЗНЗ ( рр.);

− моніторинг стану інклюзивної освіти ( рр.);

− моніторинг стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу ( рр.);

− моніторинг стану превентивної освіти дітей та учнівської молоді в навчальних закладах ( рр.);

− моніторинг виконання програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»;

− вибіркове опитування щодо вивчення якості превентивної освіти та забезпечення викладання предмету «Основи здоров’я» і курсу «Захисти себе від ВІЛ»;

− вибіркове опитування щодо вивчення стану навчально-методичного забезпечення громадянської освіти.

У ході моніторингових досліджень суб’єкти освітнього процесу виявляли своє ставлення до актуальних проблем розвитку й реформування освітньої галузі. Загальна характеристика проведених досліджень, аналіз та інтерпретація отриманих даних представлені у звіті.

Моніторингове дослідження стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку (ІІІ етап)

Протягом листопада-грудня 2012/2013 н. р. у Київській області проведено ІІІ (заключний) етап Всеукраїнського моніторингового дослідження стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку (наказ МОН України від 25.10.2010 № 000). Зміст опитування концентрувався навколо питань реалізації принципу наступності дошкільної та початкової загальної освіти, забезпечення взаємодії закладів освіти, підготовки дітей до навчання в школі. До категорій респондентів на цьому етапі були залучені методисти з питань дошкільної освіти, учителі 1-х класів, вихователі дошкільних навчальних закладів, батьки дітей. 

З’ясовано, що важливість обов’язкового охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою визнається громадськістю: зокрема, 78% опитаних батьків надають перевагу дошкільним навчальним закладам у підготовці дітей до навчання в школі. Звернено увагу респондентів і на сучасні форми інформування батьків щодо вікових особливостей розвитку дітей. Так, 91% опитаних батьків зазначили, що отримують інформацію про навчання та розвиток дітей на батьківських зборах, 38% ознайомлюються з новинками із періодичної преси, 20% є активними учасниками семінарів, тренінгів. Поряд із традиційними заходами 68% батьків отримують інформацію щодо розвитку власних дітей із сайтів навчальних закладів.

Важливими для аналізу були відповіді освітян на запитання щодо реалізації наступності між дошкільною й початковою освітою. Спостерігається динаміка обізнаності вихователів ДНЗ зі змістом Державного стандарту початкової освіти (65% - ІІ етап опитування, 98% - ІІІ етап). Показник обізнаності зі змістом Базового компоненту дошкільної освіти вчителів 1-х  класів є стабільно високим (87% - ІІ етап, 88% - ІІІ етап).

Опитування свідчить, що у ДНЗ Київської області проводяться різні заходи, спрямовані на забезпечення готовності дітей до навчання, їхньої адаптації. Зведені дані представлено у таблиці:

Варіант відповіді	(у%)
складено проект спільних дій	55
проводяться заходи, спрямовані на знайомство дітей і батьків зі школою	95
проводиться спільна робота щодо забезпечення готовності дитини до школи	70
реалізується спільна діяльність з адаптації дітей у школі	69
проводиться моніторинг адаптації дітей до школи	34

Респондентами виокремлено найпріоритетніші форми методичної роботи із забезпечення взаємодії дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів:

– взаємовідвідування відкритих уроків та занять (83%);

– проведення Днів відкритих дверей для батьків (77%);

– участь у спільних педагогічних радах, круглих столах (54%).

У цілому схвально оцінюючи процес реформування дошкільної освіти на даному етапі, взаємодії систем дошкільної та початкової загальної середньої освіти, педагоги окреслили й проблемні питання:

87% – недостатність фінансування закладів освіти;

48% - хід запровадження освітніх інновацій;

41% - недостатнє навчально-методичне забезпечення;

20% - психологічну неготовність педагогів до впровадження інноваційних програм;

13% - недостатність фахової підготовки та ін.

Детальний аналіз результатів дослідження на Всеукраїнському рівні представлено на сайті ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» МОН України (http://iitzo.gov.ua/diyalnist/monitorynh-v-osviti/).

Моніторингове дослідження стану превентивної освіти дітей та учнівської молоді в навчальних закладах.

У квітні 2013 року навчальні заклади Київської області взяли участь у проведенні Всеукраїнського моніторингового дослідження стану навчання учнів з питань профілактики ВІЛ/СНІДу. До опитування були залучені вчителі, які проводять навчання учнів з питань профілактики протидії ВІЛ/СНІД, учні 9-10 класів. Проведена акція спрямована на вдосконалення просвітницької роботи та подальше впровадження стандартів якості превентивної освіти на державному рівні.

У 2012/2013 навчальному році інститут взяв участь у проведенні І етапу Всеукранського моніторингового дослідження стану превентивної освіти дітей та учнівської молоді в навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки від 02.10.2012 № 000). Це дослідження є логічним продовженням попередніх, у ході якого вивчалися складові навчально-виховного процесу з питань превентивної освіти учнів. До проведення вибіркового опитування на цьому етапі залучалися методисти районних, міських методичних кабінетів, центрів, заступники директорів навчальних закладів з виховної роботи, учителі, учні 10-11 класів та їхні батьки (усього понад 700 осіб).

Аналіз відповідей учнів, їхніх батьків та вчителів на окремі питання засвідчує, що старшокласники проблеми збереження здоров’я та здорового способу життя визнають важливими, однак не пріоритетними з-поміж інших (отримання вищої освіти, адаптація в суспільстві). Інформацію про сутність здорового способу життя вони здебільшого отримують від батьків, на уроках і під час позашкільних тематичних заходів, а також з Інтернет-джерел.

Більш широко подається для старшокласників інформація про шкідливість впливу на здоров’я молоді алкоголю, тютюну, наркотичних речовин, а також про ВІЛ/СНІД. Серед каналів отримання цієї інформації старшокласники визначили: телебачення, шкільні тематичні заходи, мережу Інтернет, періодичні видання. З’ясовано також, що для формування здорового способу життя підлітків та юнацтва важливим є досвід, отриманий у сімейному оточенні та підкріплений соціальною інформацією. Дані опитування подано на рисунку:

Відповідаючи на запитання «На якому заході, де йшлося про ВІЛ/СНІД чи вплив на здоров’я шкідливих звичок, Ви були присутні?», більшість учнів 10-11 класів назвали традиційні форми роботи – уроки, лекції та виховні години. Однак відповідаючи на запитання «В якій формі краще провести такий захід?», старшокласники надали перевагу дискусії та дебатам (понад 50%). Це доводить більшу ефективність використання інтерактивних форм організації навчально-профілактивних заходів, спрямованих на висвітлення питання формування здорового способу життя молодого покоління.

Моніторингове дослідження стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу (І етап)

З метою реалізації заходів Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, відповідного наказу Міністерства освіти і науки України у 2012/2013 н. р. організовано проведення І етапу Всеукраїнського моніторингового дослідження стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах. До анкетування в Київській області на цьому етапі було залучено близько 450 респондентів, серед яких – методичні, керівні працівники освіти, шкільні бібліотекарі, учителі-предметники.

Основний зміст питань, що вивчалися: стан матеріально-технічного і навчально-методичного забезпечення закладів освіти; фінансуванні і плануванні заходів щодо реалізації Державної цільової програми; стан функціонування Web-сайтів, ресурсних центрів, медіотек; форми роботи з підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти; коло проблем, важливих для вирішення з метою підвищення якості природничо-математичної освіти в навчальних закладах.

Анкетування засвідчує, що вивченню якості природничо-математичної освіти в області приділяється значна увага. У більшості (75% опитаних) районних (міських) системах освіти розроблено перспективний план заходів з реалізації Державної цільової програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти. 80 % учителів-предметників природничо-математичного циклу брали участь в обговоренні зазначених питань на засіданнях шкільних, 66 % – міських (районних) методичних об’єднань.

У поданій нижче таблиці проілюстровано дані анкетування методичних і керівних працівників освіти щодо вжитих заходів з поліпшення стану матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення предметів природничо-математичного циклу:

Заходи	Методичні працівники (у%)	Керівники ЗНЗ (у %)
Оновлення документації районного (шкільного) методичного кабінету відповідно до нових нормативних актів	43	72
Оновлення фонду районної (шкільної) бібліотеки сучасною навчально-методичною літературою, навчальною, науково-популярною, довідковою літературою з хімії, біології, фізики, географії та математики	22	55
Проведення районних методичних об’єднань з проблем сучасної методики викладання предметів природничо-математичного циклу	73	-
Проведення районних методичних об’єднань з проблем впровадження ІКТ та використання ЕЗНП у викладанні предметів природничо-математичного циклу	76	-
Проведення районних семінарів, тренінгів, майстер-класів з проблем використання сучасних методик викладання та впровадження інформаційних технологій у процесі організації природничо-математичної освіти	76	-
Організація практичних занять для педагогів з питань використання ІКТ та ЕЗНП у процесі організації природничо-математичного освіти	49	-
Оснащення шкільних навчальних кабінетів хімії, біології, фізики, географії, математики сучасним обладнанням: апаратурою, приладами, пристроями, пристосуваннями тощо	-	50
Забезпечення закладів освіти фаховими періодичними виданнями	-	67

У ході узагальнення відповідей освітян на запитання «Які проблеми стану підвищення якості природничо-математичної освіти, на Вашу думку, є сьогодні найбільш актуальними?» з’ясовано, що:

– найгострішою визнано проблему матеріально-технічного забезпечення (92% опитаних) закладів освіти і навчальних кабінетів;

– важливим для підвищення якості природничо-математичної освіти є формування мотивації навчання у школярів (57% опитаних);

– ефективність викладання предметів галузі залежить від інтенсивності впровадження інноваційних форм та методів навчання предмета (41% респондентів).

Таким чином, проведення дослідження дає можливість прослідкувати зміни, що відбуватимуться у забезпечені навчальних кабінетів природничо-математичного циклу, відповідно до реалізації завдань і заходів Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року.

Моніторингове дослідження стану інклюзивної освіти в Україні

Протягом листопада-грудня 2012 року проведено ІІІ (заключний) етап Всеукраїнського моніторингового дослідження стану інклюзивної освіти в Україні. Процедура моніторингу здійснювалась відповідно до наказів Міністерства освіти і науки від 11.09.2009 № 000 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на роки», від 22.09.2010 № 000 «Про проведення моніторингового дослідження стану інклюзивної освіти в Україні», рекомендацій Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки молоді та спорту України, наказу головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 02.11.2010 № 000 «Про проведення в Київській області моніторингових досліджень у галузі освіти».

Метою даного моніторингового дослідження було з’ясування соціальних та освітніх проблем, розв’язання яких сприятиме забезпеченню прав рівного доступу до якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП). Опитування концентрувалося навколо ключових питань: вивчення особливостей навчально-виховної роботи вчителів, які працюють в інклюзивних класах; чинників, що перешкоджають дитині з особливими освітніми потребами отримати якісну освіту; ефективні форми підвищення професійного рівня педагогів; запити педагогічних працівників щодо забезпечення інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.

На ІІІ етапі дослідження було вивчено думку працівників обласних, районних і міських органів управління освітою, інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, фахівці з питань інклюзивної освіти методичних служб, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, учителів та асистентів учителів, батьків учнів. Загальна кількість респондентів – 539 осіб.

Результати дослідження дали можливість визначити низку проблем ефективного запровадження інклюзивної освіти. Так, 43% респондентів відзначили, що найважливішим є забезпечення матеріально-технічного і навчально-методичного супроводу дітей з особливими освітніми потребами у базовому загальноосвітньому навчальному закладі. Значна кількість респондентів визнала, що ефективність запровадження інклюзивного навчання залежить від наявності кваліфікованих працівників освіти, а саме – вчителів-дефектологів, асистентів учителів. Не менш важливим залишається належне фінансування закладу освіти (33% опитаних керівників закладів освіти вказали на це).

Дані опитування подано у таблиці:

Чим із зазначеного нижче було забезпечено Ваш навчальний заклад за останній навчальний рік для запровадження інклюзивного навчання?	Кількість респондентів у %
1.Навчально-методична література з питань запровадження інклюзивної освіти	40
2.Обладнано приміщення школи поручнями, пандусами	36
3.Мультимедійна техніка	33
4.Корекційно-реабілітаційні програми	12
5.Організація ігрових майданчиків	12
6.Спеціально обладнаними місцями загального користування	10
7.Спеціальні підручники, посібники	5
8.Підвезення до місця навчання (проживання) спеціально обладнаними транспортними засобами у супроводі підготовленого персоналу	5
9.Нове меблеве устаткування	5
10.Додаткове освітлення	2
11.Сенсорні (дошки, поліекрани)	2

З метою підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання в області реалізовано різні форми науково-методичної роботи, а саме: семінари, тренінги, круглі столи; методичні об’єднання; курси підвищення кваліфікації; самоосвіта; конференції та оn-line конференції. Найбільш ефективними формами підвищення професійного рівня освітяни визнають навчальні семінари, тренінги, круглі столи (у середньому 87% опитаних їх обрали). Не менш важливою для педагогів є самоосвіта (66% опитаних).

На заключному етапі дослідження з’ясовано, що в закладах освіти збільшується кількість педагогічних працівників, що здійснюють супровід навчання дітей з особливими потребами. Це, в першу чергу, стосується практичних психологів і логопедів. Кількість корекційних педагогів вказана меншою, оскільки вони працюють з учнями за індивідуальною програмою.

Дані опитування проілюстровано на гістограмі:

«Хто із спеціалістів здійснює супровід учнів з ООП під час навчання у Вашому класі?»

Спостерігаються також зміни в інформаційному забезпеченні працівників освіти, що реалізують інклюзивне навчання. Зазначене підтверджено таблицею результатів відповідей керівників закладів освіти на запитання «Яку додаткову інформацію Ви б хотіли отримати, щодо запровадження інклюзивного навчання?»:

Перелік запитів	ІІ етап (у %)	ІІІ етап (у %)
1.Програмно-дидактичне (методичне) забезпечення інклюзивного процесу	51	74
2. Використання методики «Індекс інклюзії»	*	50
3. Організація інклюзивного середовища	100	45
4.Організація диференційованого навчання в класах з інклюзивним навчанням;	*	40
5.Формування корпоративної взаємодії педагогів в умовах співробітництва	25	38
6. Міжнародний досвід розвитку інклюзивної освіти	-	38
7. Психолого-педагогічний супровід учнів з ООП	46	33
8. Своєчасна рання діагностика та рання інтервенція учнів з ООП	34	31
9.Підтримка потреб сімей дітей з ООП	20	26
10. Організація архітектурної доступності навчального закладу	*	19
11. Вплив внутрішкільного моніторингу на ефективність запровадження інклюзивного навчання	*	12
12. Організація роботи з найуразливішими категоріями дітей з метою їх повноцінного залучення до освітнього процесу та подальшої соціальної інтеграції	34	*

* твердження не пропонувалося на вказаному етапі дослідження

Як свідчить опитування, якщо на ІІ етапі дослідження для керівників закладів освіти найгострішими було визначено питання щодо психологічно-педагоігчних умов роботи з дітьми з особливими потребами, то на заключному етапі більш важливим постає питання організаційно-технологічного змісту. Незмінним залишається запит освітян на програмно-дидактичне забезпечення інклюзивного навчання.

Моніторингове дослідження стану впровадження ІКТ у загальноосвітніх навчальних закладах (ІІ етап)

Одним із завдань упровадження такої технології навчання є розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних працівників. Відповідно до Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на роки», на виконання Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 000 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.04.2011 № 000 «Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту» і наказу від 14.12.2011 № 000 «Про проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах» в області проведено ІІ етап вибіркового опитування.

До анкетування на цьому етапі було залучено 440 респондентів, з них – 55 керівників загальноосвітніх навчальних закладів і 385 учителів-предметників (біології, хімії, основ здоров’я, української мови і літератури, іноземної мови, музичного мистецтва, художньої культури).

Система запитань для педагогів концентрувалася навколо таких:

– стан інформаційного забезпечення закладів освіти;

– професійна готовність до використання ІКТ в організації навчально-виховного процесу;

– особливості використання комп’ютерних технологій у навчанні;

– професійна мотивація вчителя та умов організації його праці тощо.

Анкетування засвідчує, що більшість педагогічних працівників (близько 68%) у своїй професійній діяльності використовують ІКТ понад 3 років. Цей показник зріс на 14%, у порівнянні з І етапом. На 11% знизився показник «категоричного невикористання» ІКТ в освітньому процесі.

Зростають показники готовності педагогів до вдосконалення методів і форм роботи з ІКТ (на 7%), епізодичного та систематичного використання їх на заняттях (на 8 %). Проте з-поміж опитаної на ІІ етапі групи респондентів – учителів-предметників – лише 1% тих, хто вважає себе «досконалим користувачем».

Дані анкетування подано на рисунку:

У ході моніторингового досліджено вивчено та зіставлено думку керівників загальноосвітніх навчальних закладів і вчителів щодо впливу ІКТ на учнів під час навчально-виховного процесу. Проілюстровані дані виявляють різні позиції працівників освіти щодо ефективності впливу інформаційно-комунікаційних технологій на процес і результати навчання учнів. Разом із тим підтверджують думку про те, що вони активізують увагу й підвищують інтерес школярів до навчання: