Чи прийдуть чиновники на біржу праці?
Верховна Рада прийняла законопроект «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні», який передбачає масштабні кадрові чистки. Насамперед серед чиновників та працівників органів МВС. Відповідно до закону, чисельність органів державної виконавчої влади мають скоротити на 10%. За яким принципом відбуватимуться скорочення – не зрозуміло. Однак, рівень безробіття в Україні найближчим часом може зрости.
Проблема в тому, що ніхто детально не вивчав роботу органів влади, тому невідомо, скільки ми потребуємо чиновників, які відділи перевантажені, де, навпаки, штат роздутий. Ніхто толком не знає, яке навантаження на кожного конкретного працівника, які його функції. Та й працівники на одній посаді працюють по-різному. Все це треба враховувати, аби під скорочення потрапили саме ті люди, без яких можна обійтись. Але часу обмаль, тому є небезпека, що все пройде формально. Скільки скажуть згори скоротити людей, стільки й скоротять. Кого саме - вирішуватиме керівник на місці.
- Сьогодні на Херсонщині нараховується 8032 державних службовців, - говорить Ірина Гудим, начальник управління Головдержслужби України в Херсонській області. - Звісно ж, що фінансування цих працівників скорочується. «Антикризовий» закон передбачає зменшення пенсій державним службовцям, а також скасовує норми законів «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», якими передбачалось, що держслужбовці та судді у разі виходу на пенсію отримували 10 окладів, а прокурори та слідчі – один місячний оклад за кожен повний рік роботи.
Більшість державних службовців на місцевому рівні мають посадовий оклад на рівні мінімальної заробітної плати, яка цього року не збільшуватиметься й залишиться на рівні 1 січня 2014 року. Дивлячись на ті доходи, які отримують, наприклад, у центральних органах та в інших структурах, це не дуже велика сума.
За словами Ірини Вікторівни, людей передпенсійного та пенсійного віку у нас в області на держслужбі небагато: сім чоловіків, яким більше 62 років, і 69 жінок, яким більше 56 років. Це за даними офіційної статистики. Жоден з них при оформленні пенсії не скористався можливістю одержати 10 посадових окладів, тому що залишився на державній службі. «Мабуть через те, що все було зроблено дуже швидко, адже цей закон обговорювався 27 березня на сесії Верховної Ради і вже 1 квітня набув чинності».
- Але ж пенсію державні службовці отримають 70% від окладу, у той час як решта населення 40%...
- Так, але ж, як я уже зазначала, зарплата державних службовців місцевого рівня не така вже й велика. Торік за дорученням Нацдержслужби України ми робили аналіз оплати праці державних службовців у різних органах державної влади на різних рівнях. У нас вийшло, що держслужбовець в залежності від стажу роботи на районному рівні та в деяких органах на обласному має гривень нарахованої платні.
Зараз у нас на державній службі дуже велика плинність кадрів. Ще у 2012 році вона в середньому по Україні становила 15 відсотків, а на Херсонщині – 17. При цьому часом знайти гідного кандидата на заміщення вільної посади дуже важко. Люди бачать, який обсяг роботи треба виконувати і коли дізнаються, скільки при цьому зароблятимуть, категорично відмовляються від пропозицій. А ті, хто працює на держслужбі іноді відверто кажуть: «У мене зарплата на рівні прибиральниці, яка прийшла, дві-три години помахала шваброю та й пішла. А я працюю часто до пізнього вечора, маю дуже багато обмежень, а зарплата низька».
- А чи є вакансії?
- Вакансії є у кожному органі, але у нас є постанова Кабінету міністрів № 65, яка набула чинності 12 березня і котра з метою економії бюджетних коштів забороняє заповнення вакансій.
- Арсеній Яценюк заявив про підготовку до конституційної реформи, в якій не передбачаються обласні державні адміністрації. Тобто людям, які сьогодні працюють в ХОДА, варто потроху шукати собі нову роботу?
- Так, дійсно, обласні та районні державні адміністрації пропонується скоротити, проте, будуть створені виконавчі органи при обласних та районних радах. Тобто, ті функції, що здійснюються структурними підрозділами облдержадміністрації, залишаються. Їх повинен хтось здійснювати. Професіонали, які працюють і в економічній сфері, і в будівництві, і в агропромі, в освіті та охороні здоров’я будуть затребувані.
- Чи виправдає себе скорочення штатів, якщо майбутнім безробітним все одно доведеться сплачувати компенсації, які передбачені при скороченні штату, і матеріальну допомогу з безробіття, якщо вони прийдуть на біржу праці? Чи дасть це серйозну економію бюджетних коштів? Адже не варто забувати, що масові скорочення – палиця з двома кінцями…
- Можливо, що зменшення витрат з державного бюджету буде. Тому що ті люди, які перейдуть до виконавчих органів районних та обласної рад, фінансуватимуться з місцевих бюджетів. І якщо ці бюджети не дотаційні, тоді буде можливість все це зробити.
Поки що сказати, наскільки це буде ефективним, не можу. Час покаже.
Усі реформи робляться для того, щоб покращити наше з вами життя. У 2011 році дуже багато уваги приділялося запровадженню електронного врядування. Зараз через дефіцит коштів ця робота призупинена. Але ж електронне врядування – це один із тих засобів, що зменшують і навантаження на кожного працівника, і крім того, зменшують корупцію. Тому що електронне врядування дозволяє отримати більшість адміністративних послуг через електронні засоби, без безпосереднього спілкування. Думаю, що до цього проекту уряд, все ж таки, повернеться. Вже сьогодні, наприклад, Головне управління Держземагентства України в Херсонській області за допомогою IP-технологій, в тому числі й по Скайпу, надає людям консультації та роз’яснення. Людині не потрібно їхати в обласний центр, вистоювати у довжелезних чергах для того, щоб отримати відповідь на своє питання...
Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.
ГАЗЕТА «ГРИВНА»
