«ДОБРОВІЛЬНІ» КАНІКУЛИ, або ЯК СТУДЕНТАМ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА» ВДАЄТЬСЯ ВІДПОЧИВАТИ, РОБЛЯЧИ КОРИСНІ СПРАВИ
13 серпня, 2012
Тала ПРУТКОВА, журналіст.
Літо добігає кінця, тож час завантажувати яскраві фото з відпочинку на сторінки соціальних мереж! А що цікавого відбулося спекотними днями у студентів Університету «Україна»? В той час, як більшість молодих людей відпочивала на запальних вечірках приморських курортів, багато студентів «України» працювали у волонтерських загонах.
Олексій Тюрменко, колишній прем’єр-міністр Студентського самоврядування Університету „Україна”:
– Цього літа я був серед волонтерів на еко-культурному фестивалі «Трипільське коло», який проходить у місті Ржищеві Київської області. Наш університет уже неодноразово ставав учасником цього заходу. Ми постійно допомагаємо з організацією – це облаштування території, інформаційна підтримка відвідувачів, слідкування за порядком… Крім того, наш театр тіней «Данко» вже котрий рік поспіль відкриває фестиваль чудовим шоу… Але найбільше цього літа мені запам’яталася поїздка до Німеччини, де я був волонтером у соціальному таборі для дітей із особливими потребами. Ми працювали з інвалідами, впроваджували засади інклюзивного спілкування і відпочинку.
Волонтер. Незвичне слово для середнього українця, тим паче у контексті літнього відпочинку. Хто ж такий волонтер? Передусім це той, хто любить людей і щиро прагне їм допомогти. Волонтери сприяють роботі сиротинців, допомагають безпритульним, важко хворим і ветеранам, підтримують осіб із особливими потребами, беруть участь в організації спортивних та мистецьких акцій. Волонтерство – не просто альтруїзм, це можливість розширити свій світогляд, знайти нових друзів, побувати в інших країнах, стати учасником цікавих заходів. Не дивно, що Університет «Україна» завжди був осередком діяльності волонтерів – річ у тім, що студенти цього інклюзивного ВНЗ з першого курсу вчаться допомагати своїм одногрупникам із особливими потребами, які, з огляду на слабке здоров’я, прагнуть дружньої підтримки.
- Цього літа я працювала в дитячому таборі «Славутич» під Києвом, – розповідає заступник голови Студентської ради Університету «Україна» Анастасія Жога. – Усі заходи табору насичені духом скаутингу, патріотизму і всього, що близьке нашому університету, тож більшість вожатих та інших організаторів «Славутича» – наші студенти і працівники. Ми розповідали дітям про те, як створити інклюзивне середовище для людей із особливими потребами, і яким має бути до них ставлення у цивілізованому суспільстві. У роботі ми використовували досвід і напрацьовані матеріали наших викладачів. Також паралельно здійснювалась профорієнтаційна робота з підлітками, з якими ми ділилися цікавинками про активне й насичене студентське життя… Завдяки отриманому досвіду в мене з’явилися ідеї оновлення традиційних університетських заходів (День здоров’я, Посвята у студенти тощо) і натхнення, щоби плідно попрацювати для рідного університету в прийдешньому навчальному році.
Президент Студентського самоврядування Університету «Україна» Влад Мишківський на канікулах теж не гребував суспільно корисною роботою: – Влітку мені випало попрацювати у таборі «Магура кемп», серед співзасновників якого – наша студентська організація українських скаутів «СОУС». Табір розташований біля підніжжя гори Магура у Буковинських Карпатах. Ландшафт та неймовірні пейзажі вражають! Окрім екскурсій на озеро Синевир і ферму плямистих оленів, ми мали можливість отримати практичні навички пішохідного туризму під час підйомів на гори Магура і Грап. Табір дав змогу не лише весело та цікаво провести час, а й знайти нових знайомих і майбутніх колег по студентській лаві. Ще одним важливим фактом є те, що студенти, які працювали з молоддю, отримали практичні знання з педагогіки та менеджменту… Також я взяв участь в унікальній та надзвичайно цікавій програмі обміну міжнародним досвідом з питань інклюзії «Євро-контакт». Протягом 11 днів волонтери та люди з особливими потребами мали змогу вільно спілкуватись, організовувати різноманітні вистави, квести. У цьому році у програмі взяло участь 6 країн із Європи. Вже не перший рік студенти Університету «Україна» беруть участь у цьому заході як учасники і волонтери.
Мабуть, найбільш захоплюючим для мене став футбольний матч, який відбувся в рамках «Євро-контакту». І навіть не тому, що я ніколи не грав у цю гру… Мене вразило, наскільки цілеспрямованими, вольовими та сильними можуть бути люди з особливими потребами. Я мав честь грати в одній команді з молодим чоловіком із Люксембургу. Варто зазначити, що в нього важка стадія ДЦП, і фактично він рухає лише однією ногою, але це не завадило йому врятувати наші ворота від 20 ударів суперника та віддати 3 передачі на своїх партнерів по команді. Це відчуття захоплення людською мужністю, яке пронизує тебе, неможливо змалювати словами…
Джерело: Інтернет-видання http:///
