З РЕМЕСЛОМ ПРОТИ НЕДУГИ
8 липня, 2013
Микола ТИШАКОВ, для „Трибуни України”.
Регіональний центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів «Академія ремесел» – єдиний подібний художній заклад в Україні. Створений він і працює в Бердянську (Запорізька область). Фахівці Центру шість років ділом доводять, що лікувати недуги, реабілітувати особистість можна творчістю.
Першочергове завдання «Академії ремесел» – дати професію інвалідові. І не для того, щоб «галочку» поставити, а щоб людина могла собі шматок хліба заробити. Краса завжди затребувана!
Зараз у Центрі займається понад 25 дітей. І з кожним народний майстер України Людмила Грабовська працює індивідуально. Без зарплати! Не може запросити викладача, тому що в приміщенні немає опалення. З тієї ж причини взимку працювали в одній кімнаті – інші заставлені комп’ютерами. У просторому спортзалі стоїть тренажер-універсал, доріжка, велотренажер. Але довго там перебувати теж неможливо – холодно. Немає нормальних умов, і діти йдуть. Їм не можна переохолоджуватися. Вони не можуть активно рухатися. Їм ніде сісти. Як тільки збирається десять чоловік, хоч караул кричи. Доводиться займатися всього по дві-три години. Міськрада повинна дати дозвіл на капітальний ремонт приміщення. А гроші на встановлення системи опалення вже рік лежать.
- Так і живемо, перебиваємося, – розводить руками Людмила Василівна. – Дуже багато друзі допомагають. Нас непогано забезпечує Фонд соціального захисту інвалідів. Отримали одного разу 150 тисяч гривень. У цьому році ще 150 тисяч отримаємо на матеріально-технічну базу. Шостий рік на рівні Кабміну вирішується питання про надання бюджетного фінансування. Перші випускники у нас з’явилися. Створюємо робочі місця. Відкриваємо майстерню народного майстра. Постараємося, щоб вона мала статус народних промислів рівня Петриківки чи Опішні…
Але, щоб Бердянськ перетворився на велику творчу майстерню, потрібна база. Багато народних майстрів могли б приїхати, попрацювати з нашими дітьми. Потрібен гуртожиток, адже до нас просяться багато іногородніх. Ось отримали листа із Дніпропетровська від дівчинки з ДЦП, яка живе в інтернаті, практично не рухається, але малює. Просить прийняти її в Академію. На жаль, поки що допомогти не в силах.
Зараз бердянським візочникам до будівлі важко дістатися. Але вони не скаржаться. Потихеньку вирішують побутові проблеми. Навіть ремонт подужали самі. Та й спонсори допомагають. Голова правління ВАТ «Бердянський райагропромпостач» Олександр Пономарьов знаходить можливість підтримати Академію навіть у найбезвихіднішій ситуації. Ректор університету менеджменту і бізнесу Лідія Антошкіна виділила кошти на придбання цифрової відеокамери. З американським і європейським благодійними фондами Академія теж тісно співпрацює. Тканини, біжутерію, нешкідливі фарби, швейні машинки отримують із-за кордону. Ось очікують два найпотужніших комп’ютери і плоттер – займуться комп’ютерним живописом. На це є попит, як і на розмальовану кераміку.
Вихованці «Академії ремесел» показують свої роботи на щорічних всеукраїнських виставках. У минулому році привезли три дипломи. Влаштовували виставки і у Верховній Раді, і в «Українському домі» в Києві. Славік Тютір запрошений на міжнародну виставку в Москву. Настя Мех їде на виставку «Нові імена України»…
Джерело: Інтернет-видання «Трибуна України» http:///
