Консолідована позиція профспілок

Консолідована позиція профспілок

Подаємо для інформування спілчан та практичного використання у роботі виступ заступника голови СПО об’єднань профспілок, заступника голови Федерації профспілок України Сергія Кондрюка на зустрічі Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок з Міністром соціальної політики України Наталією Королевською, що відбулася 15 січня 2013 року у Будинку спілок м. Києва.

Виступ заступника Голови ФПУ,

заступника голови СПО об’єднань профспілок

Сергія Михайловича Кондрюка

Шановна Наталіє Юріївно!

Шановні колеги!

Дозвольте коротко окреслити чотири блоки основоположних для профспілок питань.

Перше питання – колективно-договірне регулювання.

В умовах дерегуляції бізнесу, засилля тіньової економіки, поширення бідності серед працюючих саме колективні договори є рятівним кругом, який дозволяє:

– через цивілізований діалог підвищувати зарплату, а відтак наповнювати державний і місцеві бюджети, Пенсійний фонд.

– створювати безпечні умови та мінімізувати виробничий травматизм

– врешті – нейтралізувати трудові та соціальні конфлікти.

На жаль, в Україні тотально не виконуються взяті міжнародні зобов’язання щодо права трудящих на колективні переговори. Акцентуємо, що на звернення профспілок є ціла низка доручень Прем’єр-Міністра України Миколи Азарова, але вони не виконані.

Ми просимо ближчим часом скликати під егідою Мінсоцполітики нараду, на якій детально опрацювати питання тактики і стратегії розвитку колдоговірного регулювання, як базису соціального миру, соціально відповідальної конкуренції та задля виконання міжнародних зобов’язань і національного законодавства. І, безперечно, варто невідкладно продемонструвати здатність соціальних партнерів укладати на національному рівні вчасно укладати ефективну та суспільно корисну Генеральну угоду, національні галузеві угоди, зокрема, у машинобудівному комплексі та будівництві.

Друге питання – політика зайнятості.

З нашої точки зору український ринок праці деградує. Багаторічна корозія кадрового потенціалу, тотальне скорочення робочих місць у виробничих галузях, втеча за кордон мільйонів молодих людей (без будь-яких намірів повертатись на Батьківщину) потребує негайної суспільної редакції, причому максимально консолідованої реакції влади, бізнесу, профспілок, науки.

Пропонуємо винести на ближчу колегію Міністерства питання стану та перспектив українського ринку праці, а також напрацювати спільні системні пропозиції до Уряду.

Врешті цього вимагає доручення Прем’єр-Міністра на реалізацію підписаної в минулому році Тристоронньої Угоди по зайнятості.

Третє питання – оплата праці.

На 21 році Незалежності праця в Україні для 90% працівників праця залишається нерентабельною, для 2/3 працюючих не дозволяє не те, що розширеного, а навіть простого відтворення робочої сили.

Результат – український феномен – поширення бідності серед працюючих. Низька тривалість життя, висока смертність у працездатному віці.

Всі реформи в Україні не матимуть сенсу, коли платоспроможність левової частки населення не здатна оплатити результати цих реформ.

В умовах, коли частка оплати праці в доходах пересічного громадянина складає менше 40%, замість 65-75%, а решта 50% це державна допомога, пенсії, субсидії.

На бюджетну допомогу «посаджено» більшу частину працюючих. Це економічний і соціальний абсурд.

Ми просимо об’єднати зусилля над ключовою реформою – зарплата має стати рентабельною, зарплата має стати головною внутрішньою інвестицією, головним джерелом наповнення Пенсійного Фонду і бюджетів. А найголовніше – викорінити бідність серед працюючих. Стартовими і невідкладними для цього є три речі:

– Мінімальна заробітна плата має досягти і перевищити прожитковий мінімум, порахований, як того вимагає закон. Сьогодні протизаконно мінімальна заробітна плата є на 25-35% меншою за прожитковий мінімум

Ми підтримуємо Ваші прагнення зупинити дискримінацію в оплаті праці бюджетників, особливо держслужбовців.

Базовий тариф ЄТС має бути суттєво вищим за мінімальну заробітну плату, а сьогодні він відстає майже на 300 грн.

Заборгованість у виплатах зарплати – це ганьба для цивілізованої країни. Ми внесли пакет додаткових пропозицій, які можуть остаточно вирішити цю проблему.

Сподіваємося, Наталіє Юріївно, що саме Ви поставите жирну крапку у цій проблемі.

І останнє. За рішенням ООН та ініціативою ФПУ Президент встановив щорічне відзначення Дня соціальної справедливості.

На жаль, Мінсоцполітики в перший раз не активно долучилося до його відзначення. У минулому році – ще 21 листопада за рішенням КМУ утворено Оргкомітет з його проведення, який за два місяці так не зібрався.

Ми просимо:

– невідкладно скликати Оргкомітет і розглянути на ньому профспілкові пропозиції;

– передбачити на сайті Мінсоцполітики рубрику чи розділ з питання реалізації Указу про день Соціальної справедливості та інформувати про позитивні й негативні практики подолання несправедливості;

– долучитися до організації ФПУ міжнародної конференції з питань соціальної справедливості (20-21 лютого 2013 року) та скласти Дорожню карту подолання соціальної несправедливості.

Переконані, консолідація державної соціальної політики з профспілковим рухом дасть колосальний позитивний результат.

Дякую за увагу.