ТРУДЫ ХАРЬКОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА ИМ. Г. С.СКОВОРОДЫ.
СЕРИЯ «ИСТОРИЯ И ГЕОГРАФИЯ», 2012, вып.46
Податкові відносини Бахмутського повітового земства та промисловості.
Актуальність дослідження. Бахмутський повіт Катеринославської губернії був за площею другим у Російській імперії, на його теренах відбувалося становлення промисловості сучасного Донбасу. Досвід податкових відносин місцевого самоврядування є актуальним у сучасній Україні.
Мета дослідження. Автор розглядає шляхи оподаткування промисловості та торгівлі Бахмутського повіту у другій половині 19 ст. як джерала наповнення повітового бюджету.
Аналіз джерел. За матеріалами земської статистики вперше на швидкий розвиток економіки та роль земства у Донбасі звернув В. І.Ульянов-Ленін [1] . Тільки у 90 рр. ХХ століття цього питання торкнулися сучасні дослідники історії економіки Донбасу [2] .
Основний текст. У Бахмутському повіті Катеринославської губернії виникали проблеми між повітовим земством та промисловцями. Закон 1866 р. вимагав обкладати з вартості майна та споруд. Вигравали менш обладнані вугільні “копанки” селян.
Втручання Земства у розвиток промисловості було мінімальним - видача дозволів на промислове будівництво, збирання місцевого податку з промисловців-власників шахт та заводів [3] .
У кошторисах Бахмутського повіту 70-х рр. був хаос, а податки були найнижчими у Катеринославській губернії.
З 1870 р. ці податки у кошториси займають провідне місце [4] . У 1877 р. промисловий податок становив 57,8 тис.рб. [5], у ,9 тис.рб. [6] . Бахмутське земство збільшило його надходження в 3,1 рази. До суми обкладення включалися вироби, торгівельний оборот.
У 1874 р. питання земських податків з гірничо-заводської промисловості виникло на I З’їзді промисловців Півдня Росії [7] .
На II З’’їзді у 1877 р. розглядалося питання податку з вугільних копалень на вимогу міністерства фінансів. Пропозиція промисловців була обкладати попудно відповідно до обсягів видобутку вугілля, солі, глини, будівельних матеріалів, каменю, руди або взагалі не обкладати, бо за орендовані землі власники копалень платили податки [8] .
Бахмутське земство ввело «коефіцієнт цінності» земель (що містять корисні копалини), на який помножало кількість вивезеного залізницями вугілля [9] .
На II З’їзді промисловці Вагнер, Цельтнер пропонували брати за основу засіб підйому вугілля або солі на поверхню: ручний ворот (40 тис. пудів на рік) - 1,5 р., кінний (300 тис. п.)- 4 р., паровиком (1 млн. п.)-12 р. За такими розрахунками при собівартості пуду вугілля 1 копійка податок складав 0,03 копійки, 3% від чистого прибутку [8] .
З’їзд просив уряд відкласти податок на 5 років за умови подальшого позвитку залізничних перевезень та відсутності конкуренції з імпортованним вугіллям.
У 80-х рр. пропонувався полаток 10 р. з парової сили або робітника, з кінного вороту 50 рб. З горизонтпльних штолень без рельсів пропонувалося брати 10 рб. як за кінний ворот, з рельсами як з 30 сильної машини, з кінським вивозом як з паровика 50 сил. Загальний обсяг податку з копальні становив від 10 до 1200 рублів на рік. Довідки про засіб підйому мінеральногої сировини, потужність машини повинен був давати власник, завіряв округовий гірничий інженер. За таке рішення голосували з членів Правління Зїзду 8 промисловців, проти 6. Податок становив на пуд у селян з «дірки» 0.1 коп., у середніх підприємців 0,04 коп, на великих копальнях 0,02 коп [9] .
Промисловці на Х-ХII З’їздах вимагали представництва у повітових земських зібраннях, бо “дворяни-землевласники своєю більшістю у земських зборах користуючись цим перекладають податки з землі на промисловість” [10-12] .
Бахмутське Земське Зібрання напередодні ХХV З'їзду гірничо-промисловців Півдня Росії «переоцінило» всі промислові підприємства, внаслідок чого цінність їх для отримання земських податків зменшилася майже наполовину [13]. На розміри повітового податку це впливу не мало, оскільки земство, зменшивши наполовину цінність торговельно-промислових підприємств збільшило удвічі цінність землі. Губернський податок завдяки цій переоцінці, значно зменшився для промислових підприємств.
Губернське земство не визнало переоцінки, за пропозицією Ради З'їзду ухвала губернського земства була оскаржена багатьма підприємствами, для чого Консультативно-юридичним бюро Ради З'їзду були складені зразки позовів до Губернатора і в Сенат [14].
Бахмутське земство вирішило брати по 4,98 крб. з кожної тисячі рублів оцінки копальні, що на всі копальні Бахмутського повіту складало 5500 рублів. Генерал доповів З’їзду гірничо-промисловців про протест на рішення Земської управи повіту ( 9 лютого 1910 року) щодо розміру податку з кожної тисячі рублів вартості копалень та запропонував зменшити податок з північних копалень (кам’яносоляних) і збільшити з південних (вугільних) [15] .
Джерела
1.. Развитие капитализма в России. ПСС.
Ленин земства и Аннибалы либерализма. Поли. собр. соч. т. 5. с. 33. 35. 64. ПСС, т. 12. с. 263;ПСС, Т. 13. с. 12-13.
2.Ляшенко -промышленная буржуазия Донбасса в гг. Летопись Донбасса, вып. I, Донецк, 1991. , , Овинников инвестиции в промышленности Донбасса: история, статистика, проблема современного развития. Донецк, Институт зкономико-правових исследований, 19с.
3.Наказ податным инспекторам по губерниям Европейской Росии утв. управляющим Министерством финансов 12 авг. 1885 г. // Вестник финансов, промьішленности и торговли. 1885. Т. 3. с. 579-582.
5.Отчет Бахмутской уездной земской управы за 1877 год ХШ очередному собранию. Бахмут. 18с.
6.Доклады Управы и журналы 4.Отчет Бахмутской уездной земской управы за 1870 год к V-му очередному земскому собранию. Екатеринослав.1871.51 с.
7.Отчет Бахмутской земской управы с 1 июля 1873 по 1 июля 1874 IX очередному 1874. Бахмут, 1875. 95 с.
8.Отчет Бахмутской уездной управы за 1877 год ХШ очередному Собаранию. Бахмут. 18с.
9. , Татаринов солдевидобутку в Донбасі. Артемівськ, 2009, 76 с. Журналы Бахмутского ХІХ очередного собрания 1884 года. 1885. Доклады Управы и журналы XX очередного собрания. 1886. Доклады Управы и журналы XXІ очередного собрания. 1887. Условия деятельности и доходности акционерных предприятий. Составитель Пушкин. СБП. Тип. МПС. 1888. Очерк современного состояния горнозаводского дела в Донецком бассейне. Ив. Тимме. СПБ.1889.
10.Труды Х Съезда горнопромышленников Юга России. Харьков,1886 г.
11.Труды Х1 Съезда горно-промышленников…Харьков.1886.
12.Труды Х11 Съезда горно-промышленников…Харьков.1887.
13.Отчет об исполнении Бахмутской уездной земской управой постановлений земского собрания 1910 года: 1) Черезвычайного 22-23 февраля,апреля, 3) 7-го сентября и 4) очередного с 28 сентября по 5-е октября включительно. - Бахмут, 19с.
13. ХОГА. Ф.3, оп.285, д.113 Труды Съезда горно-промышленников Юга России в 1910 г.
14.Труды ХХV сьезда горнопромышленников Юга России.X. Тип. М. Зильберберг й С-вья, 1910. т. II. с. ЗО, 37,39, 45, 33, 94, 107.
15.Фомин й горнозаводская промышленность юга России. Т. І. История горной и горнозаводской промышленности юга России современи возникновения до восьмидесятых годов прошлого века. — X.Тип. Б. Бенгис, 19с.
, Федотов і відносини Бахмутського повітового земства та промисловості. Автор аналізує заходи Бахмутського повітового земства по оподаткуванню промисловості у 2 половині 19 ст.
И., Федотов отношения Бахмутского уездного земства и промышленности. Автор анализирует меры Бахмутского уездного земства по налогообложению промышленности во 2 половине 19 ст.
e-mail *****@***ru
